Виховна година "Свято Букваря"

Учитель: Любі діти! Ось і настав день, коли ви закінчили працювати з першим підручником-Букварем. Він навчив добре і швидко читати, любити свою прекрасну землю, цінувати, шанувати її працьовитих людей, берегти святині нашого народу і землю, мову, пісню, криницю, хліб, вербу ,калину. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати добрі слова тому, хто був другом, хто мовчав, але кожну мить вчив нас.

Захід учнів

 

Любі гості, мами й тата.

В нас Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас

Ви у гості в перший клас.

 

 

Є святкових  днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято-

Вшанування Букваря.

 

 

Ми усіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

 

Вчитель: А давайте пригадаємо, як все починалося…

У житті найкращий 1 клас,
Через те, що все тут перший раз.
В перший раз – підручник,
Зошит в перший раз.

 

Вперше тут для нас лунав дзвінок,
Вперше він покликав на урок.
Вперше вересневої пори,
Мами в школу нас за руки несміливих повели.

 

А сьогодні ми вже справжні
Стали справжні школярі
Бо читати і писати
Ми навчитися змогли.

 

І задачу розв’язати, і
Відняти , і додати.
Словом, успіхів всіляких
Ми нарешті досягли.

 

Пісня « Перший раз»

 

Буквар ми взяли перший раз,

Як зайшли у перший клас.

Тепер нам радісно сказати:

″Ми всі вже вміємо читати.″

 

Ми всі читаєм залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

 

А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.

 

Ох за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.

           Недавно дуже дивно

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні.

 

І навіть з паличками

Я впоратись не міг,

Криві та з карлючками –

Ну просто як на сміх.

 

А далі – знов рядочок,

Мов бублик кругле «О»,

Мені аж серед ночі

Ввижалося воно!

 

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік,

А потім я на диво

Писав, писав і звик.

 

Старався я не марно,

Кривуль ніде нема,

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

 

Тож нам з Буквариком прощатись

Настав таки прощальний час.

Чому ж улюбленої книжки

Нема ще й досі серед нас.

 

 

Вчитель: Любі діти, ми отримали телеграму, послухайте її будь ласка.

Телеграма.

Дорогі мої першокласники, мене викрав змій-чарівник. Я зможу повернутися на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими. Я з нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Буквар.

 

Щоб врятувати Букварика, потрібно нам сонечко засвітити, але в нього не вистачає промінчиків.

А кожен промінчик це завдання. То що допоможемо Букварику?

Діти: Так.

 

(З′являється під музику ″Циганочка″ танцює.

Циганочка: Ой ви хто?

Діти: Ми першокласники.

Циганочка: Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.

Діти: Не треба нам гадати,  ми й так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні.

Діти: Яке завдання ми повинні виконати, щоб отримати промінчик?

Циганочка:  Ось пограйте   спочатку  у карти зі мною.

Діти: Світлана Анатоліївна, а хіба дітям у карти можна грати?

Учитель: Це, звичайно гра не для дітей, але Букварика треба виручати, то давайте спробуємо.

(Циганочка в руках тримає колоду карт, на яких приклади:5+3,10-8…)

Циганочка: Тоді тримайте промінчик. З такими розумненькими і добренькими. Я й сама не хочу дружити.

(Циганка виходить)

 

Заходить Буратіно і Мальвіна(Танцюють під пісню Буратіно)

 

Мальвіна: Ах невихований хлопчисько! Куди ви йдете?

Буратіно: До школи!

Мальвіна: І вам не соромно? Подивіться на себе! Хто вас такого пустить до школи? Адже школа-це храм науки. Що ви будете в такому вигляді там робити?

Буратіно: Як то що? Бігати, бавитись, розважатись…Давайте поговоримо з вами про школу і шкільне приладдя. Я буду загадувати про них загадки, а ви відгадайте! Добре?

Загадки

Новий дім несу в руці, двері в ньому на замку

А живуть в будинку тім книжки,  ручки, олівці.

Буратіно: Знаю, знаю ,знаю! Це шпаківня.(Мальвіна хапається за голову).Що, це так? Підкажіть, діти!

Діти: Портфель.

Буратіно: Так, правильно! І як я раніше не здогадався?

Мальвіна: Слухайте, Буратіно, мої наступні загадки.

Вона вкладається в книжки, щоб не шарпать сторінки.

Дуже проста відгадка: Цей предмет….

Нею тільки поведу-залишаються сліди

Що за дивна штучка?  Та це просто …..

Буратіно, годі сердитись! Послухайте наступну загадку.

Цю найпершу в світі книжку

Знає будь який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам…

Буратіно:  Самовар!

Діти: Буквар.

Мальвіна: Ну, що ви, Буратіно! А ось діти відгадали правильно . Мудрий Букварик усього навчить,  якщо захочеш!

Буратіно: Я знаю всі-всі букви!

Мальвіна: Перевіримо! Я показуватиму тобі букви, а ти їх називатимеш.(В,М,Л,П),(Ви, Ми, Ли, Пи )

-Ви чого смієтесь? Я всі букви назвав!

Мальвіна: Назвав то всі, але неправильно. Діти допоможіть!

Буратіно: Я б з радістю залишився із першокласниками і навчився читати правильно, але мене шукає Баба Яга. Вона хоче забрати в мене золотий ключик. До побачення!

Діти тримайте промінчик .Зачекай Буратіно. Ось так завжди…Ніколи не вистачає йому часу на навчання (вибігають)

 

З′являються  Фея і танцює під пісню ″Я нічна фея″

 

Фея:-Доброго дня, діти!

Я теж принесла вам промінчик.

Я зачарувала ваших дівчаток.

Якщо вони виконають завдання- отримаєте промінчик.

 

Танець дівчат.Монстер Хай

 

Фея: Молодці! Тримайте промінчик.

 

Нехочуха.

 

Привіт, малявки! : Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна.
Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам промінчик чи що?

 Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте його. Відповідайте: -так або – ні!

– Треба гарно вам читати? Так.
– Треба менших ображати? Ні.
– На перерві пострибати? Так.
– А всі парти пописати? Ні.
– Друга треба виручати? Так.
– А треба слухати матусю? Так.
– Тоді, даруйте, хоч бабусю? Так.
– У школі вибийте шибки? Ні.
– Учительці робіть все навпаки? Ні.
– Брудне взуття носіть у школу? Ні.
– Завжди старших поважайте! Так.
– І малюків не ображайте! Так.
– Чи хочете друзями моїми стати?
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
Тоді беріть промінчик, а я забираюся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

 

 

Під музику з′являється зла відьма

 

відьма: Я летіла на мітлі,

Щоб на світі будь мені!

(Принюхується) ″Фу–фу-фу!

Щось школярський дух я чую.

А-га-га-а!″

Повертається до дітей, торкається до них

Ох люблю таких пухкеньких, гарних, смачних, чепурненьких.

Ох тепер вже не стерплю,

Швидко всіх вас  проковтну.

Діти: Бабусю, почекай!

Нас, будь ласка, ти не ковтай

А віддай нам пелюстку.

Баба Яга: Яка пелюстка! Ну добре…

Спочатку виконайте завдання. Я буду починати, а ви додавати ″І я″

1.Я сьогодні рано встала. І я.

2.Чисто все поприбирала. І я.

3.Каву чорну заварила. Не я.

4.Кицьку нею отруїла. Не я.

5.Ах які ви неуважні. Не я.

6.З усіма тепер вітають. І я.

7.Щиро всім я усміхаюсь. І я.

8.Я друзям всім допомагаю. І я.

9.Цвяхи в крісло забиваю .Не я.

Баба Яга: Так з цим завданням ви впорались. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то тримайте пелюстку.

Першокласники виконали всі завдання, засвітили сонечко. Ось тепер повинен з′явитись Букварик.

 

Виходить Букварик.

 

Я веселий Букварик: весело співаю,

Бо веселе свято я сьогодні маю.

Я-щасливий Букварик: я тому радію,

Щоб всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

 

 Сідай Букварику спочинь,

Тобі ці жарти і пісні,

Тобі палкі привіти, дружні,

Вітання наші голосні.

 

Пісня « Мій Букварик»

 

Букварик: Молодці!

 

Я-Щасливий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Так багато вміють.

За науку в перші дні, що ви скажете мені?

 

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились-

І самі читать навчились!

 

Губить букви

Абетка

 

Вчитель: зараз учні нас познайомлять з абеткою нашого класу

– А –
Ми на букву «А» багаті,
Бо у нашій шкільній хаті
Є Анна-Марія, два Артемка,
ось дві Анюти і  Андрійко,
вони щодня сміються дзвінко.

– Б –

Бе- гукає: – Ну і ну
Чи ви чули новину?
А у нас імен нема,

Що буква Бе розпочина.

– В-
Весело всміхається Валюша:
Відтепер нічого не боюся:
На перервах захищає мене сам
Завжди Вова, Вова й  Владислав.

 

– Г –

Гостей ми любим зустрічати,

Раді їм завжди хлопці й дівчата.
          Гостинністю славляться
           Наші малята.

– Ґ –

Ґречно вас зустрінуть
Щодня спозаранку.
Ґазди і газдинечки
На шкільному ганку.

– Д-
Дитинство, дружба й доброта,
На букву «де» гучні слова,
А ще в нас є двоє дівчат — ,
Це дві Діанки.

І, звісно, Дмитрик із хлопчат.

– Е –

Етикету правила
Залюбки вивчаємо.
Як себе поводити
В школі й вдома знаємо.

– Є –

Я літера чудова — «Є»,
Своє у мене місце є.
Прийшла я з чистомовками.
Починаємо?
Всі: Єць-єць-єць —
Подув сильний вітерець,
Ає-ає-ає —
Все весною поливає.

– Ж –

-Же- сказала жартома:
-Жаль, що Жоржа в нас нема.
Дуже вже ім’я незвичне.
Кумедне, але симпатичне.

– З –

-Зе- зажурено зітхає:
На –Зе- у нас імен немає.
Залюбки приєднаюсь до когось,
З радістю стану у будь – яке слово.

– И –

З И потрібно всім дружити,
Бо без И нам не прожити.
Мир, життя, ми і ви
Не існуватимуть без И.

– І –
«І» — це ігри й іменини,
Любі будь-якій дитині,
І імена , що пишуть  без помилки,–
Мужній Ігор й чарівні дві Іринки.

– Ї –

Їдальню шкільну
Відвідай, мій друже,
Їжа там завжди свіженька
І смачненька дуже.

– Й –

Йод потрібен нам завжди,
Щоб не трапилось біди.
Щоб цілі були весь час
Коліна і лікті у нас.

– К-
Є в нас учень –Костянтин
Чемний й лагідний  хлопчина,
в класі він  такий один.

Мужній виросте мужчина.

– Л –
«Ел» – ласкава буква в нас,
бо коли заходиш в клас,
там розучують лічилки
дві красуні- Ліза й Лєрка.

– М –
Є у нас в класі красуня Марійка,
Мріє моделлю стати.
Та бізнес модельний вона  підкорила б.
І в нашому класі свій подіум створила б.

– Н –
Буква! «Н» завжди рівненька,
і велична , і гарненька.
І написана  синхронно
Як в першокласниці Нонни.

 

– О –
Букву «О» намалювали,
очка й губки їй додали.
З букви «О» зробили смайлик
Наші хлопці Олександри.

А Олег і Оля – намалювали парасолі.

– П –
Першокласник – почесне звання,
Пам’ятай про це щодня.
Пиши, читай, поводься гарно,
Щоб минув цей рік не марно.

– Р –
Рід, родина, сім’я.
У кожного вона своя.
Але є у нас єдина –
Це велика шкільна родина.

– С-
«Ес» в нас літера красива,
Ніжна , мила і вродлива.

Ім'я нашої вчительки назива.

А ще в нас є Софієчка мала.

 

– Т –
Мужні хлопчики  Тимури
Подолали шкільні мури.

А красунечка Тетянка

Найчемніша вихованка.

 

– У –
У нас канікули! Ура!
Шум і гамір всюди.
Уся радіє дітвора:
-Уроків вже не буде!

– Ф –
Фотосесія у нас.
Святково прибраний наш клас.
Фотограф – майстер своєї справи,
Тож фотографії вийдуть на славу.

– Х –

Хто це там ховається,
Хитро усміхається?
Хто такі ці смільчаки?
Та це ж наші хлопчаки.

– Ц –

Цікаво разом нам навчатись,
Цікаво з друзями погратись.
Потанцювати, поспівати,
Цікаву книжку прочитати.

– Ч –

Чарівні слова ми знаємо,
І завжди їх пам’ятаємо.
Чесно жити намагаємось,
Всім завжди допомагаємо.

– Ш –

Школо наша рідна!
Цвіти, процвітай!
Одних лише вундеркіндів
У світ випускай.

– Щ –

Щасливі ми з вами, любі малята.
Щасливі, бо маємо маму і тата.
Щасливі, що зростаємо в любові і ласці.
Наше дитинство – справжнісінька казка!

 

 

– Ь –

М’який знак у нашім класі
Пом’якшує ситуації.

Товариське плече підставляє,
Про спокій і тишу у класі дбає.

– Ю –

Букви й цифри він всі знає,
Ще й загадки відгадає,

І пограє в жмура
Першокласник – Юра.
 

– Я –

Буква «Я» у нас примхлива:
Ніжна й трохи вередлива,

Хто забув – у нас немає «Я»

Бо ми усі одна сім'я. 

Продовження музики абетки

 

Буквар: Дуже вдячний вам, мої друзі – букви алфавіту. Молодці! Добре потрудились!

 

         Перший раз у перший клас,

Рік тому зустрів ти  нас.

Потім підем в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний!

 

Один одного ми любим,

Станем всі за одного,

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

 

Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні. Вона разом із нами

Переходить в другий клас!

 

Букварик:  Бачу ви молодці, цілий рік гарно працювали.

 

Танець дівчат Морський подих

 

Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу ″Дякую тобі″

Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

 

Добрий Букварику! Перша Книжко!

Хочеться навіть поплакати  трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи тебе.

 

Спасибі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Букви всі від ″А до Я″

Дуже добре знаю я.

Далі навчатись буду,

а Букварик не забуду.

 

Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок

А ти найперша-мій дружок!

 

Всі разом.

Прощай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

 

Танець хлопців Брейк данц

 

Пісня ″Прощай Букварику″

 

Букварик: Дякую, діти, за добре навчання,

Та прийшла пора прощання

Хочу я лише почути

Ким з вас кожен хоче бути.

 

1.Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

 

2.Я також  прийшла  учитись.

Вирішила вже давно:

Хочу бути я артисткою

А, може, зіркою кіно.

 

3.Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

 

4.Я банкіром хочу стати

Полюбляю рахувати.

 

5.А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

6.А я у лікарні

Після школи

Всім робитиму уколи.

 

7.Мрію стати альпіністом

Коли трохи підросту.

А, можливо, парашутистом

Полюбляю висоту.

 

8.Мріємо!Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні

В школі нас всього навчать!

 

Букварик: Обіцяйте не лінитись,

На «відмінно» й «добре» вчитись!

Учні: Обіцяємо!

Учитель.

Але ми з учнями вдячні не тільки підручникам, але й звичайно й батькам, тому, що цих усіх успіхів звичайно не було б без вас. Спасибі за недоспані ночі, коли ви разом зі своїми діточками писали, читали, розв′язували приклади, навіть малювали.

 

                                     Пісня «Мама і тато»

Вчитель.

І вам, шановнії батьки, спасибі хочу я сказати,

Зі щирим вчительським теплом

За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.

За ночі, ті, що не доспали, коли задачі ви рішали.

За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати,

Та гарно – гарно малювати.

Це – перший крок, попереду ще 10 років.

Отож, навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки!

 

Спасибі скажемо усім,

Хто научив любить цей дім,

Ту вулицю, де ми живемо,

Все, що Вкраїною зовемо!

 

 

Пісня «Хай радіють усі»

 

 

Ми щиро вдячні всім тим, хто завітав на наше свято. Сподіваюся,  що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу-дітей-назавжди!

Діти, на згадку на прощання з вашою найпершою книгою прийміть від мене подарунок-книжки!