Виховна година у 3 класі на тему: «На рушник розшитий хліб кладемо з сіллю, щоб легкі дороги славили країну»

Тема: «На рушник розшитий

            Хліб кладемо з сіллю,

            Щоб легкі дороги

            Славили країну»

Мета: познайомити дітей із значенням хліба в житті людини, з історією його

           виникнення, з обрядами, звичаями, які супроводжували процеси

            вирощування, збирання та випічки хліба в Україні; розвивати зв'язне

           мовлення, увагу, пам'ять, логічне мислення; виховувати бережливе

           ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці, до рідної землі.

Обладнання: Знаряддя праці для випічки хліба, предмети українського

          побуту, плакати та написи на дошці ( «Є хліб – є життя», «Земля –

           матінка, а хліб - батько», «Є хліб – ясно в домі, немає – біда, нещастя»,

          «Хліб для нас – символ братства і гостинності»)

 

                                   Хід виховного заходу

І ВСТУПНА ЧАСТИНА

Добрий день, шановні гості! Щиро дякуємо Вам, що завітали до нашої господи.

Сьогодні, діти, у нас свято шанування хліба «На рушник розшитий хліб кладемо з сіллю, щоб легкі дороги славили країну».

 Хліб!

 Скільки б не мали його люди – завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто.

 Хліб!

Скільки про нього сказано добрих слів, складено віршів, проспівано пісень!

Від хліба – всі: і радість, і пісня, і життя, і зростання, і материн посміх, і кроки дитини, і доля щаслива.

Хліб – це те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Хліб для кожного з нас звичайний, як сонячне світло чи дихання. Без хліба не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому.

Запрошуємо хліб на свято

(Діти заносять хліб на рушнику)

1. Одвічно славний труд людини!

Де хліб є на столі,

Там пісня щастя лине.

І вам бути з хлібом

Від душі бажаємо,

Тому вітаємо вас короваєм.

 

2. Коровай наш видатний

Перший не останній

І великий, і кругленький,

Дуже пишний, рум'яненький

І високий, і широкий

Ще й до того ж білобокий.

 

3. Бо калиною калили,

А барвінком загнітили.

Ясним сонцем присвітили,

Ще й росою примочили,

Щоб коровай вдався,

Щоб всім сподобався.

 

4. Він широкий і рум'яний

Ліг на шитий рушничок,

А на тому короваї –

Солі білої дрібок.

І калини грона повні,

Червоніють для прикрас.

Короваю, гість шановний,

Звідкіля прийшов до нас?

       Познайомимося із значенням хліба в житті людини, з його історією виникнення, з обрядами і звичаями, які супроводжували процеси вирощування, збирання, випічки та іншими обрядами, що пов'язані з хлібом. Поговоримо про тяжку працю хліборобів, про той  великий шлях , що проходить хліб від зернинки до запашної паляниці.

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА

Сьогодні у мене багато помічників:

• по-перше, ви всі;
• по-друге, наше «Довідкове бюро»;
• по-третє, цей чарівний Колосок. Колосок – не простий, а чарівний. Тому що кожна зернинка хоче про щось розповісти.

І вже я чую, що перша зернинка хоче щось розповісти.

Перше зерно «Легенда»

  Що ж це воно таке?

 Справа у тому, що із хлібом пов'язано багато казок, легенд, віршів, які оспівують нелегку працю хліборобів, вчать бережливому ставленню до хліба, бо хліб – то скарб.

 В одному українському селі розповідають, що коли ще не було ще хлібних злаків, люди годувалися липовим цвітом, корою дерев.

 Тоді Господь дав пшеницю – тільки не людині дав Він її, а собаці. Бо собака скиглив від голоду , бог і кинув йому з неба колос пшениці просто у пащу. Людина вихопила у собаки цей колос, посіяла і розвела таким чином пшеницю.

  Ось чому людина любить та доглядає собаку – ми їмо її пайку.

Народна мудрість говорить:

• Де починається хліб?
• У тісті.
• Де починається тісто?
• У борошні.
• Де починається борошно?
• У зерні.
• Де починається зерно?
• У землі
• Де починається земля плодовита?
• У рученьках працьовитих. Поле працю любить.
• Але чую, що заговорило друге зерно

Друге зерно «Трохи історії»

          Якби у нас була «машина часу», поїхали б ми з вами в глибину віків і дізналися, що ні кукурудзи , ні жита і в помині не було. А ось пшеницю на нашій землі сіяли ще за три тисячоліття до н. е. В Єгипті вона була відома більш ніж чотири тисячі літ тому назад. Батьківщиною пшениці вважається Месопотамія (нинішній Ірак) , Батьківщина ячменю – Австралія, Сінай, Кавказ. З Кавказу ячмінь пройшов по всій Центральній Європі. У XVI ст.. він являвся однією з основних хлібних культур Європи.  Просо – найбільш древня культура, виходець з Китаю.

          Просо здавна вирощували у нашій країні. Просом і пшоном розраховувалися нарівні з грішми. А  козаки запорозькі, у похід вирушаючи, особливо морський, перетирали пшоно салом. Воно і не намокало, і в скрутний час його можна було вживати сирим.

          Жито було символом життя і достатку ще в ті прадавні часи, коли в наших предків головним богом був покровитель родючості та насіння, господар урожаю Род. Вчені доводять, що першими почали сіяти жито племена, які жили  на території сучасної України. І за досить короткий час  воно стало  тут головним хлібом: в холодні зими пшениця вимерзала. А жито не боялось морозів. Батьківщиною жита є гірські райони Північної Африки й Західної Азії. У народі кажуть: «Не вважай на урожай, а жито сій, то хліб буде», «Жито годує всіх, а пшениця на вибір»

Вірш  «Рідне поле»

Добрий ранок, рідне поле!

Любе поле, добрий день!

Не наслухаюсь ніколи

Гомінких твоїх пісень.

Житнє поле…Чисті звуки

Линуть в небо голубе,

Хліборобські добрі руки

Знов озвучили тебе.     

                                                        ( В. Крищенко).

 

 

- Анаграми:  Нипшеця ( пшениця)

                      Міячнь    ( ячмінь)

                       Сороп     ( просо)

                      Тожи    (жито)

Аж чую, щось шепоче третє зернятко.

      Третє зерно «Хліб у звичаях і обрядах»

Без хліба наш народ не уявляв свого життя. А ще хліб уподібнюють до сонця. Литовський поет Едуарда Межелайтіс сказав: « Хлібина – це справжній промінчик сонця на моїй землі»

 У Древній Греції вважали, що уміння пекти хліб – це дар богині родючості Де метри. Її посланець, відважний юнак, на колісниці, запряженій крилатими зміями, побував у всіх куточках землі і навчив пекти людей хліб.

   В Україні господиня, перш ніж приступити до випікання хліба, гарно вбиралася, пов’язувалася яскравою хусткою. Народження хліба – свято.

   У чому пекли хліб? ( макет української печі).

Піч добре  протоплювали березовими дровами, дерев’яною кочергою розгрібали жар. Клали на дерев’яну лопату капустяний листок, змазаний олією або обсипаний борошном, і обережно саджали хлібину на  гарячу герінь, місце в печі для випікання хліба і варіння страв.

  Перед тим як садити хліб у піч казали: « Дай, Боже, щоб хліб вдався добрий і високий» . Як правило хліб пекли раз на тиждень. Про верх, який відстав, говорили: « Хоч горбачів поганяй!», а про тріщини: « Мов плугами поорані». Дві хлібини, що спеклися, роз’єднували над головою дівчини. А паляничка, яка перевернулася у печі, свідчила про близьку смерть, що може завітати до хати.

  Готові паляниці складали на стіл, прикривали рушником.

У хаті в цей час було тихо і мирно, інакше хліб не вдавався.

               Наша піч регоче, короваю хоче,

               Шишечки печуться, на коровай дмуться.

               Ніхто не вгадає, що в нашому короваї.

               Із семи ланів пшениця, із семи криниць водиця,

               Із семи курок яйця, що несли місяця марця.

 Існував такий звичай. Весною господар на ситих конях з хлібом-сіллю під'їжав до поля. Він піднімав хліб до сонця і казав:

- Благослови, Боже, щоб родило всюди!

Тричі кланявся на схід сонця і і на всі чотири сторони світу, клав хлібину серед поля і брався до зерна.

                      В добрий час,

                      Як у людей, так і в нас!

                      Хто перший почав,

                      Щоб у мене позичав.

Розсівав зерно.

                     Землю я благословляю

                     На багатий урожай,

                     Хай достатком розквітає

                      Степовий наш рідний край.

Коли збирали урожай на корню залишали жменю хлібних колосків, їх завивали. Жито залишали « спасу на бороду», гречку – Покрові, а овес – « Царському коню на гриви».

Інші робили собі «дідуха» - сніп жита чи пшениці, як уособлення хліборобського Духа і зберігали на Святий вечір, заносили його до хати, славили на по куті – 6 січня.

 Працює наше «Довідкове бюро»

   - З хлібом приходили сусіди і родичі вітати новонародженого.

  -  Хлібом і сіллю зустрічали і проводжали гостей.

  -  Житнім зерном обсипали молодих, які їхали до шлюбу, казали: «Сип жито, щоб довго в парі жити, і не сип пшеницю, бо буде вдовиця».

  - Хліб шанували і берегли. Впаде окраєць на землю – підбери,

Поцілуй ,вибачившись, обтруси і з’їж.

Виряджали сина у далеку дорогу – мати в’язала  в рушник житній окраєць.

Не дозволялося класти хліб на столі низом до верху.

Різати ножем хлібину годиться тільки «до себе» , а не «від себе», щоб самим не применшувати його значення.

     Четверте зерно «Народна мудрість»

     З покоління в покоління передавалося шанобливе ставлення до хліба,

Бо він основа нашого благополуччя , він – запорука усіх наших радостей і

 надій.

 Про хліб люди складали і приказки , і прислів’я .

Читання прислів’їв з плакату:

На чорній землі білий хліб родить.

Хліб та каша – їжа наша. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Хліб усьому голова.

Без трудів не їстимеш пирогів. Буде хліб – буде і пісня.

Як ви розумієте ці прислів’я знаєте?

Які приказки та прислів’я знаєте?

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.

Зима без снігу – літо без хліба.

Посієш вчасно – збереш рясно.

Що посієш , те й пожнеш.

Хто про землю дбає , тому вона  повертає.

Травень холодний – рік хлібородний.

Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі

     П’яте зерно «з чого починається хліб?»

І ось про що розповість нам це зернятко.

Інсценівка « Трудівник і ледар»

• Добрий день , друже !
• Добрий день.
• Ой , який смачненький хліб ти несеш додому. Дай мені шматочок.
• Я б тобі дав , але він дуже дорогий.
• Чому?
• Щоб його добути , треба спочатку виорати ниву.
• Тоді вже можна їсти?

Ні,попервах поле засівають зерном.

-І вже можна їсти?

Ні,треба зачекати,поки зерно проросте і заколоситься.

А тепер можна їсти?

Ні,його ще косять .

Тоді можна їсти?

Ні,зерно слід змолотити,провіяти,просушити.

І можна їсти?

Ні, треба зерно на борошно змолотити, хліб спекти.

І нарешті можна їсти?

Можна. Тільки ледачому не дадуть.

   Важка й почесна праця хліборобів, але хліб – це сила і міць нашої держави, це народне добро. Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями хліба, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно. Пік хліб.

      На дошці розвішені малюнки(слова) , які допомагають зрозуміти, як поступово, крок за кроком хліб від колоска доходить до паляниці.

А)Завдання 1. Розставити слова у логічній послідовності:

Спекти хліб, зорати землю, змолотити зерно, просушити, змолоти на борошно, засіяти зерном, скосити , проросте, заколоситься, провіяти.

Б) Завдання 2. «Вікторина» Дати відповіді на запитання:

Яка с/г машина оре землю?

Яка с/г машина збирає урожай – скошує зернові?

Де мелють зерно на борошно?

Як називають людей , які вирощують хліб?

-Люди, якої професії печуть хліб?

В) Завдання 3. Відгадайте загадки.

  1.         Гарне на вроду,

              Їсть масло і п'є воду:

              Ходить з краю в край,

              Ріже чорний коровай. (Трактор)

2       По полю бродить,

Зерно молотить,

Жне,косить –

Хліба не просить. (Комбайн)

3          В землю кидалось,

  На повітрі гулялось,

  В печі гартувалось,

              Запахом своїм усіх привертало. (Хліб)                                                                                4          Один л'є, другий п'є,

  Третій росте(дощ , земля, трава)

5         Узимку біле,

            Навесні чорне,

            Влітку зелене,

            Восени стрижене. (Поле)

6          Щоб город перекопати,

            Що беруть до рук?(лопати)

            Потім з рук у м'яку грядку

            Висівають що?(Зернятко)

            Щоб зернятко ожило,

            Треба сонце і… (тепло)

            А чому рослина сходить?

  Бо корінчики п'ють …(воду)

7         Відгадайте загадочку:

            Кину її в грядочку,

            Нехай моя загадочка

            Лежить до весни (озимина)

8          Ноги на полі,

            Середина на дворі,

            А голова на столі. (пшениця).

Шосте зерно - «Буде хліб – буде й пісня»

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі!

   Спочатку він у землі, потім у борошні, нарешті ми його бачимо на столі. Хліб, який народжений працею, зарум'янений, пахучий, вірний наш годувальник. Це слово в пошані у нас завжди. Ще з давніх-давен люди складали на честь хліба радісні пісні, де з любов'ю говорилось про святість хліба, його велич.

   Тож заспіваємо пісню, прославимо хліб і людей, які вирощують його.

Сьоме зерно «Хліб – всьому голова»

 - Якось розповідає легенда засперечалися орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля. Сівач казав – сонце, а пекар – вогонь. «Ви забули про людину ,- мовив мудрець. -  Хліб – творіння рук людських».

    Ми звикли, що в нас є не тільки хліб, а і до хліба. Але ціна хлібові від того не зменшується. Скільки людей і машин працюють навколо однієї зернини, щоб з неї виріс колосок. А для приготування одного батона треба змолотити приблизно десять тисяч зернин.

                                        Вірш « Хлібина»

Тільки-но з печі – скоринка в золі –

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з тієї хлібини,

В ній наш достаток, могутність країни,

Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб - годувальник – всьому голова!»

  Діти, бережіть хліб – кожен шматочок, кожну шкоринку, кожну крихту. Здається, чого вона варта? Спробуй оцінити сонячне світло, красу землі, тепло рідного дому. Справжня цінність хліба не обчислюється гривнями. Щоб ти не думав, про що б не мріяв – усьому міра хліб.

   В ньому основа нашого життя,нашого добробуту, він дає нам право мріяти про краще майбуття нашої Батьківщини – України.

   Живи, життя, духмяним хлібом! Здоров'я, щастя вам, добрі люди, хай завжди буде запашний хліб на вашому столі.

                                         «Хлібороби»

Честь і слава хліборобам,

Що живуть у селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це малі

На руках у них буває,

Пил, земля – та це дарма,

Кожен скаже, кожен знає,

Кращих рук, як ці нема!

Хлібороб в колгоспнім полі

Нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де – край!

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте -

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те

                                 (М.Познанська)

Що вшановували на святі?

Чому слід берегти хліб?

У чому пекли хліб? Як колись господиня пекла хліб?

В яких звичаях і традиціях згадується хліб?

Що випікають із тіста?

Який шлях проходить хліб від зернинки до хлібини?