Виховна година у 3 класі. Тиждень психології. "Толерантність спасе світ"

КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 94

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

3 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІДГОТУВАЛА

ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ЦВИНДА З.І.

 

 

 

 

КРИВИЙ РІГ

2015 р

 

Тема. Вчимося толерантності.

Мета. Розширювати знання про толерантність, як засіб покращення стосунків між людьми, формувати ціннісне ставлення учня до самого себе та до оточуючих; готовність зрозуміти, сприймати та спілкуватися з іншими людьми, взаємодіяти з ними на основі співчуття, розуміння, доброзичливості; виробляти уміння слухати та поважати особистість; сприймати думки, погляди іншої людини терпеливо, без критики; виховувати почуття любові, поваги та терпеливості.

Основні поняття і терміни: повага, толерантність, терпимість, спілкування.

Обладнання:  Біблія, квітка толерантності , мультфільм «Ласкаво просимо»,  кольо -рові жетони, положення з духовних скарбниць, скарбничка порад, інсценіза -ція казки « Про царя який шукав щастя», апельсини.

Х і д   в и х о в н о ї   г о д и н и

Вчитель. Доброго дня вам, друзі. Сьогодні ми зібрались для того, щоб ще раз поговорити про стосунки між людьми і переконатись, як важливо буди терплячими один до одного, прагнути миру, добра і любові. Назва нашої класної години спілкування: «Вчимося толерантності». Ми будемо продовжувати вести мову про толерантність, вчитись проявляти її один до одного .

Епіграфом до нашої виховної години будуть слова Григорія Сковороди:

                                                                          «Любов виникає з любові,

                                                                           коли хочу, щоб мене любили,

                                                                          я сам першим люблю”

Для поділу на групи пропоную вибрати жетони за кольором, який вам до вподоби.

Отож розпочнемо з привітання.

Перша група – червоні жетончики – ви вітаєтесь як японці (вклоняються).

Друга група – сині жетончики – вітаються як європейці (потискають руки).

Третя група – срібні жетончики – привітайтеся як ескімоси (потертись носами).

Четверта група – зелені жетончики – вітаються як індійці (складають долоні на серці).

У такий спосіб привітання ми висловлюємо повагу один до одного, що є складовою частиною толерантності. Звідки ж походить це слово?

 Факти.   Термін «толерантність» пояснюється як терпимість, прагнення і здатність до встановлення контакту і підтримки спілкування з людиною.  В різних культурах поняття толерантність тлумачиться по-різному, воно залежить від історичного досвіду народів.

1. в англійській мові толерантність — це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ;

2. у французькій — повага до свободи іншого, його думок, поведінки, політичних і релігійних поглядів;

3. у китайській бути толерантним — це припускати, виявляти великодушність щодо інших;

4. в арабській толерантність — це пробачення, поблажливість, милосердя, м'якість, співчуття, терпіння;

5. в іспанській мові слово толерантність означає здатність визнавати відмінність ідей інших людей.

6. українською мовою – здатність терпіти щось або когось, уміти миритися з іншою думкою, бути стриманим.

 Отже, виявляти толерантність – означає визнавати те, що люди розрізняються за зовнішнім виглядом, положенням в суспільстві, інтересами, поведінкою й цінностями і мають право жити в світі зберігаючи свою індивідуальність.

 

Учень .

Знаєш, що ти – людина,

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина

Очі твої – одні.

 Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди −

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе −

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба −

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі − людина,

І, хочеш того чи ні,

Усмішка твоя − єдина,

Мука твоя − єдина,

Очі твої − одні.

 

        Вчитель. Скажіть, про кого цей вірш? Так, про кожного з нас і про всіх людей на землі. Ми всі такі різні, але є в нас й багато спільного. Ми всі хочемо бути щасливими, хочемо, щоб нас розуміли, любили.

Люди народжуються в різних країнах, спілкуються різними мовами і вірять в різні речі. Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Як бачимо і в наш час тривають війни, виникають конфлікти через нетерпимість, небажання мирно вирішувати проблеми.

        Ми живемо в час, коли існує проблема нетерпимості, неповаги, грубості, зухвальства, зверхності і лицемірства. На думку вчених-психологів вони викликані як економічною нестабільністю, соціальною нерівністю так і збільшенням природних катастроф і супроводжуються проявами національної ворожнечі, активізації злочинності, тероризму. Ці чинники приводять до морального падіння суспільства, до відступу від людських чеснот, від Божих заповідей.

      Останнім часом міжнародна громадськість активно піднімає питання про заходи попередження виявів нетерпимості. 16 листопада 1995 року на 28 генеральній конференції ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки, культури) було проголошено декларацію принципів толерантності. В якій зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості. За декларацією людство має дотримуватись таких принципів…  Найчастіше слово толерантність перегукується з словами терпимість, повага, доброта, а вони є похідними від головного почуття, на якому тримається світ, на основі чого Бог створив людину – від ЛЮБОВІ!

Іван Богослов описав особу Господа такими словами: «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває у Богові, і Бог перебуває у ньому».

 Що ж таке любов? Найглибше розуміння любові подано в Біблії:  «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!».Як бачимо саме любов здатна проявляти милосердя, терпіння. В наш час є дефіцит любові, в тому наші біди і проблеми.

 

 

Учень.

Стає все важче й важче жити

Від цього добрі люди — злі,

Якщо не вірити у краще,

Навіщо жити на землі?

Що тримає людину на світі?

Що дарує наснагу на нові літа?

А відповідь, друзі, дуже проста –

Любов, терпіння й доброта.

 

Вчитель. Щоб бути доброю людиною треба вчитись у народної мудрості, прагнути допомагати іншим, розуміти, підтримувати.

Переходимо до  завдання учасникам груп. Перед вами  лежать аркуші з положеннями, взятими з духовних скарбниць. Подумайте, про що говорить кожне з них, передайте ці думки своїми словами.

1. «Не роби іншому того, від чого боляче тобі».
2. «У всьому, як хочете, щоб вам люди чинили, так само і ви чиніть з ними».
3. «Вважай успіх свого сусіда своїм успіхом, а втрату свого сусіда – своєю втратою».
4. «У щасті й стражданні, радості й горі ми повинні ставитись до всіх істот як до самих себе».

 

Заслуховуємо думки дітей.

Вчитель. Отже, підсумком вище сказаного є істина, що люди мають бути доброзичливими, стриманими, терпеливими, проявляти співчуття і милосердя один до одного. Як часто ми бачимо такі відносини між ближніми? На жаль, дуже рідко. А нам хочеться чути тільки добрі, ласкаві слова. Бо жорстокі, черстві глибоко ранять душу, можуть навіть вбити. Народна приказка говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш».

 

Учень.

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів,

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь гірку загоїть рану

Чи перший біль, чи то останній, -

Коли б то знали наперед.

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське жорстоке,

Жорстокі в нас слова черстві...

Кажімо більше ніжних слів!

Вчитель. Наступне завдання. Ось конверти, де написані різні якості людини. Спробуйте вибрати  якості, які притаманні людині з толерантним ставленням. Пропоную вибрані якості вписати у пелюстки ромашки, яку ми створимо як модель толерантності.

Конверт 1. Поблажливість, зловтіха, егоїзм, конфліктність, доброта, повага, розуміння, безсердечність,

Конверт 2. Сердечність, хвастощі, рівність, грубість, зазнайство, співчуття, прихильність, безтактність.

Конверт 3. Безсердечність, прощення, милосердя, запальність, роздратування, терпеливість, зверхність, великодушність.

Конверт 4. Підтримка,   скупість, брехня, лицемірство, заздрість, миролюбність.

Створення квітки толерантності.

 

 

 

Вчитель . Давайте ще раз повернемось до конвертів і знайдемо ті якості, які породжуються нетерпимістю. Пропоную їх внести в чорний список і зачитати їм вирок, викорчувати їх із свого життя як бур’ян, що заважає співіснувати, проявляти повагу і толерантність. Отже в чорний список потрапили: зловтіха, егоїзм, конфліктність, безсердечність, хвастощі, грубість, зазнайство, безтактність, безсердечність, запальність, роздратування, зверхність, скупість, брехня, лицемірство, заздрість.

    Оскільки ми з вами шкільний колектив і разом з тим одна сім’я, то вже зараз ми повинні проявляти толерантність:

Прояви толерантності - це:

-  Співробітництво, дух партнерства;

-  Готовність миритися з чужою думкою;

-  Повага людської гідності;

-  Повага прав інших;

-  Прийняття іншого таким, яким він є

-  Здатність поставити себе на місце іншого;

-  Повага права бути іншим;

-  Визнання рівності інших;

-  Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки;

-  Відмова від насильства і шкоди.

Дорогі друзі візьміть в свою скарбничку добрих справ ті поради, які дадуть вам учасники наших груп.

Скарбничка порад

-  Будьте готові до того, що всі люди різні - не кращі і не гірші, а просто різні;

-  Навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтеся змінити в них те, що нам не подобається;

-  Цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з найми;

-  Зберігайте «своє обличчя», знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самими собою.

 

Інсценізація казки «Про царя який шукав щастя»

На свете жил один король,
Богатый и могучий.
Всегда грустил он. И порой
Бывал мрачнее тучи.
Гулял он, спал, обедал,
А счастья он не ведал!

Но вечно хныкать и тужить
Бедняге надоело.
Вскричал король: «Нельзя так жить!»
И с трона спрыгнул смело.
Да вмиг порушить свой удел
Не в королевской власти?

И вот король в карету сел
– И покатил за счастьем.
Король в окошечко глядит,
Карета бодро катится.
Постой-ка, кто там на пути?
Девчонка в драном платьице.
– О всемогущий мой король,
– Подать хоть грошик мне изволь.
– Эй, попрошайка, пропусти
Скорей мою карету.
Сойди немедленно с пути,
Ведь я за счастьем еду! –

Сказал король и укатил.
А в синем небе месяц стыл...
Карета мчится наугад
Бог весть в какую сторону.
Вдруг на пути стоит солдат,
Израненный, оборванный.

– О мой король, – вскричал солдат,
– Тебя я видеть очень рад!
Прошу покорнейше: устрой
Меня ты в услуженье,
Я за тебя стоял горой,
Я, право, бился, как герой,
Я выиграл сражение.

– А ну, служивый, пропусти
Скорей мою карету.
Сойди немедленно с пути,
Ведь я за счастьем еду!
– Сказал король и укатил,
А в синем небе месяц стыл...

Карета мчит во весь опор,
Конь скачет, что есть духу.
Вдруг на дорогу вышла с гор
Сутулая старуха.

– Прости, любезный мой король,
Старуху одинокую.
Мой дом – вон, видишь, за горой,
С утра ушла далеко я.
Ношу из лесу я дрова –
Тяжелая работа.
Гляжу вокруг, едва жива:
А вдруг поможет кто-то...
– А ну, старуха, пропусти
Скорей мою карету.
Сойди немедленно с пути,
Ведь я за счастьем еду!
– Сказал король и укатил,
А в синем небе месяц стыл...

Вот лето кончилось. Жара
Сменяется ненастьем.
Король торопит: –
В путь пора,
Еще немного – и ура!
Свое настигну счастье!

И все бы кончилось бедой
– Сомнений в этом нету.
Да старец с белой бородой
Остановил карету.
Перекрестившись, не спеша,
Торжественно и строго
Сказал: «Заблудшая душа,
Король, побойся Бога!

Ты ищешь счастье для себя,
Ты странствуешь по свету.
Но, только ближнего любя,
Найдешь ты счастье это.
Скорей послушайся меня:
Обратно разверни коня,
Детей согрей и накорми,
Солдата в сторожа найми,
Все это сделай, но сперва
Старушке ты поможешь:
До дома довезешь дрова,
Распилишь и уложишь...»

Тут вышла полная луна.
И осветила путь она.
Нелегкий путь, обратный путь.
Путь к счастью, не куда-нибудь.
Король поныне во дворце
Всем людям помогает.
И счастье на его лице,
Как ясный день, сияет!

Перегляд мультфільму «Ласкаво просимо».

Вислухати думки дітей про побачене.

 

Прослухати пісню «Давай дружити»

Підсумок.

• Як ви розумієте  поняття толерантності?
• Яку людину можна назвати толерантною?
• Якої риси характеру не вистачає тобі, щоб бути толерантним (ною)?
• Якої риси характеру тобі потрібно позбутися, щоб стати толерантним (ною)?
• Що найбільше сподобалося на уроці?

Пригостити учнів апельсином за творчу працю під час заняття.