Виховна година у 5 класі Безпечний Інтернет.

                            Безпека – це життя людини,

                            Безпека – це наше майбуття.

                            Прийміть до серця світ природи –

                            Прекрасне буде всіх життя!

 

Тема: Безпечний Інтернет.

Мета: 

• сприяти обізнаності батьків про небезпеки, які існують в Інтернеті та про шляхи їх домогтися засвоєння батьками правил безпечної роботи в Інтернеті;
• навчитися відрізняти безпечний Інтернет від небезпечного та захищати себе від небезпеки в Інтернеті;
• дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету;
• мотивувати їх поширювати цю інформацію у своєму середовищі;
• виховувати інформаційну культуру батьків та їх дітей.

Обладнання: стікери, додатки для батьків, доступ до мережі Інтернет.

Зміст уроку

І. Організаційний етап (вітаємося, знайомимося)

1. Гра «Вітання без слів»

Вчитель.  Давайте з вами проведемо гру «Вітання без слів»

Учасникам пропонується протягом 2-3 хвилин вільно рухатись в класі та встигнути за цей час привітати якомога більше товаришів. Робити це треба мовчки, без слів: кивком голови, рукостисканням, обіймами і т. ін. При цьому кожен учасник має право використати кожен спосіб привітання лише один раз; для кожного наступного привітання необхідно вигадати новий спосіб.

Гра сприяє зняттю психологічної напруги, вільному спілкуванню.

Вчитель.

Кому скільки вдалось привітати людей?

Що складніше — вигадати нові способи, чи їх продемонструвати?

 (Відповіді батьків на поставлені запитання)

Вчитель. Ви побачили, що спілкуючись в  Інтернеті, люди використовують іноді зовсім незвичні форми спілкування.

Вчитель.

Спілкуючись в Інтернет, люди використовують іноді зовсім незвичні форми спілкування.

- Яку інформацію можна отримати від того, як люди себе презентують в Інтернет?

ІІ. Мотивація  (розповідь вчителя)

Вчитель.

У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і отримується відповідь через кілька секунд.

     Отже, Інтернет – перспективний сектор економіки, який швидко розвивається.

     У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільних телефонів, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20-22 роки тому.

     На початку 1996 року по всьому світу нараховувалось 30 млн. користувачів Інтернету.

     У даний час Інтернетом користується 710 029 070 людей. Найбільше зростання користуванням Інтернетом відбувається серед молоді.

     У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки МSМ і  SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках (повідомлення чи біографію письменників, композиторів, спортсменів та інших видатних людей), розвивають свій кругозір знань (шукають в Інтернеті ребуси, шаради, кросворди, головоломки та інші розвиваючі завдання для вивчення якої-небудь теми). Прочитують письменників твори, мають гарну підготовку до кожного уроку різних предметів.

     Можна цікаво підготувати виховні чи інші класні, шкільні та позакласні заходи, які мають позитивні результати у вихованні молодого покоління. Можна ретельно самостійно підготуватись до іспитів (старшокласникам). Брати активну участь в електронних конкурсах, олімпіадах, конференціях… не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Школярі пишуть листи та відправляють їх через електронну пошту, створюють свої блоки, спілкуються в чатах та соціальних мережах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми в форумах, розвиваючи своє мовлення, пам’ять, використовують веб-камеру, skype, та грають в он-лайнові ігри.

     Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати ними на якісь завгодно теми, що є цікавими для певних груп.    

Безумовно, Інтернет може бути не тільки безпечним, але й небезпечним. Надмірне перебування дітей за комп’ютером може призвести: до ізоляції сором’язливих дітей, відволікати їх від інших видів діяльності, таких як виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон, спілкування з іншими дітьми, особливо нецензурною лексикою

     В Інтернеті швидко розвивається злочинне спілкування. Агресивно налаштовані особи у своїй діяльності. Вони розповсюджують віруси, торгівлю людьми та дітьми через он-лайн, розповсюджують фільми з насильства та жорстокості над неповнолітніми, порнографії, зокрема, дитячої, залякування та приниження. Намагаються залучити неповнолітніх дітей до наркотичних засобів, суїциду, міжнаціональну та релігійну ворожнечу, расизм, фашизм, молодіжну агресивну течію, ігрову залежність з негативним змістом.

Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, та нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є хороші та погані сторони.

Дуже часто ми чуємо «– Дотримуйся правил дорожнього руху», «- Дотримуйся правил поводження з газом, пожежної безпеки», і ми спокійно реагуємо на це і виконуємо, бо знаємо, що це життєво необхідно. На заводі, чи на фабриці, і взагалі на будь-якому підприємстві, дорослі знають і дотримуються правил, щоб працювати безпечно, щоб ніщо не загрожувало не тільки їх життю, але і моральній та духовній рівновазі.

    Так і ми працюючи в Інтернет, повинні з’ясувати, а які тут існують правила, і що нам потрібно знати і чого дотримуватися, щоб залишитися здоровою людиною з усіх боків.

     Тому і тема батьківського уроку присвячена «Безпечному Інтернету».

     Ви прослухали інформацію про «Безпечний Інтернет і когось ця інформація зацікавила, хтось задумався над своїм майбутнім життям, проблемами, а хтось із вас трішки, можливо, втомився слухати інформацію, тому я вам пропоную завдання, які ми разом з вами виконаємо.

ІІІ. Творчі завдання.

Завдання 1. Написати на аркуші свій логін. Обмінятися аркушами та написати побажання автору незнайомого логіну. Зробити висновки.

Завдання 3. Обговорення по групам: «Як захистити себе в Інтернеті»; (Висновки оформляють на папері та презентують)

Завдання 4.

Огляд Інтернет–сторінки “Онляндія: безпечна веб-країна” (http://www.onlandia.org.ua)

Обговорення рекомендацій

Обговорення рекомендацій, як діти можуть зменшити ризик.

Завдання 5.

Розробити Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків користуючись додатками (вчитель роздає додатки).

 

Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків

• Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків. 
• Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити. 
• Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами. 
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте. 
• Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини. 
• Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі. 
• Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки. 
• Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами. 
• У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника. 
• Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником. 
• Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі. 
• Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

 

IV. Підсумки уроку.

Підведення підсумків.

Написання побажань та коментаріїв.

 

     Тільки в процесі інтелектуального та культурного розвитку людина може оцінити всі переваги Глобальної мережі. Для цього у неї є всі можливості. Адже, хто володіє інформацією, той володіє світом. Тільки не треба забувати, що інформацію можна легко пошкодити та знищити, тому безпека роботи в Інтернеті є основоположною на початку роботи у Всесвітній павутині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

(для батьків)

"Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком реальними результатами віртуального спілкування"

Ірина Колесник, дитячий і сімейний психолог, консультант Психологічного центру особистісного та професійного розвитку ALTERA.

 

Поради батькам:

1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2. Установіть комп'ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням. 

3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.

4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп'ютера!

5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім'я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.

6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала. 

7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп'ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам'ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.

8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп'ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.

Посібник з безпечної роботи в онлайні для батьків

Незалежно від того, чи ваші діти тільки-но починають виходити в онлайн, або вони вже добре розбираються у Web, ви можете допомогти їм використовувати Internet у міру того, як вони дорослішають і проходять різні стадії свого життя.

Від 2 до 4 років: Початок

На цій стадії онлайнова діяльність, скоріш за все, залучатиме батьків. Батьки можуть тримати дітей на колінах, переглядаючи сімейні фотографії, використовуючи Web-камеру для спілкування з родичами або відвідуючи дружні до дітей сайти, такі як «Знайка» та Baby Help.

Від 5 до 6 років: Як робити це самим

До того часу, коли діти досягають 5 років, вони вже, напевно, хочуть досліджувати Web самостійно. Важливо, щоб батьки проінструктували своїх дітей щодо безпечної роботи в Internet, коли діти самі почнуть використовувати його. Відвідайте дружні до дітей сайти «Знайка» та Baby 

Від 7 до 8 років: Інтерес зростає

Одним із проявів звичайної поведінки дітей в цьому віці є бажання побачити, що вони можуть отримати. В онлайні це може включати відвідування сайтів або спілкування у чат-кімнатах, на які батьки їм не дали б дозволу. Звіти про онлайнову діяльність від MSN Premium (EN) або інших сервісів можуть бути дуже корисними на цій стадії. Діти не почуватимуться так, ніби у них за спиною стоять батьки, але ці звіти все ж таки покажуть, де вони були.

Від 9 до 12 років: Доки в онлайні

Діти, які знаходяться на порозі підліткового віку, хочуть знати все і вони чули, що є доступним у Web. Це нормально, що вони хочуть подивитися, що там є. Для таких тем, які батьки знаходять неприйнятними (наприклад, відверто сексуальні матеріали для дорослих або інструкції з виготовлення бомб) батьки можуть використовувати Батьківські контролі MSN (EN), щоб заблокувати небажану інформацію.

 

Від 13 до 17 років: Технічно досвідчений

Допомога підліткам у забезпеченні онлайнової безпеки є особливо складною, оскільки зазвичай вони знають більше, ніж їхні батьки, про програми Internet. Навіть з дітьми старшого віку важливо, щоб батьки відігравали активну роль у визначенні використання Internet своїми дітьми. Чітке виконання правил онлайнової безпеки, які прийнятні і для дітей, і для батьків, й частий перегляд звітів про онлайнову діяльність дітей є також надзвичайно важливим. Батьки повинні не забувати тримати захищеними свої власні паролі, щоб діти не могли нікуди увійти під батьківськими іменами

 

Правила безпечної поведінки для дітей

1. Не повідомляти свою та чужу особисту інформацію в мережі: не викладати в Інтернеті інформацію про себе та сім’ю, адресу проживання та навчання, місця роботи батьків, номери телефонів, наявність матеріальних цінностей, номери кредитних карт, банківські дані й  т. ін.

2. Поважати права та інтереси інших людей в Інтернеті потрібно так само, як і в  реальному житті: поводитися ввічливо: не можна ображати, насміхатися, обманювати співрозмовників в он-лайні і  не робити того, що суперечить закону. Потрібно пам’ятати, що  не можна привласнювати собі авторські права на твори інших людей (фото, малюнки, музику, тексти та  інше) і поширювати їх  без дозволу власників.

3. Перевіряти інформацію із  мережі – обов’язково використовувати декілька джерел для пошуку потрібних запитів, оцінювати надійність і авторитетність ресурсів; не довіряти всьому, що говорять віртуальні знайомі, особливо, якщо вони пропонують зустрітися в реальному житті, оскільки вони можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.

4. Пам’ятати, що віртуальний світ іноді коштує реальних грошей, тому без дозволу дорослих не варто робити покупок он-лайн, відправляти SMS, електронні повідомлення в обмін на обіцянки отримання спеціальних Інтернет-послуг.

5. Звертатися за порадою до дорослих у разі виникнення будь-яких труднощів, якщо в Інтернеті що-небудь незрозуміле або дивне, а також коли пропонують спокусливі, дуже схожі на казкові обіцянки чого-небудь.

 

Безпека дітей в Інтернеті – поради батькам.

Багатьох батьків турбує те, що їхні діти багато часу проводять в Інтернеті. Доступ до Всесвітньої мережі відкриває безмежні можливості для навчання і самовдосконалення, тому батьки і школа по змозі намагаються забезпечити учням цей доступ. Проте часто замість того, щоб використовувати Інтернет для виконання домашніх завдань і досліджень, діти проводять там години, обмінюючись миттєвими повідомленнями, граючись в онлайнові ігри та розмовляючи з незнайомими людьми в чат-кімнатах. Таким чином, з появою Інтернету проблема підтримки балансу між розвагами та навчанням у житті дітей ускладнилася. Багато дітей і підлітків, потрапивши в Інтернет, втрачають відчуття часу та реальності. Нижче наведені поради батькам і вчителям щодо того, як запобігти інтернет-залежності та встановити необхідний баланс між перебуванням дітей у мережі та іншими заняттями.

• Не пропустіть симптоми інтернет-залежності. Замисліться над тим, чи не позначається використання Інтернету на успішності дитини, її здоров'ї, стосунках із членами сім'ї та друзями. Визначте, скільки часу вона проводить в онлайні.

• Не бійтеся звертатися по допомогу. Якщо в дитини проявляються ознаки інтернет-залежності, зверніться до фахівців за консультацією. Маніакальне використання Інтернету може бути симптомом інших проблем, зокрема депресії, озлобленості, низької самооцінки.

• Проаналізуйте власні звички. Чи немає у вас проблеми з контролем перебування в Інтернеті? Пам'ятайте, що для дитини ви є основним прикладом у житті.

• Не забороняйте використання Інтернету. Мережа є важливою частиною соціального життя багатьох підлітків. Встановіть домашні правила щодо того, які сайти можна відвідувати дитині, та дотримуйтеся їх. Ці правила можуть передбачати певний проміжок часу, протягом якого можна перебувати в онлайні, заборону використання Інтернету, поки не зроблені домашні завдання, заборону відвідування чат-кімнат або перегляду матеріалів для дорослих.

• Тримайте комп'ютер у відкритій зоні. Встановіть комп'ютер у загальній зоні своєї оселі, а не в кімнаті дитини.

• Встановіть баланс. Заохочуйте та підтримуйте бажання дитини займатися іншими справами, особливо спортивними іграми.

• Допомагайте дітям спілкуватися з іншими в реальному житті. Якщо дитина сором'язлива, віддайте її на заняття з набуття навичок спілкування. Заохочуйте дитину до справ, які сприяють її спілкуванню з іншими дітьми.

• Слідкуйте за тим, що роблять діти в Інтернеті. Використовуйте програми, які здійснюють моніторинг та обмежують використання Інтернету, зокрема засоби батьківського контролю.

• Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається, що дитину цікавлять лише он-лайнові відеоігри, спробуйте призвичаїти її до онлайнових «замінювачів» улюблених ігор. Наприклад, якщо дитині подобаються рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте читати її книжки з фентезі.

 

 

 

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей.

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг  «Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

Мета: розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяти обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання, мотивувати поширювати цю інформацію у своєму середовищі, розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навики, пам’ять, виховувати любов до родини, навколишнього світу, етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями.

Форма проведення: практичне заняття з елементами тренінгу.

Обладнання: ватмани (2), маркери, стікери, малюнок 1, 2, аркуші А-4 (2), розважальні журнали, ножиці (10), інтерактивна дошка, доступ до мережі Інтернет.

Хід заняття

Учись добру в мережі,

Шукай знання й новини,

А сайти злі, що брешуть,

Обходить ми повинні.

Василенко Катерина

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово

  Доброго дня! Сьогодні поговоримо про Інтернет, про безпеку дітей в Інтернет. У лютому цього року вже вкотре відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні». Спочатку домовимось про декілька правил для успішної роботи:

• мобільні телефони відключити;
• говорити все, що думаєте;
• слухати інших, поважати себе та інших;
•             бути активним учасником (якщо вправи виявляться для вас з якихось причин не прийнятними, попрацюйте над створенням сенкану на тему інтернету – наприкінці тренінгу ми послухаємо ваші твори.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Оголошую мозковий штурм «Про користь Інтернету» (учні називають позитивні можливості Інтернету, роблять записи на дошці або на плакаті)

ІV. Сприйняття нового матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.

1.              Прогрес інформаційно-комунікативних технологій

Інформаційне повідомлення №1.

Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет та соціальні мережі, про їх переваги та існуючи небезпеки. Чи можете ви сказати, що таке Інтернет? Відповіді дітей. А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей, допомога педагога. Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується 710029070 людей.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.

Інформаційне повідомлення №2.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%. 72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей. У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина. Дослідження показало: що дорослішою стає дитина, то більш безтурботно вона починає поводити себе в Інтернеті. Так, на реальну зустріч з людиною, з якою знайомі лише віртуально, вже ходили майже 12% опитаних дітей віком 10-11 років та більше ніж 60% підлітків 15-17 років (графік 1). Дані про своїх батьків у мережі (місце роботи, посада) залишили 0,4 дітей віком 10-11 років та 6,5% 15-17-річних (графік 2). 3 Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%. На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

2.              Виступи учнів із повідомленнями про Інтернет-загрози

 Слово вчителя. Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути. Наші експерти підготували чималий список. Прислухайтесь і зробіть доповнення.

1 учень Віруси. Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

 - дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

 - комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

 - жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

 - вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

 - зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

 - помилки під час завантаження операційної системи;

 - неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

 - незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

2 учень Кібер-хуліганство. Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.

Кібер-грумінг. Цей термін розкриває суть ще одного різновиду кібер- хуліганства – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину.

Як варіант, виділяють ще один вид кібер-грумінгу – наполегливе чіпляння в мережі із сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства та (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків – сексуального).

3 учень Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

 - особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

 - Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

 - перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер;

- інформацію, необхідну для доступу до Інтернету: номер з’єднання модему телефонної лінії, ID та інше. Інтернет-зловмисники можуть використовувати шпигунське програмне забезпечення, аби одночасно встановити контроль над великою кількістю комп’ютерів та використовувати їх у якості зомбі. Такі комп’ютери утворюють велику та потужну мережу, до якої можуть входити до 100 000 комп’ютерів. Ця мережа використовується шахраями для розсилання спаму, вірусів та здійснення атак на інші комп’ютери та сервери.

4 учень. Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

5 учень Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

6 учень Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи відверто сексуальні матеріали. Деякі «хижаки» працюють щвидше, одразу ж втягуючи дітей у розмови на сексуальну тему. Цей більш прямолінійний підхід може включати і сексуальне домагання. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

7 учень Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку; номера дебетової або кредитної картки; коду валідації кредитної картки (CVC) а бо ідентифікаційного значення картки (CVV); коду соціального страхування. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення  офіційного сайту банку чи установи.

8 учень. Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

V. Тренінг

1. «Нікнейм» в інтернет-спілкуванні

Питання. Чи знайоме вам слово «Нік»? Відповіді. «Нік» – це вигадане ім’я, прізвисько, яке вживають користувачі Інтернет-форумів, не називаючи своє справжнє ім’я.

Вправа «Квітка»

Перед початком вправи педагог малює квітку без пелюстків на аркуші ватману або дошці (Див. мал. 1)

Педагог роздає кожному учню стікери та дає завдання учасникам вигадати собі прозвисько («нікнейми»), якими вони користуються при спілкуванні в Інтернет-просторі або хотіли б використовувати, та написати їх на стікерах. Кожний учень виходить з квіткою, називає нікнейм, своє реальне ім'я і наклеює стікер із нікнеймом на квітку, так щоб стікер став пелюстком квітки. Аркуш з квіткою розміщується на стіні. Якщо квітка намальована на дошці, то вона залишається для наступної вправи (Див. мал. 2).

Запитання для обговорення.

• Навіщо потрібен Нік?
• Що може приховувати Нік?

2.               Чи є переваги у використання Ніку? Які?

Вправа «Хто більше?»

Педагог пропонує учасникам об’єднатися у дві групи та за 1 хвилину написати якомога більше назв соціальних мереж. Кожна команда по черзі зачитує по назві, якщо ця назва є в обох групах назви закреслюють. Перемагає та група, у якій залишиться більше не закреслених назв.

Запитання для обговорення.

1. Навіщо створюються соціальні мережі?

2. Скільки часу в день вони забирають?

3. Назвіть альтернативи сидінню у мережі?

VІ. Огляд Інтернет-сторінки «Онляндія: безпечна веб-країна»+

Огляд Інтернет-сторінки «Онляндія: безпечна веб-країна» (http://www.onlandia.org.ua)

VІІІ. Підведення підсумків уроку. Слово вчителя.

Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. Будьте обережними з безпечним Інтернетом! 

Безпечний Інтернет

Не можу уявити 

Життя без Інтернету, 

Що всі куточки світу

Заплів в свої тенета. 

Лиш кнопку я натисну – 

Відкриються в вікні 

Новин велика збірка 

І правила, й статті. 

 

Встають переді мною

Найвищі в світі гори. 

Ліси стоять стіною, 

Хлюпочуть хвилі моря. 

Я побуваю в шахті 

І в космос піднімуся. 

З подругою в контакті 

Я легко поділюся. 

 

Та є у «павутині» 

Картинки не хороші, 

І сайти підозрілі, 

Настроєні вороже. 

А є й такі там сайти, 

Мов вовк в овечій шкурі – 

Поки їх розпізнаєш, 

Вони тебе обдурять. 

Учись добру в мережі, 

Шукай знання й новини, 

А сайти злі, що брешуть, 

Обходить ми повинні. 

Виховна година у 5 класі про безпечний Інтернет

«Учити себе самого - благородна справа»

 Марк Твен

Мета:

• дослідити позитивні та негативні сторони Інтернету, поглянути на Інтернет з різних сторін;
• сприяти творчій активності;
• розвивати вміння викладати свої думки;
• розвивати обізнаність учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та про шляхи їх подолання;
• мотивувати учнів поширювати інформацію у своєму середовищі  про небезпеку  в Інтернеті .

 

Доброго дня, усім. Діти, давайте привітаємося з нашими гостями.

Ми сьогодні зібралися, щоб поговорити про... До речі, зараз самі і спробуєте здогадатися.

Бабуся мережу гачечком плете

І нас так чарує мереживо те .

В саду , на деревах прудкий павучок

Плете візерунків веселий кружок .

Та вчені створили мільйони мереж ,

Які по планеті плетуться без меж.

Комп’ютерний світ об’єднали в букет ,

І вчені назвали його …( Інтернет )

 

Останнім часом часто доводиться спостерігати, як на перервах учні постійно грають в телефоні. Таке враження, що більше нічого цікавого для них не існує.

-Шановні гості!.Хочу звернутися до вас: згадайте свої  шкільні роки. Адже у нас не було ні телефонів,  ні айфонів. Де ж ви черпали інформацію? Невже на перервах тільки повторювали домашні завдання?

- А мені дуже подобалося на великій перерві ходити до шкільної бібліотеки. Там постійно збиралися старшокласники. Вони сідали за столи і читали журнали. Ми дуже хотіли бути такими ж розумними, тому заводили читацькі щоденники та хизувалися один перед одним кількість прочитаних книжок.

 

 

 

Але час змінюється, усе рухається вперед. Зараз побачити вас, діти,  у бібліотеці - рідкість. Ви переконані, що в Інтернеті можна почерпнути будь - яку інформацію. Але прикро те, що найчастіше  використовуєте мережу тільки для ігор та скачування музичних файлів. Інколи задумуєшся: чи не більше шкоди для дітей від мережі ніж користі.

Учень

 - Дозвольте вам заперечити. Використання інтернет ресурсів, на мою думку, приносить більше користі, ніж шкоди. Потрібно тільки бажання почерпнути інформацію та вміння правильно користуватися інтернет простором, щоб на заплутатися у цьому павутинні.

2 учень

 -А я не дуже полюбляю комп'ютерні  ігри. Але коли виїхала з рідного міста Глухова, то Інтернет дав мені можливість підтримувати тісні зв'язки з друзями, адже не можу з ними поспілкуватися під час навчання. Хоча Інтернет і не може замінити живе спілкування, але так приємно почути рідні голоси та побачити усміхнені обличчя колишніх однокласників.

3 учень.

- Коли я дізналася, що наша класна година буде присвячена засобам масової інформації , то вирішила показати однокласникам, як можна ще використовувати цей простір. На початку року мама запропонувала мені записатися у гурток або секцію: мені багато чого подобається, але я не могла зробити вибір. Тоді ми з мамою вирішили зайти на сторінки моїх однокласників та друзів і подивитися, чим вони займаються. Зараз я хочу представити мій проект.  (Вішаємо газету, дитина розповідає, а фото на екрані?)

4 учень...

- А мені легше було підготуватися до конкурсу імені Т. Шевченка, бо опрацювала корисну інформацію, що ви запропонували на блозі та в ютубі. Адже якби я звернулася до бібліотеки, то не встигла б переглянути усі публікації. І, на жаль, багато чого не завжди можна знайти на полицях . Хоча  вірші Т.Г. Шевченка, що були запропоновані, я прочитала в "Кобзарі", який узяла в бібліотеці. Я упевнена, що читання в Інтернета, а тим більше онлайн прослуховування не дає повністю глибоко насолодитися поезією.( Слайд)

5 учень.

- Пам'ятаєте, ми з вами відвідали Спадщанський ліс? На мене ця екскурсія справила надзвичайне враження. Коли розмовляв з друзями, то з'ясувалося, що далеко не всі там були. І я вирішив прорекламувати цю захопливу подорож. (Запускаємо відеорекламу, виготовлену учнем)

- Молодці, тепер я згодна, що ви - свідомі користувачі Інтернету, а мережа є вашим помічником. Медіа може давати задоволення, допомогти здобути значно більше знань. Важливо, щоб ви могли безпечно користуватися ним. Сьогодні ми живемо у світі, який залежить від технологій. Ніхто вже не може працювати і жити, як раніше. Тож без уміння оцінювати інформацію, яка надходить до нас, можна дуже швидко опинитися під її завалом. Існує таке нове слово як медіаграмотність –  навички  і знання, необхідні людині в сучасному інформаційному світі: як знаходити потрібну інформацію і переконуватися в її достовірності, як відокремлювати пропаганду від фактів і фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту; що таке інформаційна безпека, як розпізнавати маніпуляцію.

 Треба пам'ятати, що все в Інтернеті створене людиною з певною метою, медіа не є об'єктивним відображенням реального світу, не вся інформація є достовірною, медіа належать невеликій групі людей і є способом заробляти гроші. Тому до будь - якої інформації потрібно підходити критично, уміти її аналізувати, використовувати тільки ті ресурси, які вам зрозумілі та корисні. Якщо отримана інформація вас занепокоїла, вам запропонували обмін, зустріч чи розмови про протизаконні дії, вас залякують, то негайно потрібно звернутися до батьків або вчителів.

 Наші дослідники збирали інформацію, як безпечно користуватися Інтернетом і уникати ризиків.

 -Ми опрацювали багато інформації і виділили основні способи, як уникнути негативного впливу медіа. Перегляньте, будь ласка 6 розумних правил користування Інтернетом (Відеоролик "Історія одного знайомства")

( По черзі зачитують правила безпечного користування)

1. Якщо хтось або щось вас засмутило, то важливо перечекати перші хвилини, поки пориви гніву чи страху пройдуть.

2. Якщо погрози чи залякування повторюються, то збережіть, по можливості, докази і негайно сповістіть батькам.

3. Не відповідайте на погрози та залякування.

4. Не реєструйтеся на сумнівних сайтах та не розголошуйте особисту інформацію. Не пишіть номер телефону, банківської картки батьків.

5. Не погоджуйтесь на пропозиції, що несуть загрозу життю або здоров'ю.

6. Не вступайте до сумнівних груп.

7.Не відповідайте на невиховані та грубі листи

8. Не заходити на аморальні сайти

9. Перевіряйте сайти, що містять фальшиві посилання на нібито безкоштовні послуги.

10. Критично ставтеся до товарів, що рекламують. Нічого не замовляйте без дозволу батьків.

- Ми з Іваном упевнені, що ви також знаєте правила безпечного користування Інтернетом. Давайте пограємо. На партах знаходяться пазли. Згрупуйтеся по 3 учні і спробуйте доповнити нашу інформацію. Зібрані пазли по черзі показати та озвучити.

- Встановлювати складні паролі і не розголошувати їх

- Відвідувати лише перевірені сайти

- Не листуватися з невідомими людьми

 - Не заводити сумнівні знайомства

- Бути ввічливими

- Не демонструвати статки своєї родини

- Не переходьте за посиланнями невідомих сайтів та тих, що несуть вірусну загрозу

-Не відсилати копії документів

- Інформацію, що турбує, сповістіть батькам

- Не посилайте фото без дозволу батьків

     

- Дякую. Скажіть, будь ласка,  як вам найбільше подобається спілкуватися:

а) особисто;

б) по телефону;

в) через Інтернет.

Якщо ви відповіли в),то не засмучуйтесь, ви не одні такі. Багато  шукають зустрічі в НЕТІ, адже можна познайомитися з людьми будь - якого континенту. Також можна моделювати і свій образ.

Але таке спілкування приховує і небезпеку, яку було б нерозумно ігнорувати. Це ніби ходити вулицями із заплющеними очима. Дуже легко наштовхнутися на сумнівних осіб, що можуть завдати шкоди.

 

Давайте зараз переглянемо відеоролик "Історія одного знайомства" (аналізуємо)

 

 - Чи потрібні такі відеоролики? 

 - Скажіть, будь - ласка, чи цікавою та корисною для вас була інформація, що прозвучала на класній годині?

 - То Інтернет  - це корисно чи шкідливо для сучасної дитини?

- Але нам в Інтернеті потрібно поводити себе також відповідно. Існують основні заповіді мережевої моралі (презентація)

Завжди потрібно залишатися людьми. А зараз я хочу вам роздати стрічки з номером телефону  Національної  «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав  дітей 08005003550 або електронну пошту  onlandia@live.com , що нададуть наступні консультаці:

    -Допомога та юридична консультація  в разі злочину чи загрози дитини через Інтернет;

• Попередження комп’ютерної залежності  та отримання психологічної  допомоги;
• Поради батькам і дітям щодо безпечної роботи а Інтернеті.
• VІІ. Узагальнення, систематизація і застосування знань.
• 1. Правила користування соціальними мережами
• Існують певні правила користування соціальними мережами:
• 1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.
• 2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ. Дівчинка познайомилась в соціальній мережі з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 13 років, я шукаю друзів».
• Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 13 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, переслідуючи інші цілі, і не тільки її. Дуже часто, спілкуючись в мережі уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.
• 3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.
• 4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.
• 5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!
• 6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.
• 7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.
• 8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.
• 2. Вправа «Хто надіслав тобі листа?»
• Для цієї вправи педагог використовує «Квітку» з попередньої вправи. Педагог видає учням стікери і просить кожного написати позитивне побажання або просто хороші слова на стікері. А потім наклеїти їх поряд з будь-яким зі стікерів з нікнеймами на аркуші з квіткою. Кожен учень має наклеїти побажання до чужого нікнейму так, щоб власники нікнеймів не бачили, хто надає їм побажання. Учасники отримають побажання до свого нікнейму і намагаються вгадати, хто надіслав їм це «повідомлення» (дивіться Малюнок 3). У 99% учасники не можуть вгадати відправника повідомлення. Педагог робить висновок, що так само відбувається і зі спілкуванням в Інтернет просторі. Дуже складно перевірити, хто саме пише тобі листи, спілкується з тобою. Якщо учасники групи добре знайомі між собою, вони можуть вгадувати відправника за почерком. У такому випадку вчитель робить висновок, що в Інтернет просторі не існує почерків, тому ти ніколи не знаєш хто знаходиться по той бік комп'ютера або мобільного телефону.

- Я дуже задоволена, що ми змогли з вами з'ясувати  основні правила користування Інтернетом. Я упевнена, що після нашої розмови, ви усвідомлено будете користуватися мережею, не потрапите на гачок аферистів і чітко запам'ятаєте, що Інтернет - це безліч не тільки цікавої, корисної інформації, але й ризиків та небезпек. А наостанок послухайте  віршик про цей чудовий винахіл людства