Виховна година
«У чому виявляється милосердя».
Мета: учні мають зрозуміти зміст поняття „милосердя”, „альтруїзм”, „егоїзм”; виховувати повагу до людей, формувати вміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших;
Підвести дітей до розуміння однієї з найважливіших умов життя в суспільстві – уміння проявляти милосердя, бути альтруїстами;
Формувати внутрішню потребу бути чуйними, людяними;
Викликати у дітей співчутливе ставлення до знедолених, немічних, стареньких, прагнення їм допомогти.
Обладнання: малюнки – ілюстрації, роздатковий матеріал із тестовими завданнями
Хід роботи
Робота з картиною Т. Г. Шевченка „Байгуші”.
Завдання. Роздивіться картину Шевченка, написану під час перебування художника на засланні. На ній зображено дітей – жебраків, яких киргизи називали байгушами. Які почуття втілено в картині? Чому ви так думаєте? Якою ідеєю просякнута картина?
Мотивування навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя. Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра? Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла й жорстокості. Зачерствіли людські серця, заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди, яких у нашому житті дуже багато.
З давніх – давен закономірно вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок знедоленому, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи слабкого. Хотілося б, щоб ви, діти, після уроку збагатили свої серця любов’ю до людей, своїх рідних, щоб назавжди викоренили із своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій.
Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, до тих, хто потребує нашої уваги.
Статистична довідка.
Сьогодні в Україні проживає 2 млн. Одиноких людей, 15 тисяч в будинках престарілих, у злиднях живе 1 млн. 150 тисяч, багато на вулицях бездомних, безпомічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, нашої допомоги, підтримки.
1 – й учень.
Живе одинока людина,
Чого ж ми проходимо мимо?
Живе одинока людина,
Ніким у житті не любима.
2 – й учень
І серце у неї відкрите
Для ласки людської й привіту,
Печальним льодком оповите,
Віддалене горем від світу.
3 – й учень
Нам легше, бо ми не самотні,
Ходімо ж до неї в світлицю,
І серце людини з безодні
Полине над нами, як птиця.
4 – й учень
Робить добро мене навчає мати
І чисту совість не віддам за шати.
Благословенний мамин заповіт
Ніхто в мені не зможе поламати.
5 – й учень
НЕ говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах вітаєш,
Забувши про чужу біду.
6 – й учень
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
7 – й учень
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям, одиноким.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
8 – й учень
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг,
І кривда в нашу долю не поцілить.
9 – й учень
Воскресайте, камінні душі!
Розчиняйте серце і чоло,
Щоб не сказали про вас грядущі:
Їх на Землі не було.
Висловлюємо власну думку.
Учень розповідає легенду про те, як син наказав відвезти стареньку матір та вкинути у шахту.
Підсумок: діти, певно кожен із нас хоче, щоб до нього ставились із добротою та любов’ю. То й ви з любов’ю та добром ідіть до людей.
*Робота у групах.
Працюючи в групах, оберіть ситуацію складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення одне до одного.
Ситуація 1.
Василь та Микита – вигадливі на розваги. Одного разу Микиті спало на думку пожартувати з мешканцями будинку, полякавши їх іграшковим пістолетом. Саме тоді сусідка Орися Миколаївна поверталася з магазину. Микита причаївся за дверима...
Ситуація 2.
Марічка чергувала у класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти. Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон – розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...
Милосердя – це прояв любові до ближнього. Так пишуть у багатьох книгах. Але ближні – це не тільки родичі і друзі, це абсолютно всі люди, які вас оточують. Необов’язково проявляти «любовні» почуття, достатньо елементарної поваги до оточуючих. І тоді світ для вас перетвориться. І ви зрозумієте, що бабуся-сусідка не така вже й противна, і з продавцями на ринку можна нормально розмовляти. Несіть добро у світ. Ще можна сказати, що милосердя – це свого роду доброзичливість, бажання допомогти, нічого не вимагаючи натомість. Ці якості притаманні кожній людині, просто потрібно знайти їх в собі.