Виховна година «Я люблю Україну»
Мета:
Навчальна – закріпити знання учнів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування.
Розвивальна – розвивати українське мовлення учнів, культуру поведінки.
Виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини – України, її символів, традицій, обрядів.
Епіграф:
Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу. (О. Олесь)
Хід заходу
Вступне слово вихователя.
Дорогі діти! Сьогодні у нас виховна година на тему: «Я люблю Україну».
Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини.
Хай сьогоднішня виховна година – гра відкриває перед вами розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.
Поділ на команди.
Слово вихователя:
Свято проводів зими називається – Масляна. А як називається свято зустрічі зими?
- Новий рік.
- Трійця.
- Покрова.
Свято зустрічі зими називається – Покрова. В народі це свято відзначають восени. Це пора, коли вже урожай зібраний і засипаний у комори, а поля засіяні озиминою. За станом погоди на Покрову передбачали, якою буде зима. Якщо в цей день вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня – теплою. Коли на Покрову не випаде сніг на землю, то не буде його і в листопаді. Якщо до Покрови журавлі не відлетіли у вирій, то зима наставатиме поволі.
Діти уважно дивляться на карту України.( Далі вихователь роздає командам карту України, на якій зафарбована область. Діти відгадують яка це область.)
Слово вихователя. Україна. Кожна країна світу обов’язково має свої символи. А що означає слово «символ»?
Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле. Народні символи – це наші святині.
Яке одне з цих дерев є народним символом України?
- Вишня
- Липа
- Калина
Калина є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
Калиною прикрашали весільний коровай. З гілочки калини батько робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам – немовляткам робили колисочку із калини.
Калину оспівували у піснях, про неї складено легенди. Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські. Одного разу в одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб продати в Цар – городі. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікати на болота і там потопились. На тому місці, де загинули українські дівчата, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.
Говорила мати:
«Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Білий цвіт калини – радість України,
А вогняна грона – наша кров червона.
Зоряна калина і краса, і врода
Нашої країни – нашого народу».
- Пам’ятаєш, сину, що казала мати:
«Посади калину в себе біля хати».
Який з цих предметів є народним символом?
- Стіл.
- Рушник.
- Люстерко.
Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей. Рушник передавали як оберіг з роду в рід. З покоління в покоління. Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім.
Продовжуємо нашу гру.
Прислів’я та приказки – це короткі влучні образні вислови, часто римовані , в яких передано життєвий досвід народу.
Конкурс. Продовж прислів’я чи приказку.
Конкурс. Скласти з розрізаних шматочків вірш і красиво його прочитати.
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічну живу і нову,
І мову її солов’їну.
Підведення підсумків виховної години. (Бесіда з учнями, висновки)
Заключне слово вихователя .
Моя найкраща в світі сторона,
Чарівна, неповторна, Україно!
Для мене в цілім світі ти — одна
І рідна, й мила, дорога, єдина.
Ми всі малі пагінчики твої
Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.
Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,
Та нам судилось в Україні жити.
Ми — патріоти, дочки і сини,
Для твого блага все в житті здолаєм!
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираєм.
А просто любимо, бо ця земля свята,
Вона нас народила і зростила.
Вітчизною зовемо неспроста,
Бо нам вона дала і душу, й крила.