Виховна година: "Я маю право на життя, я гідно мушу жити"

Тема: Я маю право на життя, я гідно мушу жити!

Мета: допомогти учням зрозуміти суть людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі; розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя, прагнення з'ясовувати, доводити, міркувати; збагачувати активний словник учнів, розвивати вміння, формувати ціннісні судження про гармонійне життя; виховувати активну громадянську позицію, самоповагу, почуття гідності й відповідальності за себе та за свої вчинки.

Обладнання: проектор, мультимедійна дошка, учнівські презентації, ватмани, олівці, картки для голосування, стікери.

Форма проведення: круглий стіл

Хід виховної години

                                                              Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.

                                                                                   І той, хто його не цінує,

                                                                             цього дарунка не заслуговує

                                                                                            Леонардо да Вінчі

 

1. Вступне слово класного керівника

   Людина прийшла в цей світ. Прийшла, щоб жити, творити добро, залишити по собі гарний слід у своїй праці, у своїх дітях.

Не меркнуть зорі – йдуть у небуття,

Бо мають право вік світити.

Я ж маю право на життя

Я гідно мушу жити

   Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

   Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

   Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у тій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»...

   Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

  Отже, народжуючись, кожна людина отримує найважливіше право – право на життя.

 

2. Бесіда з учнями (мозковий штурм)

1. Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

 (Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях її реалізації. Усе залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того щоб жити так, як хочеш, треба вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти...)

2. А що складніше й важливіше - будувати життя чи пристосовуватись до нього?

 (Звичайно, складніше й важливіше будувати життя, а пристосуватись - легше та простіше, але це нецікаво...)

3.Чи хочеш стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»? (Напевне, кожному з нас хочеться жити щасливо. Тому дуже часто, вітаючи один одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше здоров'я та великого щастя.)

4. А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»?

 (Жити щасливо - це коли тебе поважають люди, коли в тебе є вірні друзі, коли на землі панують любов і злагода між  людьми...)

  Так пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні… Важливо тільки, щоб праця була корисною не тільки для себе, а й для людей, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов  і дружба не були егоїстичними.

   Юність - це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття - відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе - найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і викорис­тати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова Леонардо да Вінчі:

                      Пам'ятай! Життя є дар, великий дар,

                      І той, хто його не цінує,

                      Цього дарунка не заслуговує.

3.Творче завдання «Що мені потрібно для щастя» ( вправа «Сонечко» )

 

 Класний керівник пропонує учням скласти список того, що, на їхню думку, необхідно для щасливого дитинства. Найголовніше – учні записують на променях сонця.

 Наприклад, батьківська ласка, рідний дім, друзі, солодощі, іграшки, медична допомога, комп'ютер, книги, театр, відпочинок, розваги, школа, спорт.

 

3.Слово класного керівника

     А чи знаєте ви, хто є найголовнішою людиною на планеті Земля?

Подивіться у скриньку і скажіть, кого ви там бачите. Посміхніться тому, кого ви бачите. (Діти по черзі заглядають у скриньку і бачать там себе — на дні скриньки лежить дзеркало.) Щойно ви посміхнулись найголов­нішій людині на Землі!

Учень читає вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»

Ти знаєш,

що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж – не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні,-

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

 

     Людина — найцінніший скарб. Ко­жен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше на Землі не­має і не буде.

     Сьогодні ми говоритимемо не лише про людину, а й про її пра­ва й обов'язки.

Кожна людина має почуття, здібності, характер. Як же зробити, щоб такі різні, несхожі люди все ж таки жили із повагою одне до одного? Для цього існують правила, що визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил, і ми повсякчас з ними маємо справу. Є такі правила, що обов'язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були — дорослі чи діти, робітники чи селяни, вчителі чи учні. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі, обов'язки кожного громадянина та його права. Називаються такі правила державними законами.

     З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього вони повинні мати певні права – права людини.

 

      У давньому світі права людини були дуже обмеженими. Раб не мав права розпоряджатися власним життям. Права людей різнилися залежно від того, яку релігію вони сповідували, якої національ­ності були. Людей із чорним кольором шкіри примушували жити на спеціальних територіях.

 

      У нашій країні, яка була частиною Російської імперії, до 1861 року існувало кріпацтво. Кріпаки були власністю багатих панів. Незалеж­на Україна та її Конституція нада­ли людині великі права і свободи, а разом із ними й обов'язки

 

     Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей – не існуватиме й держави. Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклується про них.

      Права дитини – це певні можливості, що надаються вам, дітям (до 18 років), для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.

 

Історична довідка

 

     Ми живемо в правовій державі. А були часи, коли люди жили в рабстві, були кріпаками. Людину можна було легко купити чи продати, розлучити дитину з батьками, чоловіка -  з дружиною. Довгий шлях проходило людство, поступово відвойовуючи права людини. Особливо важко жилося дітям у

минулому. Вони тяжко працювали нарівні з дорослими, і ніхто не звертав уваги на те, що вони ще маленькі. Лише наприкінці ХІХ –  на початку  ХХ

століття були створені перші закони, що забороняли використовувати працю дітей.

     Аж у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини.

     У 1948 р., щоб запобігти третій світовій війні, була прийнята Декларація прав людини.

     У 1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Декларація прав

дитини.

   20 листопада 1989 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила Конвенцію про права дитини.

     Головним завданням Конвенції є за­безпечення дітей особливим піклуван­ням та допомогою, надання необхід­ного захисту, сприяння сім'ї.

     Конвенція визнає, що дитині не­обхідна сім'я, дитина має зростати у щасті, любові та розумінні.  Дитина має виховуватись у мирі, гід­ності, терпимості, свободі та солі­дарності.

    27 лютого 1991р. Україна приєдналась до цієї Конвенції.

    Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1997 року.

     У квітні 2001р. Верховна Рада України прийняла Закон України про охорону дитинства.

 

 Словник

 

Конвенція – це угода, міжнародний договір з певних питань.

                       У даному випадку з питань прав дитини.

 

Декларація – це документ, у якому викладено важливі права, обов`язки для

                         всіх людей.

 

ООН – найголовніша міжнародна організація, яка об`єднує більшість країн

             світу.

 

 

      Сьогодні в Україні  понад 96 тисяч дітей не мають батьків не через смерть – батьки відмовилися від своїх дітей.

      В Україні 145 тисяч дітей не мають де жити, жебракують, бродяжать.

136 тисяч дітей – інвалідів не можуть своєчасно отримати медичну безкоштовну допомогу.

     В Україні кожна двадцята дитина змушена самостійно заробляти гроші.

    Діти – це майбутнє, і обов`язок дорослих у всьому світі – надавати дітям усе найкраще, захищати їх від усього жорстокого і злого.

Демонстрація таблиці щодо виконання Конвенції й порушення прав дитини.(слайд)

5.Творче завдання «Я маю право!»

Викладач поділяє учнів на групи і роздає групі учнів  картки, на яких написано по одній статті Конвенції про права дитини.

За кілька хвилин учні мають пояснити своїми словами статті Конвенції і навести життєвий приклад, що відображає дію цієї статті.

 

• Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.
• Усі діти мають право на вільне спілкування.
• Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.
• Усі діти мають право на отримання інформації.
• Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
• Усі діти мають право на повноцінне харчування.
• Усі діти мають право на отримання освіти.
• Усі діти мають право на медичну допомогу.
• Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх порушувати.
• Жодна дитини не повинна бути жертвою насильства або війни.
• Жодна дитини не повинна бути скривджена і зневажена.
• Кожна дитина має право на любов і спілкування.
• Особлива турбота дітям-інвалідам.
• Особлива турбота дітям-біженцям.
• Особлива турбота дітям без сімей.
• Особлива увага дітям, що перебувають у конфлікті з законом.

 

 

6. Бесіда

      Порівняйте ваш перелік потреб і бажань та короткий виклад Конвенції.

- Чи є якісь відмінності між двома текстами? У чому вона полягає?

- Як ви гадаєте, чому ООН вважала за необхідне скласти перелік прав дитини?

- Як ви гадаєте, чому Конвенція є переліком потреб дитини, а не бажань?

- Як ви гадаєте, навіщо нам знати наші права?

 

7. Тестування «Чи знаєш ти зміст Конвенції про права дитини?».

Класний керівник читає твердження. Учні мають визначити, які з них є положеннями Конвенції про права дитини, Проплескайте в долоні, якщо почуєте права, яких не існує.

1.  Усі діти мають право на любов і піклування.

2. Кожна дитина має право їсти гамбургери, чіпси і хот- доги, скільки їй заманеться.

3.   Усі діти рівні у своїх правах.

4.   Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

5.   Кожна дитина може нецензурно висловлюватись, якщо вона цього схоче.

6.   Діти-інваліди мають право на особливу турботу з боку держави.

7.   Усі діти мають право на повноцінне харчування.

8.   Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

9. Усі діти мають право на освіту.

10. Жодна дитина не повинна прибирати власну кімнату.

11. Діти мають право вільно висловлювати свої погляди.

12. Усі діти мають право на медичну допомогу.

13. Діти мають право на вільне спілкування.

14.  Діти мають право на інформацію.

15.   Жодна дитина не повинна бути скривджена і принижена.

16.   Кожна дитина має право одержувати сніданок у ліжко.

17.   Кожна дитина має право безкоштовно розважатися.

 

      Великий педагог В. О. Сухомлинський говорив: «Сьогодні — діти, за­втра — народ!» Звичайно, діти — май­бутнє нашої держави, і від вашого фізичного розвитку, знань, вмінь за­лежатиме, якою буде наша Україна.

     «Діти — живі квіти землі! — писав М. Горький.— І як кожній квітці по­трібні певні погодні умови для по­вного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нор­мального життя. Тож не втомлюймось жити, цінуймо кожну мить!»

    «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» -- ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.

 

(Учні перелічують обов’язки)

 Обов’язки:

 1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.

4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів.

5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.

8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.

10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.

14. Не ображати і не принижувати оточуючих.

15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.

  Слухання вірша

 

       Я маю право жити на Землі,

       Творити, дихати, учитись,

       Примножувать багатства всі її,

       Своєю Україною гордитись.

       Я маю право Україну восхвалять,

       Боротися за неї і за честь стоять,

       Безкрайнії поля її любити

       І щовесни журавликів із вирію зустріти.

       Я маю право на веселку і весну,

       На щедру осінь і на тепле літо

       На зиму, так безмежно чарівну,

       І на поля зі стиглим житом.

       На золотаве сонце в небесах,

       Що щедро Україну зігріває.

       На соловейка спів в гаях

       І на любов батьків безмежну і безкраю.

       Не меркнуть зорі, йдуть у небуття.

       Бо мають право вік світити.

       Я ж маю право на життя,

       Я гідно мушу жити.

 

8. Заключне слово класного керівника

      Наша виховна година добігає кінця.

     Чи дізналися ви для себе щось ко­рисне?

      Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви по­винні знати свої права та обов'язки і бути Людиною і цінувати життя.

     Люди зовсім різні і чимось неповторні. У кожного на небі є своя книга, де записана уся наша доля, та якщо її відкрити, то ми побачимо лише чисті сторінки. Лише ми повинні ці сторінки заповнити хорошими справами, молитвою, досягнути чогось в житті, докласти усіх зусиль, щоб здійснились наші мрії.

       Щодня змінюється панорама життя. Змінюється коло інтересів і прагнень. І будь-яка дрібниця сьогодення не повинна замінити усвідомлення того, що є багатством кожної людини. Я маю на увазі моральні якості, знання, інтелект, різноманітність захоплень. Саме на це я хочу звернути вашу увагу. Бо якщо людина в житті чимось захоплюється, плекає мрію, до чогось прагне, то і життя для неї не буде сірим, буденним, і вона не буде лише спостерігачем, а навпаки стане його творцем.  Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть співаками... Але головне - мати якусь мету в житті, до чогось прагнути. Бо людина, яка знайшла зміст свого життя та прожила у відповідності з ним, помирає тільки фізично. Вона залишається жити в результатах своєї праці, у людях, яких вона виховала, в ідеях, які вона виробила, навіть, якщо не встигла їх здійснити.

       Щодня перед кожним із вас постають запитання: хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче й важче.

       Життя - це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

    Шановні учні, на згадку про таку цікаву бесіду, я хотіла би вам подарувати ось такі пам’ятки «Наші права та обов’язки» ( роздаю пам’ятки).

    А, наостанок, давайте послухаймо, що про життя думала відважна революціонерка  у відданій безкорисливій любові до ближнього, лауреат Нобелівської Премії у галузі миру 1979 року, лауреат найвищої нагороди  США – Золотої медалі Конгресу 1997 року та великої кількості інших нагород і почесних звань, людина, яка дійсно вміла цінувати життя  - Мати Тереза.

Духовний заповіт Матері Терези

Життя - це можливість,

Скористайся ним.

Життя - це краса,

Милуйся нею.

Життя - це мрія,

Здійсни її.

Життя - це виклик,

Прийми його.

Життя - це повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

Життя - це гра,

Стань гравцем.

Життя - це багатство,

Не розтрать його.

Життя - це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя - це таємниця,

Пізнай її.

Життя - король лиха,

Побори все.

Життя - це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя - це боротьба,

Стань борцем.

Життя - це прірва невідомого,

Ступи в неї, не боячись.

Життя - це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його,

Це твоє життя,

Борись за нього!

 

Дякую за увагу!

 

Додаток 1

Права дитини:

 

• Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.
• Усі діти мають право на вільне спілкування.
• Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.
• Усі діти мають право на отримання інформації.
• Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
• Усі діти мають право на повноцінне харчування.
• Усі діти мають право на отримання освіти.
• Усі діти мають право на медичну допомогу.
• Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх порушувати.
• Жодна дитини не повинна бути жертвою насильства або війни.
• Жодна дитини не повинна бути скривджена і зневажена.
• Кожна дитина має право на любов і спілкування.
• Особлива турбота дітям-інвалідам.
• Особлива турбота дітям-біженцям.
• Особлива турбота дітям без сімей.
• Особлива увага дітям, що перебувають у конфлікті з законом.

 

Додаток 2

Обов’язки дитини:

 1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.

4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів.

5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.

8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.

10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.

14. Не ображати і не принижувати оточуючих.

15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.