Виховна година «Як створюється книга»

Як створюється книга

 

                                                                                 Сторінки книжок завітних

                                                                                 Всіх нас доброго навчать —

                                                                                 Працювати і учитись,

                                                                                 Україну шанувать!

                                                                                             С. Михалков

 

Мета: ознайомити учнів із процесом створення книг; довести, що книга — це результат величезної праці пись­менника, художника, працівників видавництва та друкарні; прищеплю­вати інтерес до книги; виховувати до неї бережливе ставлення.

 

Обладнання: словничок невідомих термінів; книга поезій С. Я. Марша­ка; стенд малюнків «Мій улюблений герой»; стенд «Прислів'я та приказ­ки про книгу».

 

                                                            Учень

 

Книжка — добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг.

Про старі, нові країни,

Космос та морські глибини.

 

Хто нам написав «Кобзар»,

І який де правив цар?

З чого зроблено намисто?

Чим славетне наше місто?

 

Все про звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу,

Вперше хто знімав кіно? Де?

Коли з'явилось скло?

Хто відкрив яку країну?

І про неньку Україну.

Хто прославився в віках? •

Де живе тварина, птах?

 

Свою негарну звичку кинь!

Гортаєш — пальців ти не слинь!

Сторінок дарма не згинай —

Зроби закладки, їх вкладай!

 

Запам'ятай, що я — твій друг,

Та не для цих бруднючих рук.

Я — Книга, я товариш твій,

Тож зберегти мене зумій!

 

Вчитель. Любі учні! Усім вам, звісно, подобається читати книги. Із книжок ви отримуєте багато знань. А скільки є навкруги ще цікавого і непізнаного вами! Хочеться дізна­тися про все! Хто? Що? Де? Чому? Як? Звісно, що про все на світі зна­ти не можливо. Ви дорослішатиме­те, вчитиметеся, читатимете корисні й цікаві книжки, слухатимете музику і таким чином зумієте відповісти на більшу частину хвилюючих вас пи­тань. Та не забувайте, що на шляху пізнання саме книга для вас — най­кращий друг і помічник! її слід бе­регти.

 

Учениця

 

Скільки книг в оцій книгарні!

Книги різні, дуже гарні.

От краса, якби ти зміг

Прочитати, друже,. їх!

 

Покупці стоять юрбою,

Шарудять по сторінках.

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з Журбою

І тріпочеш у руках?

 

Лячно книгам!

Хто їх купить?

 

Раптом купить, хто не любить?

Той у книжку — от порода! —

Запихає бутерброда...

Той — чи є бруднулі гірші? —

Залива чорнилом вірші...

 

 

Бідні ви, прозаїки,

Бідні ви, поети!

Невідомо, у які попадеш лабети...

 

Недарма на продажі

Книги ледь зажурені:

Хоч би не потрапили

В руки моцапурині.

 

Вчитель. А для того щоб книга зберігалася краще і довше ста­вала вам у нагоді, давайте пригадаємо правила користування книгами.

 

Учні

Не можна читати книгу лежачи, бо це шкідливо для вашого зору. Книгу слід читати, сидячи за сто­лом.

Не можна загинати аркуші, за­гадати сторінки книги ручкою, олівцем. Необхідно зробити за­кладку

Гортати сторінки потрібно, три­маючи аркуш за верхній кут.

Не можна читати книгу під час вживання їжі.

Ніколи не слід робити у книзі по­мітки олівцем чи ручкою; не роз­мальовуйте картинок.

Не можна користуватися необгор-нутою книгою.

 

Вчитель. Отже, ми повто­рили правила користування книгами. Якщо ви запам'ятаєте їх, то ваші під­ручники, зошити і бібліотечні кни­ги завжди залишатимуться чистими та охайними, і вам не буде сором­но за них.

А чи знаєте ви, як створюється кни­га? Адже, перш ніж потрапити до біб­ліотеки чи книгарні, книга здола­ла довгий шлях. Зараз я вам про це розповім.

Давайте візьмемо до рук будь-яку кни­гу. Вона відразу повідомляє нам, як її звати, хто її написав. Знайдіть, будь ласка, ці відомості на обкладинці.

— На першій сторінці великими літе­рами надруковане ім'я автора і назва книги. Тут же надруковане прізвище художника, який намалював гарні та яскраві картинки до книги.

А ще наприкінці книги, на останньо­му аркуші, написані прізвища тих лю­дей, без яких не було б книги.

 

Це:

редактор — це людина, яка затвер­джує текст; керівник будь-якого видання;

художній редактор — перевіряє, чи відповідає малюнок до тексту;

технічний редактор — це люди­на, яка відповідає за оформлен­ня книги;

коректор—людина, яка читає, пе­ревіряє текст і виправляє помил­ки. {Словничок — на партах.)

— А виникати книги почали тому, що у різних кінцях світу, незалежно одне від одного, люди різного кольору шкі­ри намагалися віднайти спосіб пере­давання думок, спосіб спілкування. Зараз ми з вами помандруємо у гли­бину віків, щоб дізнатися, як і з чого робилися перші книги...

 

1-й учень. Прообразом майбут­ньої книги були цери — вощані таблич­ки для письма, що скріплені разом, які використовувалися для коротких тимчасових поміток.

Перші книги з пергаменту (обробле­на коров'яча або теляча шкіра, яка використовувалась у давні часи для письма) є подібними до зошитів: це зігнуті навпіл і прошиті шнурами ар­куші. Декілька таких зошитів вміща­ли між двома дошками.

Згодом почали використовувати шкі­ру; з'явилась нова форма книги.

У Новгороді в давнину писали на берес­ті. Нарешті китайці винайшли папір. Зусиллями різних людей із різних країн на світ з'явився друкарський станок, і книга стала справжньою книгою.

 

2-й учень. У давні часи до кни­ги ставилися надзвичайно шанобли­во. Обкладинки книг виготовляли із дерева або твердої шкіри, прикраша­ли дорогоцінним камінням, сріблом. Книги були великими і важкими. Сто­рінки книг замикалися обкладинками на замок. Книгу задопомогоюланцюга приковували до полиці або стіни, щоб її ніхто не міг вкрасти. Такі книги ко­штували дорого, тому придбати їх мо­гли тільки монахи або багаті люди.

А сьогодні в друкарні працюють ро­зумні машини, за допомогою яких друкуються книги.

 

Вчитель. Цікаво? А тепер розгорніть книгу С. Я. Маршака і зна­йдіть вірш «Як друкували вашу кни­гу». Зараз я вам його прочитаю.

 

Я був у фабриці такій,

Де вам готують книжку,

Там у майстерні чарівній

Є ящики без кришки.

 

Складач же знає, де який

Друкарський знак у схові,

Він ставить їх у ряд стрункий —

І от рядки готові.

 

Рядок лягає до рядка

Легенько так і чітко,

І з металевого станка

Виблискує сторінка.

 

З папером стрінеться на Мить

Свинцевий лист набору —

Сторінка ціла враз лежить,

Що ти побачиш скоро.

 

Хоч розуму в машин нема,

Машина знає діло:

Поріже аркуші сама

І їх складе уміло.

 

А палітурник зшиє враз,

Обріже їх ножами,

Оправить в найкоротший час —

І книга перед нами!

 

Вчитель. Я завершую чита­ти вірш С. Я. Маршака «Як друкували вашу книгу» і хочу, щоб ви його до­читали вдома, а хто не має цієї книж­ки — візьміть її у бібліотеці.

 

А тепер я прочитаю вам прислів'я і приказки про книгу.

 

• Де розумом не дійду, то в книжці знайду.

• Книга вчить, як на світі жить.

• Книжка мовчки все розкаже.

• Книжку читай — розуму наби­рай.

• Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить.

• Книжка — маленьке віконце, а че­рез нього весь світ видно.

• Людина без книги — як риба без води.

• Не на користь книжку читать, коли тільки вершки хапать.

• Хто більше читає, той більше знає.

 

— А зараз відгадайте декілька зага­док.

 

Біле рілля, чорне насіння;

Хто його вміє, той і розуміє,

Хто його знає, той і позбирає. {Книга)

 

Не кущ, а з листочками;

Не сорочка, а зшита;

Не людина, а навчає. {Книга)

 

Снігові поля, чорні грачі,

Хочеш розумним бути — бери та вчи. {Книга)

 

Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує. {Книга)

 

Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книга)

 

Вчитель. До нас у гості за­вітала одна з героїнь казки. Вона за­читає телеграми, які надіслали нам герої книжок, але ці телеграми не ма­ють підписів... Спробуйте відгадати, хто саме до нас звертається!

 

Учні

«Рятуйте! Нас з'їв вовк!» {Козеня­та із казки «Вовк та семеро козе­нят»)

«Дуже засмучене. Ненавмисно роз-бивяєчко...» {Мишеня з казки «Ку­рочка Ряба»)

«З'явитися на ваш урок не можу. Від мене втекли штани...» {«Мий-додир» К. І. Чуковського)

«Усе завершилось добре, от тільки хвіст мій залишився в ополонці...» {Вовк із казки «Лисичка-сестричка і сірий Вовк»)

«Дорогі гості, допоможіть, Павука-злочинця зарубіть!» (Муха-цокотуха з однойменної казки К. І. Чу­ковського)

 

Вчитель. Молодці! Видобре виконали завдання! Нещодавно ми проводили конкурс малюнків «Мій улюблений герой». Ви дуже добре попрацювали, тому зараз я пропо­ную вам відгадати, хто зображений на цих малюнках.(демонстрація малюнків)

 

Учень. Багато книг у бібліотеці

Дітей чекають кожний день.

Тож, любі друзі, завітайте,

Там кожну книжку прочитайте!

 

Учень У книжці розум всіх століть —

Віддячить вам, всього навчить,

Уміння дасть, свої знання,

Так необхідні для буття.

 

Учень Знання цінуються у світі,

Так необхідні вони дітям.

Тож книжку швидко розгортай

Та купу золота збирай.

 

Вчитель. На цьому наша виховна година завершена. Надіюсь, що книга завжди буде вашим товаришем