Виховна година з правознавства

Година спілкування "Права дітей і неповнолітніх"

Мета: виховати в учнів законослухняність, повагу до правових норм громадянського суспільства; навчити захищати права неповнолітніх в Україні; розвинути уявлення про права неповнолітніх в світі.

 

Учитель: На цій виховній годині ми поведемо мову про важливе значення такого поняття як права неповнолітніх.

Напевно, на «правознавстві» ви вивчали права громадян.

(запитання до класу)

Що таке право?

Які бувають права?

Яка різниця між правами та обов’язками?

Які, на вашу думку, можуть бути права в дітей та ще неповнолітніх громадян?

Добре, перейдемо до розгляду конкретних правових питань, що стосуються неповнолітніх в нашій країні.

Отже, якщо ти неповнолітній:

Як одержати гарну освіту?

Право на освіту гарантується Конституцією України та іншими нормативними актами України.

Воно забезпечується розгалуженою системою навчально-виховних закладів, їх відкритим характером та різними формами навчання – очною, вечірньою та заочною.

Здійснюючи право на освіту, учні, студенти, курсанти, слухачі мають право на таке:

• вибір профілю, форми навчання, індивідуальних програм, позакласних занять;

• користування навчально-виробничою, науковою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчально-виховного закладу;

• доступ до інформації в усіх галузях знань;

• участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

• одержання направлення на навчання, стажування в інших закладах, у тому числі за кордоном, продовження освіти за професією, спеціальністю відповідно до одержаної кваліфікації;

• безпечні та нешкідливі умови навчання та праці;

• забезпечення гуртожитками, інтернатами, стипендіями;

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій адміністрації, педагогів, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь, гідність.

Випускнику державного або іншого акредитованого навчально-виховного закладу видається документ про освіту встановленого зразка (атестат, диплом...)

ПАМ'ЯТАЙ!

• Лише перша вища освіта може бути одержана безоплатно за державний кошт. Якщо ти через деякий час захочеш одержати другу вищу освіту, за неї треба платити.

• Якщо ти вирішив одержати вищу освіту у недержавному навчальному закладі, з’ясуй наскільки надійним є цей заклад. Чи має він ліцензію на право надання вищої освіти і чи достатньо кваліфіковані викладачі тут працюють. Адже тепер цінують не диплом, у якому є запис про отримання престижної спеціальності. Цінуються дипломи престижних вузів і знання, які можна одержати лише від кваліфікованих викладачів.

 

Як одержати економічну свободу?

Економічну свободу дають гроші. Гроші часом дають батьки - але батьки не вічні і не завжди настільки багаті, аби це робити систематично. Гроші часом можна виграти в якусь лотерею, але, як правило, виграє хтось, а не ти. Гроші можна вкрасти, але, як правило, це закінчується нарами у зоні. Єдиний спосіб мати гроші й бути незалежним - це добра робота.

Ти вирішив працювати?

ПАМ’ЯТАЙ:

• ти можеш самостійно влаштуватися на роботу, якщо тобі виповнилось 16 років;

• якщо тобі уже 15 років - тебе можуть прийняти на роботу лише за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює;

• якщо ж тобі 14 років і ти учень середньої школи, професійно-технічного чи середнього спеціального навчального закладу, тебе можуть прийняти для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює.

Примітка. Звичайно, можна, від випадку до випадку, мити машини чи продавати газети. Але це не робота, про яку ми говоримо. Це тимчасове зайняття, і ці правила навряд чи до нього можна застосувати.

Як влаштуватися на роботу?

Перед прийомом на роботу ти повинен пройти медичний огляд.

Нагадай працедавцю, що він зобов’язаний укласти трудовий договір з тобою у письмовій формі.

У договорі має бути визначено:

• роботу, яку ти зобов’язаний виконувати;

• права і обов’язки твої та працедавця;

• умови розірвання договору.

ПАМ’ЯТАЙ:

• ти маєш право на скорочену тривалість робочого часу:

у віці 16-18 років - 36 годин на тиждень; у віці 15-16 років (для учнів віком 14-15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

• ти маєш право на щорічну відпустку тривалістю 1 календарний місяць, яка повинна надаватися будь-якої пори року за твоїм бажанням;

• заробітна плата працівників у віці до 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідної категорії при повній тривалості щоденної роботи;

Власний бізнес у 16 років?

Якщо тобі виповнилося 16 років, ти можеш стати членом чи засновником підприємства, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства.

ПАМ’ЯТАЙ:

• учнівські та студентські підприємства, за умови, що чисельність учнів та студентів підприємства становить не менше 80 відсотків звільняються від сплати податку на прибуток.

Прибутковий податок із заробітної плати сплачується у таких самих розмірах, як і у дорослих.

Твоєму здоров’ю заподіяли шкоду?

• Якщо тобі ще не виповнилося 15 років і ти не мав заробітку на час заподіяння шкоди, організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати необхідні витрати, пов’язані з ушкодженням твого здоров’я.

Після того, як тобі виповниться 15 років, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати також шкоду, пов’язану з утратою чи зниженням твоєї працездатності, виходячи з розміру середньої місячної заробітної плати некваліфікованого робітника в даній місцевості;

• Якщо на момент ушкодження здоров’я ти у віці до 15 років мав заробіток, то шкода повинна бути відшкодована, виходячи з твого середнього заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати некваліфікованого працівника в даній місцевості.

«Краще бути активним ніж радіоактивним!»

(Екологічне гасло часів перебудови)

Громадське життя є досить цікавим і корисним для набуття навичок праці з людьми, встановлення контактів, пошуку партнерів та друзів. Ти також можеш брати активну участь у громадському житті.

ПАМ’ЯТАЙ:

• право громадян на свободу об’єднань є невід’ємним правом людини, закріпленим «Загальною декларацією прав людини», і гарантується Конституцією України та законодавством України;

• якщо тобі виповнилося 15 років, ти можеш бути засновником молодіжних та дитячих організацій;

• якщо тобі 14 років, ти можеш бути членом громадської організації;

• якщо тобі ще не виповнилося 14 років, ти можеш бути членом молодіжної чи дитячої організації.

Пустощі і відповідальність. Ти дорослішаєш.

Те, що тільки вчора вважалося дитячими пустощами, сьогодні може стати причиною твоєї відповідальності, оскільки може бути витлумачене як адміністративне правопорушення.

Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправний учинок, який не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Ти можеш бути притягнутий до адміністративної відповідальності, якщо на момент учинення адміністративного правопорушення досягнув 16-річного віку.

Справи про правопорушення неповнолітніх, крім окремих випадків, розглядаються районними(міськими) комісіями у справах неповнолітніх.

Такий розгляд може закінчитися накладанням штрафу.

Моя міліція мене береже, або зустріч з міліцією.

Якщо ти мав необережність зіткнутись З МІЛІЦІЄЮ, ПАМ'ЯТАЙ!

Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

• неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку;

• неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;

• осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції-до розгляду справи народним суддею;

• осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди людям навколо або собі, - до передачі їх у спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх протверезіння.

Не хочу вчитися, хочу одружитися.

Шлюбний вік установлений законодавством - 18 років для чоловіків, 17 років для жінок.

Державна адміністрація районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад у виняткових випадках можуть знижувати шлюбний вік. Для цього ти повинен подати до одного з перелічених органів заяву з поясненням причин, які примушують тебе укласти шлюб. Після цього твоя заява розглядається і у випадку, якщо причини визнані вагомими, тобі можуть дозволити одружитися. (Щоправда палке кохання не вважається важливою причиною.)

Вагомими в таких випадках визнаються такі причини:

• наявність фактичних сімейних відносин;

• вагітність особи жіночої статі, у віці до 17 років;

• інші причини особистого, сімейного чи соціального характеру.

ПАМ’ЯТАЙ!

Ти не можеш укласти шлюбу:

• якщо ти чи особа, з якою ти маєш намір одружитися, перебуває у шлюбі;

• з одним із своїх батьків чи дітей;

• з рідними братами і сестрами;

• якщо ти чи особа, з якою ти маєш намір одружитися, визнані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.

ОБЕРЕЖНО!

З моменту укладення шлюбу ти набуваєш повної дієздатності і несеш відповідальність за свої дії на рівні з повнолітніми особами.

Ти заподіяв комусь шкоду? Доведеться відповідати.

Звичайно, заробляти гроші досить складно. Ти молодий, у тебе весела компанія і вам хочеться передусім розважатись, а не працювати. Розважаючись пам’ятай: якщо внаслідок таких «розваг», ти завдав матеріальної чи фізичної шкоди іншим, вона має бути відшкодована!

• якщо тобі ще не виповнилося 15 років, відповідальність несуть твої батки(усиновителі), або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталась не з їхньої вини;

• якщо ж тобі від 15 до 18 років - за скоєне ти відповідаєш на загальних підставах, а у випадках, коли у тебе немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, шкоду у відповідній частині повинні відшкодувати батьки, якщо вони не доведуть, що шкода заподіяна не з їхньої вини.

(У випадку, коли твої дії не містять складу злочину, а отже за їх вчинення не передбачена кримінальна відповідальність - розплатитися можуть твої батьки. В іншому випадку ти можеш ознайомитись із Кримінальним кодексом...)

Банк. Яке приємне слово! Як хочеться туди!

Якщо ти заробив трохи грошей і не прожував їх через «Стиморол» чи «Дирол», ти можеш, наприклад, покласти їх в банк.

Неповнолітній, який сам вніс вклад на своє ім’я, розпоряджається цим вкладом самостійно.

Вкладами, внесеними будь-якою особою на ім’я неповнолітнього, розпоряджаються:

• до досягнення неповнолітнім 15 років - батьки або інші законні представники неповнолітнього;

• по досягненні неповнолітнім 15 років - самі неповнолітні, але за згодою своїх батьків або інших законних представників.

ПАМ'ЯТАЙ!

Не варто гнатися за великими відсотками за вкладами. Як правило, великі відсотки дають банки, що створені передусім для того, аби збагатити засновників і тому є дуже ненадійними. Краще працювати з банками, що є стабільними і важливими для держави. Таким банкам збанкрутувати не дасть держава, а значить твої гроші будуть збережені.

 

На міжнародному рівні права дітей і неповнолітніх проголошені деклараціями прав дітей ООН і закріплені організацією «Об'єднані нації» в конвенції про права дитини ’89-го року, яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року.

З метою захисту прав дитини на міжнародному рівні створюється Комітет по правах дитини. Комітет складається з десяти експертів, що відзначаються високими моральними якостями і визнаною компетентністю в галузі прав дитини. Члени Комітету обираються на чотирирічний строк. Вони мають право бути переобраними у випадку повторного висунення їхніх кандидатур. Комітет може запропонувати спеціалізованим установам (таким як Міжнародна організація праці - МОП; Всесвітня організація охорони здоров'я - ВОЗ; Організація Об'єднаних націй з питань освіти науки та культури - ЮНЕСКО), Дитячому фонду Організації Об'єднаних Націй - ЮНІСЕФ та іншим компетентним органам, коли він вважає це за доцільне, подавати висновки експертів щодо здійснення Конвенції про права дитини у тих галузях, які входять до сфери їх відповідних повноважень. Комітет може рекомендувати Генеральній Асамблеї ООН запропонувати Генеральному секретарю провести від її імені дослідження з питань, що стосуються прав дитини.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ

Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року.

 

Преамбула

Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;

беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина;

беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист, як до, так і після народження;

беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і вказана у Загальній декларації прав людини, а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями добробуту дітей;

беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має,

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ

 

проголошує цю

ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ

з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:

Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.

Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.

Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.

Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.

Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.

 

Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.

Принцип 9.Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.