Земельне право є самостійною галуззю права, яке являє собою систему правових норм, що регулюють земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, охорони їх від негативного впливу, захисту прав громадян та юридичних осіб на землю та додержання встановленого правопорядку в галузі земельних відносин.
Земельне право є самостійною галуззю права, яке являє собою систему правових норм, що регулюють земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, охорони їх від негативного впливу, захисту прав громадян та юридичних осіб на землю та додержання встановленого правопорядку в галузі земельних відносин.
Земельні відносини являють собою самостійний вид суспільних відносин і характеризуються істотними особливостями, які зумовлені предметом врегулювання — використанням та охороною земельних ресурсів країни. Предметом правового регулювання земельного права є земельні правовідносини, під якими слід розуміти врегульовані нормами права суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Землі Лісового фонду Землі Оздоровчого призначення Землі Історико- Культурного призначення Землі промисловості, Транспорту, Оборони та Іншого призначення Землі Водного фолнду Землі Природно- Заповідного Та іншого Природо- Охоронного призначення Землі С/Г призначення Землі Рекреаційного призначення Землі житлової Та громадські забудови Критерії Земель в Україні
У теорії права є загальновизнаним, що наявність особливого предмета правового регулювання є обов'язковим критерієм виділення окремої галузі права. За загальним визнанням предметом земельного права вважаються земельні відносини. Згідно ст. 2 Земельного кодексу України є суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею, тобто відносини власності на землю.
Імперативний метод застосовують у галузі управління використанням і охороною земель: визначення порядку реалізації функцій державного управління; ведення державного земельного кадастру; забезпечення земельного моніторингу; здійснення землевпорядкування; встановлення обмежень використання земель за цільовим призначенням тощо. Диспозитивний метод притаманний регулюванню стосунків власників земельних ділянок з приводу використання землі та самостійного господарювання на ній. Власник має право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою у межах, встановлених законом. Учасники земельних відносин мають можливість у визначених межах регулювати свої стосунки.
Не більше 0,01 га Для будівництва індивідуальних гаражів Не більше 0,10 га Для індивідуального дачного будівництва Не більше 0,25 га Не більше 0, 15 га Не більше 0,10 га Для будівництвай обслуговування житлового будинк, госродарських будівель і споруд(присадибна ділянка): у селах у селищах у містах Не більше 0, 12 га Для ведення садівництва Не більше 0,2 га Для ведення особистого селянського господарства У розміру паю Для проведення фермерського господарства Розмір ділянки Призначення землі Розмір ділянок, безоплатно отримані, залежно від призначення
Ст.90 Права власників земельних ділянок 1. Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; { Пункт "в" частини першої статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 } г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруд
Ст.91. Обов'язки власників земельних ділянок 1. Власники земельних ділянок зобов'язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.
Стаття 95. Права землекористувачів 1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; { Пункт "б" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 } в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; { Пункт "в" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 } г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. 2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Стаття 96. Обов’язки землекористувачів 1. Землекористувачі зобов’язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 2. Законом можуть бути встановлені інші обов’язки землекористувачів.
Вирішення проблем можливе за умови проведення землевпорядних робіт і заходів, до складу яких можна віднести: 4. Інвентаризація земель. 1. Формування системи землевласників і землекористувачів. 5. Розмежування земель державної та комунальної власності. 6. Проведення землеустрою територій. 3. Формування ринку земель. 2. Створення автоматизованої бази державного земельного кадастру.
Перевір себе Які форми власності на землю передбачено законодавством України Для яких потреб земля може надаватися громадянам у приватну власність Визначте відмінності в правах та обовязках землевласників і користувачів земельних ділянок Наведіть приклади земельних ділянок різного призначення у нашій місценвості