18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Виховна година "Знов білим цвітом вкрилися сади, І знов приходить свято Перемоги..."

Про матеріал

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі, зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. Саме завдяки таким заходам ми формуємо справжніх патріотів України.


Перегляд файлу

Знов білим цвітом вкрилися сади,

І знов приходить свято Перемоги...

 

CIMG1197

 

Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Вітчизняній війні, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув Перемогу.

 

Вислови:

„Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув хоробро у бою, захищаючи рідний народ”,

„І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема невідомих, батьків невідомих нема”,

„Чиї б серця забуть могли тих, хто у тяжку годину у грізних битвах полягли за рідну Україну”,

„За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам”.

 

Запрошені: ветерани війни,  вдови, діти  війни, воїни-афганці.

 

Епіграф:

«Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього»

 

Ведуча: Упевнено крокує по планеті 2013 рік. У забуття ідуть усі 1418 днів і ночей Великої Вітчизняної війни. З кожним днем зменшується кількість її учасників і свідків. Але в ім’я сьогоднішнього і світлого завтра нетлінною повинна залишитись пам’ять нащадків про тих, хто в буремні роки своїм життям  захистив Вітчизну від фашистських поневолювачів.

  Наш святий обов’язок примножувати славні традиції батьків і дідів.

 Дорогі наші ветерани, солдатські вдови, воїни-афганці,  гості,

Хлібом- сіллю вас зустрічаємо, в шанобі перед вами низько схиляємось, міцного здоров’я бажаємо. Дуже раді зустрічі з вами, просимо гостинно до нашого святкового залу.

--------------------Вручення хліба--------------------------------

  1.Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

  2. В пам’ятний день до всіх промовляємо, пам’яттю тих, хто з боїв не вернувся.

  3.Пам’яттю тих, хто завчасно пішов із життя.

  4.Всіх порахуймо, згадаймо усіх поіменно. В місті й селі,  і на хуторі дальньому теж. Кожного з тих, хто в солдатських атаках шалених бачив майбутнє в жорстоких загравах пожеж.

                            5.Кожного з тих, хто спішив у надіях додому.

Хто витирав після бою чоло,

Кожного, хто не дожив до Перемоги,

Адже незнаних між них не було.

 

6.В цей день до вас я звертаюсь,

Серцем промовляю.

Залиште на хвилину щоденні турботи,

З собою побудьте в глибокій скорботі.

 

7.Згадайте чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілую матір.

Усіх, хто кував перемогу й загинув

За вас і за мене, за всю Україну.

 

8.Згадаймо усіх замордованих, вбитих,

Щоб гідно прожити їх життям недожитим.

---------------------Хвилина мовчання-------------------------------

(    Запалення свічки)

                                             9.Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте,

На попіл ніхто не згорів.

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть

-------------------Фонограма «Степом, степом»---------------------

( На фоні пісні)

10.За Україну у боях вмирали

Однаково – дорослі і малі….

За довгі роки ще не розшукали

Усіх могил солдатських на землі.

Мало зозулі кували

Тим юнакам перед боєм…

Світ від чуми врятували,

Нас захистили собою.

 

11.Розкидані могили в чистім полі,

Десь при дорозі у розмай траві…

Могил отих не обминай ніколи,

Поховані у них  для нас живі.

                                12.Схилились над ними в зажурі берізки,

І пам’ять про них бережуть обеліски,

Та стели бетонні, та сиві кургани,

Та в серці своєму старі ветерани.

------------------------------------Пісня «Обеліск»-----------------------------------------

Ведуча:    А як же все починалось?

Молотов _____Фонограма____________

-----------------«Вставай , страна огромная»-------------------

    13.22 червня 1941 року на світанку без оголошення війни німецькі війська віроломно напали на Радянський  Союз.

  14.Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22червня 1941 року, мирний день відпочинку , обернувся довгими роками страждань.

 

15.Сіяла даль у горах тишина,

Уся земля, здавалось, ніжно снула.

Хто знав, що вже од миру до війни

Лиш п’ять хвилин нам доля залишила.

Минули дні і роки пролетіли,

А дня того забуть ніхто не міг.

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг.

 

 

16. В пам’яті не стерти,

Бачу з далини

Біль отой нестерпний,

Чорний день війни.

17. Ми не чули гарматного грому,

Ми не бачили жахів війни,

Тільки з книг нам сьогодні відомо,

Як вмирали вітчизни сини.

18.З кінофільмів ми знаємо,

Як палали в пожежах міста,

Залишалися в селах руїни,

Диму сморід і сліз гіркота.

19. Задихалося літо від спеки,

І сивіли від спраги лани,

В сірім небі кружляли лелеки,

А земля – в димовищі війни.

20.  Пам’ятаєш, земле, сорок п’ятий,

Стихле небо підняте салютом ?

21. Пам’ятаєш, земле, крик дитяти

Як салют на щастя вічне людям?

22. Пам’ятаєш, земле, сорок п’ятий,

Земле, сорок перший не забудь!!!

23.  Хіба ж забудеш, як палили хати?

Гойдались мертві у страшній петлі?

І на шляху валялися хлоп’ята,

Багнетами прибиті до землі?

24.Хіба забудеш, як сліпого діда

В звірячій злобі витягли крізь дим,

До танків прив’язали, людоїди,

І розірвали надвоє живим?

 

25.Страшний погром усіх нас перетряс,

Ми знаєм горе і чиєсь, і власне.

Отож в душі у кожного із нас

Хай свічка пам’яті горить, не згасне.

26. Скільки убито, скільки повішено!

Все це забути? Ні – це ганьба і зло!

Чую, як зболена пам’ять притишено

Йде до могили й схиляє чоло.

---------------------------Пісня----«Сирень»-----------------------------

                                     27.На час покрилася тьмою ночі

Свята омріяна земля,

І чобіт варвара толочить

Твої сади, твої поля.

Над тілом обгорілої дитини

Схилилась мати:

«Люлі, синку, спать..»

Розмотувала бережно ряднину

І знову починала повивать.

28.І скрізь страшні сліди бандита,

І діти спалені малі,

І матір юную убито,

І батько висить на гіллі.

29.Вперед! На бій!

Нехай фашисти –душогуби

Поплатять за дикий злочин свій.

 

  30.Вшановуючи  у цей урочистий день тих , хто ціною свого життя захищав людство від фашизму, ми звертаємо свої вдячні погляди до ветеранів Великої Вітчизняної війни.

 

  31.Сьогодні серед нас живуть ті, хто у воєнні роки наближав світлий день Перемоги, кого ми називаємо переможцями, ветеранами, ті , хто в той жахливий час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті на фронті або в тилу, у рабському фашистському полоні.

   З перших днів війни на двобій з ворогом стали і наші односельці . Понад 300 чоловік стали воїнами Червоної армії. 159 з них не повернулися із полів бою.

    Не багато залишилось ветеранів війни, бо голодні і тяжкі роки підкосили їхні сили. З болем згадуємо тих, кого вже немає поряд  з нами. Я згадую ті часи коли на 9 травня біля пам’ятника Невідомому солдату стояло багато сивих дідусів, які з гордістю і радістю дивилися на нас, школярів, які не знали жаху війни і розчулено плакали, коли їм вручали квіти.

  Сьогодні ж  на нашому святі присутні ветерани: Яценко Катерина Герасимівна, яка в цьому році відсвяткувала свій 90 річний ювілей . А в роки війни підставила  своє ніжне дівоче плече в боротьбі за свободу від фашистських катів. Бачила все : і смерть друзів, і героїзм побратимів, і Перемогу.

   Геращенко Павло Семенович, який з перших днів війни був у строю. Боронив рідну землю від німецьких окупантів і в складі білоруського фронту дійшов до Берліна.

PIC_1737

  Довгий вік накувала  зозуля Яценко Катерині Герасимівні. Залишивши улюблену роботу Катерина Герасимівна пішла на фронт. Багато бойових нагород має ветеран, але не тільки зброю справно тримала  у вмілих  руках, а й довгий час очолювала нашу школу. Була прекрасним наставником для багатьох поколінь вчителів та учнів. Ми просимо вас Катерино Герасимівно поділіться спогадами про ті нелегкі роки війни.

  Прийміть же дорога наша Катерина Герасимівна щиру вдячність  і квіти  за щасливе дитинство, за чисте небо, за радість жити.

 

32.Нехай Бог вас благословить своєю рукою,

Хай пречиста Діва-Мати своїм омофором

Захищає вас від злого з усім вашим домом.

Дай Боже вам довго жити і горя не знати,

Щоб соту весну з нами зустрічати.

                                33.Всю доброту, яка існує в світі,

Всю радість, що живе серед людей,

Найкращі всі, що до вподоби, квіти

Даруєм вам у цей святковий день.

                                 34. Хай ці квіти весняні чудові

Подарують вам подих краси,

Щоб жилося у щасті й любові,

Благ усіх вам з роси і води!

 

 

                               35.Всю доброту, яка існує в світі,

Всю радість, що живе серед людей,

Найкращі всі, що до вподоби, квіти

Даруєм вам у цей святковий день.

 

  Шановний Павло Семенович ось тут перед Вами   школярі, які не бачили війни, не бачили страждань народу, який переміг страшну фашистську чуму. З якими словами ви б звернулися до них, що б побажали їм .

За ваш подвиг, за вашу сміливість прийміть вітання від школярів.

--------------------Пісня « А я бажаю вам добра»-------------------------------

  68-му річницю Перемоги святкує і Криворучко Настя Юхимівна, яка також пройшла тяжкими дорогами війни в партизанському загоні.

 

                                 36.Спасибі вам, що хочуть ваші діти

Душею дорівнятися до вас.

Хай кожному із нас в душі засвітить

Хоч однієї перемоги час!

                                37.В дні травневі, мріями багаті,

Коли щастя хлюпає з пісень,

Ми щороку зустрічаєм свято

Перемоги радісний день.

38.І стають у пам’яті дороги

Ті, що довелося нам пройти,

Щоб багряний прапор Перемоги

Над Рейхстагом гордо піднести.

-------------------------Пісня «Смуглянка»----------------------------------------------39.Благословенна й радісна година,

Безсмертна буде в пам’яті віків,

Як над палаючими мурами Берліна

Стяг Перемоги в небі зашумів

 

  40.Це була радість зі сльозами на очах. За роки загинуло 3 мільйони українців, 2 мільйони були примусово вивезені на роботи до Німеччини.

Не зосталося жодної сім’ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких.

                                    41.Чиї б серця забуть змогли

Тих, хто у тяжку годину,

У грізних битвах полягли

За нашу рідну Україну?

                                  42.Ти прийшла, Перемого, сивиною завчасно,

В шрамах навкіс, на протезах

У вічнім горі материнських сліз,

При медалях і орденах бойови

                                 43..Прикріпивши свої ордени,

І медалі й нашивки за рани,

Повернулись солдати з війни

Що для кожного з нас ветерани.

                                44.Демобілізувалися солдати

Й додому кожен поверта.

Адже чекає вдома мати,

Дружина, наречена, рідна земля.

 

  Травень 45 був щедрим на тепло. Буйно квітував бузок, і величезні пахучі оберемки його кидали солдатам, які поверталися у рідні краї з важких воєнних доріг.

Як на них чекали! Чекали чоловіка, батька, сина, коханого…

Не всі повернулись з воєнних доріг чорні хустинки печалі ще довго покривали передчасно посивілі голови солдатських вдів.

 

 

 

45.Чи сонце сіяє, чи небо в похмурі,

Чи дощ, наче сльози, траву полива,

Схилилась над мужем у вічній зажурі,

Як докір живим нам, солдатська вдова.

У тузі самотній вже роки прожиті,

Зів’яли надії під снігом коси.

А ти ще в чеканні шепочеш молитву:

- О, Боже мій милий, його воскреси!

Із щемом у серці бринить, наче тронка,

Твій спогад про мужа, про давнії дні…

А таму шухляді, лежить похоронка –

Останняя звістка з страшної війни.

В осінню годину печалі і смутку

Береш найдорожче у долі своїй –

Пожовклий від часу солдатський трикутник,

І чуєш в нім голос до болю живий.

46.- Добрий день , дорога Маріє!

Я з тобою й в атаку іду…

Потерпи ще і знай: твоя віра

Допоможе нам всім у бою….

І все ти стерпіла великим терпінням.

Так може лиш жінка безмовно терпіть.

І де ж тая бралась надлюдськая сила,

Щоб вірно трудитись і жить?

В житті ти зазнала немало гіркоти,

Тягар чоловічий безмовно несла.

І ти, як говорим, на мирному фронті

Солдатом без фронту, без зброї була.

Літа наливають цілющії грона,

Та вже посивіла твоя голова.

Поети тебе називають Мадонна,

В народі ж ти просто – солдатська вдова.

 

   Пройшли роки мало залишилося вже живих солдаток, а ті , що ще живі, нажаль не змогли прийти на нашу зустріч.  Але ми запросили їх дітей, які є живим продовженням своїх героїчних батьків. До 65 річниці дожили такі героїні – солдатки __________________________________________________

  Але ми все ж таки не могли не згадати їх подвиг і титанічну працю. Адже на руках їх залишились малі діти. Чекали і оберігали своїх діток, адже треба було берегти сиріток, щоб вийшли з них люди роботящі й порядні, щоб не соромно було за них перед пам’яттю батька їхнього.

47.Солдатські вдови….

Журавки сиві…

У вічнім боргу ми перед вами.

Для нас віддали ви всі сили,

Щоб лунала пісня степами.

--------------------------Пісня—«Журавка»--------------------------

  48.Ми низько схиляємо голови перед матерями, які не дочекалися своїх синів з війни. Бо обличчя нашої Перемоги – жіноче і були вони для дітей війни і за батька, і за матір. Кажуть, що у війни не жіноче  обличчя. Я не знаю війни , але не можу позбутися думки, що у війни  обличчя матері, яка до скону чекає своїх синів з полів бою.

 

   49.В пам’яті народу війна залишиться плачем згорьованої матері, що одержала похоронку на своїх синів. Той плач не  забувається. Від нього стискається серце.

 

50. У сивої чайки поважчали крила.

Бо вже вечоріє – був довгим політ.

А то ж і не чайка – то матінка мила

Скликає до себе великий свій рід.

Ой, чаєчко-чайка, сивенькая мати,

Хустина, як доля і очі сумні…

Злітайтесь до мами – їй важко літати,

Як чайці співати тривожні пісні.

---------------Пісня « А мати ходить на курган»-------------------------

  51.Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими  цифрами!

  52. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами. Кожен день, як рік, кожен рік, як сторіччя. Усе витримали, все перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталась нам перемога. У роки війни в україні загинув кожен 6  громадянин.

  53.Як дорого коштує Перемога. У цьому святі 3 кольори. Перший – червоний, колір крові гарячої, якою полито кожен клаптик землі. Другий колір – розквітлого саду, Біло пінний його прибій як найсвітліші сни солдатські, що ожили!

   54. Третій колір – колір удовиних хусток Як би вітром зірвало їх, раптом із сивих голів матерів і вдів, закрили б вони все небо чорними птахами.

 

Вчитель:Травень 45 . Наші діди і прадіди завоювали Перемогу. Болем і стражданням наповнилася кожна хата. Але віра у життя без війни дала народу таку силу, що весь світ здригнувся від того, з якою силою радянський народ взявся за відбудову держави. І ніхто тоді не міг собі уявити , що через 40 років поряд з ветеранами війни стоятимуть молоді ветерани - афганці.  Які  стали героями на чужій землі, але теж перенесли біль розлуки з матерями, коханими. Бачили смерть, були поранені. І ,повернувшись до рідного села, створили сімї, стали трудівниками своєї країни.

 

 

Вірш „Пам’ятайте”

55.Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

-------------------------Пісня ----«Военное танго»-------------------------

                                56.Десь там в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва…

Солдаток плач й скорбота сироти,

І матерів свята молитва

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Ржевом чи під Луговою

Й на віки падали в траву.

                                      57.Десь там в історії…

Та кров холоне нині,

В зажурі вічній наші матері…

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі!

 

58.І як там не тяжко на рідній землі,

Долаючи всі перешкоди й тривоги,

Упевнено й чітко вперед нам іти,

Як тому солдату до Перемоги.

                                     59.Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

                                   60.Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

                                 61.Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

62.Мир – це квіти у сонячних росах.

     63.Мир – це радість малих і дорослих.

64.Мир – це усмішка в очах матусі.

                                65.Мир – це  лани золотаво-русі.

                                 66.Мир – це потоки весняні сині.

       67.Мир – це дружній танок при гостині.

  68.Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

                                 69.Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

                                70.Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.

         ---------------------------Пісня---«Аист на крыше»------------------

 

  Вчитель:Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Куди б не йшов, не їхав ти,

А при шляху спинись.

Могилі тихій, дорогій

Всім серцем поклонись.

    8 і 9 травня  ми підемо до пам’ятників і могил, щоб поклонитися пам’яті славних героїв.

Але наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою.

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

 

CIMG1202

 

 

docx
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
827
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку