Виховна година " Зорій довіку поміж нас"

КЗ « Великодимерський ліцей»

Броварського району

Київської області

 

 

 

 

 

Поетична  свічка

 

Присвячується  творчості

Лесі Українки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             Ні я жива ,я  буду вічно жити

                                                                                                 Леся Українка

 

Радченко Н.М.

 

Мета: створення умов для духовно-культурного розвитку дітей через збереження та пропаганду національних традицій, формування установок щодо їх збереження та примноження, розвиток духовно-моральних якостей особистості , розвиток почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб, збагачення знань учнів про Лесю Українку, створення умови для цілісного уявлення про неї не тільки як про митця, громадянина, але й як про жінку, що сподівалася на звичайне людське щастя, виховування любові до рідної мови, бажання досконало її знати.

Обладнання: у  кімнаті за святково прибраним столом сидять учасники свята. На дошці портрет Лесі Українки . Виставка книг та ілюстрації до творів поетеси, мультимедійна презентація.

 

                                                     Хід заняття

 

Звучать мотиви українських пісень.

Учениця.  Усіх гостей ми запрошуємо радо на поетичне і радісне свято. 

                                                                            

Учень. Запрошуємо вас у царство красивого, мудрого, правдивого і чуйного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова…

 

Слайд №2. (Український пейзаж)

 

Вчитель.  Кожен край народжує свого Поета, сподіваючись виявити себе через його слово. 150 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова яскрава зірка з доти нікому невідомим іменем. Поезія це вогник, який запалював душу людини, який схожий на полум’я свічки.

 

(вчитель запалює свічку)

 

Слайд №3. (Запалена свічка)

 

Учень.

Хай палає свічка, хай палає.

Поєднає нас  вона у цей час,

Друзів голоси  нехай лунають,

Слово й музика хай поєднають  нас .

 

 

 

Слайд №4.  (Портрет Лесі Українки).

 

Учениця. ЇЇ життя – целегендарний подвиг жінки ,яка втілює в собі силу і мудрість, талант і щиру душу.

Учень.

 Ти себе Українкою звала.

 І чи краще знайти ім’я

 Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя!

 

Учениця.

Зацвіла твоя творчість барвами-

Промінь світла для всіх людей.

Стала зіркою ти провідною,

Ясной владаркой темних ночей.

 

Учень.

Ми сьогодні з вами поведемо мову

 Про чудову жінку, всім людям відому.

 Оце перед вами, у квітах барвінку,

 Наша поетеса ― Леся Українка.

 

Слайд №5. ( Фото маленької Лесі з грабельками. Читання вірша зі слайду.)

 

Вчитель.

25 лютого 1871 рік.

 В Новоград-Волинському Леся народилася.

У сім’ї великій гралася, любилася,

 У Олени Пчілки матері-письменниці

 Розуму навчалась маленька бешкетниця.

 

Слайд №6.  (Фортепіано Лесі Українки)

Учениця.

У чотири рочки книжки вже читала,

А у п’ять годочків на фортеп’яно грала.

Грала собі, грала, музику складала,

А на своїм городі квіти доглядала.

З братиком Михайлом 1улла нерозлучна

Звали Мишолосієй їх за те так влучно.

 

Слайд №7.  (Фото Лесі з братиком Михайлом)

Вчитель.

Що ж іще сказати, була, як всі діти,

 Тільки працьовита і талановита.

Вже у дев’ять років Леся написала свій перший вірш «Надія», який присвятила своїй тітці Елі, що перебувала на засланні.

 

Слайд №8. (Вірш читає дівчинка ( вона в образі маленької Лесі).

 Нідолі, ніволі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

 Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро,

– Там жити чи вмерти, мені все одно,

Поглянуть іще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

 Ні долі, ні волі у мене нема,

 Зосталася тільки надія одна.

 

Слайд №9 (Інтер’єр кімнати Л.Українки в Колодяжному)

 

Сценка

Мати Лесі: Моя донечко, які гарні вірші!

 Леся: Мамо, підкажи, який псевдонім мені краще обрати? Адже ти письменниця, усе знаєш.

Мати Лесі: Ларисо,ми всі звикли ласкаво називати тебе Лесею.

 Леся: Так, мамо.

Мати Лесі: А чудові вірші твої написані українською мовою. Тож добре буде — Леся Українка.

 

Учень.   Лесина хвороба туберкульоз кісток  – прогресувала. Лікарі порадили поїхати на лікування до моря.

 

Слайд №10 (Пейзаж Чорного моря)

 

Вчитель.   Одеса. Крим. Чорне море. Коли Леся побачила його вперше, була приголомшена таким видовищем. Тут народився цикл віршів „ Подорож до моря”. Але де б не була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, в думках її зринав образ України.

 

                                                      (вірш Лесі Українки „ До тебе Україно”)

Учениця.

  І все-таки  до тебе думка лине

  Мій занапащений і нещасний краю

  Як я тебе згадаю

  У грудях серце з туги, з жалю гине.

 

Учень. Тепер письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів написала вона для дорослих. Але не забула й за дітей, бо дуже любила їх. Один із віршів, написаний у дитинстві, називається «Конвалія».

 

Слайд №11. ( Читання вірша «Конвалія» )

 

Вчитель. З цього часу і до кінця життя поезія, слово, пісня стали її призначенням, сенсом її життя. Як і кожна молода дівчина, Леся мріяла не тільки про вірші, але й про особисте щастя. Кохання прийшло до неї у 26 років.  Цією людиною для Лесі став Сергій Мержинський, але на жаль, не судилося. Він довго хворів і на руках Лесі помер. І наче крик душі, наче жахливий болісний стогін звучить її поема «Одержима», яку Леся написала за одну ніч. Але смерть коханого не змогла зупинити таланту поетеси. Вона змогла знайти в собі сили ,щоб боротися з хворобою і прожити це коротке життя яскраво і повноцінно. Яка сила духу…Розпач, біль розриває серце, але ні скарг, ні сліз немає…Все залишається в ній…І тільки білі листочки паперу чують її сумний шепіт спраглих вуст.

 

Слайд №12. ( Зображення руїн Давньої Греції)

 

Учениця.

 Як я люблю оці години праці,

 Коли усе навколо затиха.

 Години йдуть, куди вони спішаться?

...А в думці, мов тривога,промайнуть.

 

Слайд № 13.(Ілюстрація до поеми «Лісова пісня»)

 

Вчитель. Протягом 12 днів Леся написала драму-феєрію «Лісова пісня», яку залюбки ставлять у театрах і зараз. За мотивами цієї казки знято 2 кінофільми, а в минулому році в США ще вийшла комп’ютерна гра «Forestsong» . Леся Українка не була звичайною жінкою і розуміла це сама, віддаючи перевагу не особистому, а довгим годинам творчості, даруючи наступним поколінням геніальні твори, від знайомства з якими кожна чутлива людина отримує естетичну насолоду.

 

       Учениця. Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися і така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і відданість народові та Батьківщині.

    Ні, другої такої на світі не було.

 

Учень. Леся – неповторна. Її життя  – це подвиг митця, один з тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, роблять її зіркою в очах нащадків.

 

Учень.

Інші будуть співці по мені,

 Інші будуть лунати пісні,

Вільні, гучні, одважні та горді,

Поєднаються в яснім акорді

 І полинуть в оті небеса,

 Де сіяє одвічна краса,

Там на їх обізветься луною

 Пісня та, що не згине зо мною.

 

Звучить пісня «Хотіла б я піснею стати»