Питання формування громадянськості у підростаючого покоління є актуальним для сучасної педагогічної практики. Ця проблема з нашого погляду в суспільстві з'являється через дві групи причин. По-перше, через наявність певних тенденцій нігілізму до моральних цінностей, громадянської відповідальності, національної культури. По-друге, у посиленні акценту на примноження матеріальних цінностей, що викликане хибними уявлення про індивідуальне виживання.
Вчитель української мови та літератури
Сліпченко Світлана Броніславівна
Роль свободи у розвитку громадянських ціннісних орієнтацій старшокласників
Питання формування громадянськості у підростаючого покоління є актуальним для сучасної педагогічної практики. Ця проблема з нашого погляду в суспільстві з’являється через дві групи причин. По-перше, через наявність певних тенденцій нігілізму до моральних цінностей, громадянської відповідальності, національної культури. По-друге, у посиленні акценту на примноження матеріальних цінностей, що викликане хибними уявлення про індивідуальне виживання.
З часом динаміка ціннісних орієнтацій змінюється, що стає певною детермінантою для науковців у пошуку нових засобів та прийомів формування особистості. Якщо звернутися до показника сформованості громадянськості школярів, то зазвичай прийнято визначати такі показники, як національна самосвідомість, гуманізм, толерантність, само активність, патріотизм, інтелектуальність, правосвідомість, позитивне ставлення до праці.
Інноваційні тенденції ХХІ століття вносять, на нашу думку, корективи в ці показники, а саме: з огляду теоретичних узагальнень та педагогічної практики ми пропонуємо враховувати ще і показник свободи як суттєвого компонента формування громадянських ціннісних орієнтацій.
Звернемося до теоретичного аналізу важливості свободи у формуванні особистості. Так, згідно з теорією рефлексивної діяльності, за Є.І.Кузьміною, свобода характеризується через самовизначення людиною своїх «віртуальних можливостей». Вона виділяє три аспекти свободи: чуттєвий (суб’єктивне переживання свободи), раціональний (рефлексія меж можливостей) і діючий (спроможність реально змінювати межі віртуальних можливостей).
Враховуючи важливість сформованості свободи у розвитку громадянськості, розроблена експериментальна програма, в якій подається імперативне поєднання відчуття свободи і суттєвих компонентів складових громадянськості – національної свідомості, гуманізму, толерантності, патріотизму, інтеркультурності, правосвідомості, позитивного ставлення до праці.
Таким чином, поняття «громадянськість» розглядається як особистісне утворення, що складається зі сформованої свободи і гуманістичних цінностей, демократичного світогляду, продуктивного взаємовідношення і взаємодії щодо виконання своїх обов’язків та захисту прав людини відповідно до національної та світової культури. Виходячи з указаної нами тенденції про громадянськість, ми виділяємо три компоненти, що відтворюють морально-духовний аспект громадянськості:
Використання ділової гри надає можливості здійснювати просвітницьку роботу так, щоб формувався когнітивний компонент розвитку особистості з практичного боку його життєдіяльності. Наприклад, у програванні ситуації «Я – господар школи» учні відмічали, що вони більш глибше і ширше розуміли сутність громадянської позиції.. Ділова гра сприяла виникненню переживань щодо сутності демократії, гуманістичного ставлення до життєдіяльності людей.
Програвання ділових ситуацій повинно відбуватися з урахуванням рефлексивного спілкування. Так, наприклад, у ділових іграх «Модель демократичних відносин у школі», «Конформізм і активна соціальна позиція» доцільно простежити за переживаннями, які відчувають учні, коли «віддзеркалювали» поведінку партнера спілкування. Таким чином, для громадянської позиції необхідно сформувати культуру взаємодії за принципом толерантності, врахування індивідуальних особливостей іншої людини.
Під час створення педагогічних умов формування усвідомленої «внутрішньої» і «зовнішньої» свободи особистості старшокласників у них виникають новоутворення громадянськості як морально-етичної якості розуміння себе та інших людей, гуманістичне ставлення до громадян, відповідальне ставлення до законів, національна гідність та патріотичні почуття до Батьківщини.
Список використаних джеред