Тема: |
Свято осені |
Клас: |
1-Б |
Мета: |
навчити учнів бачити розмаїття осінньої природи, розкрити красу осінньої природи за допомогою поетичного слова, музики, пісень, художньої творчості дітей; викликати естетичні переживання, захоплення красою природи; розвивати артистичні здібності дітей, їх мовлення, відчуття рими; виховувати любов до природи, до рідного краю; почуття колективізму. |
Матеріально-технічне забезпечення: дидактичне забезпечення: осіннє листя; кошики з осінніми овочами і фруктами; штучні дерева з осіннім листям; парасольки. технічні засоби навчання: аудіоапаратура, диск із записами фонограм, пісень. використані джерела інформації:
https://www.youtube.com/watch?v=QIVF4vLCsEQ
|
|
Складова моделі успішного випускника: громадянин, творча особистість. |
|
Орієнтир складової моделі успішного випускника: загальноприйняті моральні норми суспільства, творча самореалізація. |
|
Ознаки успішного зростання випускника: знання та збереження культурних цінностей, розвиток творчої активності, реалізація творчих здібностей. |
|
Педагогічний інструментарій: особистісно-орієнтований підхід, діяльнісний; технології: формування творчої особистості; форма роботи: свято. |
|
Хід заходу |
|
Звучать фанфари |
|
Вчитель: |
І.Вступ Журливо музика заграла, і закружляло в вальсі листя. В країну осінь завітала, красива, сонячна, барвиста. Відкриємо завісу ненароком і зазирнемо в осінню пору року. Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса. |
Учні під музику входять до залу, шикуються півколом. Пісня «Що нас осінь принесе?» |
|
ІІ Основна частина. |
|
1-й учень: |
Як швидко літо проминуло! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло Кохане літечко з двора. |
2-й учень: |
Садок марніє потихеньку, Пожовклі падають листки. Вітрець не віє вже тепленько,- Жене понурії хмарки. |
3-й учень: |
Посох горошок на городі, Мачок вже цвіт давно згубив, Високий соняшник на грядці Журливо голову схилив. |
Виходить ІІ група дітей: |
|
1-й учень: |
Де сходяться осінь і літо? А там, де пожовклі сади Гойдають на стомлених вітах Рум’яні, духмяні плоди. |
2-й учень: |
Де сходяться літо і осінь? А там, де в захмарні шляхи, Які пролягли через просинь, Вдивляються пильно птахи. |
3-й учень: |
Осінь, осінь! В гості тебе просим. З щедрими дарами, З високими хлібами, З листопадом і дощем, З перелітним журавлем. |
Виходить Осінь під музику: |
|
Осінь: |
Я – красуня Осінь. В лісі походила. Для дітей старалась, Кольори змінила. Пензлем чарівним малюю я І оживає картина моя: Жовті й червоні листочки Йдуть хороводом в таночки. |
Танок з парасольками |
|
Осінь: |
Прийшла до вас я не сама, а й братиків з собою привела. Знайомтесь, Вересень. |
Вересень: |
Добридень, друзі! Зачекалися мене? У серпанку павутини Білі ниточки снуються, Вже тумани по долині У ранкову пору в’ються. В лісі верес розкриває Свої келишки бузкові, І багрянець покриває Пишні грона калинові. |
Виходить Овочівник (демонстрація виходу під музику) |
|
Овочівник: |
Вітаю! Я - овочівник. Я вирощую овочі та фрукти. |
Овочівник: |
Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози… Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби. На чолі іскриться піт – Сто турбот і сто робіт. |
Пісня «Диво осінь» |
|
Овочівник: |
А зараз я всіх запрошую на свій город |
Овочі виходять під музику, демонстрація виходу. |
|
Гарбуз: |
Ходжу собі по городу Та й шукаю свого роду. Я вже сотні літ журюся, Бо не знаю, як я звуся. Повз, мов танк я на городі. Повз на гудині й загруз. Та чомусь мене в народі Звуть не танк. А як? |
Усі хором: |
Гарбуз! |
Гарбуз: |
Баба й дід розповідали: Перси гарбузом назвали Гарбузову господиню – Не мене, а жовту диню. Я прошу: допоможіть, Щиру правдоньку скажіть. |
Диня: |
Я на грядці сонцем сяю, Родичів багато маю. Гарбузову господиню усі знають. Хто я? |
Усі хором: |
Диня! |
Морква: |
В темній я живу коморі, А коса моя на дворі. Гарбузова я сестриця. Мене звати… |
Усі хором: |
Морквиця! |
Буряк: |
Ми цукрові, ми кормові. Є брати у нас столові. В полі ми ростем рядками. Люди звуть нас … |
Усі хором: |
Буряками! |
Картопля: |
Мене смажать, мене варять. Всі мене їдять і хвалять. Звати, як мене? |
Усі хором: |
Картопля! |
Огірки(1 учень): |
Ми зеленої всі масті: І довгасті, і смугасті. Прив’язали нас в рядках На зелених ланцюжках. Гарбуза ми сини й дочки. Звати як нас? |
Усі хором: |
Огірочки! |
Огірки(2 учень): |
Нас нестиглими прозвали Давні греки, бо вважали, Що коли ми достигали, То смаку уже не мали. |
Редиска: |
Я кругленька, червоненька, З білим хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть, мене ріжуть, Мене труть і до столу подають. Як мене в народі звуть? |
Усі хором: |
Редиска! |
Редиска: |
Я у Франції родилась. В цілім світі полюбилась. Означаю корінець. Ось і загадці кінець. |
Капуста: |
Хто голівку свою влітку накриває І по двадцять хустин на голівці має? |
Усі хором: |
Капуста! |
Капуста: |
А чому мене так звуть? Ось вам відповідь жива: Капут – значить голова. Капуціо італійське – Це капуста українська. |
Кукурудза: |
Ось прийшла до вас краса. Наче льон, моя коса. Білі зуби маю, та усі ховаю. Довгі коси маю, та не заплітаю. Хто я? |
Усі хором: |
Кукурудза! |
Кукурудза: |
Я з Румунії прийшла, Звідти й назву принесла. Наче шишка на ялині, На міцній росту стеблині. Звідси й назва йде моя: Ялинкова шишка я. |
Помідор: |
Я з Італії прийшов. Там і назву я знайшов. Подивись, який я гожий, З яблуками трохи схожий. Ось тому й назвався ними – Яблуками золотими. |
Часник: |
Всіх я слухав,та мовчав. Я не яблуко, не шишка, Не капуста – Білосніжка. Я походжу від «чесати», А чесати – відділяти. На зубки я розділяюсь, І тому так називаюсь. |
Цибуля: |
Як не віриш – перевір: На мені 12 шкір. А гризнеш – в сльозах покинеш. Бо я звуся… |
Усі хором: |
Цибулина! |
Овочівник: |
Усі овочі чудові! Їх вживають для здоров’я. Кожен смак і користь має, Людям сили добавляє. Пам’ятайте, любі діти… |
Овочі ( разом ): |
Треба овочі любити! |
Гра «Овочі і фрукти» (поділ на команди) |
|
Жовтень: |
Ми Вересневі вдячні за старанність: Врожай добротний зібрано без втрат І ось прийшов сьогодні на світанні У гості Жовтень – Вересня я брат. В садах те листя, що було зелене, Зробилось одразу золоте. Принишкли і дерева, і кущі, Уже осінні перші йдуть дощі. |
Дощик: |
Дощик сиплеться з кленочка, Дощик жовтий, золотий… А зелені ще дубочки Хочуть осінь обійти. |
Пісня «Веселка» |
|
Дощик: |
Ой, хто це там іде? Здається Листопад. |
Листопад: |
Коли прийду я, то останнє листя з квітів Осиплеться у парках і садах. Повіє з півночі холодний вітер. Уранці паморозь білітиме в садках. |
Осінь: |
Молодці мої малята, Любі хлопчики й дівчата. Гарно осінь зустрічали – І читали, і співали. Бачу, що вчитеся гарно, Що розумні всі і справні. Завжди усім роздавала, що мала, І від вас подарунки дістала. Дякую щиро, любі малята, Що влаштували для Осені свято. |
Учень: |
Осене – красунечко, Осене чарівна, Ти вдяглася в золото, Наче та царівна. Всі ми закохалися у пейзажі дивні, Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво! Тож спасибі, Осене, за дари чудові, Будемо ми з хлібом ситі і здорові. |
Всі разом: |
Будем зараз всі гуляти, Дружбу нашу прославляти! |
Пісня про дружбу |
|
ІІІ Заключна частина. |
|
Учень: |
Закінчилось свято, Та ми не сумуєм. Усмішки та радість усім подаруєм. Казка до нас ще прийде не раз Бо ми в неї вірим, все буде гаразд! (усі разом). |
Український танок. |
|
Вчитель: |
На цьому наше свято закінчилося! До нових зустрічей! |