Виховне заняття з елементами гри "Толерантна поведінка - гарантія єдності"

«ТОЛЕРАНТНА ПОВЕДІНКА – ГАРАНТІЯ ЄДНОСТІ»

 Мета:  поглибити уявлення щодо поняття "толерантність",  виявити основні риси толерантності, формувати правильне уявлення щодо толерантної поведінки, позитивного відношення до себе та інших людей, корекція міжособистих стосунків, виховування почуття колективізму та згуртованості.

Завдання заходу:

1.              Познайомити учнів з принципами толерантності.
2.              Формування установок толерантної свідомості, створення позитивної установки на співпрацю.
3.              Апробувати набуті знання в колективній творчій діяльності.
4.              Сприяти формуванню толерантного ставлення однокласників між собою.

Обладнання: роздруковані правила поведінки на занятті, вирізки з журналів з портретами людей різних країн світу, глобус, географічна карта світу, плакат «Асоціативний кущ», «Дерево очікувань», міні-картки із визначеннями поняття «толерантність», кольоровий папір, ножиці, маркери, скоч, клей, довга стрічка паперу.

Форма проведення: заняття з елементами гри

Хід заняття

І. Вступна частина

Мені дуже приємно бачити  ваші розумні очі, доброзичливі погляди і сподіваюся, що наше спілкування буде плідним та приємним.

ПРАВИЛА  ПОВЕДІНКИ

•                 УЧАСТЬ – ДОБРОВІЛЬНА;
•                 ДОВІРЛИВИЙ, ДОБРОЗИЧЛИВИЙ СТИЛЬ  СПІЛКУВАННЯ;
•                 СПІЛКУВАННЯ  ЗА  ПРИНЦИПОМ  «ТУТ  ТА  ЗАРАЗ»;
•                 МИ НЕ ГРАЄМО ЖОДНИХ РОЛЕЙ– КОЖНИЙ ЗАЛИШАЄТЬСЯ САМИМ СОБОЮ;
•                 НЕ ІСНУЄ НІЧОГО ПРАВИЛЬНОГО І НЕПРАВИЛЬНОГО;
•                 КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ  ВСЬОГО  ТОГО, ЩО  ВІДБУВАЄТЬСЯ  В  ГРУПІ;
•                 АКТИВНІСТЬ;
•                 ОЦІНЮЄМО  НЕ  УЧАСНИКА, А  ЙОГО  ДІЇ  ТА  ВЧИНКИ;
•                 ПОВАГА  ДО  ТОГО, ХТО  ГОВОРИТЬ;
•                 ПРАВИЛО ПІДНЯТОЇ РУКИ;
•                 МИ РІВНОПРАВНІ, НАШІ ПОТРЕБИ ОДНАКОВО ВАЖЛИВІ.
•                 ПОЧУТТЯ ГУМОРУ.

Вихователь.  Доброго дня! Почати наше заняття хочу словами:

«Намагайтеся бути хоча б трохи добрішими,

і ви побачите, що будете не в змозі здійснити

інший вчинок.»

Конфуцій

Боротьба між добром та злом відбувається всередині людини. І хто з них переможе, такою, власне, буде і людина. Але добро і зло – це перш за все дії людини. Та, не знаючи, що таке зло, ми б не пізнали того добра.

Цю битву нам представляли ще змалечку у казках. У світовій літературі можна згадати твір "Снігова Королева".

Герда, яка уособлює теплоту і світло, прагне розтопити холодне серце Кая. А з української літератури гріх не згадати твір Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я". Втіленнями зла виступають перед нами Кайдашиха і Мотря. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок призводять до ганебних наслідків, роблять їх не тільки смішними, а й навіть страшними. Протидією їм виступає Мелашка,добра та спокійна дівчина. Але й у неї не вистачило сили боротися і вона,зрештою, уподібнилася Мотрі з Кайдашихою.

На жаль, на сьогоднішній день, зло сите та товсте, а добро ледь тримається на ногах.

На мою думку, справа в тому, що добром жити важче. Адже життя - це суцільна дорога випробувань, яку можна пройти лише знаючи потаємні стежки. Ці стежки ( козирі), знає людина, яка розуміє, що перемога добра залежить від нас, від наших дій. Та, нам слід змінитися самим. Адже , змінивши себе, ми змінимо світ.

Кожну хвилину, годину, день, місяць, роки людина пізнає навколишній світ,  займається освітою, вихованням, вчиться бути соціальною. Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і поняття толерантності. А як така вона продекламована Декларацією принципів толерантності, затвердженою Резолюцією Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. З тих пір цей день щороку відзначається по всій планеті як Міжнародний день толерантності. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри. Також сказано: "Терпимість-це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру".

Вихователь.- Діти, ми з вами сидимо в колі, ми знаємо один одного, кожного дня  вітаємося, спілкуємося, робимо компліменти, а давайте перевіримо наскільки ми любимо самих себе. Адже для того, щоб прийняти думку іншої людини, необхідно прийняти самого себе.

Називаємо своє ім'я і за першою літерою свого імені даємо собі характеристику. Наприклад, мене звуть  Марина, перша буква мого імені М, я – милосердна, мила (далі діти  називають свої імена і дають собі характеристику).

•                  Що ви відчували, коли характеризували себе?
•                  Про що думали, коли чули характеристику однокласників?

Вихователь. - Сучасна культурна людина - це не тільки освічена людина, але і людина, що володіє почуттям самоповаги і шановна оточуючими, людина яка здатна до самокритики та самоконтролю.

Вправа  «Очікування»

Оберіть стікер і смайликом, що описує ваш настій на початку заняття. Напишіть на звороті стікеру, що ви очікуєте від сьогоднішньої зустрічі та наклейте на дерево очікувань.

ІІ. Основна частина

Вправа «Про себе вустами сусіда»

По черзі подивіться один на одного та опишіть свого сусіда (я бачу, що очі в тебе карі, волосся русяве, брови широкі та чорні,… )

Якщо подивитися один на одного, то ми побачимо, що ми відрізняємося за якимось ознаками, кожен з нас має свої особливості.

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні...

В. Симоненко.

Вправа «Давайте пофантазуємо...»

(ведемо діалог)

-Уявіть, що настане час, коли всі люди на Землі стануть абсолютно однаковими (зріст, колір волосся і очі, одяг, сума знань і т. д.)

-Яким буде цей світ? Як люди в ньому будуть жити?

-Добре чи погано, що ми всі різні?

-Як жити в світі, де стільки різних людей?

-Значить, можна зробити висновок: Відмінності доповнюють і збагачують суспільство, щоб жити в світі, де стільки різних людей необхідно бути толерантним.

Вихователь.- Сьогодні на занятті ми з вами будемо вчитися бути толерантними по відношенню один до одного, поважати індивідуальність і неповторність кожного з вас.

Читання і аналіз притчі «Гарна сім'я» та історія походження поняття «Толерантність».

- А почнемо ми наше заняття з китайської притчі. Назва притчі «Гарна сім'я».

«Гарна сім'я»

Жила - була на світі сім'я. Вона була не проста. Більше 100 чоловік налічувалося у цій родині. І вона займала ціле село. Так і жили всією родиною і всім селом. Ви скажете: ну і що, хіба мало великих сімейств на світі. Але справа в тому, що сім'я була особлива - мир і злагода панували в тій родині і, стало бути, на селі. Ні сварок, ні лайки, ні, Боже збав, бійок і чвар. Дійшов слух про цю сім'ю до самого владики країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його відродилася: кругом чистота, краса, достаток і мир. Добре дітям, спокійно старим. Здивувався владика. Вирішив дізнатися, як жителі села добилися такого лада, прийшов до глави сім'ї; розкажи, мовляв, як ти досягаєш такого згоди і миру в твоїй родині. Той узяв аркуш паперу і почав щось писати, писав довго - видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав лист владики. Той узяв папір і став розбирати каракулі старого. Розібрав насилу і здивувався. Три слова були написані на папері:

Любов; Прощення; Терпіння.

І в кінці листа: сто раз любов, сто разів прощення, сто раз терпіння. Прочитав владика, почухав, як водиться, за вухом і запитав: - І все? - Так, - відповів старий, - це і є основа життя будь-якої хорошої сім'ї. І, подумавши, додав: - І світу теж.

  Вихователь.- Діти чи згодні ви з тим, що написав на аркуші паперу глава сім'ї? (Любов, прощення, терпіння...) Наш клас - це маленька сім'я. І хотілося б, щоб у ньому завжди панувала доброта, повага, чесність, справедливість, взаєморозуміння. Не було ні сварок, ні лайки.

 Інформаційне повідомлення «Що таке толерантність?» 

(ведучі )

Мета: зосередити увагу учасників на основних аспектах толерантності, дати об'єктивну інформацію.

Ведучий 1. Інтерес до толерантності як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя з'явився порівняно недавно.

Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів XVI—XVII сторіч, які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстких релігійних зіткнень. Послідовним критиком фанатизму й захисником толерантності був Вольтер. Англійський філософ Джон Локк уперше поставив питання про необхідність виховання толерантності в «Нарисах у терпимості 1667 року» й у «Листах про терпимість» 1685 року.

Ведучий 2. Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами.

Складність розуміння поняття «толерантність»» полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів.

(учні по черзі витягують зі скриньки картку та зачитають заздалегідь підготовлений матеріал)

Учень 1. Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати особистість.

Учень 2. Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думку та дії інших; повага до волі іншого, його способу мислення, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

Учень 3. Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд.

Учень 4. Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими.

Учень 5. Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість.

Учень 6. Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Учень 7. Російською — здатність терпіти щось або когось.

Ведучий 1. В українській мові існує два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою.

Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будь-якій мові світу.

Ведучий 2. Отже, толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — особистісна риса людини, терпиме ставлення до чужої думки, релігії, поведінки, повага до гідності й прав інших людей; здатність поставити себе на місце іншої людини. Це повага, прийняття й правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження й способів прояву людської індивідуальності.

Вихователь.-Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості.

Вправа «Асоціативний кущ»

Вчитель на аркуші паперу по вертикалі записує слово «толерантність» і пропонує учасникам назвати слова-характеристики людини, які асоціюються зі змістом поняття «толерантність» і починаються з літери вертикального рядка. Характеристики записуються навпроти літер:

• Т — терпимість;

• О — об’єктивність;

• Л — ласкавість;

• Е — енергійність;

• Р — рішучість;

• А — автентичність (насамперед це вираження щирості стосовно людини. Автентична людина бажає бути і є собою як у своїх безпосередніх реакціях, так і в поводженні загалом);

• Н — надійність;

• Т — творчість;

• Н — ніжність;

• І — ініціативність;

• С — спокійність;

• Т — талановитість тощо.

1. Заздалегідь вертикально написати на ватмані слово «Толерантність» великими літерами.

2. Клас розподілити на групи. Учасники витягають одну з літер цього слова, на яку і підбиратимуть значення слова «толерантність». Наприклад: «Т» — терпіння, творчість, талант, «Л» — лагідність, ласкавість тощо.

3. Після обговорення учасники заповнюють великий плакат маркерами різних кольорів. Дістаємо яскравий і наочний плакат, результат колективної творчості, зміст якого підготовлений учнями.

Вправа «Пустіть мене в коло» (5хв)

(використання кейс-методу)

Вихователь (попереджає про те, що зараз відбудеться своєрідний «практикум» з толерантності).  Із групи вибирається людина (бажано лідер, загальний улюбленець). Йому повідомляють про те, що він повинен у будь-який спосіб — хитрістю, лестощами, підкупом, обманом, силою, а може, використовуючи дружні зв'язки,— дістатися середини кола. В цей час група береться за руки, утворюючи замкнуте коло. Решта учасників не повинні пускати в коло вибрану людину. Гра триває доти, доки вибраний не пробереться в коло або не вичерпає всі можливості для цього. Після цього обов'язково проводиться рефлексія. Для цього учням пропонується відповісти на такі запитання.

Рефлексія

• Як відчував себе вибраний?

• Чи важко йому було знаходитися поза колом?

• Чому? Який спосіб йому здавався найдієвішим?

• Чому?

• Якби гра починалася спочатку, чи погодився б він знов знаходитися поза колом?

• Які почуття переживали учні в колі?

• Чому?

• Чи хотілося впустити вигнаного в коло?

• Чому?

• Хотілося б побувати на його місці?

• Які асоціації викликала ця гра?

• Чи існують подібні ситуації в реальному житті?

• Як виникають такі ситуації і що з ними можна зробити?

• Чому ви послухалися ведучих (не пускали однокласника в коло)?

• Як ви вважаєте, навіщо ми провели цю гру?

Вихователь.- В житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

Вихователь.- Отже, бути толерантною людиною — значить поважати людей. Наскільки ми поважаємо ту чи іншу людину, свідчить наше вміння ввічливо спілкуватися. Які слова потрібно використовувати, щоб із нами було приємно спілкуватися? (Ввічливі слова.) Зараз перевіримо, наскільки добре ви їх знаєте.

Вправа «Пантоміма»

 На звороті дошки заздалегідь записані та пронумеровані слова ввічливості. Учні називають будь-які 5 чисел від 1-11 та по черзі виходять до дошки. Вихователь тихо повідомляє слово ввічливості, а учень зображає ситуацію в якій можна використати це слово. Всі відгадують.

1.              добрий день;
2.              добрий ранок;
3.              добрий вечір;
4.              дякую;
5.              будьте ласкаві;
6.              будь ласка;
7.              пробачте;
8.              щасливої дороги;
9.              гарних снів;
10.         будьте здорові;
11.         до побачення

Вихователь.- Насправді ж, толерантність – потужний інструмент досягнення психологічного спокою і щастя в особистому житті.

ІІІ. Заключна частина

Учні по черзі на довгій стрічці, що змотана в клубок,  записують побажання своєму сусіду та тримають свій запис не відрізаючи папір,  далі передають естафету. Отримуємо довгу стрічку з приємними словами. Залишаєм її у класі і кожного дня дописуємо свої побажання, слова вдячності, прохання і т.п.

Ставлячись поважно та з добром до оточуючих, людина отримує багато переваг: симпатії рідних та близьких, збільшення кола друзів, що дає впевненість і підтримку в години життєвих складнощів.

Неодноразово підмічено: чим більше друзів, тим щасливіша людина!!!!

Список використаної літератури:

1.               Авдєєва, О. Планета толерантності [Текст]: [Сценарій для 4-7 кл.] /О. Авдєєва // Основи здоров'я.-2015.-№4.-с.34-40.
2.               Голуб, С.М. Пізнай себе – зрозумій іншого [Текст] / С.М.Голуб // Позакласний час.-2013.- №19/20.- с.57-64.
3.               Грева,О.В. Вчимося толерантності [Текст]/О.В.Грева//Позакласний час.-2013.-№15/16.-с.36-38.
4.               Кондратенко, Д.А. Принцип толерантності [Текст] / Д. А. Кондратенко // Позакласний час.-2015.-№10.-с.32-33.
5.               Моцна, І. В. В ім'я загального добра [Текст]:[Сценарій школи толерантності] / І. В. Моцна // Позакласний час.-2010.-№10.-с.25-27;28-32.

http://www.firtka.if.ua/blog/view/dobro-i-zlo69995