Виховний потенціал на уроках математики

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКУ МАТЕМАТИКИ

Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай сад, а якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей.

Відомо: що посієш, те й пожнеш.

Сіймо любов та повагу – зберемо вдячність та зацікавленість.

Народна мудрість

Якщо хочеш побудувати корабель, то не збирай людей, щоб вони принесли ліс, і не розподіляй завдання, а краще пробуди  в них тугу по безкрайній далині моря

               Антуан де Сент-Екзюпері

Виховання – це  тонка робота розуму  і  серця.

                                                                                                      В. Сухомлинський.

Учитель - це не тільки той, хто передає учням знання та вміння це передусім той, у кого дитина, як у батька і матері вчиться жити

В. Сухомлинський

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Якщо ви будете працювати для сьогодення,то ваша праця вийде незначною; треба працювати, маючи на увазі тільки майбутнє
 

А. Чехов

 Людина подібна до дробу. Чисельник … це те, що людина являє собою, а знаменник – те, що вона думає про себе.

Л. Толстой

Світ постійно змінюється, набуває нової якості; реформи відбуваються у всіх сферах життя українського суспільства, у тому числі в освіті. Зміна теоретико-методологічних засад виховання вимагає сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Кожна дитина більшість свого часу проводить в школі, зокрема на уроці. Урок – це невід’ємна складова навчального процесу, яка залишається однією з основних форм організації навчання. Сучасний урок має бути витвором мистецтва і майстерності педагога, викликати в дітей щирий інтерес, справжню захопленість, формувати їх творчу свідомість. Ми звикли, що урок  - це основна форма навчання, але урок – це і сфера, в якій відбувається шкільне виховання. Урок має унікальні можливості впливати на формування багатьох рис учня та ціннісного ставлення  до навколишнього середовища. Саме виховний потенціал кожного уроку є джерелом формування ціннісних орієнтацій учнів.

Доповнюючи одне одного, навчання і виховання слугують єдиній меті: всебічному розвитку розумових і фізичних здібностей учнів, формуванню їхнього світогляду, моралі, поведінки; підготовці до праці та життя. Здавна відомий вислів: « Учителю, виховай учня». Не «навчи», що так природно,  а саме «виховай».

Будь – який урок математики має великий виховний потенціал, і тому на вчителя покладено велику відповідальність – не нашкодити учневі.

Учитель математики має не тільки навчати учнів, а й виховувати їх. На уроках математики є можливості і потреби виховувати в учнів культуру мовлення, культуру мислення, почуття патріотизму, естетичні почуття; науковий світогляд, культуру поведінки тощо.

Формування громадянської свідомості учнів відбувається не тільки при виконанні самостійної роботи, розв'язуванні та конструюванні задач і вправ. Ставлячи дидактичну мету, учитель добирає    завдання виховного   змісту,    стимулює    громадянську свідомість   шляхом   розв'язання   задач   економічного,   екологічного змісту.

У процесі вивчення математики велика увага приділяється економічному вихованню учнів. На уроках, розв'язуючи задачі з економічним змістом, учитель формує уміння оперувати економічними категоріями: норма часу, норма виробітку, продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність, прибуток, якість продукції, а також виховує бережливість, навчає оцінювати економічну ефективність технологічних процесів, аналізувати результати впровадження нових технологій.

Під час розв'язування задач потрібно не лише формувати первинні знання економіки, а й проводити бесіди виховного характеру та переконувати дітей, що економічні знання дадуть змогу краще адаптуватися в умовах ринкових відносин, упровадження фермерства, нових форм господарювання.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищеплювати навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

Складовою громадського та національного виховання являється і патріотичне виховання. Під патріотичним вихованням  можна розуміти поступове формування у учнів любові до своєї Батьківщини постійна готовність захищати її від ворогів. Разом з тим це неспинна робота, яка повинна проводитися не тільки в позаурочний час, але й на уроках. На уроках математики патріотичне виховання здійснюється за допомогою таких факторів:

      • через зміст освіти;

      • через методи і форми навчання;

      • через використання спеціально створених виховуючих ситуацій.

  Одним із напрямів формування патріотичного виховання являється краєвид. Краєвид допомагає виховувати у учнів бережливе ставлення до  природних багатств , повагу до праці і традиціях народу, любов до рідного краю.

Виховувати патріотичну свідомість можна шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків, повагу до національної культури України. Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань, як у повсякденному житті так і в укріпленні оборонної сили нашої країни, адже арифметика і геометрія потрібні кожному воїну.

У 5 – 6 класах учителю математики слід створювати умови для ідентифікації учня як жителя міста чи села, виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідної мови, побуту, традицій. У підручниках для учнів 5-6 класів з математики міститься задачний матеріал, на основі якого можна здійснювати патріотичне виховання, але, на нашу думку, в недостатній кількості. Для того, щоб збільшити потенціал патріотичного виховання предмета математики, необхідно частіше включати в зміст уроку задачі, що викликають почуття гордості за рідну країну і стосуються державності, столиці, прапора тощо.

 Наприклад:

• Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому  Україна займає площу 6,7 см.
• Площа Києва дорівнює 84,3 га, а площа Андорри – 46,8 га. Який відсоток площі столиці України становить площа держави Андорра?
• Підрахуйте, скільки разів у тексті Гімну України зустрічається кожна голосна буква. Складіть варіаційний ряд і побудуйте відповідну лінійну діаграму.
• Найбільшою водною артерією України є Дніпро — третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи. Довжина Дніпра – становить 2201 км, у межах України — 981 км. Знайдіть який відсоток довжини річки знаходиться на території України.

У 7-9 класах вже слід впливати на формування в учнів духовно осмисленого (рефлексивного) патріотизму, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини. Також почуття поваги до інших народів, поваги до своїх і чужих прав і свобод. За допомогою прикладів різних українських орнаментів і вишивок учням можна показати багато геометричних перетворень. У той же час є можливість розширити знання учнів про культуру українського народу. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато вишивок тільки на перший погляд здаються симетричними, чи утвореними за допомогою паралельного перенесення. Насправді процес створення вишивок і орнаментів – творчий і не завжди підпорядковується математичним законам. Пропонуємо учням аналізувати і створювати орнаменти не лише в 7 – 9 класах, а й у 5 – 6 клас при вивченні геометричних фігур.

Етап актуалізації опорних знань можна організовувати в різні способи. Усні вправи, математичні диктанти, фронтальне опитування, виконання вправ за готовими рисунками, складання своєї задачі. Усе це виховує пізнавальну активність, відповідальність критичне мислення.

Урок математики можна розпочати з практичної роботи дослідницького характеру. Обговорюючи результати практичної роботи, учні роблять висновок,  отже, з’являється гіпотеза, яку потрібно довести. Проведення такої роботи дозволяє виховувати критичне мислення, працьовитість, акуратність, дозволяє створити ситуацію успіху, викликає інтерес, створює мотивацію до вивчення теми.

Різнобічний контроль на уроці математики ( самостійні роботи,  виконання тестових завдань, бліцопитування, робота за картками, заліки) виховує відповідальність, самостійність, критичність, силу волі, працьовитість, прагнення успіху.

Уроки математики виховують в учнів культуру логічного мислення, а зміст математичних задач дає можливість розширити кругозір учнів, підняти їх загальний культурний рівень. 

На уроці математики учневі потрібно аналізувати кожен крок розв’язання завдання, аргументувати і доводити власну думку. Тому розв’язування завдань дисциплінує. Вивчаючи математику, школярі виховують у собі такі риси характеру, як справедливість і чесність, звикають бути гранично об’єктивними. Чесна і наполеглива праця на уроці потребує напруженої розумової праці, уваги, терпіння. Тому уроки математики виховують в учнів працелюбність, наполегливість, впертість, рішучість, уміння погоджуватися з думкою інших, доводити справу до кінця. На уроках формується повага до здобутків людського генія, впевненість у важливості математичних знань у практичному житті людини.

Зміст багатьох текстових задач дають величезний матеріал для морального виховання. Школа не тільки навчає, вона готує дітей до самостійного життя, формує їх особистість, тому бесіди на морально-етичні теми дуже важливі.

Наприклад:

Задача.  У класі 30 учнів. Скільки грамів хліба потрапить у відходи після відвідання класом їдальні, якщо кожен учень залишить півшматочка хліба, а вага одного шматка становить 50 г?

Бесіда з учнями:  «Викинуто цілу хлібину! А скільки їх за тиждень викидає клас? А в школі не один клас, а шкіл у районі. Скільки ж хліба ми викидаємо! А це неповага до праці багатьох людей, бо хліб – усьому голова».

Уроки математики мають широкі  можливості для інтелектуального виховання дитини, бо розвивають логічне мислення, уяву, просторові уявлення, формують вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, обґрунтовувати.

Збільшення розумового навантаження на уроках примушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес, їх активність протягом усього уроку. На допомогу приходять дидактичні ігри. Гра – це творчість, гра – це праця. Під час гри діти вчаться самостійно мислити, зосереджуватись, навчаються стратегії приймати рішення, відбувається тренування пам’яті, вміння спілкуватися з ближнім, працювати в команді.

Гра об’єднує учнів у колектив з певним завданням, виховує почуття відповідальності, взаємодопомоги, згуртованості, вміння прислухатись до думки товариша та цінувати її.

Отже, у сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме: формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального досвіду особистості, уявлень про зв'язок навколишнього світу та її внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків, творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої себе.   Не конче привносити в урок щось штучно "виховне" на зразок практикованої колись "ідейності" мовних прикладів. Натомість варто глибоко осмислювати і використовувати те, що випливає з самого навчального процесу та структури уроку.

На моїх уроках панує атмосфера довіри, взаєморозуміння, доброзичливості. Добре розумію, що не кожен учень у майбутньому стане математиком, але надіюсь, що мої учні виростуть людьми мислячими, всебічно розвиненими, творчими, а основне вихованими.