Виховний позакласний захід „ЦІЛЮЩІ ЗАПАХИ - ПОДИХ ПРИРОДИ”

Виховний    позакласний  захід  з хімії

на тему :

„ЦІЛЮЩІ  ЗАПАХИ  -   ПОДИХ  ПРИРОДИ”

Мета  : поглибити знання учнів про естери, альдегіди,  речовини, які утворюють запахи, детальніше  

              розглянути їх знаходження в природі  та використання  людиною в різних галузях    госпо-

             дарства, продовжити  формувати бережливе ставлення до природи,  сприяти використанню

             на практиці знань,  одержаних на уроках хімії, залучати учнів до активної творчої діяльнос-

             ті, розвивати комунікативні компетенції в учнів, кругозір,  працювати над культурою мови 

             школярів.

 Обладнання : плакати, схеми,  гербарії  сухих  трав , квітів,  в скляних  посудинах : сухе сіно, трави     

( шавлія,  материнка,  м’ята, любисток, лаванда, чабрець, чорнобривці, соснова хвоя, шишки, полин, ромашка, пелюстки троянди), живі квіти, плоди ( яблука, калина, лимон, апельсин), пироги, тістечка, цукерки, сітка для створення запашної композиції, приклади парфумерних композицій (духи, одеколони), каталоги різних косметичних фірм, зразки запашних олій, со-лей, змочений ефірними оліями. 

              Ви пам’ятаєте, як пахне ліс після грози чи соснова шишка навесні, гілочка ялини, брунька верби, яка ще не розкрилася під променями весняного сонця?

             Пригадайте запах скошеного сіна зі стеблом  материнки, чабрецю і шавліїї лугової. Якщо ви за-були ці запахи, то зараз є можливість  їх відчути.  У вас  на столах є рослини : чабрець, м’ята, любисток, сосна. Отож продегустуйте ці запахи.

             Це аромати нашої рідної землі, де ми народилися і виросли.

             Відчувши ці запахи, який висновок ми можемо зробити ?

              Ми живемо у світі запахів. Їх мають  багато речовин, а серед  них і складні ефіри або як ми їх називаємо естерами.

              Чому рослини, плоди, квіти так приємно  пахнуть ?

              Запах – це сукупність  ароматів різних речовин, серед яких є естери, що зробили свій внесок у загальний запах квітів, плодів та інших частин рослин.

             Які чудові смак і запах мають  банани, яблука,  вишні, персики, абрикоси, ананаси. Композиційні поєд-нання різних карбонових кислот та  спиртів надають плодам таких якостей.

              Для забезпечення населення продуктами  харчування велику кількість  естерів використовують в харчо-вій  промисловості для виготовлення  фруктових есенцій, які застосовують у виробництві цукерок, солодких на-поїв, тортів, тістечок, кремів, желе. Використання натуральних компонентів набагато дорожче , ніж синтетичних запашних речовин , різноманітність  яких постійно зростає. Але смакові якості їх не поступаються натуральним.

           Тож спробуємо смачних цукерок .

           Ну  як, смачно ? Так.

           Але гарні смакові якості можуть надавати ще і прянощі. У середні  віки жоден товар не користувався таким попитом, як  прянощі.  Аромат цих східних квітів незримим чаклунствомзачарував душі європейців. Імбир, кори-цю, хінну кірку, камфору зважували на ювелірних та аптечних  терезах, наглухо закриваючи при цьому двері та  вікна, щоб  протягом не здуло дорогоцінну  пилинку. Дуже цінилися шафран, мускатний горіх, гвоздика, ваніль. Страви вважалися добре приготовленими, якщо вони  були приправлені прянощами.

                                                                                            -   1   -

             Перші згадки про прянощі знайдено у  стародавніх східних рукописах ІІІ тис.до н.е. Найекзотичніші пря-нощі збирали в тропічних країнах, тому за багатьма островами  Південно-Східної Азії та Океанії надовго закріпи-лася назва „острова прянощів”.

             „Королем прянощів”  у середні  віки вважався перець. Багато  міст і держав розплачувалися  ним, як бла-городним металом.. За перець можна було придбати земельні  ділянки, перцем виплачували посаг, за  перець ку-пували  права громадянства. Багато володарів міст обчислювали мито, що стягувалося ними, вагою перцю. А як-що в середні віки  хотіли сказати, що хтось неймовірно багатий, його жартома називали „мішком перцю”.

             Батьківщина  чорного перцю – Індія.  Чорний перець – це тропічна ліана, на якій утворються плоди – со-ковиті кістянки  з горошину  завбільшки, які спочатку зелені, потім  жовті, а згодом  червоні. Плоди збирають не-дозрілими і сушать  на сонці. При цьому  м’якоть  зморщується і чорніє. Якщо висушити стиглі плоди, то отри-маємо „білий перець” сіруватого кольору – смак у нього  менш гострий. Готові прянощі можна класти в страви горошком або  у вигляді порошку. Пекучого смаку надає піперин, а особливого  запаху – ефірні олії.

             Ще одна пряність – ваніль. Її батьківщина -  Латинська Америка. Ацтеки й інші  індійські  племена знали ці прянощі і  ароматизували ними шоколадні  напої. І зараз ваніль додають  в солодощі, кондитерські вироби. Ці прянощі – розмелені  висушені плоди ліани ванілі запашної з сімейства орхідей. Плоди зривають недостиглими, тоді в них  міститься більше речовини глюкованіліну, яка і надає їм неповторного аромату. Після замочування, томлення та сушіння добре запаковують, щоб  запах не вивітрювався. Упаковані плоди не втрачають  аромату  протягом 30 років.

             Зараз замість натуральної ванілі частіше використовують  її замінник – ванілін, який отримують хімічним способом.

             Батьківщина гвоздичного дерева – Молукські  острови в індонезії. Місцеві племена  здавна  використову-вали  гвоздику як прянощі і  ліки від зубного болю.  Стародавній китайський етикет наказував перед звертанням до імператора неодмінно пожувати гвоздику. До Європи гвоздику почали завозити на початку середньовіччя.

 Ароматна гвоздика , як і інші прянощі, допомагає травленню, її кладуть в кондитерські вироби, додають до овочів, грибів, риби при їх маринуванні.  До квіток гвоздики, які всім добре відомі, прянощі гвоздики не ма-ють ніякого  відношення. Прянощі гвоздики – це висушені квіткові бутони гвоздичного дерева, яке належить  до родини евкаліптів, фейхоа. Нерозвинуті квітки збирають з  гвоздичних дерев вручну. З кожного  дерева від 4 до 10 кгбутонів на рік. Висушують на сонці. При тривалому зберіганні аромат втрачається.  Існує цікавий спосіб ви-значення якості гвоздики. Якщо бутони, кинуті  у воду, тонуть або плавають „стоячи”, то прянощі добрі. Якщо ж плавають  „лежачи”, гвоздику можна викинути, вона втратила аромат.

 А зараз спробуємо аромат ванілі та гвоздики  ( пригощають учні пирогами , тістечками  всіх присутніх )

 З парфумерією та косметикою людина знайома дуже давно. Слово „парфумерія” походить  від французь-кого слова „парфум”, що означає  приємний запах, духи.

 А все почалося з ароматизованого диму, який  утворювався при спалюванні  гілочок чи деревини  певних видів дерев чи кущів. Це були і перші  „духи”,  „ парфуми” на землі.

 Йшов час, а древні парфумери навчилися  одержувати олії та настої. Їх виготовлення  вважалось почесним та дуже таємним заняттям, яке в Древньому Єгипті доручалось лише  жерцям. Любов до ароматичних  речовин зі Сходу  перекочувало до Греції, риму, Візатнії.

 Ще в давні часи в людей був культ косметики  й гігієни тіла. В Єгипті  знали і широко застосовували ефірні олії і духи, гігієнічні і косметичні  засоби для натирання тіла, фарби для обличчя.  В країнах Середземно-мор’я і на Сході парфумерні засоби виготовляли з квітів : лілій, півників, нарцисів, троянд, майорану. В давнину римлянидля того,щоб в житлах був приємний запах, натирали столи м’ятою, а стіни й підлогу збризкували іі вод-ною настоянкою.іноді так захоплювалися парфумерними запахами, що під час свят натирали запашними  речови-нами мулів.

 Багато століть назад араби вже знали різні способи отримання духмяних речовин з рослин і виділень тва-рин. Крамарі в парфумерних  лавках східних базарів  пропонували великий вибір запашних  речовин.

                                                                                     -     2     -

 Духмяні речовини містяься в рослинах зазвичай  у вигляді дрібних краплинок  в особливих клітинах. Зна-ходяться в квітках, листках, шкірці плодів, іноді навіть у деревині, і називають їх ефірними оліями. Ці олії не ма-ють нічого спільного із звичайними  оліями: лляною, соняшниковою, кукурудзяною тобто  рідкими жирами. Во-ни – складна суміш духмяних органічних речовин найрізноманітніших типів.

 Найароматніша серед  ефірних олій – це трояндова олія, яку почали добувати ще в 10 столітті. Подрібнені пелюстки обробляли водяною парою і відтискали, витягуючи таким способом понад  половини олії, що міститься в них. Спосіб  виявився     настільки вдалим, що його застосовують і нині. Щоб  виділити 1л трояндової олії, потрібно переробити  2 тонни пелюсток або 3 млн штук.  Ціна такої олії  надзвичайно висока.

 Троянда – всім кущам царівна ,

Ароматів солодких мати.

             Роса бісером своїм ранковим

 Троянду любить окропляти.

 Троянда символізує молодість, красу, ласку, любов. Жодній  квітці не присвячено стільки легенд, віршів, пісень, як троянді, її запашним  квітам.

(пісня „Роза красная”)

Але справжня революція в парфумерній справі  відбулася тоді, коли почали готувати розчини ароматич-них речовин в спирті, бо ефірні олії дуже погано розчиняються у воді. Такий розчин вперше  було одержано в 12 столітті  в Італії. До кінця  14 століття його уже знали в інших країнах Європи. Але пройшло ще 300 років, коли почали на основі спирту виготовляти духмяні настої. Які сьогодні називаємо духами, одеколонами.

 Ефірні олії добувають екстрагуванням їх з частин рослин спиртом чи іншими розчинниками. Найцінніші духмяні речовини квітів отримують, розміщуючи в закритій камері на дротяній сітці позмінно шари твердого жи-ру і частин рослин.  Через деякий час квіти замінюють  на нові, щоб жир наситився ефірною олією. Потім  цей  концентрат духмяних речовин  доставляють  на парфумерні фабрики, де ефірні олії добувають із жиру спиртом. Таким способом  отримують ефірні олії із жасмину і туберози.  Деревину кедра, сандалового дерева, листя лаван-ди, перцевої м’яти, листя герані, фіалковий корінь і корінь імбиру також використовують для добування  духмя-них речовин.

 В Криму  налагоджене виробництво різних ефірних олій, які мають своєрідний  запах. 1 кг олії м’яти добувають з 1 т сировини, 2-5 кг лавандової олії отримують після переробки 1 т зеленої маси.  Тут виробляють і трояндову олію.

 А з якою квіткою пов’язують  Україну, матір ? вірно. Чорнобривці. Це квіти, мають  терпкий характерний запах, їх любить  моя мама, бабуся. Мені здається, що руки моїх рідних завжди пахнуть чорнобривцями.

 (пісня  „Чорнобривці”)

 Духів, як і кохання не буває дуже багато.

 (пісня  „А  липи цвітуть „)

 нині за допомогою хімії можна добути чудові духмяні речовини з новими відтінками запахів у великих кількостях і значно дешевше. Сьогодні для виробництва приємного аромату одночасно використовується  від 50 до 100 запахів, 95 % яких є синтетичними продуктами, які виготовлені з нафти.   Виробники  не вказують, які са-ме хімічні сполуки використовуються, тому на пляшечці  вказується : „парфумерна композиція”.

 „Духи – це той же одяг”, - такий простий і геніальний висновок зробила  Коко Шанель. Майже  всіх ве-ликих кутюр’є, які створили нові моделі одягу, надихнуло бажання  і потреба  створити свої власні парфумерні  колекції. Ці парфуми  і прославили їх на весь світ.

 Одяг від Джорджо Армані несе  на собі відбиток  вічної нестаріючої класики. Це ж саме можна  сказати і про парфуми . Вітайте, у нас в гостях  Джорджо Армані.

                                                                                 -    3   -

 Д. Армані :

 В 1970р я відкрив свою справу, своє ательє, через 5 років – компанію „Джорджо Армані”, яка демонструє одяг енргійного стилю. З класичних тканин створено чоловічі та жіночі костюми. Мій стиль перетворився  в су-часний  еталон елегантної класики під девізом : „Стиль важливіше моди”. Моя популярність зростала , я відчув потребу випускати парфумерію і аксесуари.  Аромати , розроблені компанією Армані залишалися адекватними стилю одягу.  В 1982 році створено і випущено перші духи для жінок „Армані” з класичним квітковим ароматом. Через 2 роки випущено  чоловічий  варіант таких парфумів.   В 1992 році випустили духи „Gio” з квітково-фрук-товим ароматом. Вони несли подвійний знак  Армані. Я був дизайнером флакончика, який нагадував піджак з прямими плечами, по-друге – духи мали моє зменшувальне ім’я  „Gio”.  Під час  презентації цих парфумів 5500 кв. м  нью-йоркського кварталу перетворилися  на екзотичний східний палац.  Супермоделі та кінозірки забезпе-чили великий успіх.

 В 20-і роки  Коко Шанель своїми „простенькими” туалетами та знаменитими аксесуарами не тільки зро-била переворот в жіночій моді. Вона  стала безсмертною і знаменитою завдяки відомим  в усьому світі жіночим парфумам – CHANEL  № 5.  Вітайте, у нас в гостях Коко Шанель.

 Коко Шанель

 В світі моди мої моделі відрізнялися простотою та елегантністю. Одним із моїх шедеврів було маленьке чорне плаття, довга нитка штучних перлів, прикраси з діамантами та рубінами. Але чогось не вистачало. Звичай-но, парфумів. В 1921 році я познайомилася з ернестом Бо, молодим хіміком, який багато років займався  альде-гідами, синтетичними речовинами, які підсилювали натуральні квіткові аромати. Я згодилася спробувати кілька зразків парфумів.  Бо змішав кілька ароматів, які поставив  в пяшечках під номерами. Я взяла під номером 5, тому що це моє щасливе число. Згодом 5 травня 1921 року  випустили духи „Шанель №5”, які і сьогодні  залишаються  знаменитими парфумами у всесвітній парфумерній кухні .  Це були  перші демократичні духи. Їх полюбили жін-ки всього  світу.

 Звдяки впертості та своїм ідеям Есті Лаудер  зробила велику кар’єру від рядової косметички до керівника косметичної фірми. Її духи Youth Dew стали першими парфумами, які жінки почали купляти самі собі. Вітайте, у нас в гостях Есті Лаудер.

 Есті Лаудер

 Духи як і гарний одяг можуть покращити настрій. Я створила парфуми, але вони були дуже дорогі,не  всі могли купити в Америці.  Але в американських жінок була ще одна проблема. Духи традиційно розглядалися як романтичний подарунок  чоловіка жінці, яка сама хотіла придбати собі їх. Пристойним ввжалось, коли наречений подарує нареченій духи, які йому подобаються і які, на  його думку, будуть подобатися їй.  От і виникла думка : „Як  примусити американок купувати собі на свій  смак парфуми?”  Спочатку я запропонувала їм  ароматичну олію Youth Dew , як засіб по догляду за шкірою. В 1953 році випустила туалетну  олію, а згодом духи Youth Dew, які мали класичний  аромат. Ці парфуми полонили Америку.  Крім крапельки французьких  духів, які були для особливих  випадків, американські  жінки могли дозволити  виливати у ванну пляшечки з  Youth Dew. Другою причиною успіху парфумів було те, що на відміну від французьких духів, Youth Dew не були заклеяні,  і покупці могли  нюхати, а потім вирішувати, купляти чи ні. Я допомогла жінкам одержати незалежність та самостійність.

 Метод прямої продажі із залученням до цього жінок в усіх країнах світу зробив „Ейвон” однією з найбіль-ших косметичних компаній світу. Це, практично повністю жіночий бізнес, 86 % співробітників фірми – жінки.  Сьогодні у нас представник фірми „Ейвон”, їй слово.

 Представник фірми „Ейвон”

 Молодий продавець біблій Девід Макконелл був невдалим реалізаторм продукції в сільських районах. Дружини  фермерів просили його : „Якби Ви привезли нам французькі духи, то ми б їх купили” Макконелл за-пам’ятав цю пораду і через тиждень приїхав до них з „паризькими парфумами”, виготовленим  в Каліфорнії. Він  все дуже вдало продав, а  жінки попросили його привезти інші  косметичні засоби, все те, що їх чоловіки завжди забували привезти їм з міста. Пізніше Макконелл замовив хімікам скласти кілька рецептів, арендував ангар для косметичної фабрики і найняв 2 робочих. Так  з’явилася нова парфумерна компанія. Через кілька років після  по-їздки  до Страдфорда –на-Ейвоні він дав їй ім’я „Ейвон”, яка  легко вимовляється на всіх мовах.

 Сьогодні „Ейвон” – одна з найбільших компаній світу по продажі косметики та парфумерії в 135 країнах . продукція „Ейвон” продавалась і продається жінкам, які приходять до покупців додому, на роботу. Вони демон-струють товар, розповідають про переваги, пояснюють як ними  користуватися, приймають замовлення і достав-ляють їх. При доставці пропонують  ще якісь новинки.

                                                                                      -      4    -

 Нові парфуми – новому століттю. Багато  відомих фірм таких як Герлен, Кензо, Живанші,  Ланком, Ламб-ре, Готьє, діор та інші створили і створюють нові ароматичні парфуми , які дарують людям гарний настрій , кра-су, впевненість у собі.

 Цілющі аромати – подих самого життя. Небагато людей знають про лікування ароматами – ароматерапію, хоча виникла  вона ще в глибоку давнину. Стародавні єгиптяни, греки,римляни не розлучалися з  курильницями  і пахощами протягом усього життя. В основі ароматерапії  лежить застосування ефірних олій. Усі без винятку ефірні олії виявляють бактерицидну, антисептичну  і протизапальну дію. Вони позитивно впливають на нервову систему, володіють вираженими косметичними і дерматологічними якостями.   70 % ефірних олій лікують опіки і травми, 65 % мають знеболювальні властивості, 50 % нормалізують функції і стан органів кровообігу, 40 % - сис-теми травлення.  Ефірні олії використовуються для гарячих і холодних інгаляцій. Ванн, компресів, розтирань, ма-сажів. Ароматом ефірної олії можна  наповнити дім за допомогою курильниці.

 ( див. табл. „ефірні олії для профілактики та лікування захворювань”)

 Ікебана – мистецтво японців. Але Японія відома  також вмінням створювати запашні композиції із сухих трав, квітів, гілочок для ароматизації кімнат, подушок та повітря. Тож давайте з вами створимо за своїм бажан-ням такі  композиції. Виберемо із сухих трав ті, запах яких вам довподоби , і скомпонуйте  їх.

 (всі присутні виготовляють запашну композицію  із сухих   трав ,гілочок_)

 Нехай кожна із композицій залишиться вам на згадку про сьогоднішню розповідь про ароматичні речовини.

 (романс „Белых акаций»)

                                                                                     -     5     -