Виховний захід. ЧАЕС- символ трагедії

Тема:

ЧАЕС – символ трагедії

Мета:

згадати істо­рію аварії на Чорнобиль­ській атомній електро­станції, поглибити знан­ня учнів про неї, зберігати історичну пам’ять учнів, виховувати особисту стурбова­ність кожного за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні; виховувати почуття гордості за український народ.

Клас:

3

Попередня робота:

опрацювання частин тексту учнями, вивчення правил поводження у забрудненому середовищі.

Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка.

Дидактичне забезпечення: плакати з написом: «..і впала з неба ве­лика зірка. Ім'я цій зірці - по­лин...» , «Чорнобиль –  вид полині.» Алея пам'яті (фотографії), відеоролику про аварію на ЧАЕС, вірш Дмитра Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли», правила поводження у забрудненому середовищі.

Використані джерела:

1.  Димарчук Т.В. Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять. [Електронний ресурс] / Димарчук Т.В. виховна  година– режим доступу: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-chornobil-tragediya-podvig-pam-yat-34814.html

2.  Нові години спілкування 3 клас. Розробки виховних заходів. – 101-102 с.

Складова моделі  успішного випускника:  громадянин

Орієнтир: громадянська позиція

Форма проведення: година пам’яті

Хід заходу

Вихователь:

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація діяльності, повідомлення теми заходу

Вихователь:

Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, що доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви на безпомічних людей.

III. Робота над темою заходу

Вихователь:

Було в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та вирішили побудувати біля нього атомну станцію. І недогледіли її, погано пильнували.

Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні, на них не можна сіяти, не можна випасати худобу. На заражених землях не можна тепер жити нікому. Чорнобиль став великою раною України.

Вихователь:

Чорнобиль – місто в Київській області, розташований на річці Прип’яті. Чорнобиль є одним з найстаріших слов’янських міст. Перші літописні відомості про Чорнобиль належать до 1193 року. Назва міста походить від назви бур’яну – гіркого полину чорно билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім – місто, а згодом і атомна електростанція.

Вихователь:

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа ХХ століття. Це була трагедія не тільки для України, але й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з великою кількістю людей, на той час – 7 мільйонів осіб, з яких 3 мільйони – діти.

Вихователь:

Діти, чи знаєте ви, що означає слово «радіація»? (Припущення дітей)

Вихователь:

1. Це слово походить від латинського слова «радіус»,що означає «промінь», тобто те, що рухається у просторі як промінь світла. Аварія на Чорнобильській АЕС, спричинило смертоносне полум’я зловісної пожежі, яке висвітив кожного, хто там працював і жив. Люди,ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.
2. Душевні, добрі, сильні, вперті –
3. Змогли стихію подолать.
4. Комусь прийшлось назавтра вмерти,
5. Комусь – ще довго помирать.
6. Бій без траншей, і без окопів…
7. Він увійшов у пам'ять літ.
8. Спасли чорнобильці Європу,
9. А може, цілий світ.

Вихователь:

26 квітня 1986 року... Ця дата надовго залишиться в пам'яті людства. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою точкою відліку в історії атомної енергетики, показала, наскільки небезпечна сила атома, яка вийшла з-під контролю, і як важко справитись з нею.

Не винен я, що все те сталось,

Що розкололась неба твердь.

Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

Вихователь:

Тієї суботньої ночі 26 квітня першим вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини №2, який охороняв ЧАЕС. Почалося найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове розгортання людей проти атомної стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом з пожежними мужньо боролися працівники ЧАЕС.

Перегляд короткого відеоролику про аварію на ЧАЕС

Вихователь:

26 квітня 1986 року, 34 роки минуло з того трагічного дня. Ава­рія на IV блоці ЧАЕС – це трагедія, яка зачепила інтереси сотень ти­сяч людей, заставила задуматись багатьох політиків, вчених і просто кожного з нас.

Учень:

Ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. 1 година 22 хвилини 43 секунди. Саме тоді відлік часу пішов на години, хвилини, секун­ди. Саме тоді сталося 7 вибухів над четвертим блоком, полетіли палаючі шматки та іскри. Частина їх впала на дах машинного залу.

Учень:

Люди дивились на свої годинники, а ті по­казували години по-своєму. Момент вибуху і сирени в середині по­жежної частини розділяла хвилина. Напевно, цього було замало, щоб усвідомити до кінця всю небезпеку, а головне, що потрібно зробити пожежникам в найближчі хвилини поряд із зруйнованим реактором.

Учень:

Стало зрозуміло – це не просто пожежа. Не сигнал тривоги №3 – на­йбільший, що вимагає найбільшої мобілізації. Мобілізації не тільки всіх пожежних частин в широкому радіусі, але й власних сил – фізи­чних, а ще більше – моральних.

Учень:

До місця виклику виїхала пожежна автоцистерна, насосна стан­ція і автомобіль на чолі з начальником караулу лейтенантом Воло­димиром Правиком. 1 година З0 хвилин. До станції під'їхала маши­на Правика. За зовнішніми ознаками лейтенант визначив осередок во­гню і організував гасіння пожежі із боку машинного залу та з боку реакторного відділення.

Вихователь:

Як пізніше виявилось, це було єдино правильне рішення. Дяку­ючи йому вдалось зупинити розповсюдження пожежі. 1 годину і З0 хвилин знаходився Володимир Правик в смертельних про­менях радіації. І цей термін обірвав його життя на 24 році.

Вихователь:

1 година 35 хвилин, до місця аварії прибув черговий караул II пожежної частини м. Прип'яті на чолі з начальником кара­улу В. Кибенком. Після довгої дії високого рівня радіації, високої температури і їдкого диму, Кибенок був виведений із бойового розра­хунку. Пізніше госпіталізований в клініку м. Москви. Йому на той час було 23 роки.

Давайте вдумаємося в їхній вік, у їхні долі!

Вихователь:

Алея пам'яті (перегляд фотографій)

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум'я шугнули.

Не до подвигів і не до звершень, -

Ви ж собою людство заступили.

Лейтенанти-ратники Вітчизни,

Юні сурмачі своєї долі.

Випали вам дні - страшні і грізні –

З чорним сонцем в синьому роздоллі.

Тільки жити - в нас бунтує спрага –

Та продовжить пісню родоводу...

А лишилась вірності присяга –

Батьківщині. Матері. Народу.

Учень:

Страшно уявити, які наслідки могли б бути,якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалася. Ці люди виконували найбільш відповідальну роботу на нашій планеті.

Учень:

За значущістю ці дії мужніх людей не мають собі рівних у людській історії. Співробітники пожежної охорони і працівники станції, які боролись з вогнем і радіацією, виявили безмежний героїзм і надлюдські можливості в самому ядерному пеклі.

Вихователь:

Трагедія і подвиг Чорнобиля сколихнули світ, викликали до життя хвилю милосердя, бажання мільйонів людей допомогти перебороти спільну біду. У район горя вдень і вночі прибували робітники, інженери, вчені, спеціалісти різних галузей народного господарства, воїни армії. Щоб побороти трагедію і залишитися живими всі ці люди дотримувалися правил поводження у забрудненому середовищі. Ці правила повинен знати кожен з нас з дитинства і використовувати у повсякденному житті.

Правила поводження у забрудненому середовищі

Учень:

Перше й найголовніше правило – дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.

Учень:

Неприпустимо їсти не миті овочі та фрукти. Адже вони дозрівають на відкритому просторі, де пил може вміщувати радіоактивні частинки.

Учень:

Не можна брати  до рота зірвану травинку, билинку, бурульку.

Учень:

Всю обробку їжі треба робити ретельно: гарно мити у проточній воді, зливати, виварювати.

Учень:

Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.

Учень:

Особиста гігієна потребує ретельного миття рук з милом перед вживанням їжі, після вулиці, полоскання рота і горла перед їжею, частого миття голови, приймання душу, дбання про чистоту одягу.

IV. Підсумок заходу

Вихователь:

Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було пов'язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідовував наслідки аварії, комусь – рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші просто допомагали і матеріально, і морально.

Вихователь:

Прошу вас послухати вірш Дмитра Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли»

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле 
Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка 
Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...

Вихователь:

Ніколи більше ми не повинні допустити, щоб траплялися трагедії такого масштабу. Ми повинні дбати про збереження природи для майбутніх поколінь. Ми повинні зробити так, щоб журавлям завжди було куди повертатися… Я впевнена, що наша розмова залишить у ваших серцях та пам’яті відчутний слід,що ви будете пам’ятати про тих героїв, завдяки яким ми можемо сьогодні рости, насолоджуватися життям.