Виховний захід

«Чарівний світ петриківського розпису»

Мета: викликати інтерес до декоративно-прикладного мистецтва; ознайомити учнів із петриківським розписом, із життям і творчістю майстрів декоративно-прикладного мистецтва; розвивати комунікативні здібності, виховувати любов до народної творчості.

Обладнання: картинки з петриківським розписом, фото відомих петриківських майстрів та їх картин, картки із завданнями, кросворд, презентації учнів.

Попередня робота: екскурсія до с. Петриківки Дніпропетровського району.

Хід заходу

І. Вступ.

Слово учителя: Сьогодні ми здійснимо з вами віртуальну екскурсію до Петриківки, полинемо у дивний світ фантазії і краси – світ петриківського розпису, що віддавна приваблює людей своєю неповторністю і яскравістю, багатством кольорів. Також ми познайомимося з найвизначнішими майстрами Петриківки та їх роботами. Петриківка пишається своїм центром народного мистецтва «Петриківка», створеним у 1991 році. У 2005 році на 4-му з’їзді Національної Спілки художників України прийнято рішення про присвоєння колективу центру почесного звання «національного». Знаменитий петриківський розпис давно став візитною карткою України. Твори майстрів центру з успіхом експонувалися на виставках у Польщі, Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, США, Японії, Китаї. У 2012 році Міністерство культури України визначило петриківський розпис об’єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України. Також цей розпис було номіновано до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Нині знаменита техніка малювання перетворилася на бренд. Наприкінці січня 2013 року створили логотип «Петриківка». Його безкоштовно передали майстрам знаменитого селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.

ІІ. Основна частина.

Виступ учнів із повідомленнями:

1. Історія виникнення петриківського розпису

Петриківку 230 років тому заснував Петро Калнишевський. І відразу ж у цьому вільному козацькому селі виник цікавий звичай: жінки стали розписувати стіни хат мальовничими квітковими візерунками. Господині змагалися один з одним, прагнучи зробити свій будинок найкращим, і ревниво заглядалися на чуже мистецтво. А от якщо хата залишалась білою, з господинею припиняли вітатися. Найкращих майстринь називали «чепурушками». Саме вони передавали навички розпису із покоління в покоління. Петриківський розпис – один із видів народного мистецтва. Виник він на Лівобережній Україні в с. Петриківка Дніпропетровської області, зародився як один з найперших орнаментальних мистецтв і набув широкого поширення у ХІХ ст. Розпис зосереджувався на печі, комині, потім малюнок переходив на стіну, продовжувався над вікнами, по кутках. Зображували переважно птахів, дерево життя з ними, рослинні орнаменти. Малюнок Петриківки створювався без попередніх ескізів, здійснювався одразу. Фарби були переважно натурального походження: сажа, сік лободи, ягоди бузини, пелюстки соняшника, біла перетерта глина. Спочатку майстри розписували побілені стіни хат, пізніше – дерев’яні вироби (посуд, мисники, тарілки, скрині, віялки, музичні інструменти).

2. Техніка розпису

Основним елементом в Петриківському розписі є зернятко або мазок. Саме воно покладалося в основу всіх елементів. Характер розпису здебільшого рослинний: квіти, ягоди, плоди, зображалися також птахи та тварини, рідко – люди. Особливістю розпису є також те, що елементи малюнку слід виводити одним мазком: і ніжну пелюстку квітки, і гнучке стебло рослини, легким дотиком передавати і твердість плоду, і м’якість ягоди. Також характерним є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення фантастичних, небувалих у природі форм квітів. Широке застосування в розпису мають мотиви садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів та ягід калини, полуниці і винограду. Основним інструментом був пензель-кошарка (з котячої шерсті), використовувалося також малювання пальцем, зрізаним стеблом рогози, загостреною паличкою. Тло розпису – біле або чорне, зараз може бути кольорове. Композиція виконується без нанесення попередніх начерків. Майбутній твір виношувався в уяві майстра. Спочатку зображувалися великі елементи, потім – менші за розміром. Фарби розводили на яйцях і молоці, а кольори вибирали найяскравіші. В петриківському розписі існує 4 типи мазків: зернятко, гребінець, горішок, перехідний мазок.

3. Тетяна Пата – одна із найстарших майстринь декоративного розпису

Після Жовтневої революції в Петриківці відкрили школу декоративного розпису, нею керувала Тетяна Пата. ЇЇ техніка надзвичайно різноманітна. Художниця поєднує широкий соковитий мазок з легкими, переривчастими, вицарапує щіточкою тоненькі прожилки всередині листочка, пальцем обрисовує округлі ягоди. Народилася Тетяна пата у 1884 році в сім’ї безземельного селянина-бідняка Якима Мартиненка. Всі його діти змалечку поневірялися по наймах. А чотирнадцятирічна Тетянка почала заробляти собі на хліб малюванням, ходила «квітчати» комини до свят і весіль, розписувала скрині, що їх робили на продає односельчани. Коли в 1913 році до Петриківки приїхала петербурзька художниця Є.К. Євенбах, то їй дуже сподобалися малюнки дівчинки. Вона стала запрошувати майстриню переїхати до Петербурга. У 1925 році Т. Пата отримала замовлення від Дніпропетровського історичного музею на виготовлення ескізів розпису. Малювала вона переважно квіткові букети, але вони ніколи не повторювалися ні попередніх композиційних схем, ні орнаментальних мотивів. Згодом художниця стала почесним майстром народного мистецтва. Одержала медаль «За трудову відзнаку», нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, стала членом Спілки художників України. Учні Тетяни Пати стали відомими художниками та майстрами петриківського декоративного розпису.

4. Рубрика «Чи знаєте ви?»

Учитель: Зараз ми послухаємо найцікавіші факти, пов’язані з петриківським розписом, які підготували учні.

1 учень: Фабрика петриківського розпису

1958 року за ініціативою Федора Панка була створена фабрика петриківського розпису «Дружба», що проіснувала до початку 2000-х років. За радянських часів на фабриці працювали близько півтисячі людей. Петриківські тарілки, скарбнички, вази, скриньки та інші сувеніри були візитівкою України, їх експортували до 80 країн світу.

2 учень: Садиба-музей В. Соколенка

Василь Соколенко – найстаріший з нині живих майстрів петриківського розпису. Він створив у селищі Петриківка унікальний музей у власній садибі, де були представлені твори цього декоративного розпису. Нині більшість експонатів його колекції зберігається  селищному Музеї петриківського розпису.

3 учень: Найдовший у світі розпис паркану

У вересні 2012 року представники Національного реєстру рекордів і Книги рекордів України зафіксували нове досягнення. У центрі селища Петриківка створили найдовший у світі орнаментальний розпис на бетонному паркані ручної роботи – довжиною в 120 метрів та завширшки 80 сантиметрів. Роботу виконали 30 професійних майстрів та 127 вихованців Петриківського будинку дитячої творчості, учнів Петриківської художньої школи та студентів спеціалізованого ПТУ № 79. Щоб розмалювати 120-метровий паркан, їм знадобилося три дні й тридцять кілограмів емалевої фарби десяти кольорів. А закінчували квітковий фриз представники двадцяти дипломатичних місій, акредитованих в Україні.

4 учень: Православний храм із петриківським розписом

У Києві є церква, оздоблена петриківським розписом. Внутрішню частину Свято-Юріївського храму, що належить Київському патріархату, за кілька тижнів розписали художниці із села Петриківка Галина Назаренко та Ірина Кібець. Це перший храм в Україні та світі, розписаний петриківським розписом. Він розташований на Михайлівській площі за готелем «Інтерконтиненталь».

5 учень: Петриківська дитяча художня школа

В селищі Петриківка існують також заклади навчання декоративного розпису – Петриківська СЗШ з профільним виробничим навчанням, гурток Петриківського розпису в дитячому будинку творчості та Петриківська дитяча художня школа. Кожен урок у цих навчальних закладах по-своєму цікавий та унікальний.

ІІІ. Заключна частина.

Учитель: Сьогодні ми ознайомилися з одним із найпрекрасніших видів декоративно-прикладного мистецтва – петриківським розписом. Безліч талановитих майстрів присвятили своє життя цій нелегкій справі. Ви зрозуміли, що петриківський розпис – захопливе складне заняття. Я пропоную вам пригадати приказки та прислів’я про важливість праці в житті людини.

(Учні об’єднуються у дві команди і виконують запропоновані завдання на картках).

Учитель: Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано петриківський розпис як народне ремесло та гончарні вироби.

З а к р і п л е н н я  з н а н ь,  у м і н ь  і  н а в и ч о к

Учитель: А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд.

По горизонталі:

1. Як перекладається із французької мови слово «декор»?
2. Як називається пензель із котячої шерсті?
3. Основний елемент у петриківському розписі.
4. На чому було зроблено найдовший у світі розпис?
5. У якому селі у ХVІІІ столітті петриківський розпис?
6. Досконале вміння в якійсь справі, галузі, майстерність.

Підсумкове слово вчителя:

Говорять, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Наші пращури були надзвичайно талановитими, працьовитими і залишили нам унікальне мистецтво, з яким ми сьогодні познайомилися. Яскравою сторінкою увійшов петриківський розпис в історію культури українського народу. Обов’язково завітайте до Петриківки, а потім запросіть туди друзів і знайомих!

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ:

1. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. Посібник для пед.. ін.-тів / Є.А. Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Станкевич. – Львів: Світ, 1992. – 272 с.

2. Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції. Укладач Сметана І.І. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного дозвілля», 2012. – 416 с.

3. Петриківка: альбом репродукцій / Авт. Проекту: Г.Ф. Губанова. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004. – 214 с.

4.  Пономарьов А.П. Українська етнографія: курс лекцій.  К.: Либідь, 1994.  318 с.

5. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства.  К.: Український письменник, 1995.  291 с.

6. Українське народознавство: Навч. Посібник / За ред.. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва.  Львів: Фенікс, 1994.  608 с.

7. Українські традиції / Упоряд., передмова О.В. Ковалевський.  Харків: Фоліо, 2004.  573 с.

8. Яричук Ю. Петриківка завжди залишатиметься модерним мистецтвом // День. – 02.03.2012.