Виховний захід «Дефіле у вишиванках»

Виховний захід «Дефіле у вишиванках»

Мета : Викликати в учнів інтерес до історичного минулого, до вишиванки; спонукати вихованців до відновлення національних традицій, їх збереження і впровадження в життя.

Обладнання: елементи української хати: намальоване віконце, зображення ікони, обрамлені рушниками, скриня, лавки, покриті тканими килимками, стіл, накритий вишитою скатертиною, на ньому хлібина або коровай, глечик; вишиті рушники, сорочки, записи пісень, відеокліпи.

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

 

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

 

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

 

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки.

 

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

         І.«Моя перша вишиванка»

Чит.Перші вишивки на території слов'янських країн мали релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

Чит.Сорочку першу мати вишивала.

Лягав собі узор на полотні,

А мати шила і думки вплітала.

Так долю вишивала день при дні.

Чит. Зараз ми повернемося в дитинство, згадаємо свої перші вишиванки, а дехто й продемонструє нам їх.

         І.«Моя перша вишиванка»

(Дефіле)

 

 

 

ІІ. «Бісерні морелі»

Чит.Техніка вишивання бісером не така давня, як техніка вишивання нитками, проте за досить короткий час, вишитий бісером одяг здобув велику популярність.

Мало хто знає, проте бісер найбільшої популярності набув у Венеції. Саме там у ХІХ столітті почали активно прикрашати скляними бусинками практично все – сумочки, одяг і навіть взуття.

Чит. В Україні традиційна вишивка – це полотно і нитки. Кожна жінка чи дівчина намагалася зробити свою вишиванку найкращою та оригінальною. Тому з часом до вишивки захотіли додати ще якісь елементи. Щоб зробити її більш об’ємною та яскравою. Так і з’явились в традиційній вишивці бісер та стрічки.

Чит. Отож, зустрічаємо наших красунь у бісерних оздобах.

(Дефіле)

Чит. Сьогодні ж вишивка бісером особливо популярна. Традиційний український одяг повернувся у вигляді модних суконь та сорочок, тож майстри активно почали створювати нові орнаменти та прикраси.

 

  ІІІ.«Модники у вишиванках»

Чит.  Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Давнє замовляння наших предків говорило: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Саме тому дівчата повинні були вишити своєму нареченому вишиванку до весілля.

 

 

Чит. Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

Зустрічайте,модники у вишиванках…

(Дефіле)

 

Чит. Першим модником, котрий поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

 

 

ІV. «Волинська вишиванка» ( червоно - чорна)

 

Чит.  Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може повихвалятись унікальними вишитими сорочками, притаманними тільки їй.На Волині використовували переважно червоні нитки з вкрапленнями чорних барв.

Чит.  А чого варті самі лишень назви, подекуди романтичні, подекуди екзотичні: “хмелик”, “хрести гречкою”, “безконечник”, “кукурузка”, “огірочки на дві половинки”, “кошички”, “баранячі роги”, “сокирки”, “копита”, “сливочуки”, “дубове листя”, “рутка”, “очка”, “ягідки”, “цимбали”, “звізди”. І сьогодні волинські майстрині-рукодільниці полюбляють називати власні творіння, переосмислюючи давні назви або ж створюючи авторські.

(Дефіле)

Чит.   Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!

Всі різні, двох однакових нема,

Як і людей знайти подібних марно,

Однакових нема, усе дарма.

Робота кожна індивідуальна,

Узор чи колір треба замінить.

Для тебе він тепер уже сакральний,

Це оберіг, що завжди захистить.

 

9. Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки. А у боршівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, одягнута саме у таку вишиванку.

 

V. «Душа вишиває- голова відпочиває»

 

Чит.   Якщо людина хоче вишивати,

Знайдеться в неї голка, нитка, час...

Зуміє всі відтінки підібрати,

Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.

 

Не можна не погодитися з рядками вірша. Прикладом того, що при бажанні кожен зможе знайти час для рукоділля є наші шановні учителі, які попри зайнятість і втому власноруч творять справжні шедеври.Зустрічайте…

(Дефіле учителів)

 

Чит.   Якщо людина хоче вишивати,

Побачить в цьому радість і красу.

І по узорах буде мандрувати,

І вишиє на квіточці росу,

 

Чит.   І створить диво, первозданну казку,

Їй усміхнеться сонечко в вікні,

Бо відіб’ється і любов, і ласка

У хрестиках на білім полотні.

 

VІ. « Цікаве про вишиванки»

 

Чит. Орнаменти, якими прикрашають вишиванки, стали настільки популярними, що тепер ними оздоблюють не тільки сорочки! Останнім часом в українців з'явився новий тренд - автовишиванка. Автомобілісти прикрашають свої транспортні засоби спеціальними наліпками. Для кожного замовника створюється особливий дизайн.

 

Чит.   Розробники розповідають, що "вишивані" наліпки замовляють не тільки власники авто, адже їх можна почепити на будь-яку рівну поверхню. До речі, популярністю вони користуються по всій Україні. Розповідають також, що замовлення на автовишиванки надходять і з інших країн: Німеччини, Австралії, Нової Зеландії!

 

Чит.   Традиційні орнаменти почали наносити вже й на тіло. Патріотичні татуювання сьогодні стали трендом №1 серед української молоді. Хтось вважає це неймовірно вдалим варіантом для такого рішення, а хтось називає безглуздістю. Що ж, смаки у всіх різні. Та якщо вже говорити про татуювання, погодьтеся: такий малюнок виглядає куди краще і змістовніше, ніж незрозумілі фрази.

 

 

Чит.   До речі, вишиванки одягли не тільки автівки. Домашні улюбленці теж підхопили патріотичну тематику. Чи то правильніше сказати, їх хазяї :) Все більше котиків та собачок з'являються в інтернеті та на вулицях в українських національних костюмах. Знову ж таки, це дещо суперечливо, і комусь може не сподобатись. Та погодьтесь, це виглядає мило :)

 

Чит.    Ось так потрохи світ починає українізовуватись: ми приймаємо його, він приймає нас. І це тільки початок!

 

1.А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

 

2.І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

 

3.Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

 

4.Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

 

 

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,

Бо люди згадують сім’ю, родину.

Як шила мати і вела пісень,

Сорочку гарну вишивала сину.

Лягав собі узор на полотні,

А мати шила і думки вплітала.

Так долю вишивала день при дні,

Щоб добра доля сина не минала.

А як же вишивала рушники

І дарувала дітям на дорогу…

Щоб діти подолали всі шляхи

Й верталися до рідного порогу.

В тих вишиванках думи і пісні,

Про щастя мрії, туга за синами,

Тривога вічна, гарні дні ясні,

До Бога звернення — молитва мами.

 

Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!

Всі різні, двох однакових нема,

Як і людей знайти подібних марно,

Однакових нема, усе дарма.

Робота кожна індивідуальна,

Узор чи колір треба замінить.

Для сина він тепер уже сакральний,

Це оберіг, що завжди захистить.

Вкладає мати душу в вишиванку

І вся любов у хрестиках живе.

Буває, що й не ляже до світанку,

А за вікном он Місяць вже пливе

І заглядає в хату, заглядає…

Свій промінець, мов ниточку, дає.

А мати і часу не помічає,

Все вишиває й думає своє…