Виховний захід для учнів 2 класу на тему "Бабусю дорогенька"

Про матеріал

Бабусю дорогенька

МЕТА: Виховувати любов і повагу до старших членів родини – бабусь. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм .Відроджувати звичаї і обряди нашого народу , примножувати його традиції.

Свято проводиться в актовому залі, який оформлений за зразком бабусиної світлиці. На стінах – виставка дитячих малюнків на тему Моя бабуся, народні приказки і прислів'я про бабусь ; рушники , домоткані килими; гарно написаний плакат з назвою свята.

Гості розсаджені так, щоб бабусі сиділи в центрі, а дітки вільно могли до них підходити. Всі інші розсаджені буквою «П».

ХІД СВЯТА

(На середину виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику тримають хліб-сіль)

1 учень: Добрий день , люди добрі,

Що сидять в нашій господі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

2 учень: Красиво і світло у нашій світлиці.

Примули на вікнах стоять вогняні.

Сьогодні у класі бабусине свято .

І хочеться всіх привітати мені.

(Кланяються гостям, кладуть хліб-сіль на стіл і сідають з усіма дітьми класу)

Вчитель: Діти, сьогодні дуже особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди – ваші бабусі. Вони - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарі.

Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабусенька, бабуня, бабця, бабусечка, бабусечка. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе. А чому? Подумайте і скажіть. Адже ми з вами говорили про це, готуючись до свята.

Відповіді дітей: Тому, що бабуся прожила удвічі більше за наших маму і тата; бачила в житті удвічі більше за них; ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – її дітей діти, бо ми – її онучатка, дівчатка чи хлоп'ятка; бо ми її пташенятка, ластів'ятка чи поросятка.

Учень: І коли це бабця називала мене поросятком?

-Напевне тоді , коли ти був бруднулею!

Учень : Згадав! Це було тоді, коли я заталапав чоботята.

І щоб сховатися від тата, - до бабусі утікав!

А вона побурчить, поцілує та мовчить.

Чи сюди, чи туди, чи то хліба, чи води.

Чи сорочку, чи штанята, - все до бабці, не до тата:

Там безпечно від біди. І щасливо той живе,

В кого бабця люба є: той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

1 учень : Ой яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.

Того словечком сказати не моя ще сила …

То не сонечко на небі, в лузі квітка красна,

То бабуся в нашій хаті добра все та ясна…

2 учень : Ясне сонце світить з неба. Веселить та гріє.

В рідній хаті при бабусі кожен з нас радіє

Без журби та у здоров' ї жити дай Вам, Боже!

А віддячитись бабусі Бог мені поможе.

1 учень : Вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморщок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

2 учень : Дорога бабусю, в день цей урочистий

Ти прийми від мене вірш цей голосистий.

3 учень : Хай тобі розкаже він про весну милу,

І про землю рідну, що всіх нас зростила.

4учень : Хай він заспіває пісню соловейка

Про красу весняну, тобі дорогенька.

5 учень : Ще тобі, бабусю, розкажу я казку,

Подарую квіти й найніжнішу ласку.

6 учень : Привіт тобі, кохана бабцю,

У цей весняний день

Прийми вінок бажань

І китичку пісень

Учні співають пісню «БАБУСЯ»

1.У мене є бабуся, бабуся рідненька, бабуся рідненька.

Зовсім не старенька. Ой, як добре нам! / 2 р,

2.Весь будинок бабцю знає й поважає.

Знає й поважає, все ж вона встигає.

Ой, як добре нам. Все вона встигає! / 2 р.

3.Мені, як бабусенька, треба все уміти.

Треба все уміти, як вона робити,

Все так, як, вона, буду я робити.\2 р

(Танець старших)

(Йдуть переодягатися)

Вчитель : Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат. Подивімось, діти, у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачили лукавства, ні хитрощів.

Це погляд добра й любові. У кожної бабусі своє життя ,своя доля. А яка вона?

Любі бабусі, ви завжди цікавитесь успіхами своїх онуків у школі, хочете, щоб вони зростали мудрими, добрими, здоровими . А здоров'я - це рух, гра, Ми завжди граємо на перервах. Але сьогодні ми пограємо в іншу гру «Що любить бабуся?», адже діти добре знають вас, часто бувають з вами.

(Діти по черзі виходять на сцену, пишуть великими буквами фломастером відповідь на одне питання . Бабуся відповідає вголос , а дитина піднімає свій аркуш. Відповіді порівнюються.)

1.У яку пору року у бабусі день народження?

2.Які квіти любить бабуся?

3.Яка у бабусі улюблена телепередача?

4.Скільки років бабусі?

5.Що бабуся любить робити дома?

6.Яку страву понад усе любить бабуся?

7.Яке дівоче прізвище бабусі?

Вчитель: Дорогі бабусі, прийміть дарунок від дітей – пісню «Бабусин сон».

1. В хаті тепленькій стихла розмова,

Сняться старенькій сни колискові.

2. Сняться бабусі діти і внуки.-

Не надивлюся на її руки.

3.Все вони можуть, все вони вміють,

Треба – поможуть, просиш - посіють.

4.ви нас водили , ви нас носили,

Бога молили, ласки просили.

1 учень: прислала бабуся мені олівці ,

Барвисті , мов сонця ясні промінці-

Блакитний, зелений та яблуні цвіт .

Сьогодні ураз змалювали весь світ.

2 учень: Вони повертають весну і тепло,

Щоб любій бабусі світліше було-

Рожевий, бузковий та яблуні цвіт-

Бабусі моїй подарую весь світ.

3 учень: Скільки в бабусеньки з нами турботи,

Варить бабуся нам добрі компоти,

Треба шкарпетки теплі зв'язати,

Казку веселу нам всім розказати .

Скільки в турботах тих різних умінь!

Рідна бабусенько, сядь відпочинь!

Вчитель: Бабусі – берегині сімейних традицій. Давайте попросимо бабусь розповісти про традиції в їхніх сім'ях , як доглядали дітей і внуків ; які казки розказували дітям.

(Відповіді бабусь)

Конкурс : «Бабусині помічники»

1.Хто швидше втягне голку в голку.

2.Хто краще пришиє ґудзик.

3.Хто зробить бабусі кращий комплімент.

Вчитель: Діти , а чия бабуся смачно готує? Пече торти, пляцки, хліб?

Вишиває? Мережить? В'яже?

1 учень: Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся.

Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.

Може і на них розтане лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибі.

Вчитель: Діти, немає на землі нічого вічного….. Не вічні й наші рідні… Приходить час , і ми прощаємося з ними. «На все Божа воля», - кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної , теплої бабусиної руки. Як не вистачає їхнім матерям мудрої поради. І не гоїться в серці рана. Лише притуплюється біль. Є в нашому класі діти , бабусі яких уже померли. Діти принесли з собою їхні фотографії. Пом'янімо їх добрим словом..

1 учень : В серці не гоїться рана, душу біда напекла.

Бабцю, чого ти так рано з дому навіки пішла?

Все забулося погане, кличуть нас дні і діла.

Бабцю, чому ж ти так рано з дому навіки пішла?

Вчитель: Пом'янемо покійних бабусь хвилиною мовчання….

Але життя продовжується, і, як говорять у народі «Живі думають про живе», отож повертаємось до ваших любих онучат.

1 учень : Багато в бабусі турбот – не злічить!

Одній всю роботу не легко зробить.

І хочеться вам, друзі, таке усім сказать:

Ми будемо бабусі завжди допомагать.

2 учень : Нехай хоч і в маленькім ділі,

Та руки в нас усіх умілі.

Ми допомагаєм вправно, посуд миємо під краном,

Витираєм тарілки і… збираєм черепки.

Вчитель : Дорогі бабусі, За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні і щирі слова вам говорили онуки . А зараз я надаю слово вашим дітям.

Танець

Мами:

1. Милі, любі наші матусі, Ми вам шану складаєм

І зізнатися мусим, що без вас нас немає.

Ви нас, рідні, зростили , нам життя дарували.

І безмежно любили, від біди захищали.

2. Тож сьогодні ми хочемо вам «Спасибі» сказати

За недоспані ночі, на тривоги багаті.

За натруджені руки, що не знають утоми,

За хвилину розпуки, як не ладиться в домі.

3.Ви завжди у роботі, на вас кинуті діти.

Повсякденні турботи – нема часу хворіти.

Густі зморшки покрили ваше добре лице.

І все менше в вас сили пам'ятати б про це.

Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки.

Всім здоров'я вам, миру і цілуєм вам руки.

1 учень: люба наша бабусю, ми твої внучата

Звертаємось до тебе, щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся густо посріблилось,

Ти для нас, маленьких, другом залишилась.

2 учень: Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити,

Як вирости чесними, як по правді жити.

Ми твої слова розважні пам'ятати будем.

І в життя твою науку понесемо всюди.

3 учень: Дуже нездужає наша бабуся,

Я за недужу бабусю боюся.

Каже бабуся: « Я вже стара»,

Каже бабуся: « Вмирати пора».

Що ти, бабусенько, ти молоденька!

Тільки натруджена, тільки старенька!

4 учень: Бажаєм вам 100 років жити без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров'я на многії літа, назавжди.

5 учень: Про свята вчись в бабусі пам'ятати .

Щоб у душі якнайчистішим бути.

Порядок мати в пам'яті і в хаті,

Добром живих і мертвих пом'янути.

6 учень: Учись у бабусі іншим помагати

Спішіть допомагати, заради Бога,

Бо встигне все сама зробити в хаті,

А як потрібна наша їй підмога!

7 учень: А як багато в бабусі України

Казок, пісень і приказок народу.

Учись в бабусі, вчися в України.

Всі: І хай не буде в роду переводу.

Вчитель: Сьогодні свято Бабусі в нашому класі , а по всій Україні свято матері. Ще у 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Ганна Джарвіс. Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна . Ганна боляче пережила трагедію, і звернулась з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати матір.

Ідею Ганни підхопили у світі.

Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначали в 1929 році. У цей день у національному одязі люди йшли зранку до церкви на Богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики з квітами йшли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято.

Це свято повернулося до нас нині й уособлює в собі три найдорожчі образи: матері Божої , матері – України і рідної неньки. Наші учні приготували сьогодні подарунки і для своїх мам.

Перегляд файлу

СВЯТО БАБУСЬ

 

 

МЕТА: Виховувати любов і повагу до старших членів родинибабусь. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм .Відроджувати звичаї і обряди нашого народу , примножувати його традиції.

 

Свято проводиться в актовому залі, який оформлений за зразком бабусиної світлиці. На стінах – виставка дитячих малюнків на тему Моя бабуся, народні приказки і прислівя про бабусь ; рушники , домоткані килими; гарно написаний плакат з назвою свята.

Гості розсаджені так, щоб бабусі сиділи в центрі, а дітки вільно могли до них підходити. Всі інші розсаджені буквою «П».

 

 

ХІД СВЯТА

(На середину виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику тримають хліб-сіль)

1 учень: Добрий день , люди добрі,

              Що сидять в нашій господі,

  Раді з святом вас вітати,

  Щастя і добра бажати.

 

2 учень: Красиво і світло у нашій світлиці.

  Примули на вікнах стоять вогняні.

  Сьогодні у класі бабусине свято .

  І хочеться всіх привітати мені.

 

(Кланяються гостям, кладуть хліб-сіль на стіл і сідають з усіма дітьми класу)

 

Вчитель: Діти, сьогодні дуже особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди – ваші бабусі. Вони - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарі.

Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабусенька, бабуня, бабця, бабусечка, бабусечка. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе. А чому? Подумайте і скажіть. Адже ми з вами  говорили  про це, готуючись до свята.

 

Відповіді дітей: Тому, що бабуся прожила удвічі більше за наших маму і тата; бачила в житті удвічі більше за них; ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – її дітей діти, бо ми – її онучатка, дівчатка чи хлоп’ятка; бо ми її пташенятка, ластів’ятка чи поросятка.

 

Учень: І коли це бабця називала мене поросятком?

 

  • Напевне тоді , коли ти був бруднулею!

 

Учень : Згадав! Це було тоді, коли я заталапав чоботята.

                І щоб сховатися від тата, - до бабусі утікав!

   А вона побурчить, поцілує та мовчить.

   Чи сюди, чи туди, чи то хліба, чи води.

   Чи сорочку, чи штанята, - все до бабці, не до тата:

   Там безпечно від біди. І щасливо той живе,

   В кого бабця люба є: той біди вже не зазнає,

   Бо бабусенька скрізь дбає.

 

1 учень : Ой яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.

   Того словечком сказати не моя ще сила …

   То не сонечко на небі, в лузі квітка красна,

     То бабуся в нашій хаті добра все та ясна…

 

2 учень : Ясне сонце світить з неба. Веселить та гріє.

  В рідній хаті при бабусі кожен з нас радіє

  Без журби та у здоров ї  жити дай Вам, Боже!

  А віддячитись бабусі Бог мені поможе.

 

1 учень : Вартий пошани сивий волос

  І старий тихенький голос.

До тих зморщок придивіться,

Станьте ближче й  поклоніться.

 

    2 учень : Дорога бабусю, в день цей урочистий

  Ти прийми від мене вірш цей голосистий.

 

   3 учень : Хай тобі розкаже він про весну милу,

  І про землю рідну, що всіх нас зростила.

 

   4учень : Хай він заспіває пісню соловейка

  Про красу весняну, тобі дорогенька.

 

   5 учень : Ще тобі, бабусю, розкажу я казку,

  Подарую квіти й найніжнішу ласку.

 

  6 учень : Привіт тобі, кохана бабцю,

  У цей весняний день

  Прийми вінок бажань

  І китичку пісень

 

Учні співають пісню  «БАБУСЯ»

 

  1. У мене є бабуся, бабуся рідненька, бабуся рідненька.

Зовсім не старенька. Ой, як  добре нам! / 2 р,

 

  1. Весь будинок бабцю знає й поважає.

Знає й поважає, все ж вона встигає.

Ой, як добре нам. Все вона встигає! / 2 р.

 

  1. Мені, як бабусенька, треба все уміти.

Треба все уміти, як вона робити,

Все  так, як, вона, буду я робити.\2 р

 

(Танець  старших)

 

(Йдуть переодягатися)

 

Вчитель :  Бабуся!  Чи є  в світі краща  людина? Ні!  Скільки вона  пережила, але  яка  ніжна,  щира! Скільки  вона  недоспала  ночей, голублячи  онучат.        Подивімось,  діти, у  бабусині очі. Які   вони  щирі.  У них не побачили  лукавства, ні хитрощів.

Це погляд добра й любові. У кожної бабусі своє життя ,своя доля. А яка вона?

Любі бабусі, ви завжди цікавитесь успіхами своїх онуків у школі, хочете, щоб вони зростали мудрими, добрими, здоровими . А здоровя  - це рух, гра, Ми завжди граємо на перервах. Але сьогодні ми пограємо в іншу гру «Що любить бабуся?», адже діти добре знають вас, часто бувають з вами.

 

(Діти по черзі виходять на сцену, пишуть великими буквами фломастером відповідь на одне питання . Бабуся відповідає вголос , а дитина піднімає свій аркуш. Відповіді порівнюються.)

 

  1. У яку пору року у бабусі день народження?
  2. Які квіти любить бабуся?
  3. Яка у бабусі улюблена телепередача?
  4. Скільки років бабусі?
  5. Що бабуся любить робити дома?
  6. Яку страву понад усе любить бабуся?
  7. Яке дівоче прізвище бабусі?

 

Вчитель: Дорогі бабусі, прийміть дарунок від дітей – пісню «Бабусин сон».

 

1. В хаті тепленькій стихла розмова,

   Сняться старенькій сни колискові.

 

2. Сняться бабусі діти і внуки.-

    Не надивлюся на її руки.

 

  1. Все вони можуть, все вони вміють,

Треба – поможуть, просиш - посіють.

 

  1. ви нас водили , ви нас носили,

Бога молили, ласки просили.

 

1 учень: прислала бабуся мені олівці ,

      Барвисті , мов сонця ясні промінці-

      Блакитний, зелений та яблуні цвіт .

      Сьогодні ураз змалювали весь світ.

 

2 учень: Вони повертають весну і тепло,

      Щоб любій бабусі світліше було-

          Рожевий, бузковий та яблуні цвіт-

      Бабусі моїй подарую весь світ.

 

3 учень: Скільки в бабусеньки з нами турботи,

      Варить бабуся нам добрі компоти,

               Треба  шкарпетки теплі звязати,

       Казку веселу нам всім розказати .

       Скільки в турботах тих різних умінь!

       Рідна бабусенько, сядь відпочинь!

 

Вчитель: Бабусі – берегині сімейних традицій. Давайте попросимо бабусь розповісти  про традиції в їхніх сім’ях , як доглядали дітей і внуків ; які казки розказували дітям.

 

(Відповіді бабусь)

 

Конкурс : «Бабусині помічники»

 

  1. Хто швидше втягне голку в голку.
  2. Хто краще пришиє ґудзик.
  3. Хто зробить бабусі кращий комплімент.

 

Вчитель: Діти , а чия бабуся смачно готує? Пече торти, пляцки, хліб?

Вишиває? Мережить? Вяже?

 

1 учень: Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся.

     Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.

      Може і на них розтане лоскотливий іній срібний,

      Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибі.

 

Вчитель: Діти, немає на землі нічого вічного….. Не вічні й наші рідні… Приходить час , і ми прощаємося з ними. «На все Божа воля», - кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної , теплої бабусиної руки. Як не вистачає їхнім матерям мудрої поради. І не гоїться в серці рана. Лише притуплюється біль. Є в нашому класі діти , бабусі яких уже померли. Діти принесли з собою їхні фотографії. Пом’янімо їх добрим словом..

 

1 учень : В серці не гоїться рана, душу біда напекла.

       Бабцю, чого ти так рано з дому навіки пішла?

       Все забулося погане, кличуть нас дні і діла.

       Бабцю, чому ж ти так рано з дому навіки пішла?

 

Вчитель: Помянемо покійних бабусь хвилиною мовчання….

Але життя продовжується, і, як говорять у народі «Живі думають про живе», отож повертаємось до ваших любих онучат.

 

 1 учень : Багато в бабусі турбот – не злічить!

        Одній всю роботу не легко зробить.

         І хочеться вам, друзі, таке усім сказать:

         Ми будемо бабусі завжди допомагать.

 

2 учень :  Нехай хоч і в маленькім ділі,

        Та руки в нас усіх умілі.

         Ми допомагаєм вправно, посуд миємо під краном,

         Витираєм тарілки і… збираєм черепки.

 

 

Вчитель : Дорогі бабусі, За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні і щирі слова вам говорили онуки . А зараз я надаю слово вашим дітям.

 

Танець

 

Мами:

  1. Милі, любі наші матусі, Ми вам шану складаєм

      І зізнатися мусим, що без вас нас немає.

      Ви нас, рідні, зростили , нам життя дарували.

      І безмежно любили, від біди захищали.

  

2. Тож сьогодні ми хочемо вам  «Спасибі» сказати

     За недоспані ночі, на тривоги багаті.

     За натруджені руки, що не знають утоми,

     За хвилину розпуки, як не ладиться в домі.

 

 

3.Ви завжди у роботі, на вас кинуті діти.

   Повсякденні турботи – нема часу хворіти.

   Густі зморшки покрили ваше добре лице.

   І все менше в вас сили памятати  б про це.

   Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки.

   Всім здоровя вам, миру і цілуєм вам руки.

 

 

1 учень: люба наша бабусю, ми твої внучата

      Звертаємось до тебе, щоб щастя побажати.

      Хоч твоє волосся густо посріблилось,

     Ти для нас, маленьких, другом залишилась.

 

  2 учень: Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити,

        Як вирости чесними, як по правді жити.

                 Ми твої слова розважні памятати будем.

        І в життя твою науку понесемо всюди.

  

  3 учень: Дуже нездужає наша бабуся,

       Я за недужу бабусю боюся.

       Каже бабуся: « Я вже стара»,

       Каже бабуся: « Вмирати пора».

       Що ти, бабусенько, ти молоденька!

       Тільки натруджена, тільки старенька!

 

  4 учень: Бажаєм вам 100 років жити без горя, сліз і без журби.

        Хай з вами буде щастя і здоровя на многії літа, назавжди.

 

 

5 учень: Про свята вчись в бабусі памятати .

      Щоб у душі якнайчистішим бути.

      Порядок мати в памяті і в хаті,

      Добром живих і мертвих помянути.

 

6 учень: Учись у бабусі іншим помагати

      Спішіть допомагати, заради Бога,

      Бо встигне все сама зробити в хаті,

      А як потрібна наша їй підмога!

 

7 учень: А як багато в бабусі України

     Казок, пісень і приказок народу.

     Учись в бабусі, вчися в України.

 

Всі:     І хай не буде в роду переводу.

 

Вчитель:  Сьогодні свято Бабусі в нашому класі , а по всій Україні свято матері. Ще у 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Ганна Джарвіс. Вона втратила матір. Смерть була раптова і передчасна . Ганна боляче пережила трагедію, і звернулась  з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати матір.

Ідею  Ганни підхопили у світі.

Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначали в 1929 році. У цей день у національному одязі люди йшли зранку  до церкви на Богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики з квітами йшли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято.

Це свято повернулося до нас нині й уособлює в собі три найдорожчі образи: матері Божої , матері – України і рідної неньки. Наші учні приготували сьогодні подарунки і для своїх мам.

 

 

 

           

      

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наші бабусі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
1 лютого
Переглядів
279
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку