Виховний захід. Родинне свято «Родина – душі берегиня» 2 клас

Родинне свято «Мама, тато і я – дружна сім’я»

Учитель: Дорогі наші гості! Ми дуже раді вітати Вас сьогодні у цій залі. Адже наше  свято – ще одна сходинка до родинного єднання. Сьогодні ми поговоримо про найсвятіше для кожної людини – про сім’ю, родину. Кожна сім’я – це маленький світ, маленька країна. В цій країні свої закони, звичаї, традиції. Дуже хочеться, щоб в кожну сім’ю ввійшли мир і спокій, злагода і любов. Саме тому сьогодні в переддень свята Жінки, Матері, ми зібралися всі разом. Запрошуємо вас на хліб, на сіль, на щире слово, на бесіду мудру на свято родинне.

(На сцену виходять двоє ведучих з хлібом на вишитому рушнику.)

Ведуча: Добрий день вам, люди добрі!

              Щиро просим до господи.

              Раді вас у нас вітати,

              Щастя й радості бажати.

Ведучий: З хлібом у нас зустрічають                              гостей,

            Хліб на весіллі цвіте в короваї,

            І кращих немає на світі вістей,

            Як хліб уродив у рідному краї.

Ведуча: Хліб священний лежить на столі,

               В ньому запах жнив’яного літа.

               Хай завжди буде хліб на столі

               І сонце сіяє над світом.

Ведучий: Хлібом – сіллю вас вітаєм

                 І здоров’я Вам бажаєм.

                 Під веселий рідний спів

                 Посилаєм вам уклін.

(Ложать хліб на стіл)

Учитель: Найпершою святинею для кожної людини є родина. Адже ми по – справжньому щасливі тільки в сім’ї, серед рідних та друзів, коли всі здорові й веселі, і панують в оселі мир та злагода.

 

 

 

Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,

Сестрички, братики — усіх нас так багато.

Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

 

І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці весняні дні.

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

 

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

 

     1. На світі білому єдине,

    Як і Дніпрова течія ,

    Домашнє вогнище родинне –

    Оселя наша і сім’я.

 

2.  В щасливі та важкі години,

     Куди б не стелився шлях,

     Не гасне вогнище родинне,

     В людських запалене серцях.

  

3. Родина, дорога родина!

    Що може бути краще в світі цім?

    Чим більше дорожить людина

    За батьківський і материнський дім?

  

4. Що може бути краще за вечерю в домі

    За батьківським, міцним столом,

    Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

     Все сповнене любов’ю і добром.

   

5. Де можна більше зачерпнуть любові

    Де взяти більше доброти?

    Як в материнськім ніжнім слові,

    Як з батька щедрої руки.

  

6. Отож зібралися ми нині

    На святі нашім гомінкім,

    Щоб поклонитись нашим рідним

    І побажати щастя їм.

 

8. Бачу: тут сидять із нами

    Наші татусі і мами,

    Бабусі і дідусі,

    Всі прийшли на свято, всі!

 

9. Рідна мамо, рідний тато.

   Я вітаю вас зі святом.

   Я люблю вас щиро – щиро,

   Вам бажаю щастя й миру

 

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

Пісня

 

Учитель: Мати – берегиня роду. Вона оберігає свою родину від зла, лихих людей, неприємностей. Саме вона береже і розпалює вогник доброти у наших серцях. Вона залишається наймилішою, найближчою для дитини .  Материнський погляд, що випромінює тепло, ніжні, ласкаві мамині руки, - це спогад, який зігріває протягом усього життя. Неньку треба шанувати, то ж для неї теплі, лагідні слова. Всі матері заслужили їх, бо кожна дала життя своїй дитині, доглядає і виховує її, плекає у ній добро.

 

10. Знаю я слово - найкраще у світі,

   Тепліше від сонця, миліше від квітів.

   Слово це пестить, голубить і гріє

   В душу дитячу вселяє надію. 

 

11. Слово лягло у родинну основу,

    Стало початком рідної мови.

    Помандрувало від роду до роду

    І освятило людину й природу.

 

12. Хай же це слово завжди буде святом -

   Будемо маму свою шанувати.

   Про любих матусь будем вірші читати,

   Про любих матусь будем пісню співати.

 

Пісня

 

13. До матері біжить зайченятко вухате.

    Є мама в телятка, у ластовеняти.

    І навіть маленький жучок шестиногий

    До мами долає далеку дорогу.

 

14. Бо мама дитину завжди порятує.

     Завжди заспокоїть,завжди нагодує,

     Без мами на світі завмерло б життя.

     Продовження роду – маленьке дитя!

 

15. Спасибі вам, рідні, за усмішки ваші,

      За ночі недоспані, за зварені каші,

      За руки невтомні, що нас доглядали,

      Зате, що пісень колискових співали.

 

Учитель:Дорогі матусі,ваші діти не забули, що ви співали їм колисанки. А тепер ви послухайте їхній спів.

 

Пісня  

 

18. У кожного в світі своя є матуся,

      У мами і в тата - мої то бабусі.

      Бабусина мати – прабабця мені.

      То скільки ж це мам є у нашій сім’ї?

 

17. Матусина ласка, бабусина казка…

      Одвічні, як небо, як сонце й земля.

      Ви казочку мудру дивіться, будь ласка,

      Любити матусю навчає вона.

 

Інсценівка казки «Зозуля»                                                                  

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Ведуча:Давно колись жили – були на світі

                Матуся бідна й неслухняні діти.

(Виходить мати. Знесилено сідає на лавку, витирає піт з чола.)

Мати: Сама варю, перу, латаю, прибираю,

             І рибу я ловлю і м’ясо здобуваю…

             Хоч дітки підросли – побільшало     роботи.

             Вже й просвітку нема, самі лишень турботи.

(Береться обіруч за голову, зітхає.)

Ведуча: То й захворіла мати.

                Заслабла дуже – дуже.

(Мати лягає у ліжко)

               Лежить сумна, зітха,

               Та діточкам байдуже.

(Прибігають діти, сміються, галасують.)

Мати: Подайте, діточки води,

             Зваріть чайку із квітів.

  Діти:                                                                                                                                                                                                                                                           Нема  коли, ми йдемо гулять!

(Вибігають)

Ведуча: Ну й неслухняні діти!

Мати: (Підводиться)

Ну що ж, від них я полечу

Зозулею до гаю.

Хай руки крилами стають!

Лечу я, відлітаю! Ку –ку, ку –ку…

(Діти вражено спиняються,дивляться на матір – зозулю.)

1 дитина:

Матусю, вернись! Зрозуміли ми все!

Нехай твоє пір’ячко вітер знесе!

2 дитина:

Лишися, матусю, вертайся до хати,

Завжди тобі будемо допомагати!

3 дитина:

Ой, матінко люба, самотньо без тебе,

І холодно дуже, і сіре нам небо.

І їстоньки хочеться діткам маленьким…

Біда нам, бо скривдили рідну нам неньку.

4 дитина:

Матусю, коли ти нам пісню співала,

То сонечко в небі для нас вигравало.

Коли ж ти повернешся, матінко, знову?

Коли ми почуєм веселу розмову?

(Діти, плачучи, підбігають до матері, обнімають її.)

Мати:

Зігріла серденько плакуча сльоза.

Я ж рідна вам мати, зовсім не чужа.

Прощати уміє лише мати дитині.

Дитина:

Ми слухатись будем, матусю, віднині.

 

Учитель: Я гадаю, що наші діти слухняні і люблять своїх мама і, звичайно, залюбки, допомагають їм.

 

Хлопчик: Я -  матусі помічник!

                  Все робити вдома звик.

                  Обіцяю, будьте певні,

                  Що господар буде з мене.

 

 

19. Для вас, наші мами, пісня лунає,

      Для вас, наші рідні, цей гарний танок.

      Приймайте вітання у день цей весняний

      Від ваших коханих діток.

Художній номер

 

Учитель:Дітям для щастя потрібні не тільки материнські руки й ласкавий погляд, а й батьківське тверде слово. Батько і мати у дитячій долі – це два гарячих сонця, що дарують тепло, любов і радість.

 

Учень читає вірш Богдана Лепкого «Батько й мати.»

Як мені вас не любити,

Рідний батьку й нене,:

Та ви ж мене згодували

І дбали про мене.

             Та ви ж мене згодували

             Щирими руками.

             Ой нема так ніде в світі,

             Як в батька і мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі.

Як вони не любить.

            Дай же, Боже, щоб я виріс,

            В школі гарно вчився.

            Щоб я батькові і неньці

            Добре відплатився.

Пісня «Мама і тато».

               5. Мама і тато

Кажуть мама й тато, що велика я,

Годі пустувати  - каже вся сім’я.

І дають поради бабця і дідусь,

Каже брат: за тебе скоро я візьмусь. /2 р.

Приспів

Я не можу зрозуміти  -

Ви ж самі були дітьми,

І кричали, і шуміли,

І стрибали, як могли.

А тепер дорослі стали,

Всі серйозні, мовчазні,

Що такого не бувало –

Дружно кажете мені. /2р.

 

Обніму я тата й матінку свою,

Дідуся й бабусю дуже я люблю,

Посміхнуся брату, й стане все гаразд.

А усі поради будуть про запас.

 

 

20. Мій татусю рідний,

      Завжди будь таким:

      Спритним і веселим

      Вічно молодим.

 

21. Щоб усе вам всім вдавалось,

      Щастя не минало.

      Щоб ваші люблячі серця

      Смутку не зазнали

 

22. Щоб виводили нас в люди

      Та втішались нами.

      Щоб гордитись ви могли

      Донями й синами.

 

23.Люблю тебе , рідненький тато,

Бажаю  я здоров’ячка багато,

І хочу, я щоб ти завжди радів

І щоб в житті ніколи не хворів.

 

24.Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай сяє сонце і цвітуть жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На довгії і довгії літа.

 

25.Спасибі вам, - скажу я  знов

За вашу ласку і любов.

І знайте - ваша дітвора

Вам зичить щастя і добра.

 

26.Хай  Господь дарує з неба

Вам щасливії літа,

Щоб наповнювало завжди

Чашу радощів життя.

 

27.Найщиріші побажання

Ми шлемо усім батькам,

Щоб у злагоді і мирі

Ще сто літ прожити вам.

 

Пісня «Таточку - татусю»

 

Пісня «Щаслива сім’я»

 

 

Учитель:  А які у нас добрі, лагідні дідусі та бабусі! Вони нас не просто люблять, а леліють і голублять. Прощають усі наші витівки, образи, а їхнє добре слово завжди зігріває, заспокоює, відвертає сльози.

 

 

28.  Цілую бабусині втомлені руки,

       Що знали в житті і любов і розлуки,

       Що вміють такий смачний хліб   випікати

        І людям добро завжди дарувати.

 

29. Бабусю, дай ручки тобі поцілую,

      За шийку тебе обійму.

       І щічку погладжу… Ти знаєш, бабусю,

       Як дуже тебе я люблю!

 

30. І ти мене любиш, хоч я не слухняна,

      Частенько ще й шкоду роблю.

      Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

       Бо дуже тебе я люблю.

 

Учитель: Дітки уважно подивіться в очі своїх бабусь. Скільки у них ласки і тепла!

Бабуся не має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей, онуків. Її руки завжди у роботі. І чим пахнуть ці натруджені руки?

 

31. Пахнуть руки її паляницями,

      Кропом, борщиком і пшеницею.

      Пахнуть рученьки м’ятою - рутою,

      Пахнуть хатою незабутою.

      Пахнуть рученьки огірочками,

      Свіжовипраними сорочками,

      Пахнуть рученьки ніжною ласкою,

      Онучаток маленьких колискою.

 

32. Бабусю рідненька, ти моя квіточка,

      Ти ніжна і тепла, неначе літечко.

      Ти щира та щедра, як тепле сонечко.

      Я твоя онучка, а мама – донечка.

      Для тебе, бабусю, ходжу я до школи,

      Для тебе не плакатиму вже ніколи.

      Для тебе я пишу, для тебе читаю

      Для тебе, рідненька, задачки рішаю.

      І точно я знаю й усім тут скажу,

      Що дуже і дуже тебе я люблю.

 

Танок «Бабушки старушки»

 

Учитель: Дідусь – окраса нашого дитинства. Від дідуся можна почути багато повчального і корисного. Для онуків дідусь – невичерпне джерело оповідок, небилиць, казок.

 

Дівчинка читає «Вірш про дідуся»

Романа Завидовича.

 Любий, добрий мій дідусю,

Я твоя онука,

Прибігаю я до тебе,

Як поради треба.

                Я твої слова розважні

                Пам’ятати буду.

                У житті твою науку

                Понесу я всюди.

З радістю свого дідуся

Обійму та поцілую.

Дідусеві дорогому

Навіть затанцюю.

               Хай тебе в своїй опіці

               Бог не відпускає.

               Хай тобі міцне здоров’я

               Й силу посилає.

 

33. Зовсім не старенький, любий мій   

    дідусь.

    Ми з ним добрі друзі,і я цим горджусь.

    Він такий розумний – все на світі знає,

    Бо книжок багато він завжди читає.

 

34.    Дуже поважає мій дідусь футбол,

    Разом із гравцями забиває гол.

   То підстрибне в кріслі, то «Ура!» кричить

    Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

 

  35.   Недарма вважає наша вся сім’я,

    Що на діда ззовні дуже схожий я.

    Підросту ще трішки – усього навчусь.

    І таким завзятим буду, як дідусь.

Пісня «Дідусь і бабуся»

Як багато ми говорили про рідних,  дорогих нам  людей, але  родина це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа весь народ. Ми з вами український народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих.

Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми частина всього цього нам рідного й близького. Могутність і слава нашої України залежить від кожної сім’ї, бо сім’я – це велика цінність країни.

В - а:

На землі великій

Є країна –

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть там люди

Добрі, працьовиті.

І скажу  до речі -

Ще й талановиті.

 

 

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

Пісня «Квітуча Україна»

 

 

 

Учитель:  У кожній родині бувають веселі  дні і не дуже,  але наші діти хочуть, щоб у вас було побільше радості , тому і дарують вам трішки українського гумору.

 

 

Синочок

На розпеченому пляжі лає дама даму:

• Та яке ж це виховання?

Та яка ж ви мама?

Та скажіть ви що–небудь

Вашому синочку.

Він же кидає грязюку

На мою сорочку!

• То якраз не мій синочок,-

Дама гордо мовить,-

Мій он вашим капелюшком

Жабеняток ловить.

 

Чому Тимко подряпаний.

- Чому це ти подряпаний? –

Юрко Тимка питає.

Тимко йому одказує:

- Та я ж купав кота.

-  А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого…

- Еге ж, ти не викручував

І не сушив його

 

Про великі вуха

Запитала в татуся

Донька – щебетуха:

- Чи слон хоботом скубе

Слоненя за вуха?

- А навіщо це слону?

Так робить не гарно.

- Жаль, такі великі вуха

Пропадають марно.

 

Учитель: Ось і добігає до кінця наше свято. Хочеться вірити, що зібралися ми недаремно.

Життя пережити - не ліс обійти,

Є в ньому тривоги, є й радісні дні.

Летять рік за роком, неначе птахи,

Ніколи не вернеш прожиті роки.

Бажаємо щастя, бажаєм добра,

Бажаємо сонця, бажаєм тепла.

Хай доля всміхнеться від нині всім вам

Всій нашій родині, всім нашим батькам.

 

25 Давайте всі разом будемо дружити,

     Давайте попробуєм в злагоді жити.

     Давайте будемо добріші всі ми.

     Хай плодиться щастя в сім’ї, між людьми.

 

26. Бабусю шануймо і дідуся,

      Матусю любімо і тата,

      Нехай родина дружна уся

      Буде на радість завжди багата.

 

27. Хай тішаться внуками бабця і дід,

      Хай татко та мама радіють дитині,

      Хай буде, як дуб, могутній наш рід,

      Хай злагода й мир запанують в родині.

 

 

28. Ми обіцяємо так все робити.

      Щоби ніколи вас не смутити.

      Я буду бабусі своїй у підмозі,

      Матусю стрічатиму я на порозі.

 

29. І татків я ремінь подальше сховаю,

      Бо буду вже чемним – це точно я знаю.

      Бо ми всі – родина!

      Бо ми всі – сім’я –

      І школа, й домівка, і ви всі, і я!

 

Учитель:  Сьогодні на нашому святі зібралося три покоління : тут і бабусі з дідусями, і татусі з матусями, наші діти – зерна нашого життя. «Родина, родина від батька до сина, від матері доні тепло передасть…»  - так говориться у відомій пісні. Батько передає синові силу і мудрість. Мати передає доні любов і ласку, терпіння. Ці людські цінності з народження і до останніх днів супроводжують нас. Прийміть же цей духмяний коровай, як символ статку, добра і благополуччя кожної родини. А ви. дорогі матусі та бабусі, отримайте від ваших діток подарунки , вони виготовлялися з великою любов’ю до своїх найдорожчих людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Сім’я – що значить це, то кожен знає,

Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має.

І хоч як не приховуй, не таї:

Залежить наше щастя від сім’ї.

Якщо міцніє хоч одна родина – 

Міцною стане  й наша Україна.

5. Скільки в мами сонця, щирого тепла.

Скільки в мами радості, щирого добра. 

Всі ночі не спала - сон наш берегла 

Ніжне своє серце і тепло дала. 

 

16. Кажуть, що на світі

Сонце найясніше,

Та всміхнеться мама -

I стає світліше.

 

17. Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти,

А хіба без мами

Є щасливі діти?

 

18. Я до неї серцем

Любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

Ведуча. Шановні татусі, до вашої уваги ситуація з сімейного життя, яка, можливо, трапилася з вами.

 

(Діти інсценують гумореску)

Закортіло татусеві перевірить сина,

І дізнатись, як встигає у школі дитина.

 

Батько. – Що стоїш? Чого боїшся? Підійди до мене.

Дай-но мені свої зошити, і неси щоденник.

 

Подивився у зошити, що й казать не знає:

Одна двійка з-за другої звідти виглядає.

Подивився у щоденник і в наступ на сина:

 

Батько. Та у тебе тут лиш з співів

„Добре” та „Відмінно”.

- Ах ти, - кричить – лобуряко,-

і паска знімає:

- У зошитах повно двійок,

А він ще й співає.

62. Вітаємо вас, дідусі шановні!

Бажаємо вам міцного здоров’я

І довгих, довгих 100 років прожити

І нас все міцніше й міцніше любити

 

74. Кохана матусю і рідний татусю,

І наші хороші дідусь і бабуся!  

Бажаєм вам радості, щастя й любові.

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

 

75. Щоб настрій завжди був веселий, хороший,

щоб в кожній кишені водилися гроші!

Ми любим за все вас: за строгість, за ласку,

хай буде життя ваше схожим на казку!

Родинне свято

У залі стоять столи, за якими будуть сидіти всі члени однієї або кількох родин. Столи пронумеровані, прикрашені букетами квітів, серветками, вишитими скатертинами. На столах цукерки, фрукти, солодощі. Перед проведенням свята вчитель повинен провести бесіду з учнями про культуру поведінки за столом та культуру поведінки в громадських місцях. Зала прикрашена квітами, вишитими рушниками, серветками, висловами про родину — прислів’ями та приказками — та дитячими малюнками.

Прислів’я:

Діти виконують пісню «Ой, зелене жито, зелене».

 

Виходять хлопчики і дівчатка, починають розмову одне з одним про сім’ю.

Діти виконують пісню «Прекрасні звертання» (слова і музика Н. Красоткіної)

Хлопчик. Тепер і погратися можна, правда? Любите гратися? Ну, тоді проведемо таку родинну гру. Виходять три сім’ї. Мама, тато і їхня дитина. Уявіть, що ви на березі швидкого струмка у горах. Там ви відпочивали, розважались. Але пройшла злива, і струмок з кожною хвилиною стає глибшим і ширшим, а вам треба перейти на інший бік, щоб вас не змила вода. Покажіть, як ви це зробите. А вода вже глибока, дружина боїться, а дитина плавати не вміє...

Тати вирішують це завдання кожен по-своєму.

Діти виконують пісню про родину.

Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і мудрі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
-----------------------------
Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
Щоб у душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!
-----------------------------
Я до бабусі з любов'ю звертаюсь:
Бабцю, бабуню, бабусю моя.
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я.
І до дідуся іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястим струмочком біжить.
-----------------------------
Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю — і радість росте!
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.
Донечко, синку, сестрице, братусю,
Дружна, велика, щаслива сім'я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю —
Мій оберіг і родина моя!