виховний захід для учнів 9-11 класів на тему "Тернистий шлях України до європейської держави"

Про матеріал

Урок патріотичного спрямування, в процесі якого учні ознайомлюються з правилами поводження українців під час гостин; походженням слова Україна; з важливими подіями в процесі становлення держави; перспективами входження України до Євросоюзу.

Перегляд файлу

Комишуватська ЗОШ

І-ІІІ ступенів

ПЕРШИЙ УРОК 2017-2018

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

$H:\Перший дзвоник\DSCN0278.JPG$

Підготувала

класний керівник

9 класу

Пархоменко Г.А.

2017

Тема. Тернистий шлях України до європейської держави

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів з народним етикетом; з’ясувати походження слова «Україна»; сприяти усвідомленню учнями місця України серед інших держав, розширити знання про Україну як можливого члена Євросоюзу, сприяти формуванню нового європейського світогляду молоді;

Розвивальна: розвивати творче мислення шляхом їхнього включення в полеміку;

Виховна: виховувати любов до рідної країни, повагу до традицій українського народу; допомогти усвідомити важливість соціально активної позиції в житті суспільства.

Форма заходу: вітальня

Обладнання та унаочнення: дошка, святково прикрашена кульками, на столі українська скатертина, рушник з хлібом-сіллю, пиріг; проектор, презентація, аудіо записи або відео кліпи пісень Н. Бучинської «Це моя Україна», С. Весни «Діти України».

Межпредметні зв’язки: мовознавство, українознавство.

Учні знатимуть:

правила поводження українців під час гостин;

походження слова Україна;

про важливі події в процесі становлення держави;

перспективи входження України до Євросоюзу.

Учні вмітимуть:

застосовувати на практиці основні правила спілкування;

дискутувати з приводу порушених питань, висловлювати судження;

робити висновки щодо того, як мають ставитися до європейських країн, до України зокрема;

відстоювати власну позицію.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної налаштованості учнів до уроку

Лунає пісня Н. Бучинської «Це моя Україна».

Привітання вчителя

Вітаю вас, діти! Швидко промайнуло літо і ми знову зустрілися в класі. Всі змінилися та подорослішали. Я впевнена, що влітку ви усі хоч трошки сумували за школою. Запрошую всіх на пироги, адже ми – українці споконвіку відрізнялися гостинністю. Тож шануймо й не забуваймо традиції нашого народу.

ІІ. Основний етап

План бесіди

Народний етикет.
Походження слова Україна.
Сторінками історії.
Україна – європейська держава.

Народний етикет

Чи знаєте ви, що означає сполучення на пироги?
Яку українську страву ще називали пирогами в народі? (Вареники. В історичних побутових піснях зустрічається – із сиром пироги)
Що ви знаєте про народний етикет?
Чи можна було раніше приходити без запрошення в гості?
Які існували правила вітання? (Додаток 1)

Двоє учнів, що грають подружню пару (можливо вчителька з учнем), запрошують присутніх до імпровізованої оселі, садовлять за стіл.

Походження слова Україна

Що вам відомо про походження слова Україна?
В яких історичних джерелах можна зустріти це слово?
Назвіть літопис, де вперше письмово засвідчено слово Україна? (Додаток 2)

Сторінками історії

В історії становлення нашої держави багато величних подій, героїчних сторінок. Здебільшого, це сторінки трагічні. Пригадаймо їх.

Орієнтовні відповіді учнів (метод «Мікрофон»):

давні часи ( хрещення України-Русі( виріс міжнародний авторитет України -Русі); часи правління Ярослава Мудрого ( збірник законів "Руська правда"); 1187 - перша згадка в літописі терміну Україна; правління Володимира Мономаха ("Повчання дітям"), Данила Галицького (Галицько-Волинське князівство, заснування Львова);
часи козацтва (перемоги і поразки великих гетьманів; Чорна рада; 1775 - зруйнування Січі Катериною);
Українське Відрождення (роль письменництва Т.Шевченко, П.Куліш, "Руська трійця"; 1861 - відміна кріпацтва);
Україна і Перша світова війна ( українські січові стрільці УСС);
Голодомор (1929, 1933)
Друга світова війна (Бабин Яр , перемога, відбудова тощо);
доба радянського союзу ( репресії, "хрущовська відлига" тощо);
часи незалежності України ( 16 липня 1990 - перший документ "Про Держсуверенитет",1991 - проголошення незалежності,1996 - прийняття Конституції, 2013 - Революція Гідності, Небесна Сотня, війна з агресором).

Україна - європейська держава

Сьогодні Україна – європейська держава. По-перше, тому що розташована у самісінькому центрі Європи, по-друге, наша країна як європейська має свою незалежність, Конституцію, національну валюту. Україна домоглася дипломатичного визнання на міжнародній арені. Це було непросто, адже останні 300 років світ переконували в тому, що української нації не існує.

Одним з пріоритетних завдань України є вступ до ЄС (Додаток 3).

Що ви знаєте про ЄС?
Скільки країн входить до ЄС?
Розкажіть про відносини між Україною та ЄС?
Чи потрібен нам вступ до ЄС? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Підведення підсумків уроку

Заключне слово вчителя

Любі діти, сподіваюсь урок не пройшов даремно. Кожен з вас повинен усвідомити, що ви - майбутнє України, і яким буде це майбутнє залежить саме від вас.

Перегляд відео кліпу С.Весни «Діти України».

Додаток 1

Пироги́ - 1) печений виріб із тіста з начинкою; як і вареники, були окрасою стола; символізує гостинність, святковість, тому кажуть: «Славна хата не вуглами, а пирогами»; у сполученні: на пироги́ — в гості; 2) ужиткова назва вареників.

Однією з найхарактерніших рис спілкування в середовищі українців вважається гостинність. Вона становить не тільки обов'язковий компонент їхнього способу життя, а й частину світосприймання, вірувань і повір'їв.

Відповідно до народного етикету гості приходили за запрошенням. Воно лунало наприкінці кожного гостювання: «Приходьте вже й ви до нас», — зверталися гості до господарів. До приходу гостей пекли хліб, готували святкові страви, іноді подарунки дітям, яких було прийнято залишати вдома. У гості йшли також із подарунками, які звичайно були простими — окраєць хліба та «горілка-сороківка». Господарі наприкінці застілля також «віддарювали» гостей — хлібом та пирогами.

Обов'язковий компонент української святкової гостини — трапеза. Під час трапези гостей садовили на найзручніші місця, а найдорожчих — на почесне місце, покуть. Господарі, як правило, не сідали за стіл, а прислуговували, постійно запрошуючи гостей їсти: господиня — жінок, господар — чоловіків. Гості ж перед кожною новою стравою чекали запрошення і розпочинали їсти тільки після неодноразової «принуки»; самостійно вони не сміли ні брати щось зі столу, ні виходити з-за столу. Таким чином процес трапези розтягувався надовго. Сигналом до його закінчення слугувало внесення хліба з сіллю. Словами «Спасибі за хліб, за сіль, за кашу і милість вашу» гості дякували господарям за гостину і гостинність.

Вітання ж здавна починали зі старших, під якими розуміли не тільки старших за віком, а й вищих за соціальним статусом. У пізніші часи до рангу почесних стали зараховувати й жінок: під час зустрічі з подружньою парою насамперед віталися з жінкою. Проте в умовах оселі ситуація змінювалася: той, хто прийшов у хату, спочатку вітав чоловіка, а тільки потім його дружину, підкреслюючи тим самим престиж глави сім'ї. Те ж саме робили, коли в хаті були гості, незважаючи .на усталене в українському середовищі шанобливе до них ставлення.

Додаток 2

Додаток 3

Європейський Союз (ЄС) – European Union (EU) – це об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість держав-членів.

Європейський Союз не є юридичною особою.

ЄС треба сприймати як єдиний організм у поєднанні всіх його інтеграційних складових – економічних, соціальних, політичних, правових. Національні держави, що входять до його складу, водночас залишаються незалежними та суверенними.

Країни - члени Європейського Союзу – держави, які приєднались до Європейської економічної спільноти, починаючи з 1958 року. Спершу Європейський Союз був заснований шістьма країнами (Франція, Італія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург), але після цього відбулось сім етапів послідовного розширення ЄС, що наразі нараховує 28 членів.

Хронологія вступу країн до ЄС
1957 рік	Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція
1973 рік	Великобританія, Данія, Ірландія
1981 рік	Греція
1986 рік	Португалія, Іспанія
1995 рік	Австрія, Фінляндія, Швеція
2004 рік	Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина, Кіпр
2007 рік	Болгарія, Румунія
2013 рік	Хорватія

На даний момент три країни мають статус кандидатів на вступ до ЄС: Македонія, Туреччина, Чорногорія.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 року (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод і документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС у рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань котрого є підготовка вступу України до Європейського Союзу.

21 березня 2014 року була підписана політична частина угоди асоціації з Європейським Союзом. Економічну частину угоди «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» було підписано 27 червня 2014 року.

Процес взаємовідносин України з ЄС є тривалим і відбувається в кілька етапів:

1. Підписання Угоди про асоціацію.

2. Включення в офіційну програму розширення ЄС.

3. Подача заявки на вступ.

4. Отримання статусу кандидата в члени ЄС.

5. Вступ до ЄС.

Україна знаходиться на першому з цих етапів.

ЄС відкрив кордони для України: Рада Європи схвалила рішення про внесення України до переліку країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги. Документ було підписано 17 травня 2017 року, а сам безвіз набув чинності за 20 днів.