"Виховний захід для учнів початкових класів на тему "За лаштунками лялькового театру"

                 За лаштунками лялькового театру.

 Сценарій позакласного заходу для учнів молодшого шкільного віку.

Мета.

1. Навчальна: познайомити учнів з ляльковим театром як одним із жанрів театрального мистецтва

2. Виховна: виховувати вміння аналізувати, оцінювати твори мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них.

3.   Розвиваюча:  розвивати уяву і образне мислення;

Обладнання : мультимедійний проектор, музичний центр, лялькові іграшки різних видів.

Ведучий: Яка  дитина не мріяла, щоб її улюблені іграшки, які є найкращими друзями, ожили і заговорили? Щоб вони змогли   розповісти про себе, поділитися своїми таємницями, стати справжніми партнерами в іграх? І навіть ляльки-роботи неспроможні виконати цю мрію.  Але, виявляється, диво "живої" іграшки  можливе!

• Де  оживають ляльки? (в лялькових виставах). Де можна побачити лялькову виставу?
• Не обов’язково йти в ляльковий театр, щоб побачити неповторні історії живих ляльок, його можна створити і в домашніх умовах, а тим паче в школі. (Пропонуємо вашій увазі у виконанні учнів 5 кл. невеличку лялькову виставу.)
• Чи відома вам ця історія, чи знаєте її назву?

Отже, як ми бачимо, театр ляльок — це унікальний вид мистецтва, де актори і ляльки разом створюють на сцені неповторні історії. Ляльки - актори зазвичай рухаються по сцені завдяки вмілим діям акторів-ляльководів, а іноді й за допомогою спеціальних пристроїв. Лялька здатна викликати в глядачів не менше захоплюючих емоцій, ніж професійний актор. Якщо її повертати в різні боки під час розмови, то здається, що вона не лише сама розмовляє, а й посміхається чи плаче, навіть гнівається.

Ведучий: Мистецтво театру ляльок дуже давнє. Батьківщиною лялькового театру нерідко називають Італію. Відомим на весь світ комічним персонажем італійського лялькового театру став Пульчинелла – це перша лялька, яка ожила на сцені театру .  Ім ’я  Пульчинелла  пояснюють по- різному, проте більшість схиляється до того, що воно походить від італійського слова «пульчино» — півник. (відео)

Один із багатьох «лялькових родичів» Пульчинелли — російський Петрушка — головний персонаж народного театру. Цю кумедну ляльку в червоній сорочці-косоворотці та гостроконечному ковпаку з китицею актор-ляльковод натягував на руку, як рукавичку, і від умілих рухів його пальців лялька «оживала». У давнину виступи веселуна-Петрушки на ярмарках супроводжувалися грою шарманщика. (відео)

Свої особливості має кожний національний театр зокрема й український народний ляльковий театр - вертеп.

 Вертеп – це ляльковий різдвяний театр, який зародився близько 400 (чотирьохсот) років тому. До речі, перше значення слова «вертеп» – це печера, потаємне місце.  Колись вертепом була переносна двоповерхова дерев’яна скриня, досить велика. У підлозі обох поверхів зроблені прорізи, через які актор водив дерев’яних ляльок. Зверху розігрували сюжет, пов'язаний з народженням Ісуса Христа, а знизу – різні комічні історії, не пов’язані з Різдвом. Ці побутові сценки з народного життя супроводжувалися піснями й танцями, музикою троїстих музик. (відео)

Відео Фрагмент вистави народного лялькового театру вертеп.

Ведучий:  Можливо, хтось із вас був на ляльковій виставі? Пригадайте, які лялькові вистави вам доводилося дивитися? Які ляльки там виступали? Як вони рухалися?

Ведучий: Щоб мати уяву, як це все відбувається, давайте зазирнемо   за лаштунки лялькового театру. Там відбувається диво: герої-ляльки «оживають». Інколи вони сумують, інколи веселяться, але завжди з ними відбувається щось особливе. Театральні ляльки  розмовляють, рухаються, співають і танцюють під музику, тобто можливості ляльки на сцені практично безмежні.

• Діти, а хто допомагає лялькам ожити на сцені?

Ляльковий театр – це театральне видовище, в якому діють ляльки що рухаються за допомогою акторів. Здебільшого актори, які керують ляльками, сховані або замасковані від глядача. Актори лялькового театру називаються лялькарі. Ці ж лялькарі і озвучують своїх лялькових персонажів. Дуже часто в лялькових театрах  вистави відбуваються під акомпанемент музичних інструментів.

- У справжньому ляльковому театрі «живуть» різні ляльки, і рухаються вони на сцені також по-різному. Діти, зараз ми  поговоримо про різні види  лялькових театрів.

 Перший і найпоширеніший вид -  це рукавичний. Такі ляльки актор одягає на руку і рухає їх за допомогою пальців і кисті руки. Ляльки звичайно діють на ширмі, за якою ховається лялькар. Учні 5-го класу продемонстрували рукавчикові ляльки. (відео)

Наступний вид – це театр маріонеток.  «Оживити» ляльку-маріонетку складніше – нею керують за допомогою ниток, шнурів або тоненьких дротиків, прикріплених до рук, ніг, голови та інших частин фігурки.

 (відео курчатка)

     Ще є  театр естрадної ляльки – це великі ляльки в зріст людини, пошиті з тканини, набиті ватою або поролоном. Ноги та руки ляльок за допомогою резинок кріпляться до ніг та рук ляльководів, голівка приводиться в рух рукою  Цей театр ще має назву “Театр “живої руки”.                         .
    Найпоширеніша лялька в усіх сучасних театрах – тростинова. Актор керує нею спеціальними паличками-тростинами. Основою такої ляльки є дерев’яна конструкція, тобто дерев’яний стержень, який є ніби хребтом ляльки на якому кріпляться плечі і руки. (відео)

Головною рисою будь-якої лялькової вистави є вміння розважити глядачів, а часом не лише спонукати посміятись, а й поміркувати.

У ляльковому театрі завжди цінувалися гострий гумор, дотепність, імпровізація. Вислови комічних лялькових персонажів нерідко ставали приказками, а вони самі — дійовими особами інших творів мистецтва: пісень, балетів, літературних казок, мультфільмів. (відео театр ляльок Образцова.)

Ведучий: Аби зануритись у самісіньке серце лялькового театру, треба познайомитись з його головними діючими персонажами - ляльками. Процес їх створення - це тонка і цікава робота. У театрі є спеціальний цех, де народжуються казкові герої. Тут працює ціла команда майстрів своєї справи: художники-постановники, дизайнери, костюмери, столяри. Спочатку постановник читає п’єсу, уявляє героїв, а тоді вже малює ескізи ляльок. Після цього виліплюють з глини скульптуру та відливають у форму з гіпсу. Це дуже  делікатна робота. Ляльок - персонажів театральної вистави виготовляє художник-лялькар. Саме цей майстер робить їх веселими чи сумними, добрими або злими, а завдяки актору-ляльководу вони «оживають»: бавляться й танцюють, розмовляють і співають, плачуть і сміються.

Цей процес називається пап’є-маше. А уже тоді з казковими героями працюють столяри. Вони піклуються про те, щоб лялька могла кліпати очима, відкривати рот та жестикулювати. Обличчя дитячих улюбленців обтягують тканиною або розмальовують фарбою. У цьому ж цеху для ляльок шиють одяг. Щоб зробити дієву театральну ляльку, треба попрацювати цілий місяць. 
(відео)

Але для цікавої вистави потрібні не тільки ляльки, майстерність та талант акторів, а ще й гарні декорації.  Їх також створюють за ескізами. Спочатку складають макет, який удесятеро менший за той, що має бути на сцені. А тоді вже оригінал. 
У кожному театрі накопичуються ляльки. Таких старих ляльок може бути кілька сотень . Іноді їх використовують для вистав не один раз. Казкові герої зберігаються у спеціальних приміщеннях, де за ними доглядають, шиють новий одяг, якщо старий зносився. 

На завершення нашої зустрічі ми ще раз нагадаємо які є види театральних ляльок (відео)

Ведучий: Діти, якщо ви ще не побували в справжньому ляльковому театрі, не біда. Ви ще маленькі і у вас все попереду. Нам дуже хотілося б , щоб ви знали правила поведінки в театрі. 

 Ми до театру сьогодні поспішаємо, тож поведінки правила давайте пригадаємо:

1.   Завчасно до початку вистави слід прийти, всміхнутись, привітатись, спокійно роздягтись.
2.   Займаємо у залі зазначені місця й ніколи не лишаємо ми жодного сміття.
3.   Завіса відкривається, виставі час початись, тапер ми будем гратися, сміятись і навчатись.
4.   Впродовж спектаклю голосно не можна розмовляти, бо друзям по сусідству ми будем заважати.
5.   Ми ввічливо й уважно чекаємо кінця, не можна без потреби залишити місця.
6.   Подякуємо акторам за чарівну виставу гучними оплесками й навіть криком «Браво».

Ведучий: На цьому наша зустріч закінчується, дякуємо за увагу. Ми надіємось, що сьогодні ви дізнались багато нового,  цікавого та корисного. До нових зустрічей.

Використані джерела: - lisschool14.ucoz.ua›…za_lashtunkami_ljalkovogo ;    

                                         -  uk.wikipedia.org›Театр ляльок;