Виховний захід до дня української писемності "Моя мова калинова"
«МОВА МОЯ КАЛИНОВА»
МЕТА : розвивати пізнавальний інтерес учнів, кмітливість, спостережливість, творчі здібності; виховувати почуття поваги до історичного минулого нашої країни, почуття національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками.
Учасники: учні 5-8 класів.
Обладнання: оформлення дошки, буклети, плакати, презентація.
Слово вчителя:
Цього року 27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 27 жовтня в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова! Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».
Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.
Цей захід ми присвячуємо рідній українській мові. Саме тій мові, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Адже, однією із найчисленніших мов слов’янського походження є саме українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!
І сьогодні, в День української писемності, ми запалюємо три свічі:
першу – любові до Бога, віри, надії в майбутнє України, пам’яті Петра Яцика;
другу – любові до України, її історії, пам’яті Нестора Літописця;
третю – любові до рідної мови, української писемності.
Звучить гімн України
Учень :
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена.
Учениця :
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Учень :
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене ніжною
Українською піснею.
Пісня «Наталя Бучинська -Мова єднання »
Ведуча: Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах. Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності. Виготовлена дорогоцінна монета на честь вшанування його пам’яті.
Ведуча : А спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
СЦЕНКА «Розмова Кирила з Мефодієм»
(Кирило пише за столом. Мефодій схилився до нього)
Кирило:
Брате, сьогодні бачив дивний сон:
Те дерево, що в нас в саду росте,
Пожовклим вкрилось листям,
Не плодоносить більше, не цвіте.
Аж ось велику хмару гонить,
Цілющою водою напуває,
Як черв’яком з часом точене коріння,
І кожна гілка знову оживає.
Мефодій:
Господь послав тобі щасливий знак.
Те дерево – народ, що б’ють негоди.
Вода – слова, що батько передав,
Як скарб, своєму сину, душу в душу
Усі жалі й надії, радість, сум,
Старовини забутої герої –
В мелодіях казок, легенд і дум.
Давно вже думав я, що нам, мій брате,
Не треба долі кращої, ніж та,
Щоб людям добрим праведно служити.
Я хочу, друже, вкласти у письмо,
Те слово, що звеличує народ,
Знайти для звуків літери такі,
Щоб були гідні духу їх висот.
Кирило:
Чудова в тебе думка, ми разом
Для цих людей абетку укладем.
Хай дні минають. Хай чийсь блудний син
Цілющу воду в книгах віднайде.
Ведуча: З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.
Учень: В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О, мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна…
Безсмертна… вічна рідна мова,
Дзвінкі і чисті голоси.
Так, мова – це душі основа,
Мірило честі і краси.
Учениця:
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Учениця(дівчинка-мова):
Не цурайтесь мене, люди, рідного джерельця.
Буду я для вас струмочком і дійду до серця.
У піснях буду лунати кожен день і в свято.
Соловейком заспіваю в українській хаті.
Адже я така багата, українська мова,
Неповторна і крилата, і така чудова!
І цвіте у ній кохання, рушники з квітками.
Мрії наші і бажання, верби над ставками.
Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі.
І святкове, і буденне, в ній – батьки і діти.
ВСІ РАЗОМ
Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, не буде народу.
Хронологія утисків української мови
1.1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
2.1776 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
3.1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
4.1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
5.1863 р. – указ Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
6.1876 р. – указ царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
7.1884 р. – закрито всі українські театри.
8.1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою ,
9.1914 р. – Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
10.1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов?язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
11.1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
12. 1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.
(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву" Ольги Яворської ).
Молитва
Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Ведуча: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне», а могутнє, «як хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу булла тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Учень : Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати,
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
Вчитель: Пропоную сьогодні перевірити, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у інтелектуальній грі-конкурсі знавців української мови «ПОДОРОЖ ПРОСТОРАМИ РІДНОЇ МОВИ»
- «Мовне асорті» (Розминка)
Ми розпочинаємо наш перший конкурс-розминку «Мовне асорті», під час якого ми випробуємо знання української граматики наших учасників.
Кожна правильна відповідь 1 бал.
- Скільки букв в українськомуалфавіті? (33)
- Державна мова України?( українська)
- Скількиголосних в українськіймові? (6)
- Знак у кінці питального речення (?).
- Слова з протилежним значенням (антоніми).
- Слова, близькі за значенням (синоніми).
- Конкурс «Первісне письмо»
Команди за допомогою ключа до шифру мають розшифрувати написаний текст. Команда, яканайшвидше і правильно розшифрує текст, отримає 3 бали, а інша команда (за умови правильного виконання) отримує 2 бала.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
Є |
Ж |
З |
И |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ї |
Й |
К |
Л |
М |
Н |
О |
П |
Р |
С |
Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У |
Ф |
Х |
Ц |
Ч |
Ш |
Щ |
Ь |
Ю |
Я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Єдиний скарб у тебе – рідна мова…»
- Конкурс«Хто краще і швидше»
Зараз наші команди продемострують нам свою артикуляцію. Команди обирають представників, що будуть змагатися у вимові скоромовок
Бабин біброзцвів у дощ,
Буде бабібіб у борщ.
Босийхлопецьсіно косить,
Роса росить ноги босі
Дзижчить над житом жвавий жук,
Божовтийвінвдягнув кожух
- Конкурс «Народ скаже- як зав'яже»
Ваше завдання: продовжити прислів’я. Наприклад:слово — не горобець, … вилетить — не спіймаєш.
- Праця годує …(а лінь марнує).
- Що посієш…(те й пожнеш).
- Вік живи…(вік учись).
- Під лежачий камінь…(вода не тече).
- Сім раз відмір…(раз відріж).
5. Конкурс «Абракадабра»
Зараз наші команди розшифрують та запишуть вислів, використовуючи лише перші літери зображених предметів.
«Шануй свою мову!»
Настав час підвести підсумок нашої вікторини та назвати команду-переможця.Поки наше журі підраховує бали за конкурси, ми пропонуємо вашій увазі відео «Цікаві факти про рідну мову».
Підведення підсумків гри, нагородження переможців.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку