Виховний захід Екологічні проблеми Луганщини; Невидимий фронт

Виховний захід : Екологічні проблеми Луганщини: Невидимий фронт

Екологічна освіта сьогодні і завтра «нині більшість людей не усвідомлює, наскільки ми руйнуємо світ, у якому живемо. Ми поводимось, як малолітні недоумки залишені без нагляду в незрівняному, дивовижному саду, і повільно, але впевнено перетворюємо його на безплідну пустелю за допомогою отрут, пилу, серпів і вогнепальної зброї».

Джеральд Даррел.

Мета та  завдання.

навчальна: виявити рівні екологічної зрілості здобувачів освіти; розширити та поглибити знання здобувачів освіти про енергетичні та екологічні проблеми України та безпосередньо Луганської області; привернути увагу до проблем довкілля; навчити здобувачів освіти застосовувати набуті екологічні знання, вміння і навички екологічної діяльності в своєму побуті та громаді.

розвивальна: формувати екологічну культуру, професійні (гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські, комунікативні) уміння, необхідні для формування екологічної свідомості здобувачів освіти , навички та уміння раціонального користування природним середовищем; проектувати тенденції та шляхи прискорення прогресу й методи нейтралізації негативних явищ.

виховна: виховувати любов та шану до рідної землі, відповідальність за свої дії та  за збереження природних багатств.

Форма проведення: онлайн конференція.

Методична мета: застосування інформаційних технологій при проведенні позакласних заходів в умовах війни.

Тривалість: 40 хвилин

Основні методи, застосовувані на занятті – проблемні, інформаційно-розвиваючі

Тип заняття: позаурочного захід повідомлення нових знань з елементами створення проблемні ситуації

Обладнання: інтернет і обладнання (комп’ютер/ ноутбук), відеоматеріали, мультимедійна презентація).

Хід заняття і режим роботи

I Організаційний момент

Привітання. Контроль відвідування.

Повідомлення теми заняття, постановка мети і завдання заняття (1-2 хв). Створення позитивної емоційної атмосфери.

Організація уваги.

Вивчення матеріалу (22-38мин)

Методи навчання та активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти ілюстративно-словесний

Закріплення матеріалу (3-5 хв)

Підведення підсумків заняття (короткі висновки про виконану роботу)

Домашнє завдання (1-2 хв)

II Актуалізація опорних знань

Учитель

Ми з вами живимо в часи війни, а саме Схід України – це промисловість, шахти, тобто, цей регіон найбільше індустріалізований. Луганська область до збройного конфлікту входила до п’ятірки найбільш потужних промислово - економічних регіонів України.

Діалог із здобувачами освіти

Постає питання: які екологічні загрози та катастрофічні наслідки для навколишнього середовища несе війна для населення Луганській області й безпосередньо Лисичанська?

Очікувані відповіді:

1. Аграрний сектор
2. Ліса
3. Вуглевибувний сектор (шахти)
4. Інфоструктура
5. Нафтоперербна промисловість
6. Хімічна промисловість
7. Металургійна промисловість

Висновок вчителя

По-перше, жертвами збройного конфлікту є місцеве населення. По – друге пошкоджено цивільна інфраструктура- церкви, житлові масиви, муніципальні установи (культурні об’єкти,  освітні заклади, заклади охорони здоров'я)  тощо. Одночасно з цим руйнуються об’єкти водопостачання, електропостачання, газопостачання, котельні, залізничні об’єкти, мости та дороги, без яких населення приречено на повільне вимирання. Крім того, нищівна ситуація з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловістю та всі ворожі методи модифікації навколишнього середовища негативно вплинуть на здоров’я населення та природного середовища регіону.

Прямий негативний вплив бойових дій та окупаційний режим простежується й у аграрному секторі. Через втрату основних промислових міст у 2014 році Луганська область перетворилася на житницю сходу України

III Реалізація плану дії

1. Діалог із здобувачами освіти

На вашу думку, скільки відсотків території Луганській області припадає на аграрний сектор?

Очікувані відповіді:

73,3 %

Вчитель

Територія Луганської області обіймає 26,7 тис. кв. км., більша частка земель (73,3 %) використовується у сільськогосподарському виробництві ‒ 41,4 % земель перебуває в користуванні громадян, 24,4 % ‒ сільськогосподарських підприємств. Значна частина земель належить до категорії «порушених земель» ‒ таких , які втратили свої корисні властивості та родючість ґрунтів внаслідок впливу природніх та антропогенних факторів.

Діалог із здобувачами освіти

На вашу думку, у структурі аграрного виробництва переважає рослинництво чи тваринництво?

Очікувані відповіді:

рослинництво: йому належить 85%.

Які культури переважно вирощують на Луганщині?

Очікувані відповіді:

Здебільшого вирощують зернові й технічні культури.

Із зернових озимі (пшеницю, ячмінь, жито) та ярі зернові й зернобобові культури (ярий ячмінь, овес, горох, просо, гречку, кукурудзу, сорго).

До кормових культур, які вирощують в області, належать кукурудза на силос і зелений корм, кормові коренеплоди, баштанні кормові, однорічні трави, багаторічні трави.

В структурі технічних першість належить соняшнику — 97,2%.

Вчитель

Так, дійсно. В Україні соняшник займає близько двох третин усієї площі технічних культур (2,1 млн/га). Основні площі соняшнику зосереджені в степовій зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентрація посівів спостерігається у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях. За посівними площами соняшнику Луганська область посідає лише 14 місце серед інших областей нашої держави. Україна входить у ТОП-5 експортерів світу. Саме за експортом соняшникової олії і шроту Україна займає перше місце.

Згідно з даними аналітичної служби Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), світовий експорт соняшникової олії в 2021-2022 маркетинговому році становив 10,9 млн тонн, з яких половину — 5,4 млн тонн експортувала Україна.

Друге місце Україна займає за експортом ячменю та ріпаку, третє – жита та сорго.

Окрім того Експерти Київської школи економіки, проаналізувавши наслідки російського вторгнення в Україну, дійшли висновку, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Агросектор забезпечує не лише Україну, а й цілі народи в інших країнах- майже 10% від загального обсягу світових поставок зерна.

2.

Вчитель

Лісове господарство природні «музеї» Луганщини. також у небезпеці. Обстріли та мінування території впливають на природній світ рідкісних видів птахів, тварин та рослин на загальний стан в цілому, на повернення природоохоронного фонду до норми після перемоги ще буде потрібно деякий час.

Діалог із здобувачами освіти

Які об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення ви знаєте?

Очікувані відповіді:

Луганський природний заповідник Національної академії наук України.

«Стрільці́вський степ», знаходиться біля села Криничне Великоцької сільради на території Міловського району Луганської області.

Ботанічний заказник імені Костянтина Юницького ботанічний заказник загальнодержавного значення.

Придінці́вська запла́ва, або Станично-Луганське відділення Луганського заповідника.

Прова́льський степ , розташоване біля села Провалля Довжанського району

Трьохізбенський степ

Хвойні ліси області

Висновок вчителя

Тобто, можна сказати, що такі місця є музеями природної історії регіону й воєнний конфлікт становить небезпеку для всієї природи. До складу природно-заповідного фонду Луганської області входять:1 національний природний парк, 1 природний заповідник, 1 регіональний ландшафтний парк, 45 заказників, 18 заповідних урочищ, 61 пам'ятка природи, 7 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

А ще, хочеться нагадати, що лісистість області складає біля 13,4 % (оптимальна величина 16 %). Площа хвойних лісів області складає біля 30 % загальної площі лісів. Внаслідок конфлікту на сході України втрачена велика частина лісових та лісо-захисних насаджень: за даними ForestWatch, лише за 2014 рік в регіоні конфлікту було повністю знищено 479 гектарів лісу.

3.

Вчитель

Неодноразово ви чули від місцевих мешканців , що Лисичанськ – колиска Донбасу. У 1795 року на місці, де тепер Лисичанськ, відкрили першу кам’яновугільну шахту. На долю Луганської області припадає біля третини усіх балансових запасів кам’яного вугілля українського Донбасу. В її межах розповсюджені усі марки вугілля від довгополум’яних до антрацитів. Також на території області розвідано та експлуатується більше ніж 12 газових родовищ, хоча запаси газу незначні. Взагалі на тимчасово окупованій території Донбасу (частина Донецької та Луганської областей) залишилось 50% від загального видобутку вугілля в Україні і 100% видобутку антрациту. В Україні на сьогодні працює 12 ТЕС, з них 5 використовують антрацит: Луганська, Криворізька, Трипільська, Зміївська і Слов’янська. Інші оперативно були переведені на роботу з використанням газового вугілля, яке видобувається на шахтах Західного Донбасу та мазут.

Внаслідок обстрілів під ризики масованого забруднення потрапляють  об’єкти гірничої промисловості на Сході України. Сьогодні затоплюється понад 80% шахт. При цьому шахтні води, що посуті являють собою “коктейль” із солей важких металів, нафтопродуктів, хімічних елементів, підіймаються на поверхню і починають перетікати в малі річки, підтоплювати міста та потрапляти в р. Сіверський Донець та інші річки регіону, загрожуючи забрудненням Азовському морю. Перш за все викликають найбільшу стурбованість у фахівців-екологів — що може забруднитися головне джерело питної води – річка Сіверський Донець. Впродовж кількох років Україна витрачали ресурси та кошти на відкачку води із шахти «Золоте», яку постійно заливало водою із затоплених росіянами шахт на окупованій території. Це робилося, аби не допустити екологічної катастрофи місцевого рівня. Тепер же, за повідомленнями Міністерства енергетики, цю шахту втрачено. Через бої та відсутність електрики її затопило, як і ще одну – «Тошківську», яка розташована неподалік. Під загрозою затоплення шахта «Гірська».

Діалог із здобувачами освіти

Скільки шахт налічувалось у Луганської області до 2014року? Скільки залишилося діючих шахт на сьогодні?

Очікувані відповіді:

Станом на 28.08 2018 року приблизно 69 функціонуючих державних вугільних шахт залишилися на неконтрольованій території. На підконтрольній Україні території залишилось 33 шахти. Прибутковими вважаються 4.

Які наслідки екологічного та соціально-економічного характеру можна очікувати внаслідок військового конфлікту?

Очікувані відповіді:

Забрудниться питна вода

Почне просідати земля, періодично ламаючи комунікації (наприклад, газопровід чи міст)

Накопичення метану в шахтних териконах зумовлює небезпеку вибухів, ризик спровокувати які зростає при веденні бойових дій.

Ризик стоку небезпечних речовин з породних відвалів до ґрунтових і поверхневих вод,

Можуть спалахнути потужні та смертоносні епідемії – через відсутність централізованого водопостачання та каналізації, розкладання тисяч трупів під завалами, катастрофічного браку питної води та їжі, як наслідок холера, дизентерія та кишкова паличка.

Ризик потрапляння шахтних газів в атмосферу.

Вчитель Хочу зауважити, що гостро постає проблема з головними природними рекреаційними ресурсами -  мінеральні води різних типів: хлоридно-натрієві малої мінералізації (Новопсков), гідрокарбонатно-сульфатні, сульфатні і сульфатно-хлоридні натрієві малої і середньої мінералізації (Попаснянський р-н), бромні хлоридні натрієві (Попаснянський, Старобільський р-ни), слаборадонові (Кремінна). Бромні води використовують у Старобільській бальнеофізіотерапевтичній лікарні. Здійснюється промисловий розлив мінеральної води (айдарська).

Тобто, крім того, що в області більшість насосних станцій або зруйнована, або знеструмлена, забруднення підземних вод може спричинити отруєння населення не тільки Луганській області, а й всієї України.

4.

Вчитель

Об’єкти нафтогазової інфраструктури України

Нафтогаз Компанія зупинила роботу лише тих об’єктів, які розташовані в Луганській області поблизу лінії розмежування: УКПГ "Лобачівська", "Борівське", "Капітанівське", "Муратівське", "Вільхівське 1-2", неподалік від яких ведуться військові дії.

Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони).

5.

Вчитель

На останок, потрібно згадати техногенною катастрофою світового масштабу. 6 квітня 1986 року людство на мить втратило контроль над «мирним атомом» Чорнобильської АЕС. Ця трагедія назавжди змінила долі мільйонів людей, перетворила ліси й поля на зону відчуження. Тільки Луганщина віддала 13 тисяч своїх синів та доньок на боротьбу із невідомою стихією. І першим стратегічним об’єктом збройної агресії РФ стала саме ЧАЕС, на територію якої вони зайшли 24 лютого. Це одна із найсерйозніших загроз Європі сьогодні. Державна інспекція ядерного регулювання зафіксувала перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання у зоні відчуження. У зоні активних бойових дій зараз атомні станції, морські порти, склади небезпечних відходів (мінеральні добрива, пінополіуретан, лакофарбові та паливно-мастильні матеріали та ін.), промисловість, включно з хімічними та металообробними заводами.

Крім того, було обстріляне Запорізьку АЕС, Каховською ГЕС, Трипільську ТЕС порушуючи абсолютно всі протоколи та домовленості, які сьогодні має цивілізований світ.

То працюють то зупиняють роботу Південно-Граківської, Борисівської та Північно-Коробочкинської установок комплексної підготовки газу у Чугуївському районі Харківської області та Святогірської установки комплексної підготовки газу у Ізюмському районі Харківської області, АТ “Чорноморнафтогаз” (Генічеський район Херсонської області, Мринське підземне сховище газу (Чернігівська область) тощо.

Луганська ТЕС не працює через пошкодження внаслідок бойових дій.

Українці знову стали на заваді ядерній катастрофі. Пекельний вогонь цієї війни тільки висвітив велич вашого подвигу. Луганщина вдячна всім мужнім працівникам, тим, хто став щитом заради майбутніх поколінь українців, хто працює під обстрілами для не доведенню міста та регіону до гуманітарної катастрофи.

У всіх випадках відстежується прямий негативний вплив бойових дій та окупаційного режиму

У розпал бойових дій, важко побачити реальний масштаб та рівень забруднення навколишнього середовища. Навіть за таких умов вже маємо більше сотні зафіксованих злочинів тільки за місяць.

Реальну оцінку вдасться зробити після завершення активних бойових дій, а наслідки українці та українки будуть відчувати роками.

Рефлексія

Практичне заняття на тему: „Методика незавершених речень екологічного спрямування”.Перейти за посиланням на  Jamboard (це цифрова дошка для конференцій, на якій користувачі з усього світу можуть записувати свої відповіді та зберігати їх у хмарі). Здобувачам освіти пропонується продовжити речення обґрунтованим доведенням:

• Екологічні загрози та катастрофічні наслідки для навколишнього середовища несе війна для населення – це:

•Скільки % площі в Україні займає вирощювання соняшники з усієї площі технічних культур

• Вирубування лісів призведе до….

• Що може забруднити головне джерело питної води

Необхідною умовою збереження людини як виду є…..

• Яке майбутнє чекає наших нащадків після завершення війни …..

• Як досягти єдності людини і природи……

• Охорона навколишнього середовища – це……

• Ваше відчуття щодо природи…..

• Першочергові Ваші дії із запобігання екологічної кризи….

• На Вашу думку, екологічна культура – це…..

• Виховання любові до всього живого полягає у……

• Що, на Вашу думку, залежить саме від вас у розв’язанні екологічних проблем людства?

• Яка із найсерйозніших загроз Європі сьогодні можуть обернутися бойові дії на Чорнобильській АЕС

• У чому полягає роль родинного виховання у формуванні екологічної культури?

IV Закріплення нового матеріалу

Екологічні турніри сприяють розширенню кола екологічних знань студентів; вихованню в них почуття прекрасного, бережливого, ставлення до природи; бажанню зберегти нашу планету від екологічних лих, охороняти й примножувати її багатства

1конкурс „Вірю - не вірю” в якому учасники повинні погодитись або заперечити певний факт:

– Кожний день на кожному гектарі лісу павуки знешкоджують не менше як 200 кілограмів комах, половина з яких – шкідники лісу;

Українські ЗСУ проводять провокації з фосфором у Гостомелі за для спроби залякати населення;

– На думку вчених, загальна маса бактерій, які живуть в організмі людини, приблизно два кілограми;

– В Україні протягом десятків років, в лабораторних умовах розводять паразита яєць багатьох видів шкідливих метеликів – їздця трихограму та випускають її в агроценози, де вона знижує чисельність своїх хазяїв;

– В Україні змогли створити коронавірус SARS-CoV-2 та поширили його по всьому світі;

– В Україні існує «проєкт із вивчення перенесення патогенів птахами, що мігрують між Україною та Росією»;

– Фахівці Пентагону намагалися створити птахів, які б переносили в Росію «африканську чуму свиней та сибірку»;

– США планували використовувати як зброю проти росіян не лише птахів, а й комах;

– Фото та відео з Бучі — це провокація України, щоб отримати допомогу Заходу, дискредитувати армію Росії та зірвати мирні угоди

– Росія розмістила в Криму бойових дельфінів. Ймовірно, для захисту військово-морської бази

– Україна, в обмін на постачання зброї, дозволяє США проводити експерименти на власних військових. Об’єктами експериментів були 4 тисячі українських солдатів та тисяча грузинських:

V Підведення підсумків уроку

VI Домашнє завдання

1. Пропоную підготуватися до обговорення таких дискусійних питань, які орієнтуватимуться на вирішення екологічних проблем в умовах війни

- Проблема притулків для тварин.

- Поневолення тварин (приватні зоопарки, дельфінарії).

- Сміттєспалювальні заводи: необхідність чи загроза повторному забрудненню навколишнього середовища.

- Забрудненні водойми – джерело інфекційних захворювань людей.

- Чорнобильська катастрофа: реалії сьогодення.

- Сміттєзвалище – на порозі екологічної катастрофи.

- Екологічні проблеми, що виникають при експлуатації атомних електростанцій.

- Своя тема

За для покращення екологічних знань пропоную на наступному занятті провести практичну ділову дидактичну гру, яка включає наступні елементи діяльності: ігрове завдання, ігрові мотиви та навчальне вирішення задач.

Командна ділова гра на практичних заняттях з екологічної психології набуває форми групового захисту проектів.

Група здобувачів освіти ділиться на дві підгрупи. Одна з груп висуває екологічний проект — інша намагається його критикувати. Отже, ділова гра — це, по суті, перша практична апробація ідеї, яка має форму проекту. Одна із сторін пропонує свій проект щодо захисту чи поліпшення стану довкілля та обґрунтовує його. Інша сторона має знаходити слабкі місця у проекті та піддавати їх критиці. При цьому критика повинна бути не деструктивною, а конструктивною і не переходити на особистості. Під час проведення ділової гри ведеться протокол, виставляються бали за вдалі пропозиції та зауваження. Після завершення обговорення одного проекту групи міняються місцями: та, що висувала проект, стає колективним критиком, а інша — висуває свій проект. Тему проекту пропонує сама група.

Це, наприклад, може бути:

Приклади теми:

- наслідки формування бази та фортифікаційних споруд на території природно-заповідного фонду;

- наслідки використовування деревини для будівництва фортифікаційних споруд, прокладання інфраструктури, обігріву та приготування їжі тощо;

- ризики виникнення пожеж в екосистемах унаслідок обстрілів;

- хімічне забруднення від обстрілів і ракет;

- забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами унаслідок руху та пошкоджень сухопутної військової техніки;

-ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

- руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття;

- зростання кількості шкідників у лісах в післявоєнний період.