Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Виховний захід "Голокост - світова катастрофа ХХ століття"

Про матеріал

Голокост - переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни. Під час виховного заходу "Голокост - світова катастрофа ХХ століття" згадуються трагічні сторінки Бабиного Яру (Київ) та Агробаза (Маріуполь, Донецька область).

Перегляд файлу

План-конспект виховного заходу

«Голокост – світова катастрофа ХХ століття»

 

Вид заняття відео-лекція

Групи І – ІІ курсів

Дата: 27.01.2020

Тривалість заняття: 45 хв.

Місце проведення: 12 кабінет

Мета

Навчальнаактивізація знань з теми Україна у Другій світовій війні; розкрити особливості трагедії Голокосту, розкрити поняття «Голокост», «антисемітизм», ознайомити з трагічними сторінками з історії нашої держави та міста Маріуполя в період окупації;

Розвивальна – розвивати увагу, пам’ять, мислення, вміння узагальнювати та аргументувати власні висновки; формувати науковий світогляд;

Виховнавиховувати загальнолюдські цінності, повагу до історичного минулого, патріотичне виховання, толерантне ставлення до інших народів.

Технічні засоби навчання: проектор, екран, ноутбук.

 

«Євреїв все ведуть без кінця.

Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають.

І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

 

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

Хід:

I. Організаційна частина (2 - 3 хв.)

- привітання викладача зі здобувачами освіти;

- налаштування психоемоційного настрою присутніх;

- повідомлення теми та мети заходу.

II. Мотивація та стимулювання діяльності здобувачів освіти (до 5 хв.)

Тема Голокост займає важливе місце у контексті вивчення курсу «історії України» і «Всесвітньої історії». Особливо вивчення даної теми розкриє взаємозв’язок еліти держави з національними меншинами.

III. Виклад основного змісту ( 30 хв.)

Шановні освітяни, сьогодні ми з вами поговоримо про трагічні сторінки світової історії, які ви повинні знати, пам’ятати, і ні в якому разі не забувати. Адже це наша історія, на помилках якої ми з Вами навчаємося, щоб не повторити їх у майбутньому. Сьогодні ми дамо відповіді на питання:

  •                   Що таке Голокост?
  •                   Хто є винуватцем однієї з найтрагічніших сторінок історії єврейського народу?
  •                   Чи був Голокост на території України?
  •                   Яка трагедія Бабиного Яру?
  •                   Яка трагедія спіткала мешканців міста Маріуполь?

Однією зі світових катастроф ХХ ст. був Голокост, який супроводжувався мільйонами вбитих, замучених нацистами під час Другої світової війни євреїв. Голокост – це переслідування і вбивства євреїв кількома групами нацистами та їхніми поплічниками у період з 1933 до 1945 рр.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. Ініціаторами прийняття документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна, США, а їх співавторами – ще понад 90 держав.

Дата 27 січня була обрана тому, що в цей день радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим (Аущвіц-Беркенау) на території нинішньої Польщі. Там, за різними оцінками, загинуло від 1,5 до 4 мільйонів осіб. Як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, загинуло 2,8 мільйона осіб, 90 % з яких – були євреї.

Відео «Концтабор Аушвіц-Беркенау https://youtu.be/8AiIzR-CrwM»

Згідно з наведених даних в Україні налічувалось 420 гетто, з них – 60% знаходилось на території республіки, а 40% в румунській зоні окупації. Бабин Яр, Сирецький концтабір, Голокост в Одессі – це найбільші міста вбивств євреїв.

Голокост почався в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчився 8 травня 1945 року. У період між 1933 і 1945 роками під час Голокосту було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями.

Наймасовіше вбивство при Голокості сталося у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр недалеко від Києва в Україні, де було вбито більше 33 000 євреїв всього за два дні.

Перегляд відео матеріалу Бабин Яр https://youtu.be/L3q6u6o5qDU

Трагедія Голокосту охопила не тільки центральну, південну і західну частину нашої держави, а й схід України. Не винятком став й місто Маріуполь Донецької області.

Окупація Маріуполя розпочалась 8 жовтня 1941 року, коли ударна група 1-ї танкової дивізії СС Лейбштандарт Адольф Гітлер» під командуванням штандартенфюрера СС Курта Мейєра увірвалася до міста.

У перший день окупації частини СС захопили 28 перших громадян, що зустрілися їм у центрі міста на подвір’ї будинку колишнього НКВД та вбили їх.

За свідченням Сари Глейх, яка була очевидицею подій, після захоплення міста німці почали вивішувати оголошення, в яких повідомлялося про те, що всі євреї мають носити на одязі ідентифікаційну позначку – білу шестикутну зірку на лівій стороні. Без неї полишати будинок суворо заборонялося. За наказом окупаційної влади 12 жовтня 1941 р. євреї мали обрати головою свого представника, для нагляду за своєю громадою. Головою обрано доктора Ебера. Також єврейському населенню було необхідно зареєструватися у спеціальних пунктах. Усього зареєстрованих євреїв було 9 тисяч осіб. Надалі, було оголошено, що 18 жовтня євреї мають прийти до цих пунктів і принести коштовності.

19 жовтня 1941 року по місту був розклеєний наказ фельдмаршала Клейста, затверджений ним 16 жовтня 1941 року. Наказ зобов’язував всіх євреїв Маріуполя і його околиць прибути о 8 годині ранку 20 жовтня під наглядом старост до колишньої будівлі штабу 238-го Маріупольського стрілецького полку територіальних військ, до гетто (нині це адміністративний корпус Приазовського державного технічного університету).

З цього приводу до нас дійшли спогади учасників тих подій, кожен з яких демонструє загальну атмосферу, психологічний стан людей. У день розстрілів 20 жовтня 1941 р. тисячі людей, які зібралися, були зігнані до будівлі гетто. Їх розподілили у групи по 1000 осіб і під конвоєм з 4–6 охоронців вели Мангуською дорогою до протитанкових ровів Агробази.

Дітей, людей похилого віку, хворих жінок везли на автомашинах, наданих німецьким командуванням. За людьми рухалася паруюча кухня, для створення ілюзії мирної ходи. За спогадами Е. М. Борц, «…ту найстрашнішу колону проводжав мій дід і розповідав потім, як їх гнали німці з автоматами, недбало повішеними на грудях. Один йшов по тротуару і лузав насіння…». Після прибуття на місце гітлерівці розподілили людей на групи, по 500 осіб у кожній. Наказали їм роздягнутися, відібрали у них і розклали на простирадлах окремо одяг і цінні речі. Після чого під конвоєм з 50 автоматників гнали приречених до ровів, організовували рядами над ровами по 100 осіб і розстрілювали, що тривали протягом усього дня.

Загальна кількість жертв за відомостями В. Зинов’євою налічувала 8000 людей. У самому Маріуполі, за даними наведеними І. С. Тарнавським було розстріляно 20 тисяч євреїв. За спогадами Е. М. Борц, офіційно по місту загинуло біля Агробази – 15000 осіб, тільки її родичів, близьких і далеких було 38 людей.

Окремої уваги потребують історії людей, які рятували євреїв від неминучого знищення на територіях, окупованих гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Таких героїв називають «Праведниками народів світу». Серед Праведників світу слід назвати В. І. Олійник-Ламакіну, яка врятувала єврейську сім’ю Шварцбергів.

За словами свідка подій нацистської окупації в Маріуполі Ванди Об’єдкової (на той час їй було 11 років), за кілька днів після початку окупації до їхнього дому увірвалися німці і забрали їх з матір’ю до гетто, розташованого за адресою вул. Апатова. Вони піднялися на другий поверх, там було багато людей з дітьми. Спочатку всі думали, що їх просто хочуть переселити. Деякі містяни, сусіди приносили до полку їжу, одяг, всіляко підтримували затриманих окупантами людей. Далі вони з матір’ю вирішили повернутися до свого будинку, щоб щось дізнатися про батька. Через деякий час після їх повернення прийшли німці і забрали матір. За порадою батька, маленька Ванда сховалася у кущах бузку.

ІV. Підведення підсумків заняття (до 5 хв.)

Тема відео-лекторію розкрита, мета досягнута, відповіді на питання знайдені. Але пам’ятайте: «історію переписати ми ніколи не зможем, але зробити її кращою ми повинні!».

 

docx
Додано
7 лютого 2020
Переглядів
852
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку