Виховний захід "Є край, де найкращий у світі звичай"

Виховна година

 

Тема: "Є край, де найкращий у світі звичай…"

Мета: поглибити знання учнів про українські звичаї і традиції, розвивати пам’ять, увагу; сприяти вихованню патріотизму, інтересу до вивчення українських звичаїв і традицій.

Обладнання: плакат «Народний календар», декорація українського тину, віночка; рушники, скриньки, демонстраційні матеріали для мультимедійної презентації.

Хід виховної години

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Ведуча. Доброго дня, добрі люди!

Ведучий. Доброго вам здоров’ячка!

Ведуча. Є край, де найкращі у світі пісні,

              і цвітом чарує калина,

              де сонечко вперше всміхнулось мені,

              де дім мій – моя Україна!

Звучить К. Бойко «Україна» (заходять діти).

Ведучий.  І живуть тут люди

                   Добрі, працьовиті

                    І скажу до речі,

                   Ще й талановиті.

Ведуча. Землю засівають

                     І пісні співають,

                     На бандурі грають

                     І вірші складають.

Пісня «Добрий день, матусю – Україно!»

Вчитель. Сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації. А ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але їх звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно – вони у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми постійно повертаємось до народного джерела, до тих традицій,  з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.

Ведучі: Пройшли століття — все довкіл змінилось.
               Хоч для історії і вік — не час,

 Що є тепер, тим людям і не снилось.
Та сьогодення всіх вражає й нас.

                     Та ми в минуле прагнем повернути,
                      Коли прапрадіди ось тут жили.
       І пригадати нині призабуте:
       Які вони традиції несли.

                                       Танець із полотнами

(мелодія  «Вечори на хуторі  поблизу Диканьки».)

 Виходять два хлопчики у костюмах ковалів.

• Ми – ковалі  щастя!

Єдині на Землі!

Куєм щасливий час

Для всіх, для вас – для нас!

1.  Дай , Боже Христе,

            ключі небесні

            Щастя, здоров'я,

             прибутки чесні,

            На кожнім броді і на перевозі.

            Хай при вас буде Бог у дорозі!

 

2. Чистої води з криниці,

           В полі ярої пшениці,

            Хліба-солі на столі.

            І погоди на душі.

 

1. Щастя вам усім бажаєм,

            Радості і волі,

            Щоб зазнали ви на світі

            Хорошої долі.

 

2.  В час прекрасний,

            В час крилатий

            Всім, хто прийшли до нас на свято!

 

ІІ.ОСНОВНА  ЧАСТИНА  ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

      (Виймає 4 ключі).

1. Слухай уважно ти мову мою,

             4 ключі я тобі віддаю.

                   

 

                                                         ВЕСНА

Ковалі:

1. Першим ключем весну красну відкрий,

Дощ життєдайний на землю пролий,

 А на світанку сади і гаї

Щебетом сповни дзвінких солов'їв.

Ти зрозумів мене?

2. Так, зрозумів!

В квітні я випущу в тихі гаї

Сотні веселих співців-солов'їв.

 

Ведуча: В Україні обрядові дійства відзначали урочисто.

Весна. Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, супроводжених піснями, іграми та хороводами, веснянками. 

                                                   Загальний хоровод «Веснянка»

1. Масляна – свято на честь весняного пробудження природи. Щодня цього тижня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками та млинцями з сиром. Набиралися сил перед довгим постом.
2. Свято Входу Господнього в Єрусалим. За євангельською оповіддю коли Ісус в’їжджав до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев.
3. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям та котиками, тому в народі свято називають Вербною неділею.
4. Серед свят весняного циклу Великдень (день Воскресіння Ісуса Христа) - одне з найсвятіших, найрадісніших і найбільших свят у християн.
5. У великодню суботу  наші предки готували великодні страви, пекли пасхи, фарбували і розписували яйця. Господині ладнали кошик зі стравами, які несли святити до церкви, вітали всю родину, "христосувалися", а потім сідали "розговлятися".

                                        Танок з гілками

Ведучі: День за днем минають швидко…

                                                         ЛІТО

Ковалі:

1. Другий ключ — ось тобі,

Червень ти ним відімкни,

Щоб покоси, мов ріки

Вгинались в лугах.

Зрозумів ти?

 

2. Звичайно!

Дам роботі розмах!

 

 ( Під супровід пісні вбігає Літо, а за нею із серпами, відерцем, перевеслами виходить Одарка та онуками. Жінки розстеляють рушник, кладуть серпи, перевесла).

Літо. В основі літнього обрядового циклу є такі основні свята: Зелені свята (Трійця), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. 

ОДАРКА. Ось і діждали ми жнив. Погляньмо на це чудове колосисте поле, на ці дорідні колоски. Гріх не зібрати такий урожай.

ЖІНКА. Добре - згодні.

ОДАРКА. Принеси нам, серпе, стільки кіпок, скільки в небі зірочок.

ЖІНКА. Подивімось на схід сонця і починаймо на щастя.

(Одарка кладе пучок пшениці на розстелений рушник, поруч кладе окраєць хліба і дрібок солі).

ОДАРКА. А це для пташечок, щоб на полі зерна не клювали.

ЖІНКА. А це для чого? (Бере з кошика червону стрічку, кетяг калини).

ОДАРКА. А це для спасової бороди, яку не зжинають до кінця жнив. А в останній день жнив ми Спасову бороду зріжемо, внесемо до хати і поставимо на покуті.

Пісня «Як діждемо літа»

 

1. Існує вірування, що в ніч напередодні Івана Купала, з 6 на 7 липня,  дерева переходять із місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою.
2. Наші предки вірили, що кожна рослина повинна мати квітку, тому й шукали квітку папороті, як символ щастя.
3. Вірили, що той, хто знайде цвіт папороті, той зможе зрозуміти мову всякого створіння; може бачити, де заховані в землі скарби їх.
4. У цю ніч хлопці й дівчата стрибали через багаття, плели вінки і пускали їх на воду, щоб дізнатись свою долю…

                         

                                «Танок з віночками».

ВЕДУЧІ: Час минає … Ще стоять теплі дні, а у повітрі пахне осіннім листопадом і дощем…

                                                  ОСІНЬ

Ковалі:

1. А третім сміливо осінь ти відімкни,

Все, що літом доспіло,

У засіки склади.

Зрозумів моє слово?

2.  Зрозумів!

                                             

Осінь. Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ.

Танок з корзинками

Осінь:14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови.

1.  "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".
2. В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.
3.  Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. Під ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:
4. Пресвята Покрiвонько,

           Перед твоїм кривалом

           Голови схиляємо.

           Прохаємо, Покрiвонько,

            Од лиха укрити,

            Здоров’ячко наше

            Знов нам обновити.

Ведучі:  

1. Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана.
2.  Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як День українського козацтва.

 

Козацька доба- то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали.

 

Єднаймося ж , браття, у дружну родину,

Щоб разом розправити вольниці крила,

Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,

Піднявши до світла і щастя вітрила!

 

Пісня «Будем козаками»

 

ЗИМА

             Ковалі:

             Четвертим ключем ти Мороз відімкни,

             Снігом пухнастим кругом сипони,

             Хай щедро ляже красуня зима,

             Щоб були повні засіки зерна,

             Ось віддаю четвертий ключ свій,

             Чуєш?

2.  Я чую, володарю мій!

 

Дівчинка в костюмі Зими заходить, стає поруч.

 

Зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця».

                                 Усі діти співають пісню про зиму.

 

Зима:  Наближається час традиційних розваг молоді.

                  День великомучениці Катерини , 7 грудня, є свято дівочої долі.

1. Дівчата ворожать і закликають долю. Ранком, до схід-сонця йдуть у садок і зрізують гілочку вишні. В хаті ставлять її у воду  і чекають свята Меланки, якщо розів'ється і зацвіте – добрий знак, засохне - кепська ознака.
2. День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. В цей день  угадували майбутню долю, кусали  «калиту». Для дівчат цікаво було знати, як буде зватися майбутній чоловік ? Виходить дівчина на вулицю і питається зустрічного чоловіка:

• Дядьку, як вас звати ?
• Василь.

Це значить , що майбутній чоловік теж буде зватися Василем.

3. До Різдва готувалися заздалегідь. Мили і прибирали у хатах, білили, прали. У кутку хати, під образами ставили прикрашений васильками і калиною сніп, називали його «дідухом».
4. Уже від святого Миколая 19 грудня, коли дітки чемні отримували смаколики, парубки готувалася до коляди. Колядували всім господарям по черзі.

1хлопець:

Чи дозволите колядувати,

Колядувати, дім звеселяти,

Дім звеселяти, дітей збудити,

Христа славити?!
— Просимо! — відзивається з хати господар, відчиняючи двері.

«За цим віншуємо вас, чесний та величний наш пане, усім добром, усім гараздом, що собі у Господа Бога жадаєте та думкою думаєте, щоб так воно і сталося! Поможи вам, Боже, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати.

2 хлопець: Віншуємо вам многая літа з цими святками, з цим Новим роком та Святим Різдвом.

3 хлопець: Дай вам, Боже, здоров'я!

Разом : Дай Боже

1 хлопець: А в домі склінно!

Разом: Дай , Боже.

2 хлопець: У кіннику коні!

Разом: Дай , Боже.

3 хлопець: У кошарі вівці!

Разом: Дай , Боже.

1хлопець: У пасіці бджоли!

Разом: Дай , Боже.

 

                                       Коляда

Після цього всі колядники тричі вклоняються господарям і виходять.

 

Ведуча: Ніч проти Нового року наповнена магічними діями, чарами. Все це –намагання розгадати своє майбутнє і забезпечити щастя й добробут на наступний рік.  У кожній хаті чекали наші предки на посівальників.

 

• У моїй рукавиці – повно всього: пшениці, жита, ячменю, вівса,  гороху – всього по пригорщі. Все ще звечора приготовлене.

- На щастя , на здоров'я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік – жито, пшениця та всяка пашниця…Дай, Боже!

 

1. Важливим був і вечір під Водохреща. Перш, ніж сісти до вечері, хату обкурювали ладаном і зіллям.
2. Усі кутки хати скроплювали свяченою водою, а коли проспівали опівночі півні, наші пращури бігли до річки набрати цілющої води.

 

Ведуча. Час минає… Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі вже пахне весною.

Ведучий. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня… Так і минав календар народних дійств…

 

1. Постривай! Пам'ятай!

Не слів я чекаю від тебе,

А справжнього діла!

Тож дивись, не барись,

За роботу берись.

Звершуй славні діла,

Щоб пишніше цвіла,

У достатках росла Україна

кохана — Твоя і моя.

                   Фінальна пісня «Про Україну»        

 

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

Ковалі роздають гостям пряники-підкови «На щастя».