16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Виховний захід "Літературна мозаїка" з англійської мови та зарубіжної літератури

Про матеріал
Позакласний захід "Літературна мозаїка" з англійської мови та зарубіжної літератури для 7-9 класів.
Зміст архіву
Перегляд файлу

Виховний захід з англійської мови

Літературна мозаїка «Legends never die!»

Мета: виховувати в учнів інтерес та любов до класичної англомовної літератури, розвивати творчий потенціал, вміння працювати у команді, критично мислити, самовиражатися.

  1. Привітання. (слайд 1)
  2. Виконання пісні «Legends never die!»
  3. Виходить учень у костюмі В.Шекспіра. (слайд 2)

Hello, everyone. Я сподіваюсь ви впізнали мене. Я один з найвидатніших британських письменників усіх часів Вілям Шекспір. Хочу вам трішки розповісти про себе. Ніхто не знає точно коли я народився, але відзначають мій день народження 26 квітня. Народився я в місті Страдфорді-на-Ейвоні в заможній, але не в благородній сім'ї. Як драматург я почав виступати з кінця 80-х років XVI століття.  У моєму творчому надбанні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і циклу зі 154 сонетів. Давайте дещо з них пригадаємо. (слайд 3)

  1. Постановка епізоду з «Ромео і Джульєтта» (переклад вистави відображається на слайдах) (слайд 4-5)

Сад Капулеті.  

Входить Ромео.

Ромео

Им по незнанью эта боль смешна. Но что за блеск я вижу на балконе? Там брезжит свет. Джульетта, ты как день! Стань у окна, убей луну соседством; Она и так от зависти больна, Что ты ее затмила белизною.

(На балконе показывается Джульетта.)

Ромео

Проговорила что то. Светлый ангел,

Джульетта

Ромео, как мне жаль, что ты Ромео! Отринь отца да имя измени,

А если нет, меня женою сделай, Чтоб Капулетти больше мне не быть.

Ромео

Прислушиваться дальше иль ответить?

Джульетта

Лишь это имя мне желает зла. Ты б был собой, не будучи Монтекки. Что есть Монтекки? Разве так зовут Лицо и плечи, ноги, грудь и руки? Неужто больше нет других имен. Зовись иначе как-нибудь, Ромео, И всю меня бери тогда взамен!

 

Capulet's orchard.

Enter Romeo

ROMEO

He jests at scars that never felt a wound. But, soft! what light through yonder window breaks? It is the east, and Juliet is the sun. Arise, fair sun, and kill the envious moon, Who is already sick and pale with grief.

It is my lady, O, it is my love!

 

JULIET

Ay me!

ROMEO

She speaks: O, speak again, bright angel!

JULIET

O Romeo, Romeo! wherefore art thou Romeo? Deny thy father and refuse thy name; Or, if thou wilt not, be but sworn my love, And I'll no longer be a Capulet.

ROMEO

[Aside] Shall I hear more, or shall I speak at this?

JULIET

'Tis but thy name that is my enemy; Thou art thyself, though not a Montague. What's Montague? it is nor hand, nor foot, Nor arm, nor face, nor any other part Belonging to a man. O, be some other name! Romeo, doff thy name, And for that name which is no part of thee Take all myself.

 

  1. З’являється В.Шекспір: Так… Скількох людей змусила зітхати це трагічне кохання двох молодих веронців із ворожих родин. Ця любов пережила віка. Але не менш трагічною була доля Гамлета, принця данський. (слайд 6)
  2. Виходить Гамлет та читає монолог:

Monologue of Hamlet 

To be, or not to be: that is the question:
Whether ’tis nobler in the mind to suffer
The slings and arrows of outrageous fortune, 
Or to take arms against a sea of troubles,
And by opposing end them? To die: to sleep; 
No more; and, by a sleep to say we end
The heart-ache and the thousand natural shocks 
That flesh is heir to, ’tis a consummation
Devoutly to be wish’d. To die, to sleep;
To sleep: perchance to dream: ay, there’s the rub; 
For in that sleep of death what dreams may come 
When we have shuffled off this mortal coil,
Must give us pause. There’s the respect
That makes calamity of so long life;
For who would bear the whips and scorns of time, 
The oppressor’s wrong, the proud man’s contumely, 
The pangs of dispriz’d love, the law’s delay,
The insolence of office, and the spurns
That patient merit of the unworthy takes,
When he himself might his quietus make
With a bare bodkin? who would fardels bear, 
To grunt and sweat under a weary life,
But that the dread of something after death, 
The undiscover’d country from whose bourn
No traveller returns, puzzles the will,
And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?
Thus conscience does make cowards of us all; 
And thus the native hue of resolution
Is sicklied o’er with the pale cast of thought,
And enterprises of great pith and moment
With this regard their currents turn awry,
And lose the name of action. Soft you now!
The fair Ophelia! Nymph, in thy orisons
Be all my sins remember’d.

 

Монолог "быть или не быть..." (Russian) (слайд 7)

Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль
Смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье
И в смертной схватке с целым морем бед
Покончить с ними? Умереть. Забыться.
И знать, что этим обрываешь цепь
Сердечных мук и тысячи лишений,
Присущих телу. Это ли не цель
Желанная? Скончаться. Сном забыться.
Уснуть... и видеть сны? Вот и ответ.
Какие сны в том смертном сне приснятся,
Когда покров земного чувства снят?
Вот в чем разгадка. Вот что удлиняет
Несчастьям нашим жизнь на столько лет. (слайд 8)
А то кто снес бы униженья века,
Неправду угнетателей, вельмож
Заносчивость, отринутое чувство,
Нескорый суд и более всего
Насмешки недостойных над достойным,
Когда так просто сводит все концы
Удар кинжала! Кто бы согласился,
Кряхтя, под ношей жизненной плестись,
Когда бы неизвестность после смерти,
Боязнь страны, откуда ни один
Не возвращался, не склоняла воли
Мириться лучше со знакомым злом, (слайд 9)
Чем бегством к незнакомому стремиться!
Так всех нас в трусов превращает мысль,
И вянет, как цветок, решимость наша
В бесплодье умственного тупика,
Так погибают замыслы с размахом,
В начале обещавшие успех,
От долгих отлагательств. Но довольно!
Офелия! О радость! Помяни
Мои грехи в своих молитвах, нимфа. (Пастернак, Борис)

  1. На сцені Шекспір та виходить Ч.Діккенс (слайд 10)

Ч.Діккенс: Ну все, годі вихвалятися своїми шедеврами. Насправді, ніхто навіть невпевнений, чи це твоє справжнє ім’я, обличчя та творіння. А я справжній Чарлз Діккенс, англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи. Популярність моїх творів завжди була дуже високою, вони ніколи не припиняли видаватися. Мої найзнаменитіші романи це «Посмертні записки Піквікського клубу», «Олівер Твіст», «Девід Копперфільд», «Холодний дім», «Повість про два міста», «Великі надії», «Наш спільний друг», «Таємниця Едвіна Друда». Але зараз я хочу, щоб до нас завітало тепло і радість свята. (слайд 11)

  1. Постановка сценки «Різдвяні історії»

Дійові особи:

The author

Scrooge

Little Scrooge

Children (3-4)

Ghost of X-mas Past

Ghost of X-mas Present

Ghost of X-mas Future

Poor family (mother, father, children)

Men 1

Men 2

Men 3

Дія 1  (слайд 12)

Скрудж іде по вулиці де діти співають «We wish you a Merry X-mas», чує їх та кричить

Scrooge: Quiet!

The author: Everyone except the miser, Mr. Scrooge, loves X-mas.

Scrooge: What is the point of X-mas anyway?

(слайд 13)Sing: (на мотив  «We wish you a Merry X-mas») Oh, money making night! Oh, money counting night! (засинає разом з грошима)

The author: It was X-mas Eve.

Scrooge: Who, who’s there?

Ghost of X-mas Past: Hello! I’m the Ghost of X-mas Past. I am here to show you something, Scrooge.

Дія 2 (слайд 14)

Привид забирає Скруджа до дитинства. Біля ялинки вони бачать маленького хлопчика. Привид вказує на нього.

Scrooge: What? Wait! That’s me!

Little Scrooge: Mom! Dad! Please don’t go! (Скрудж маленький намагається наздогнати батьків, але вони уходять) Співає: Oh, Scrooge. I’m Scrooge. Always alone Scrooge. Even a X-mas. Everyone comes together.

Scrooge: Oh, Scrooge. I’m Scrooge. Always alone Scrooge. Every X-mas I’ve been alone. I can’t take this! Please! Stop!

The author: Everything went away just as Scrooge yelled.

Дія 3

Скрудж знов у своїй кімнаті. Стук у двері. Входить Дух.

Scrooge: And who are you?

Ghost of X-mas Present: Me? I’m the Ghost of X-mas Present. I’ve come to show you the happiness of X-mas. Now, hold tight. Ha-ha-ha. ( Хватає Скруджа за руку і швидко несе до бідної сім’ї, яка сидить за столом та співає)

The author: Scrooge and the ghost arrived at a poor family’s house. There was no special meal on the table, but everybody looked very happy.

Poor family (mother, father, children): sing Jingle Bell rock:

Jingle bell, jingle bell, jingle bell rock
Jingle bells swing and jingle bells ring
Snowin' and blowin' up bushels of fun
Now the jingle hop has begun

Jingle bell, jingle bell, jingle bell rock
Jingle bells chime in jingle bell time
Dancin' and prancin' in Jingle Bell Square
In the frosty air

Scrooge: How come they look so happy? They are poor!

Ghost of X-mas Present: That’s because it’s X-mas! Ha-ha-ha!

Дія 3

Скрудж знов у своїй кімнаті. Стук у двері. Входить Дух у чорному з косою.

Scrooge: And who are you?

Ghost of X-mas Future: I’m the Ghost of X-mas Future. Come with me. (Приводить Скруджа на цвинтар, де стоять люди біля його могили) (слайд 15)

The author: Scrooge and the ghost arrived at a funeral.

Men 1: I knew it. I knew this would happen.

Men 2: What’s the use of having so much money, anyway?

Men 3: No one is coming to pay respect to the stingy Scrooge.

Scrooge: How come no one is coming out to my funeral to weep for me?

Ghost of X-mas Future: You know why! You care about no one except yourself!

Scrooge: No! This! Can’t! Be! Please give a chance to change my future!

Дія 3

Скрудж знов у своїй кімнаті.

The author: X-mas morning had finally come.

Scrooge: Oh, I’m alive! I’m alive! From now I’m going to help people and care for them. Merry X-mas!

Sing: We wish a Merry X-mas …(слайд 16)

Scrooge: O’k everyone. Tonight, there will be a big feast at my house with presents for all! Please come everybody.

(Всі сідають за великий стіл)

The author: That night everyone went to the greatest X-mas party. And, since then Scrooge has become the most loved men in town.

  1. (слайд 17)Ро́берт Лі Фрост  один із найпопулярніших американських поетів XX століття. Фрост є чотириразовим лауреатом Пулітцерівської премії. 

(Учні зачитують вірші на англійській мови і авторські переклади на українську мову)

Fire And Ice (слайд 18)

Poem by Robert Frost

Some say the world will end in fire,

Some say in ice.

From what I've tasted of desire

I hold with those who favor fire.

But if it had to perish twice,

I think I know enough of hate

To say that for destruction ice Is also great

And would suffice.

 

Two roads (слайд 19)

 

Two roads diverged in a yellow wood,

And sorry I could not travel both

And be one traveler, long I stood

And looked down one as far as I could

To where it bent in the undergrowth;

 

I shall be telling this with a sigh

Somewhere ages and ages hence:

Two roads diverged in a wood, and I—

I took the one less traveled by,

And that has made all the difference.

  1. Нагородження учнів грамотами (слайд 20)
  2.  Флешмоб під пісню «In my mind» (куплети змінюють по черзі) (слайд 21)

У думках, в голові,

Звідки все це почалось.

Мали ціль і ось створили.

Сподіваємось вдалось!

In my mind, in my head

 This is where we all came from

The dreams we have, the love we share

This is what we're waiting for.

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

William Shakespeare ( 26 April 1564 – 23 April 1616)

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Ромео: Им по незнанью эта боль смешна. Но что за блеск я вижу на балконе? Там брезжит свет. Джульетта, ты как день! Стань у окна, убей луну соседством; Она и так от зависти больна, что ты ее затмила белизною. Проговорила что то. Светлый ангел. Джульетта: Ромео, как мне жаль, что ты Ромео! Отринь отца да имя измени, а если нет, меня женою сделай, чтоб Капулетти больше мне не быть.

Номер слайду 5

Ромео: Прислушиваться дальше иль ответить? Джульетта: Лишь это имя мне желает зла. Ты б был собой, не будучи Монтекки. Что есть Монтекки? Разве так зовут лицо и плечи, ноги, грудь и руки? Неужто больше нет других имен. Зовись иначе как-нибудь, Ромео, и всю меня бери тогда взамен!

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль. Смиряться под ударами судьбы,Иль надо оказать сопротивленье. И в смертной схватке с целым морем бед. Покончить с ними? Умереть. Забыться. И знать, что этим обрываешь цепь. Сердечных мук и тысячи лишений,Присущих телу. Это ли не цель. Желанная? Скончаться. Сном забыться. Уснуть... и видеть сны? Вот и ответ. Какие сны в том смертном сне приснятся,Когда покров земного чувства снят?Вот в чем разгадка. Вот что удлиняет. Несчастьям нашим жизнь на столько лет.

Номер слайду 8

А то кто снес бы униженья века,Неправду угнетателей, вельмож. Заносчивость, отринутое чувство,Нескорый суд и более всего. Насмешки недостойных над достойным,Когда так просто сводит все концы. Удар кинжала! Кто бы согласился,Кряхтя, под ношей жизненной плестись,Когда бы неизвестность после смерти,Боязнь страны, откуда ни один. Не возвращался, не склоняла воли. Мириться лучше со знакомым злом,

Номер слайду 9

Чем бегством к незнакомому стремиться!Так всех нас в трусов превращает мысль,И вянет, как цветок, решимость наша. В бесплодье умственного тупика,Так погибают замыслы с размахом,В начале обещавшие успех,От долгих отлагательств. Но довольно!Офелия! О радость! Помяни. Мои грехи в своих молитвах, нимфа.

Номер слайду 10

Charles John Huffam Dickens (7 February 1812 – 9 June 1870) 

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Robert Lee Frost (March 26, 1874 – January 29, 1963) 

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Номер слайду 21

zip
Додано
15 липня
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку