Виховний захід "МАТУСЕНЬКО, ГОЛУБОНЬКО, БЛАГОСЛОВЕННА ТРИЧІ БУДЬ!"

МАТУСЕНЬКО, ГОЛУБОНЬКО, БЛАГОСЛОВЕННА ТРИЧІ БУДЬ!

Свято матері
Святково прикрашений зал: вишивані рушники, тематичні плакати, газети, квіти, дитячі малюнки. Лунає в грамзапису пісня "Матінка"(Сл. і муз. А. Мігай). Святу передувала значна підготовка: учні виготовляли запрошення матусям та бабусям, вітальні листівки, писали твори "Моя матуся”, виготовляли подарунки.

1.Нехай світанок цей травневим святом
Над цілим світом зоряно цвіте.
Хай сяє сонцем в серці слово мати,
Таке незгасне, вічне, молодо-ясне.

Шановні гості! Дорогі діти, батьки! Вітаємо Вас з Святом Матері!

Хлопчик:Ой, маю я три матері, та всі три хороші!
Три матері, три квіточки, три краснії рожі!
Перша мати – що ж про неї гарного сказати?
Це ласкава, люба, мила – рідна моя мати!

Друга мати – це найкраща в світі є країна –
Земля наша, наша славна ненька – Україна.

Третя мати – непорочна, як лілея біла,
І з дитятком немовлятком Пречистая Діва.
 

Хто і в радощах, і в горі Завжди поруч з вами?
Це, звичайно, перша ненька —
Ваша рідна мама..
Хто для щирих українців
На землі єдина?
Це, звичайно, друга ненька —
Наша Україна.
Хто живе у кожнім серці І у кожній хаті?
Це, звичайно, третя ненька —
Наша Божа Матір.
Рідна мамо! Україно!
Свята Матір Божа!
Согрішити перед вами
З нас ніхто не зможе!
Тож одвіку і довіку
Присягнемо свято
Тобі, мамо! Україні!
Тобі, Божа Мати!

 

Дівчинка 1: Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.

Знаю я слово у цілому світі
Краще й тепліше від сонця і квітів.
Слово це пестить, голубить і гріє,
В душу дитячу вселяє надії.
Помандрувало від роду й до роду
І освятило людину й природу.
Хай же це слово завжди буде святом -
Будемо маму свою шанувати.

Пісня
Ведуча 1: Мама, мати, матуся... Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої, найдобрішої, найкращої, наймилішої для нас людини. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини, це вона в хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилось їй краще. Віддасть усю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я .

Ведуча 2: Любов материнська не знає кордонів, страху, сумнівів. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розквітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми.
 

Ведуча 3: Слово "мама” росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить вечорова зоря, і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

Ведуча 4: У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.
 

Дівчинка: Моя нене найдорожча,
Наймиліша в світі!
Прийми, нене, в своє свято
Від доні ти квіти.

Хлопчик: Кожна квітка тобі скаже,
Як тебе кохаю,
Кожна шепче, чого щиро
Я тобі бажаю.

Дівчинка: Ця фіалка тобі скаже,
Що моє серденько
Б'ється щирою любов'ю
Все для тебе, ненько.

Хлопчик: Буду вчитись, підростати,
Виростать, мужніти.
Мамі буду дарувати
Як найкращі квіти!

Дівчинка: Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
"В світі усе починається з мами!”.

Пісня

Ведуча5: Велика і щаслива країна - дитинство. Із дитинства виходять, та до нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас в дитинство. Єдине, що нас єднає з ним це - люба матінка і її колискова пісня.

Дівчинка: Колискова пісня, колискова –
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом.
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами.
Скільки в ній ласкавості і шани.
І надій, і сивини гіркої.
Колискова пісня, колискова –
То щаслива материна мова.
 

Ведуча 4: Мами встигають скрізь: і вдома, і на роботі. Тому, що у нашої мами невтомні руки і золоте серце.
Хлопчик: Я прокидаюся рано -
І зразу, хоч ще не встаю,
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.

Дівчинка: Мати - досвітня пташина,
Здосвіту вік не зімкне,
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.

Хлопчик: Мати - то сонечко рідне,
Сонечко, ясне, земне,
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.

Ведуча 1: В усіх піснях і заклинаннях ми бачимо маму на зорях – вранішніх і вечірніх. І сама вона давно стала зорею, образом усього нашого життя – незгасним, немеркнучим у пам’яті. Зорею, що світить звідусіль, - з усіх доріг і відстаней. Діти, а ви часто дивитесь на мамині і бабусині руки? Які вони?
Дівчинка:
Вони найкращі, найтепліші, найрідніші...
Мамині долоні теплі й ніжні
Вони зігрівають, як сонце весни.
Коли ти засмучений, або хворий трохи
Вони доторкнуться - й хворобу зняли.
Коли в душі хмарно або грім гримить
Завжди поряд рідна матуся стоїть.

Хлопчик: Підняли мене з колиски
Ніжні руки мами.
Берегли від горя-лиха
Днями і ночами.
Вчили на землі стояти
І ходити вчили,
А коли бувало важко -
Додавали сили.
Працьовиті та невтомні,
Ласкою зігріті.
Руки мамині для мене
Найсвятіші в світі.

Хлопчик: Бува таке, ми скажем прямо,
Що через нас сумують мами.
Тож всі сьогодні просим Вас -
Усі діти: Пробачте, любі мами, нас!

Дівчинка: Мамо рідна, добра, мила!
Як іще назвать тебе?
Це для мене ти пошила
З шовку плаття голубе!

Хлопчик: Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати - ходиш нишком,
Щоб мене не розбудить!

Дівчинка: Захворію хоч злегенька -
Цілу ніч не будеш спать.
Тож, дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
 

Ведуча 2. Мама... Вдумайтесь, діти, як гордо звучить це слово. В народі живе багато хороших, ласкавих слів про матір. Ми не знаємо, хто вперше сказав, але вони часто повторюються і переходять від одного покоління до іншого, з вуст в уста.
 

В е д у ч а.3
Сьогодні на нашому святі присутні почесні гості. Це молоді, красиві, любі наші бабусі. Недаремно кажуть у народі: діти - це діти, а онуки - це справжні діти. Тож любі, дорогі наші, милі бабусі, щиро вітаємо Вас із цим світлим материнським святом. Добра Вам, щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей та онуків. І хай ця любов повернеться Вам сторицею.

 

У ч е н ь.
Сьогодні ми вітаємо бабусь,
Без них нелегко жити,
Я всім бабусям поклонюсь,
Усім дарую квіти.
Учениця. Всім бабусям вдячні діти,
Бо турбуються про нас.
Хочу всіх бабусь на світі

Поздоровити в цей час.

 

У ч е н ь.
Не сумуй, дорогенька,
Що піввіку прожито,
Що на скроні лягла сивина.
Ти для нас найдорожча у світі,
Ти для нас, як і сонце, одна.
                                                

1 –а учениця.

Назбираю в лісі квітів сон – трави –

Дорога бабусю, літ за сто живи!

У моєму серці – слід твоїх пісень.

Я кажу : «Добридень! Добрий тобі день!..»

1 –й учень.

Бабусю кохана, голубко сивенька,

Добра вам зичу з цілого серденька

І щастя бажаю, й здоров’я міцного.

Прийміть ці бажання від внука малого.

 

2 –й учень.

Бабусі кохані, і вам ми бажаєм

Многих літ  дожити з нами, мов в раю,

Многих  літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

3 –й учень.

Вже срібні роки заплітають їй коси,

Вже діти дорослі, онуки ростуть.

А серце таке молодеє ще й досі,

І руки спочинку ніяк не знайдуть.

3 –я учениця.

Пробач мені, люба бабусе,

Провини дитячі мої.

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

1 –й учень.

Пробач мені, рідна, хороша

за біль, що тобі завдавав.

Хай в коси не віє пороша,

А квітами квітне весна.

1 –а учениця.

Як виросту, люба бабусю,

Дороги твої я встелю

Квітками з весняного дива

За ласку й турботу твою.       Танець з рушником

Дівчинка 2: Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша мати солов'їна –
Рідна Україна.

 

Ведуча 5: З образом матері пов'язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний край, квітучий сад, запашний степ, рідну оселю, солов’їну мову, червону калину – все це наша Батьківщина, що зветься Україною.
Тож любімо, шануймо, бережімо її, як матір, та будьмо гідними її синами і доньками.
 

1. Добрий день, матусю, Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

 Не дивись, що я така маленька,

Час мине, я швидко підросту.

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

 

2. Краю мій коханий, щире твоє слово,

Небо твоє ніжно – голубе.

Рідна Україно, земле колискова

Обіймаю піснею тебе.

 

 

3. Це моя Україна – моя рідна земля,

Тут корінь роду українського.

Україно, моя, ти одна, як життя,

Тобі, земле моя, уклоняюся піснею.

 

Пісня –

 

 5. Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито.

Прапор цей оберігаєм

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом

Українським, в Україні.

 

6. Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас колисала,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Ми несемо людям.

 Пісня

7. Горнусь до тебе, Україно,

Як син до матері горнусь.

За тебе, рідна і єдина,

Щодня я Богові молюсь.

 8. Я – українка! Горджусь й радію,

Що рідною мовою я володію.

Шевченковим словом умію писати,

Слова мелодійні і вірші складати.

Я – українка! Живу в Україні

На вільній єдиній моїй Батьківщині.

 

9. Тут все мені в радість: ліси і садки,

Озера й річки, і глибокі ставки,

Лани неосяжні, і гори, й долини,

Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка,

Бо я з України, бо я – українка!

- Як ти любиш Україну,мій маленький друже?

 10. – Нашу рідну Україну

Люблю дуже, дуже!

З Україною нікого в світі не боюся.

І щоранку я до Бога за неї молюся.

Щоб буда щаслива, дужа,

Щоб була багата. Україну

Я люблю, як маму і тата.               Пісня

 

11. Ми – українці! Доля України в наших руках!

Дідова мова, батьківське слово,

«Карії очі, чорнії брови…»

«В лузі зеленім червона калина…» -

Все це, друзі, і є Україна!

 

 13. Серце гаряче, силу юначу,

Працю звитяжну, розум і вдачу,

Славу і гідність своєї родини…

Все оте ми віддамо Україні.

 

14. Україна – то не звук і не просто слово,

Україна – серця гук, солов’їна мова.

 

15. Україна – то земля, вкрита стиглим житом,

Що так сонячно цвіте під небесним німбом.

 

16. Україна – то сади, їх рясні щедроти,

То настояні меди у духмяних сотах.

 

17. Україна – то стіжки, мов церковні зводи,

Україна – то стежки наших родоводів!

 

 

18. Україна – то Дніпро повен грайводою,

Україна – то добро, творене тобою.

 

19. Україна – то отця мудрі настанови.

Україна – то серця, сповнені любов’ю.

 

20. Україна – то дитя на руках у мами,

То одвічні відкриття брам у світлі храми.

 

21. Україна – це і ти, це – і я, і всі ми

Осяванні з висоти Божими очима!

 

22.Україна – рідна пісня, небо веселкове

Мужня вдача козаків, українська мова.

 

 

23. У маленькі свої долоньки

Я промінчики сонця ловлю.

Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

 Танець «Вишеньки – черешеньки»

 

 

 

 

24.Я молюся за Україну, щоб народ щасливим був,

Про негоди позабув.

Із домівок, хат усіх, хай луна дитячий сміх.

Хай шанують стариків, скрізь звучить веселий спів.

Хай обходить всіх ненастя,

Серце хай тремтить від щастя!

І я вірю, Матір Божа Україні допоможе.

 

 36. Найбільше ми хочем,

Щоб мир був на світі.

Як небо – у зорях,

А сад наш у цвіті.

І не згине Україна,

Відродиться мила.

Свій народ вона до щастя

Піднесе на крилах.

 

 

 38. Вся земля кохана в вербах і калинах,

В зелені і в квітах, наче у вінках.

Не загине наша ненька – Україна,

Процвітай наш краю в славі і ввіках!

 

 

 

39. А ми живем і будем жити люди!

В краю моїм співатимуть пісні,

І буде мир і злагода в нас буде

І щастя на українській землі!

 Пісня «Україна – це ми»

 

Дівчинка 3: Є у кожному серденьку,
Є - і буде жити
Божа Мати - наша Ненька
Мати всього світу.

Тож давайте помолимось за всіх матерів.
 

(Діти виходять і всі разом:)

Є у мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Маріє, молюся,
Молюся устами, чистим серденьком,
До тебе, небесна, Ісусова Ненько!
Благаєм у тебе дрібними словами
Опіки та ласки для рідної мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела дітей у світ той. У люди,
Щоб ними раділа – пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, царице, на сонячнім троні.
 

 

 

2 –а учениця.

З роси, з  води -  на добру сотню літ

Людського щастя, благ людських по вінця,

Здоров’я шлем міцного, як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промінця

Будили в серці ніжні почуття.

2 –й учень.

Ми раді, матусі, вас привітати.

Щастя й здоров’я  в житті побажати,

Мирного неба і ясного сонця, -

Хай  щедро й ласкаво вам світить в віконце.

1 –й учень.

Щоб не торкались скронь зими пороша,

Щоб ви пройшли через усе життя

Такі, як є, – привітні і хороші.

2 й учень.

Хай злагода й мир будуть у вас на порі,

А лихо нехай обминає поріг!

Хай діти й онуки шанують завжди,

А доля вам щедрі дарує плоди.

3 –й учень.

І то не біда – якщо сивина,-

Усмішки красу не затьмарить вона.

Бажаєм удачі, добра і тепла,

Незгоди людські хай не чинять вам зла.

4 –й учень.

І тільки все добре в житті щоб велося,

Хай збудеться все, що іще не збулося!

Як сонце на небі щоденно сіяє,

Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

5 –й учень.

Як вода джерельна, будьте ви здорові,

Хай  сміються очі, не хмуряться брови,

Хай живуть у серці почуття високі,

Хай вам дарує доля.

УСІ.

СТО ЩАСЛИВИХ РОКІВ!

 

 

 

Вчитель: Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям пам’ятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їх, бо життя їхнє не вічне, щоб не довелося потім карати себе за те, що не сказав, чи не зробив.