Виховний захід «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття »

Виховний захід «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття »                                      

Тема: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Мета: згадати біографічні сторінки життя Тараса Шевченка; вшанувати пам'ять великого Кобзаря; розвивати творчість, акторські,  декламаторські здібності учнів, пам'ять,  формувати уміння триматись

 на публіці; виховувати любов та повагу до творчої спадщини Т.Шевченка, його вагомий внесок у розвиток української літератури

Форма проведення: літературно-музична композиція

Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

ІІІ. Основний зміст заходу

             У центрі   прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка,  виставка книг. Слайд 1

Ведуча: Щовесни,коли тануть сніги
              І на рясті засяє веселка,
              Повні сил і живої снаги
              Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.  Слайд 2

Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка.  Слайд 3

( Під час виступу всі декламатори    ставлять квіти  біля запаленої свічки, утворюючи символічний букет) До неї підходить хлопчик. ( учні 7 класу) . Слайд 4

 Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

 Мати: Так, синочку, правда.

 Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

 Мати:  Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

 Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

 Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.

 Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.

 Мати: Старайся, мій хлопчику.

Слайд 5

Ведучий:    Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, хто перечитає « Кобзаря », не зможе уявити своєї долі без Шевченка.

Перегляд  відео «Обличчя української історії».Слайд 6

.Учень 5 класу декламує  поезію  «За сонцем хмаронька пливе» Слайд 7

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти. 

Ведуча: Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу. Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу. Слайд 8

Перегляд мультфільму «Садок вишневий коло хати» Слайд 9

Ведучий:Благословен той день і час, 
                Коли прослалась килимами 
                Земля, яку сходив Тарас 
                Малими босими ногами, 
                Земля, яку скропив Тарас 
                Дрібними росами-сльозами. Слайд 10

Інсценізація вірша  «Мені тринадцятий минало» ( учні 5 класу) Слайд 11

Оксана:  Чом же ти плачеш? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже  

           кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, ще й ,кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас:    Еге ж, малярем.

Оксана:І ти розмалюєш нашу хату.

Тарас:   Еге ж. А всі кажуть , що я ледащо і ні на що не здатний.   Ні, я не ледащо. Я буду – таки малярем.

Оксана:  Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята. Ой, бідні ягняточка, що чабан

              у них такий - вони ж питочки хочуть! Жени їх до води!

Оксана і Тарас вибігають.

Український народний танок виконують учні 6 класу. Слайд 12

Ведучий. Гомоніла твоя кобза, батьку,

  Гучною струною,

В кожнім серці одбивалась

Чистою луною. Слайд 13

Ведуча. Який потрібно мати

В душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство

І через сотню літ.

Виконання  ученицею 6 класу  Жирко Я. пісні Ірини Білик «Бандуристе , орле, сизий»( кліп). Слайд 14

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

Маєш крила, маєш силу,   |

Є коли літати.           |(2)

 

Тепер летиш в Україну —

Тебе виглядають.

Полетів би за тобою,     |

Та хто привітає?         |(2)

 

Я й тут чужий, одинокий,

І на Україні

Я сирота, мій голубе,    |

Як і на чужині.          | (2)

 

Чого ж серце б'ється, рветься?

Я там одинокий.

Одинокий... А Украйна!   |

А степи широкі!          | (2)

 

Там повіє буйнесенький,

Як брат, заговорить;

Там в широкім полі воля; |

Там синєє море!          |(2)

 

Виграває, хвалить Бога,

Тугу розганяє,

Там могили з буйним вітром |

В степу розмовляють,       | (2)

 

Розмовляють сумуючи,

Отака їх мова:

"Було колись — минулося, |

Не вернеться знову".     | (2)

 

Полетів би, послухав би,

Заплакав би з ними...

Та ба, доля приборкала   |

Меж людьми чужими.       |(2)

 

Ведучий: Одним із кращих творів  великого Кобзаря про жіночу долю є його поема «Катерина» Слайд 15

                    Інсценізація уривка з поеми «Катерина» ( учні 9 та 6 класу)

Катерина з немовлям  на руках   виконує  пісню ( або уривок )  З.Огневич «За лісами, горами» Слайд 16

Ой, сонечко яснесеньке.
Ой, нiченька темнесенька.

Покотилася зіронька ясная,
На небі зорі малює.
Зажурилася дiвчина красная,
Мамина пiсня лунає.

Приспiв:
За лісами, горами! За степами, морями!
Не покине зірка та воїна.
Вiльная душа летить, вiдкривай новi свiти.
I заграє барвами Рiдна Земля.

Загубився мiсяц за хмарами,
На небi сонца шукає.
Ой, ганявся хлопець за марами,
Най, батькову пiсню спiває.

Приспiв:
За лісами, горами! За степами, морями!
Не покине зірка та воїна.
Вiльная душа летить, вiдкривай новi свiти.

 ( У хаті край столу сидить зажурений батько,коло нього на ослоні мати.Катерина   з немовлям на руках  стоїть, понуривши голову ) Слайд 17

Автор :Сидить батько кінець стола, 
На руки схилився; 
Не дивиться на світ божий: 
Тяжко зажурився. 
Коло його стара мати 
Сидить на ослоні, 
За сльозами ледве-ледве 
Вимовляє доні: 
Мати: "Що весілля, доню моя? Слайд 18
А де ж твоя пара? 
Де світилки з друженьками, 
Старости, бояре? 
В Московщині, доню моя! 
Іди ж їх шукати, 
Та не кажи добрим людям, 
Що є в тебе мати. 
Проклятий час-годинонька, 
Що ти народилась! 
Якби знала, до схід сонця 
Була б утопила... 
Здалась тоді б ти гадині, 
Тепер - москалеві... 
Доню моя, доню моя, 
Цвіте мій рожевий! 
Як ягодку, як пташечку, 
Кохала, ростила 
На лишенько... Доню моя, 
Що ти наробила?.. 
Оддячила!.. Іди ж, шукай 
У Москві свекрухи. 
Не слухала моїх річей, 
То її послухай. 
Іди, доню, найди її, 
Найди, привітайся, 
Будь щаслива в чужих людях, 
До нас не вертайся! 
Не вертайся, дитя моє, 
З далекого краю... 
А хто ж мою головоньку 
Без тебе сховає? 
Хто заплаче надо мною, 
Як рідна дитина? 
Хто посадить на могилі 
Червону калину? 
Хто без тебе грішну дуту 
Поминати буде? 
Доню моя, доню моя, 
Дитя моє любе! 
Іди од нас..." 
Автор: Ледве-ледве 
Поблагословила: 
Мати: "Бог з тобою!" - та, як мертва, 
На діл повалилась... 
Автор:Обізвався старий батько: 
Батько:"Чого ждеш, небого?" 
Автор: Заридала Катерина 
Та бух йому в ноги: 
Катерина: "Прости мені, мій батечку, 
Що я наробила! 
Прости мені, мій голубе, 
Мій соколе милий!" 
Батько: "Нехай тебе бог прощає 
Та добрії люде; 
Молись богу та йди собі - 
Мені легше буде". 
Слайд 19
Автор: Ледве встала, поклонилась, 
Вийшла мовчки з хати; 
Осталися сиротами 
Старий батько й мати. 

 

Ведуча. Покоління поколінню
               Про тебе розкаже.
               І твоя, Кобзарю, слава
               Не вмре, не поляже. Слайд 20

                      Перегляд кліпу Т.Повалій  про Україну . Слайд 21

Ведучий.Пропонуємо вашій увазі вірші  учнів  нашої школи , присвячені Т.Г.Шевченку Слайд 22

 

Гірник Вікторія, 9 клас

Кобзар…. Він спочиває тихо нині

У Каневі. А з превисокої могили

Люди складають шану Україні

За те, що у кріпацької родини

З'явився син із іменем Тарас.

Його слова всіх пробудили нас,

Допомогли збагнути, в чому сенс життя

Та пута скинути  плачів і незнання.

 

Писав про віру у майбутнє,

Надію в щастя, любов до рідних.

А його думка самобутня

Скликала до повстання бідних.

 

Блукав, страждав, ридав,

Був у далекому засланні…

А все ж любив і мріяв,

І не робив нічого марно.

 

Любив  батьків і Батьківщину,

Не забував про них ні на хвилину.

Оспівував у вірші рідну хату,

І не переставав за нею сумувати.

 

Скажімо ж спасибі, звернувшись до того,

Чиє слово звучить на  життєвих дорогах.

Кобзарю! Будь спокійний!

Твоє слово почуте!

Кобзарю! Будь спокійний!

Не плачуть вже люди!

Кобзарю! Будь спокійний!

Нове покоління щасливе!

Кобзарю! Будь спокійний!

Тебе не забули ми нині!

 

Молчанова Катерина, Друшляк Микита

               Рідна мово…

               Шевченкове слово…

               Вічне,невмируще, дороге…

               Мово наша рідна, мово калинова,

               За слова Шевченка любимо тебе.

 

     Батьку наш ,Тарасе,

     Ти живи в граніті,

     Ти живи ,поете,

      В пам 'яті людській!

     Сили і натхнення беремо в «Заповіті»,

     У слові справедливім   праведнім твоїм…

Ведуча. І доки в римах  Заповіту

Вогонь поезії не згас,

Той рух до сонця не спинити,

Бо зветься сонце те – Тарас! Слайд 23

Учні виконують 9 класу  «Заповіт» різними мовами світу(Кліп «Заповіт Т.Шевченка») Слайд 24

 

( Українська) Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

 

(Англійська) When from Ukraine the Dnieper bears

Into the deep blue sea

The blood of foes then will I leave

These hills and fertile fields

I ' ll leave them all behind and fly

To the abode of God

To sing His praise But till that day

I nothing know of God.

 

( Циганська) Гаравэ́н ман, тэ чянгэ́ндыр

Сы́р упрэ́ уштэ́на,

Састэра́ чюрдэ́н вастэ́ндыр,

Кха́м тэ ба́хт дыкхэ́на.

Дрэ ири́ бари́ пшалэ́нгри,

Статькирды́ кхамэ́са,

На бистрэ́н тэ-рипирэ́н ман

Э лаче́ лавэ́са.

Ведучий: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля. Слайд 25

           Учні  9 класу виконують пісню «Пісня  солов' їна» (кліп) Слайд 26

Не просила, не молила, не стелилася до ніг.
Розправляла доля крила, та й казала мені.
Треба жити, як співати, а співати, наче жить,
Людям душу віддавати, бо інакше болить,

А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.

Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду,
Бо немає більш ні в кого соловейка в саду.

А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.

Слайд 27