виховний захід "Між нас тобі, поете, вічно жити"

Учитель. У вересні 2019 р. літературною спільнотою відзначатиметься 250-річчя від дня народження зачинателя нової української літератури Івана Петровича Котляревського. Його творчість - справді епохальне явище у духовному житті українського народу. Нова тематика, гуманістичний пафос його творів,  висвітлення актуальних суспільних і морально-етичних питань, звернення до животворних джерел рідного слова, щедре використання багатих скарбів народної поезії характеризують новаторство автора, визначають його заслуги перед українською національною культурою.

Котляревському, як і Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Обидва митці стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського "Енеїда".

Тож спробуймо й ми долучитися до перлин творчості видатного українського поета, драматурга та громадського діяча І.П.Котляревського.

Слово надається ведучим

1. Іван Петрович Котляревський першим звернувся до животворних джерел народної мови, зробив її літературною, використав багатющі скарби фольклору та етнографії українців. Його твори сповнені непідробного гумору, високої, поетичної, щирої любові до народу. Крок за кроком розкриває нам письменник образ простого українця, стверджує його велику духовну силу, яка творить майбутнє.

2. До появи славнозвісної «Енеїди» Котляревського часто можно було чути, що, мовляв, українська мова придатна лише для хатнього вжитку. Котляревський першим проклав глибоку борозну на цілині нової української національної культури як письменник і драматург, як творець своєрідної енциклопедії народного українського побуту тих часів. Він першим заявив, що мова нашого народу багата, гарна і гідна того, щоб стати мовою літератури та науки.

1. П’єси Котляревського привабливі та безсмертні своїм правдивим відтворенням народних картин селянського життя в Україні на початку XIX ст. Михайло Коцюбинський, характеризуючи роль І. П. Котляревського в розвитку української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

Декламатор

2. Ось такими пророчими рядками Володимир Сосюра висловив свою шану засновнику нової української літератури Івану Петровичу Котляревському і його безсмертній «Енеїді», адже цього року відзначається 220-та річниця виходу «Енеїди» у світ (1798 р.). Над цим твором  Котляревський почав працювати приблизно у 1794 -1795 рр. У листі до Миколи Івановича Гнєдича він писав: «Я над малороссийской «Энеидою» 26 лет баюшки баю».

1. «Педанти,— зазначав сучасник письменника,— здивувались і — замовкли. Жовчні люди схопили цю книгу з наміром потішитись, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув — вони почали сміятися».
Поема і нині  хвилює, викликає сміх і обурення, і наштовхує на  роздуми над життям. Вона вражає своєю соціальною алегорією та образністю. 

2. Мало хто знає, що блискучу  поему І.Котляревського "Енеїда" було покладено на музику. У 1901 році композитор Г. Ашкаренко переробив її на "фантастичну оперу". Михайло Старицький написав сценарій. Через 3 роки на його лібрето А. Брандорф склав музику. Проте остаточно здійснити задум переробки "Енеїди" Котляревського на оперу і показати її на сцені вдалося Миколі Садовському та Миколі  Лисенкові.

1.  Багато зробив для популяризації творів Котляревського Михайло Драгоманов. Його літературознавчі статті перекладались і поширювались різними дослідниками Європи. У  них Драгоманов писав: "Творчості Котляревського судилося стати вічнозеленим лавром у вінку української літератури".

2. У ХХ ст.були зроблені й спроби екранізувати «Енеїду» Котляревського методом мультиплікації. 1969 року було створено мультфільм «Пригоди козака Енея», а 1991 року на замовлення творчого виробничого об’єднання «Союзмультфільм» та Міністерства культури України кіностудією «Укранімафільм» було знято 60-хвилинну анімаційну історію пригод українського Енея. У цій роботі взяла участь група талановитих митців: автор сценарію Юрій Аліков, режисер-постановник Володимир Дахно, художник-постановник Едуард Кирич, композитор Ігор Поклад, текст читав Анатолій Подубинський.

Показ епізоду з мультфільму «Пригоди козака Енея»

  1.  Відповідаючи запитам свого часу, Іван Петрович Котляревський п’єсами «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» започаткував становлення нової української драматургії. Інсценізовані ще 1819 року в Полтавському театрі, вони й досі бентежать душу глядача, викликають захоплення виразними художніми картинами й колоритністю дійових осіб. Жива розмовна мова «Наталки-Полтавки», симпатія автора до позитивних героїв свого твору — представників простого люду, ненависть до всього негативного — усе це свідчить про народолюбство Котляревського, його тісний зв’язок з народом.

2. До цього часу полонять слухачів своєю чарівною мовою та мелодіями пісні безсмертної  ,,Наталки-Полтавки” І.Котляревського. І до цього часу линуть над нашою землею  ніжні та задушевні пісні Наталки, веселі та такі, що беруть за душу, Миколині та Петрові пісні, пісні, що викликають посмішку, самого пана Возного.  Саме в піснях розкриваються національні характери героїв, їхні високі моральні цінності. У  творі звучить 19 пісень, які можна поділити на 4 групи:1 – власне твори автора; 2 – оброблені Котляревським народні пісні;3 – перероблені літературні пісні;4 – народні пісні.

   1. З початку ХІХ століття долітають до нас Наталчині пісні, світлі й ніжні, зігрівають зворушливою дівочою вірністю наші серця.  Безсмертна, вічно юна пісня Наталки! Вийшла вона із зеленої білостінної Полтави понад півтора століття тому і досі ходить од хати до хати. Завжди їй відчиняють двері,скрізь її зустрічають то ласкавим усміхом, то закоханим поглядом, то чистими сльозами. І хочеться вірити в те, що давні та вічно молоді пісні Наталки знатимуть сучасні хлопці та дівчата.

Виходить дівчина в образі Наталки

Наталка. Я, як і кожна українська дівчина, не тільки словами, а й піснями розкриваю свою вдачу. Пісня  ,,Ой я дівчина Наталка” – це ліричний портрет  простої української дівчини, що подобається хлопцям своєю красою, веселою та жартівливою вдачею і душевною вірністю. Доповнює мій  портрет і пісня ,,Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву”, з якої  читачі дізнаються, що я небагата, проста, але чесного роду, не соромлюся шити, прясти і носити воду. Моє серце  сповнене сумом і тривогою за коханим. Саме цей стан моєї душі яскраво передає пісня ,,Віють вітри, віють буйні”. А свою рішучість у боротьбі за особисте  щастя  я розкриваю в пісні ,,Ой, мати, мати”.  Щиро дякую за такий образ І.П.Котляревському та композитору Миколі Лисенку. Вслухайтеся в прекрасну мелодію пісні Наталки і хоч на хвилинку загляньте в мою душу.

 Звучить пісня Наталки (з фільму «Наталка Полтавка»)

Виходить два хлопці в образі Петра та Миколи

 Петро. Ой Миколо, я так сумує, що не маю ,,ні хатини, ні щастя, ані жінки”,  нічого в мене ,,не орано і нічого не сіяно”, бо я ,,один в світі”. У той час, як у сусіда ,,і хата біла, і жінка мила, і всі сусіда виглядають, всі сусіда поважають”.

Микола. Не сумуй, Петре, бо ти багатий душею, добротою та вірністю в коханні.  У пісні  «Сонце низенько»  ти  всьому світові  зізнається  у своєму  щирому та вірному коханні.

Петро. Так, ця пісня  передає не лише мій настрій, а й прагнення скоріше побачитися з Наталкою, з якою ось уже 4 роки  як розлучився.  Дійсно, завдяки пісням Котляревського чудово розкривається  не тільки мій характер, а й погляди на життя.

 Микола. Я  теж, Петре, ,,без роду, без племені, без талану і без приюту”, але не сумую, маю веселу та добру душу. Слова  пісні ,,Гомін, гомін по діброві” (пам’ятаєте, діти, ви її вивчали у 7 класі?), де бувалого хлопця  знають і орда, і ляхи, і турчин, свідчать про мій мандрівний, безкорисливий характер.

Петро. Так, пісні, які ти виконуєш, сповнені почуття  національної гордості  за славних прадідів, які вміли хоробро відстоювати рідну землю й обороняти її від ворога. Я чув, що ти  збираєшся разом із козаками-чорноморцями  ,,тетерю їсти, горілку пити і черкес бити”. 

Микола. Звісно, що так. Ось відгуляю у вас із Наталкою на весіллі – і в дорогу. То який же я, Микола? – Волелюбний, розумний, дотепний, добрий. Про це розповіли вам мої пісні.  А зараз послухайте зміст моєї улюбленої пісні.

Декламація вірша «Гомін, гомін по діброві» учнями 7 класу

Слово надається ведучим

    2. Говорять, що пісня – дзеркало душі. Саме таким дзеркалом є сатиричні пісні пана Возного, де розкривається його характер, вдача, натура. У піснях цього героя,  як у жодного іншого,  дійсно розкривається та відзеркалюється його душа. У сатиричній пісні ,,Всякому городу нрав і права” втілено філософію Возного - крутія й хабарника. Послухайте її у виконанні учнів 9-Б класу.

Виконується пісня «Всякому місту звичай і права» 

1. Найвдалішим і найдієвішим засобом  розкриття образу Возного є його мова. Це суміш канцеляризмів, старослов’янізмів,  казенно-судової лексики.  Прості  та  ясні  думки  він так закручує,  що і важко зрозуміти їх простому  народу.

Інсценізація діалогу Тетерваковського та Макогоненка  (дія І, ява 3) у виконанні учнів 9-А класу

 В ы б о р н ы й. А куди ви, добродію, налагодились?

 В о з н ы й.  Я наміревал - теє-то як його - посітити нашу вдовствующую дякониху, но, побачивши тут Наталку (вздыхает), остановився побалакати з нею.

В ы б о р н ы й (лукаво). Наталку? А де ж (осматривается) вона?

 В о з н ы й. Може, пішла додому.

В ы б о р н ы й. Золото - не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить.

 В о з н ы й. Нічого сказати - теє-то як його - хороша, хороша і уже в такім

возрасті...

 В ы б о р н ы й. Та й давно б час, так що ж? Сирота, та іще і бідна. Ніхто і не квапиться.

 В о з н ы й. Однако ж я чув, що Наталці траплялись женихи, і восьма пристойнії, наприклад, тахтауловський дячок, знаменитий басом своїм; другий волосний - теє-то як його - писар із Восьмачок, молодець не убогий і продолжающий службу свою безпорочно скоро год; третій - підканцелярист із суда по імені Скоробреха і многії другії, но Наталка...

 В ы б о р н ы й. Що? Одказала? Добре зробила. Тахтауловський дяк п'є горілки багато і уже спада з голосу; волосний писар і підканцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва і голі, як хлистики, а Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити і щоб жінку свою з матір'ю годовав і зодігав.

 В о з н ы й. Для чего же неписьменного? Наука - теє-то як його - в ліс не йде; письменство не єсть поміха ко вступленію в законний брак. Я скажу за себе: я - теє-то як його - письменний, но по благості всевишнього єсмь чоловік, а по милості дворян - возний, і живу хоть не так, як люди, а хоть побіля людей; копійка волочиться і про чорний  день іміється. Признаюсь тобі, як приятелю, буде чим і жінку - теє-то як його - і другого кого годовати і зодігати.

 В ы б о р н ы й. Так чом же ви не одружитеся? Уже ж, здається, пора. Хіба в ченці постригтись хочете? Чи ще, може, суджена на очі не нависла?      

 В о з н ы й. Коли другії облизня поймають, то і ми остерегаємся. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака; глядя на сіє, і я собі на умі.

  В ы б о р н ы й. А вам що до Наталки? Не тілько світа, що в вікні; сього дива повно на світі! Та до такого пана, як ви, у іншої аж жижка задрижить!

  В о з н ы й. Нігде - теє-то як його - правди дівати, я люблю Наталку всею душею, всею мислію і всім серцем моїм, не могу без неї жити, так її образ - теє-то як його - за мною і слідить. Як ти думаєш в таком моїм припадці?

 В ы б о р н ы й. А що тут довго думати? Старостів посилати за рушниками, та й кінець. Стара Терпилиха не зсунулась іще з глузду, щоб вам одказати.

 В о з н ы й. Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне! Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад буряків -- теє-то як його -- так де! Ні приступу!

 В ы б о р н ы й. Що ж вона говорить?

  В о з н ы й. Она ізлагаєть нерезоннії - теє-то як його - причини; она приводить в довод знакомство вола з волом, коня з конем; нарицаєть себе сиротою, а мене паном; себе бідною, а мене багатим; себе простою - теє-то як  його - а мене возним; і рішительний приговор учинила - що я їй, а она мні не рівня - теє-то як його.

 В ы б о р н ы й. А ви ж їй що?
В о з н ы й. Я їй пояснил, що любов все равняєть.
В ы б о р н ы й. А вона ж вам що?
 В о з н ы й. Що для мене благопристойніє панночка, ніж простая селянка.
В ы б о р н ы й. А ви ж їй що?
В о з н ы й. Що она - теє-то як його - одна моя госпожа.
В ы б о р н ы й. А вона ж вам що?
В о з н ы й. Що она не вірить, щоб так дуже - теє-то як його - можна полюбити.
В ы б о р н ы й. А ви ж їй що?
В о з н ы й. Що я її давно люблю.
В ы б о р н ы й. А вона ж вам що?
 В о з н ы й. Щоб я одв'язався од неї.
В ы б о р н ы й. А ви ж їй що?
В о з н ы й (с жаром). Що? Нічого!.. Тебе чорт приніс - теє-то як його - Наталка утекла, а я з тобою остався.

2. «Наталка Полтавка» популярна і донині. За сюжетом цієї п'єси знято однойменні кінокартини в 1909, 1936 і 1978 роках. Саме уривок із кінострічки 1978 року ви переглядали нещодавно. Сценарій до неї написав Родіон Єфіменко, режисером-постановником був Леонід Колесник, а засняв оператор Олександр Бережний. Роль Наталки у цьому фільмі зіграла Наталя Сумська,  роль Петра  -  Анатолій Матешко. Співають у цій кінострічці відомі оперні співаки Марія Стеф’юк та Анатолій Солов’яненко.

Учитель. Усі ви чудово пам’ятаєте біографію І.П.Котляревського та зміст його «Енеїди» й «Наталки Полтавки». Чи не так? Тож перевірмо, як добре ви запам’ятали факти з життя та творчості талановитого українського митця. Вашій увазі надається 12 запитань. Переможець вікторини отримає  приз.  

1. У якому творі і який  герой утікав із Трої?       (" Енеїда", Еней).

2.Після скількох років блукань і до якої країни прибувають троянці? ( після семи років до Італії).

3. Де побував Петро,  герой п’єси " Наталка Полтавка»? ( На Дону, у Харкові).

4. Де відбувається дія твору"Наталка Полтавка"? ( У полтавському селі біля Ворскли).

5. У якому місті під час вистави п’єси "Наталка Полтавка" на прохання глядачів драму показували двічі на день при  переповненому залі?

А) У Варшаві;  Б) у Дрездені;  В) у Відні.

6. Який ювілей Котляревського за ухвалою Всесвітньої Ради Миру та ЮНЕСКО святкували народи світу? 

А) 100 – річчя;   Б) 200-річчя;   В) 300-річчя

7.Яке твердження є правильним? І. Котляревський є:

а) зачинателем нової української літератури;

  б) засновником нової української літератури;

  в) основоположником  нової української літератури.

8. Коли в Полтаві відкрито літературно – меморіальний музей І.Котляревського?

А) на початку ХХ ст. (1925 р);   Б) у сер. ХХ ст. (1965 р);   В) у кінці ХХ ст. (1995 р).

9. У 1908 році на честь І. Котляревського було названо:

а) вулицю;   б) провулок;   в) площу.

10.У якому році у Полтаві відкрита садиба І.Котляревського?

  а) 1950 р.;    б) 1960 р.;     в) 1969 р.

11. Де написано такі слова « З цієї садиби на весь світ пролунав голос першого класика нової української літератури І.П.Котляревського»?

а) на погрудді пам’ятника;   б) на меморіальній дошці;    в) на могильній плиті.

12. Яке дерево символізує безсмертя І.Котляревського на його могилі?

  а) верба;   б) явір;   в) калина. 

 Учитель. І. П. Котляревський був відкривачем України і українців, їхньої мови, пісні, слави. Його твори є чудовими зразками мистецтва в нашому красному письменстві, мають велике пізнавальне, художньо-естетичне та виховне значення. Т. Шевченко назвав І. Котляревського «батьком», бо він був талановитим попередником Кобзаря, родоначальником революційно-демократичного напрямку в українській літературі. Творчість цього письменника — дорогоцінний скарб у золотому фонді світової літератури. І, як сказав Т. Шевченко:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!