Виховний захід "Мовознавче "Що? Де? Коли?"

Мовознавче «Що? Де? Коли?»

Мета: підвищувати рівень знань учнів, розширювати мовний світогляд, виховувати любов та інтерес до рідного слова, розвивати аналітико-синтетичне мислення, дружні взаємостосунки, уміння працювати в команді.

Обладнання: презентація, засоби для її демонстрування та для демонстрації мотивуючих відео, аркуші паперу, ручки, ваза з номерами завдань, нагороди (дипломи, солодкі призи).

Хід заходу

1. Вступне слово вчителя. «Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає»,  – це слова іспанського політика Хосе-Марії Арце. Наше змагання покликане підвищити рівень знань, розширити мовний світогляд, довести собі й світові, що мова жива, бо ми не тільки її знаємо, а й спілкуємося нею. І перш ніж почнемо змагання, увага на екран. Замисліться, про що говорять ваші однолітки   (відео «Говоріть українською» ). Тож привітаймо наших знавців рідної мови
2. Представлення команд (назва, девіз). Визначення журі.
3. Виконання завдань (Завдання оголошує вчитель-ведучий. Команди по черзі витягують номер завдання від 1 до 25 )

1. Шановні знавці. Часто в літературі зустрічається слово «офірувати». Наприклад, у В.Стуса зустрічаємо «Ти полум’ю любові своє життя офіруєш». Що означає це слово?                                      (жертвувати)
2. У пісні «То моє море» гурту «Скрябін» є рядки «Кругом одні вар’яти. Я вар’ятом чуть не став». Що вони мали на увазі?            (божевільний)
3. У підручнику укр. мови за 6 клас в темі «Прикметник» зустрічається слово «шагреневий»? Що означає це слово?                    (дрібна    нерівність на поверхні мінералу або шкіри)  
4. У драмі М.Куліша «Мина Мазайло» зустрічається слово «бразолійний». Що воно означає?                                   (синій)
5. Собака та вакації. Що об’єднує ці два слова?                 (Це канікули. Канікула –Сіріус, сузір’я Великого Пса, дні, коли найспекотніше, перерва)
6. У мові Західної України є слово  «кумпель». Що воно значить?  (товариш)
7. Діалектне слово «вев’юрка» споріднене зі старослов’янським «вивірка». Що воно означає?                         (білка)
8. У пісні «Чи не той то Хміль» є слово «шанці». Що воно значить?     (окопи, земляні укріплення)
9. У Франка в «Перехресних стежках» читаємо: «Гратулюю, гратулюю, пане адвокате.» Що мається на увазі? (Вітання, вітаю)
10. Чи є різниця між словами «веремія» та «верем’я»? Поясніть. (Метушня та гарна погода)
11. Споконвіків на Андрія, Водохрещу дівчата ворожать. Вони використовують різні предмети різні предмети: каблучки, палиці, взуття, свічки, книші, печеники, рушники, дзеркала та багато інших. Таємничості  найбільше надає один з них. У багатих будинках до нього додавався раніше ще й жирандоль. Слово французького походження. Що означає слово «жирандоль»? (підсвічник, канделябр)
12. Кого називали пасербицею?   (недочку, нерідну дочку)
13. Мало знайдеться людей, які б не любили фотелі. Що це? (крісло)
14.  Фразеологізм «корчити Лазаря» має те ж саме значення, що й «співати Лазаря». Що означає цей фразеологізм?  (робити з себе нещасного, жалітися)
15.  У ХІХ століття вживали слово «червчатий» стосовно одягу. Який це? (червоний)
16. Слово «твар» у творах Котляревського, Квітки-Основ’яненка не пов’язувалося з худобою. Що воно означало?              (обличчя)
17. У кав’ярнях та кнайпах подають кав’яр. Чим це годують?  (риб’ячою ікрою)
18. Кошуля – застаріле слово й означає зовсім не корзину. Підказка:його в повсякденні та на свята використовували як чоловіки, так і жінки, і діти. Без кошуль не обходилася жодна людина. Зараз кошулі стали різноманітнішими, тому втратили своє первісне значення.  (сорочка)
19.    Є фразеологізм «шахер-махер», і до нього  пізніше додалося досить непристойне продовження. Але в праці М.Грушевського зустрічаємо слово «махер». Що воно означає?           (ділок, комбінатор, спритний шахрай)
20. Що означає слово «бальон»?  (балон, куля)
21. Рахманна людина – це…              (тиха, скромна, праведна, не така, як усі)
22. І. Величковський написав працю під назвою «Дзигар з полудзигарком». Про який предмет тут говориться?     (годинник)
23. Утлий чоловік – це   (мізерний, нічого не вартий)
24. «Придзигльованка». Про яку дівчину так можна говорити? (вертихвістка)
25. Занеже, понеже - ……………(тому що)

4. Підбиття підсумків. Нагородження переможців.
5. Заключне слово вчителя

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,

але ти ,дитино,

покликана захищати своїми долоньками

крихітну свічечку букви «ї».

а також,

витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви «є»,

що зрізаний з неба

разом із ниточкою.

бо кажуть, дитино,

що мова наша — солов'їна

гарно кажуть,

але затям собі,

що колись

можуть настати і такі часи,

коли нашої мови

не буде пам'ятати

навіть найменший

соловейко,

тому не можна покладатися

тільки на солов'їв,

дитино