Мовознавче «Що? Де? Коли?»
Мета: підвищувати рівень знань учнів, розширювати мовний світогляд, виховувати любов та інтерес до рідного слова, розвивати аналітико-синтетичне мислення, дружні взаємостосунки, уміння працювати в команді.
Обладнання: презентація, засоби для її демонстрування та для демонстрації мотивуючих відео, аркуші паперу, ручки, ваза з номерами завдань, нагороди (дипломи, солодкі призи).
Хід заходу
-
Вступне слово вчителя. «Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає», – це слова іспанського політика Хосе-Марії Арце. Наше змагання покликане підвищити рівень знань, розширити мовний світогляд, довести собі й світові, що мова жива, бо ми не тільки її знаємо, а й спілкуємося нею. І перш ніж почнемо змагання, увага на екран. Замисліться, про що говорять ваші однолітки (відео «Говоріть українською» ). Тож привітаймо наших знавців рідної мови
-
Представлення команд (назва, девіз). Визначення журі.
-
Виконання завдань (Завдання оголошує вчитель-ведучий. Команди по черзі витягують номер завдання від 1 до 25 )
-
Шановні знавці. Часто в літературі зустрічається слово «офірувати». Наприклад, у В.Стуса зустрічаємо «Ти полум’ю любові своє життя офіруєш». Що означає це слово? (жертвувати)
-
У пісні «То моє море» гурту «Скрябін» є рядки «Кругом одні вар’яти. Я вар’ятом чуть не став». Що вони мали на увазі? (божевільний)
-
У підручнику укр. мови за 6 клас в темі «Прикметник» зустрічається слово «шагреневий»? Що означає це слово? (дрібна нерівність на поверхні мінералу або шкіри)
-
У драмі М.Куліша «Мина Мазайло» зустрічається слово «бразолійний». Що воно означає? (синій)
-
Собака та вакації. Що об’єднує ці два слова? (Це канікули. Канікула –Сіріус, сузір’я Великого Пса, дні, коли найспекотніше, перерва)
-
У мові Західної України є слово «кумпель». Що воно значить? (товариш)
-
Діалектне слово «вев’юрка» споріднене зі старослов’янським «вивірка». Що воно означає? (білка)
-
У пісні «Чи не той то Хміль» є слово «шанці». Що воно значить? (окопи, земляні укріплення)
-
У Франка в «Перехресних стежках» читаємо: «Гратулюю, гратулюю, пане адвокате.» Що мається на увазі? (Вітання, вітаю)
-
Чи є різниця між словами «веремія» та «верем’я»? Поясніть. (Метушня та гарна погода)
-
Споконвіків на Андрія, Водохрещу дівчата ворожать. Вони використовують різні предмети різні предмети: каблучки, палиці, взуття, свічки, книші, печеники, рушники, дзеркала та багато інших. Таємничості найбільше надає один з них. У багатих будинках до нього додавався раніше ще й жирандоль. Слово французького походження. Що означає слово «жирандоль»? (підсвічник, канделябр)
-
Кого називали пасербицею? (недочку, нерідну дочку)
-
Мало знайдеться людей, які б не любили фотелі. Що це? (крісло)
-
Фразеологізм «корчити Лазаря» має те ж саме значення, що й «співати Лазаря». Що означає цей фразеологізм? (робити з себе нещасного, жалітися)
-
У ХІХ століття вживали слово «червчатий» стосовно одягу. Який це? (червоний)
-
Слово «твар» у творах Котляревського, Квітки-Основ’яненка не пов’язувалося з худобою. Що воно означало? (обличчя)
-
У кав’ярнях та кнайпах подають кав’яр. Чим це годують? (риб’ячою ікрою)
-
Кошуля – застаріле слово й означає зовсім не корзину. Підказка:його в повсякденні та на свята використовували як чоловіки, так і жінки, і діти. Без кошуль не обходилася жодна людина. Зараз кошулі стали різноманітнішими, тому втратили своє первісне значення. (сорочка)
-
Є фразеологізм «шахер-махер», і до нього пізніше додалося досить непристойне продовження. Але в праці М.Грушевського зустрічаємо слово «махер». Що воно означає? (ділок, комбінатор, спритний шахрай)
-
Що означає слово «бальон»? (балон, куля)
-
Рахманна людина – це… (тиха, скромна, праведна, не така, як усі)
-
І. Величковський написав працю під назвою «Дзигар з полудзигарком». Про який предмет тут говориться? (годинник)
-
Утлий чоловік – це (мізерний, нічого не вартий)
-
«Придзигльованка». Про яку дівчину так можна говорити? (вертихвістка)
-
Занеже, понеже - ……………(тому що)
-
Підбиття підсумків. Нагородження переможців.
-
Заключне слово вчителя
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти ,дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї».
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.
бо кажуть, дитино,
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть,
але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко,
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв,
дитино