Виховний захід "Моя рідна Україна"

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любовю і миром.

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Ми вам його підносимо на білім
рушничкові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були
здорові.

(Уклін)

ВХІД ДІТЕЙ «Запорізький марш»

Сьогодні ми зібралися,

Щоб диво цвіт квітчати.

Щоб всім вам розказати
Про Україну - мати.

Я маленький українець, не цураюсь свого
роду,

Знаю мову, люблю пісню рідного народу.

Виростатиму швиденько, як у дощ грибочок,
Україна - моя ненька, я її синочок.

Знаю, бо казала мені моя ненька,

Що я українка правдива маленька.

Знаю, Україна серцю мому мила,

Я по - українськи молитися вчила.

А моя опора - то Божая Мати.

Мати Україна, повна благодаті.

Ось мою молитву прийми, Отче Боже,

Нехай Україні вона допоможе.

Я народилась в Україні
І почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш - все моє!

Трава для мене зеленіє,

Для мене світлі дні.

І сонце пестить та леліє,

Летять до серденька пісні.

Тут кожна квіточка співає,

Струмочок ніжно жебонить.

І краю кращого немає,

Де б я могла так вільно жить!

Пишаюсь тим, що я в країн ка,

Вкраїнці прадід мій і дід,

* X ^ Що славної землі я стебелинка,

Що мій козацький гордий рід.

і

Загадки

Знак держави головний- Всяк його повинен знати.

Воля, слава, сила в нім Отож, спробуй відгадати.(Герб)

Тризуб, немов сім'я єдина,

Де тато, мама і дитина Живуть у мирі і любові На Україні вольній, новій

Коли звучить він- всі встають,

До серця руку прикладають,

І вголос, й подумки співають,

І Україну прославляють.(Гімн)

Слова палкі, мелодія врочиста ... Державний гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста Це клич один з мільйонів голосів. ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Тризуб, немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина Живуть у мирі і любові На Україні вольній,

З

Синьо-жовте полотнище Гордо майорить.

Це - ознака сили й слави Української держави.

Синє небо, жовте жито - Цю святиню знають діти.(Прапор)

Тут калина і верба,

Тут і радість, і журба,
Ніжне материнське слово
І така чудова мова.

Ніби птаха легкокрила,
Волелюбна і щаслива,
Краю ніжній і святий,

Прапорець, що я тримаю, для мене - єдиний,
Прапорець цей, що я маю - символ України.
Нема в світі більш святого й не буде ніколи,
Від край неба голубого над пшеничним полем.

(Таночок Прапор)

Рідна моя Україно!

Земле люба і єдина,

Тут Тарасові стежки,

Солов’їнії пісні.

Я люблю тебе, ти - мій!

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй Зрости достойним сином.

Україно величава!

Ти для нас - наш рідний дім.

Ти- єдина, ти - держава,

Розквітай на радість всім!

Ведуча. Навіть пташці без свого гнізда погано, а що вже казати про людину. Людина намагається жити там, де найкраще.

Інсценізація.

Облітав журавель
Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила ноги натрудив.

Я спитала в журавля:

Де найкращая земля?

Журавель відповідає...

Журавель. Краще рідної немає!

* Вчитель. Де ж найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів
Зупинили неба синій став.

На стежині сонце стріла я
Привітала його й запитала:

Всі народи бачиш з висоти,

Всі долини і гірські стежки.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонечко. Правда все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля
Та найкраща, де родився ти.

Вчитель. Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина - то найкращий край!

Моя Батьківщина - це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина - це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина - це злагода й мир,

І небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

з

Моя Батьківщина - ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

Моя Батьківщина - це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дід мій і я,

Всі рідні і друзів багато.

Пісня « Щоб квітла Україна»

Любі друзі! Хоч ще діти,

Ми вже добре знаєм, що звемося
українці

й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка
І всі члени роду -
Всі належать до одного
Українського народу.

А чи знаєте ви що таке родина?

Родина - це не тільки рідні. Це і наш клас, і школа, година до родини -
народ. Ми з вами усі - український народ, який складається з родин -
маленьких і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня річка бере силу з
маленьких джерел, а зруйнуй їх, і річка засохне, так і наша українська
культура збагачується маленькими родинами.

Родині ми складаєм славу нині.

І скажемо багато добрих слів,

Бо все найкраще в дітях від родини.

Привітність, щедрість, щирість, доброта
Усі традиції народні і святі,

Та мудрість й віра чиста і свята.

Батьки для нас - це найдорожчі люди.

Вони піклуються і думають про нас.

Тому вклонитися доземно ми повинні
За диво й за життя своїм батькам!

(Уклін)

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Я люблю свою хату
І подвіря й садок ,
де і сонця багато ,
і в жару холодок.

Все для мене тут рідне:
стіни - білі,як сніг,

І віконце привітне,
і дубовий поріг.

Хата моя, біла хата ,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята .

Мальви цвітуть край вікна.

Як вечір ляже на тихі шати,

То буде мати мені співати,

Від серця пісня, як сон щаслива,

Дитинством пахне хатина синя.

Ведучі. Маленькі сіни, ясна
світлиця,

Всюди чистенько, так як годиться.

Стукає в вікна груша крислата -
Це наша хата, це наша хата.

Дубові лави, з ясеня скриня.

Вбрання ховає туди господиня.

Вимиті вікна, писана стеля,

Біла постеля, біла постеля.

Хлопчик: Що ви, хлопці, зажурились?

Та невже ви притомились?

Годі думати, гадати,

Нумо до дівчат гуляти!

Хлопчик: Дівчата! Знаємо ми, які ви гарні господині, то, може, ви нас
почастуєте?

Дівчинка: Почастувати можемо! І улюблені українські страви знаємо! Одну
страву ми приготували. Відгадайте яку.

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді - хіп та в окріп,

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будемо частувати!

Хлопці: Та це ж вареники!

Дівчата: Так-так, це вареники. То ви хочете вареників?

Хлопці: Хочемо!

Дівчата: Ходімо почастуємо вас варениками.

У кожного народу є святині,

Святині є і в рідній Україні:

Батьківська хата, материнська пісня,

Рушник на образах пречистих,

Дівочий віночок, червона калина,

І хліб український - наша святиня.

Вони - наша спадщина, наш оберіг.

Вони - наша гордість на весь білий світ!

Й-цв~ шіш цмігйрт

Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочита
І вінок найкращий в світі
Буде ненька- Україна мати.

Вінок в Україні завжди був своєрідним жіночим оберегом. Вінки виплітали

з різного зілля від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки
окрасою голови, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і
біль угамує і волосся збереже. Дівочий віночок - обов’язково з живих квітів,

має цілющі властивості.

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка - справжняя перлина,

Як намисто, я вінок сплету.

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друже мій, послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

( Виходять діти-квіти)

Ружа Вінок Україні сплітаємо, друзі!

Знай , квітка найперша в віночку,

• то ружа.

Де б не цвіла, але ружа віднині
Серце своє віддає Україні.
Мальва Мальва в вінку, як в садочку квітує.

Мальва себе як надію дарує.
Безсмертник Ця квітка смерть перемагає,

Тож ніколи не вмирає,

От безсмертником і зветься,

На здоров’я нам дається.
Барвінок Барвінок до вінка в’яжи,

У квітці цій - життя душі.

Як небо, квітка ця блакитна,

В вінку займає місце гідне.

Калина У центр вінка вплети калину -
Нагадає хату рідну,

Нагадає землю рідну -
До вінка вплетем калину.

Волошка Волошка в вінку -

Від неба, від літа.

Волошка - це квітка,

Що вміє дружити.

Волошка нас в свята
Церковні вітає
В відварі з волошок
Нас мати купає.

Ромашка Ромашка у віночку -
Чистенька і гожа.

Білі вії, жовте личко,

На сонечко схожа.

Мак Як без вишні - не садок,

Так без маку - не вінок.

Цілу купу нарвемо -
Всім віночки сплетемо.

Квіти яблуні Квіти яблуні, квіти вишневі
Доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими - ніжно-

рожеві,

Подивіться, яка це краса!

Вчитель Ці віночки-обереги,

Знати всім з дитинства треб
Це барвистий спів землі,

Пам’ятай його завжди.

Подивіться, який він став пишний та красивий. Але все-таки чогось не вистачає? Чого?

• Стрічок.

Вчитель А що для вас є Україна? Давайте вплетемо свої стрічки у вінок під назвою Україна.

(Діти вплітають стрічки з написами , які озвучують, в віночок. На стрічках написи: Батьківщина, Вітчизна, отча земля, держава, родина, рідна домівка, пісня, бабусина казка, молитва, батькова ласка, мамина колискова, рідна мова, обереги, хлібне поле.)

Український рушник... З вишитими квітами, зірками, птахами... Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі він був і є невід’ємною часткою нашого життя та побуту. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні. Це не тільки окраса нашого дому, але й оберіг. Без рушника неможливі народження, одруження, зустріч гостей.

Пісня « Рушники»

Дівчата імітують вишивання рушника.

Вишивала матінка рушники,

На долю щасливую, на роки.

І лягали ниточки по одній.

Ранком все всміхалося сонце їй.

Вишивала матінка вечерком,

І лягали хрестики всі рядком,

Бо трудилась матінка до зорі,

Щоб щасливо жилося дітворі.

Вчила рідна матінка всіх пісень.

І добру навчала нас кожен день,
Садила барвіночок край вікна,

Щоби доля була в нас не сумна.

Ми своїми вправними руками
Вишиваєм рушничок нетканий.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові.

Синя нитка - птиці пролітають,

А червона - мальви розцвітають,
В мене голочка слухняна,

День удень працює зрання.

Щоб квітки на рукаві Зацвітали, мов живі,

Він простелиться тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно В нашій хаті на мир, на добро.

Рушник на стіні - давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

- Через віки пронесли українці любов до різних речей, тварин, а особливо рослин, тому що з давніх-давен вважали їх святинями свого народу.

• Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».
• А ще народ каже: «Дівка,як верба: де посадили, там і прийметься».
• Не можна уявити собі двору на Україні, де б не ріс кущ калини.

Інсценізація української народної пісні «Ой є в лісі калина» Калинонька:

Танець « Калинонька»

Я не груша, я - не слива,

Я - калинонька вродлива!

Я стою в зеленім листі
У червоному намисті.

А чому я так прибралась?

Бо до свята готувалась.

Є багато пташок голосистих,

Любі милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.

Учень Летять великі птахи
Ліси, поля минають,

Ту хату де осядуть —

Щасливою вважають..

Лелека-чорногузка
Це — символ України,

Як оберіг у хаті
Великої родини.

На білих крилах птаха —

Хвиляста чорна смуга.

Неначе розлилася

⁹ о

За рідним краєм туга.

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного.
Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Українці завжди вставали
на захист своєї Батьківщини і часто ціною власного життя боронили її

Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся

за свою незалежність.

Ведучий 1. 23роки Україна не знала війни. Але війна не обійшла нашу
державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів
пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило
полум’я військових дій.

Ведучий 2.Слова «Слава Україні - Героям слава» перестали бути просто
вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент
нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини.

їм увіках судилося безсмертя

Переключати фото героїв

Схилімо голови перед пам’яттю Героїв, які поклала свої молоді життя в ім’я миру в нашій державі.

Пам'ять всіх загиблих вшановуємо хвилиною мовчання.

(Хронометр відбиває хвилину).

Вчитель. Прошу сідати.

Падали хлопці на чужій землі, а в них на м'яких долонях лінії життя такі
довгі і прекрасні... Разом із ними пішло в небуття чиєсь щастя. Але вони
живуть у пам'яті бойових друзів, продовжують усміхатись зі сторінок
солдатських альбомів. Вони вічно живуть у люблячих, палких материнських

серцях..

Сьогодні в Україні чорний день...

В домівках у героїв ллються сльози,

Та повернути їх ніхто не в змозі -
Сьогодні в Україні чорний день.

Помолимось усі за їхні душі.

Поставимо в церквах за них свічки;

Чоловіки, батьки, сини та друзі -
За рідну землю в небі полягли.

Хай мати не побачить смерті сина,

Хай дівчина не плаче за коханим,

Хай батько зможе виростить дитину,

Хай прийде мир на нашу Україну!

Виставляється екран

ДІТИ ВИХОДЯТЬ НА ШИКУВАННЯ

1. дит.: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна - і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2. дит.: Я - твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

3. дит.: Я хочу, щоб сонце світило яскраве,

Купало обличчя у водах Дніпра.

Буяли шовкові, уквітчані трави
І мирно вставала щоранку зоря.

4. дит.: „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” -
   Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас - найкраща, бо ти в нас - єдина,

Немає другої такої землі!

-Ми - є діти українські.

ю

Український славний рід.
Дбаймо, друзі, щоб про нас
Добра слава йшла у світ.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе -
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

Пісня «Україно моя»

Вчитель. Любіть свою країну, пам’ятайте її минуле, творіть щасливе сьогодні і вірте в краще майбутнє!