Виховний захід на тему "Їх душі - горіння і криця".

Виховний захід

«Їх душі – горіння і криця»

Сценарій свята до День захисника та захисниць України.

МЕТА

– Вшанування пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності України;– утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті про доленосні події в Україні початку ХХІ століття та сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в учнівської молоді; – привернення уваги юних митців до глибокого осмислення героїчної історії України і рідного краю; – виявлення обдарованих дітей, підвищення їх художнього та виконавського рівнів.

Звучить вірш (легка музика)

Я хочу, щоб прийшла жадана воля,

Щоб серце матері забилося без болю,

Щоб встала тут, де попіл і руїна,

Й подала руку сонцю Україна.

Вчитель історії. Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб вшанувати 79-річчя створення і боротьби Української Повстанської Армії. Більш як півстоліття відділяють нас від цих тривожних і трагічних часів... Український народ, знеможений жорстокою політикою радянізації після вступу на західно - українські землі 17 вересня 1939 року загонів Червоної Армії і НКВС, через два роки опинився в іншому пеклі – Україну окупували німецько-фашистські війська. Іноземні загарбники один поперед другого прагнули завоювати і встановити панування на багатих українських землях. Ніхто з них не враховував інтересів самих українців. А наш народ жив, страждаючи і виношуючи мрію про власну незалежну соборну Українську державу. Знайшлася в Україні та сила, яка підняла ідею боротьби за вільну і самостійну державу вище всього іншого, навіть за життя. Це була Організація Українських Націоналістів, яка стала ініціатором створення і ідейним натхненником Української Повстанської Армії. Прислухайтесь до голосу історії!

Ведучий1. Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів.

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії.

Ведучий 2. Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо не одну із сторінок нашого славного минулого.

Ведучий 1. З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті.

Ведучий 2 . Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтвата, Днем створення Української Повстанської Армії та День захисника Вітчизни. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народнорелігійне, а й національне свято. 

Ведучий 1. Воно є всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі — всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

Ведучий 2. Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості; різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, чарівної природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей. Сьогодні ми зібралися, щоб засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму і відзначити наші свята.

Ведучий 1. Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих,  чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

Ведучий 2. Збройні сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

Ведучий 1. 14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.

ВИХОДЯТЬ КОЗАЧАТА ( 3 класу)

1.Ми любимо сонце і квіти, І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти. Землі української цвіт.

2. В яку б не пішли ми дорогу, – Ти, пісне, над нами злітай!
   Крокуючи гордо і в ногу, Ми славимо рідний наш край.

3.Наш приятель – сміливий вітер, відвага – це наш заповіт,
Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

1. Живуть в нас батьків заповіти; – свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

2.Поведу таку я річ: що ми знаємо про Січ

І про нашу Україну й нашу армію єдину.

3.Маленькі наші ноги, та знають свою путь.

На службу Україні, як виростуть підуть .

1.Маленькі наші руки та кріпнуть і ростуть .

На службу Україні всю працю віддадуть.

2.Дитячі в нас серденька та щире в них чуття.

Любити Україну будуть ціле життя.

2. Непереможну у бою ми славим армію свою Бо всі на світі чесні люди: і дорослі  і  малі Хочуть миру скрізь і всюди, хочуть миру   на землі.

ПІСНЯ про козаків

Сценка 1

1-й козак: Ой куди це ми попали?
Кошовий: Панове козаки! Я покликав вас на Благословенну Хортицю, аби вчинити вельми важливе і зело мудре діло.
2-й козак: Що це за діло?
3-й козак: Знову будемо листа Султанові писати?
4-й козак: а, може, чолобитну цариці Катерині?
1-й козак: Та ні! Меморандум прем’єру.
Кошовий( підносить вверх булаву): Тихо! Що це вам несанкціонований мітинг? Справа , можна сказати , державної ваги! Будемо гуртом писати листа нашим нащадкам, козакам 21-го століття.
2-й козак : Чудово!
3-й козак: Лист потомкам! Нашим онукам! Правнукам!
1-й козак( лічить на пальцях): Пра-пра-пра-пра…
Всі:Правнукам!
Кошовий: Писарю!
Писар: га?
Кошовий: Каламар і перо є?
Писар: Є! Осьочечки! 
2-й козак: Він і спить з пером за вухом.
Кошовий: А папір є?
Писар: Є!
Кошовий: Пиши. Чолом вам, дорогі наші нащадки-шановні козаки!
3-й козак: Славні запорожці! Веселі запорожці!
4-й козак:Співучі запорожці! Непитущі запорожці!
Кошовий: Непитущі! Що за наклеп?
2-й козак: Дійсно ,непитущі, бо закусувати нічим, самі ціни засталися!
Кошовий:Перед усім дозвольте побажати вам великого щастя!
1-й козак: Здоров'ячка ! Добра й достатку!
3-й козак: Миру й злагоди!
Кошовий:Заповідаємо вам, як зеницю ока берегти матінку - Україну!
5-й козак: І Дніпро!
1-й козак: Хортицю!
Кошовий: Волимо, щоб Ви і нині, і прісно, і довіку пам'ятали достославних лицарів нашого роду.
2-й козак:Сірка! Дорошенка! Наливайка!
3-й козак:Сагайдачного! Калнишевського! Мазепу! Хмельницького!
Кошовий: А хто це все зневажатиме, занапастить Дніпро, закоптить небо, витолочить Хортицю, забуде материнську мову, того відправити на Дурну Скелю, нехай комарів годує!
1-й козак:Краще посадіть на гарячий мартен отим місцем, що нижче спини і називається…
Кошовий: Тихо!
3-й козак:Тихо не можна ,бо шкварчати буде!
Кошовий:Я кому сказав! Тихо!
Кошовий(писарю): Пиши! За сим-наш низький уклін всіму чесному українству! Написав? Тоді амінь! Голосувати як будемо? Поіменно? 
4-й козак:Навіщо? У нас же кон-сен-сус!
Кошовий:Отже ,згода!
Всі: Згода!
Кошовий: Тоді прошу представників січей прикласти руку: Хортицька Січ! Томаківська! Кам’янська ! Базавлуцька! Чортомлинська!
Олешківська! Усі підписалися?
Всі: Усі!
Писар:Як відправляти листа будемо?Волами чи авіапоштою?
Кошовий: заший у шапку і закапай на Хортиці. Потомки будуть будувати козацький меморіал знайдуть і прочитають.
5-й козак: УРА!
1-й козак: Слава кошовому!
Кошовий: І хай ніколи козацькому роду не буде переводу!!!
Всі: Козацькому роду не буде переводу!!

Пісня «Ой горі та й женці жнуть»

1. Патріотизм козаків та їх любов до рідної землі була унікальним явищем в історії людства. Віддати своє життя за своїх друзів козаки вважали найбільшою любов’ю.

2. Хоч і загинули запорожці, та не загинула їхня слава великих героїв, могутніх велетнів, які поклали свої голови за віру, за народ, за безцінну волю.

3. Роки, роки … Скільки б їх не минуло, не зітруть вони у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за нашої Вітчизни в роки Великої Вітчизняної війни. Не забуваймо і ми воїнів із нашого села, які пішли на фронт і не повернулись до своїх рідних…

4. Більша частина населення України боролася проти фашизму в лавах Червоної Армії, брала участь в партизанському та підпільному русі. Ця війна завдала Україні величезних втрат. За 4 роки загинуло 3 мільйони українців, а це майже кожен 6-й мешканець України.

2 мільйони українців були примусово вивезені на роботи до Німеччини. Було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, 28 тис. сіл і хуторів, більше 16 тис.підприємств. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам’ять про всіх , хто відстояв державу в тій страшній війні.

Сценка 2.«В Сибір»

1. (Виходять група молоді і конвоїри)

2. 1-й конвоїр: Чей ето сын! Он бандыт!

3. Жінка: Це не бандит. Це мій Михайло. Сину, що вони з тобою зробили?

4. 2-й конвоїр: Ты его мать? Ты на свет родила бандита! Ты умреш с ним!

5. Андрій: Не чіпайте матері, іроди! Вона не винна ні в чому!

6. 1-й конвоїр: Молчи! Вы все и вся ваша родня к белым медведям уедете!

7. Жінка: Синочки, відпустіть його, він ні в чому не винен.(Падає на коліна)

8. 1-й конвоїр: Молчи !

9. Михайло: Встаньте, мамо! Дорогі брати і сестри! Невинна ллється кров на нашій землі. Та настане день розплати, і ворог заплатить за все зло, за кров невинних людей. По всій Україні чути плач і сльози, в’язниці забитті невинними людьми. Допомоги чекати немає від кого, треба самому боротися, будемо битися до загину, доки серце б’ється! Слава Україні. Слава! Слава! Слава!

10. 1-й конвоїр: Молчать! Молчать!

Жінка: ВІРШ

Вийшла в степ широкий Мати посивіла.

Виплакала очі від журби вона

Біля квітів маку стала заніміла

Й згадувалась знову матері війна.

І почула голос сина над житами,

То зітхала мати, то вогонь палав:

«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо,

Я своєю смертю смертІ потоптав

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини

І твоє невтішне материнське горе –

То прокляття вічне паліям війни»

Пісня….

Ведучий 1. Солдатські окопи, воронки від снарядів – ці шрами війни природа залікує за сотню років. Подвиг же героїв передається з покоління в покоління і житиме в людській пам’яті вічно.

Солдатські листи… Скільки їх було за 4 роки? Кажуть, що якби з них зробити килим, то вистачило б накрити всю земну кулю. І більшість з них починалась словами “ Моя дорога, мамо!” чи “ Моя люба, кохана дружина, дочко, сестро. ”

Ведучий 2 .Обеліски, пам’ятники. Скільки їх? Але чому нема пам’ятника матері, що досі чекає свого сина, вдовам – жінкам, які виконали останній заповіт чоловіків – вивели в люди дітей. Самі вони, затамувавши горе і біль, відбудовували зруйноване, виховували своїх дітей – продовження нашого українського роду.

Ведучий 1. Свято Покрови Пресвятої Діви Марії в Україні пов’язане не лише з героїчною славою козаків-запорожців. 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади було створено Українську Повстанську Армію

Ведучий 2.14 жовтня 1942 р. було створено УПА, яка відродила славні традиції козацтва в Україні. У світовій історії це було унікальне явище – діюча самостійна армія без незалежної держави. І сьогодні ми повинні пам’ятати, що воля, свобода і незалежність українського козака і повстанця є вічними, а українська нація – непереможною!

Ведучи 1. Більшість повстанців це були молоді люди віком до 30 років, здебільшого бідні. Їх привчали до дисципліни та відповідальності. Порушників ж суворо карали. В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї і татари. Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини і Росії, переховуючись від їх спецслужб. З початку назва УПА належала збройному формуванню «Поліська Січ» під проводом Тараса Бульби-Боровця, що діяла на Поліссі та Волині з початку війни.

Ведучий 2. У 1942 році УПА розпочинає національно-визвольну війну проти нацистів та терору московської влади. Вони нападали на німецькі залоги і звільняли полонених, відбивали українських людей, яких везли на примусові роботи до Німеччини; часто врятовані хлопці приєднувались до УПА.

Ведучий 1.Так із пролитої крові і страждань виростала бойова слава воїнів УПА. Усі воїни мали свої псевдоніми, розкривати які можна було лише після смерті. Так і гинули вони часто невідомими. Девізом для українських повстанців були слова: «Ліс – наш батько, а нічка – наша мати».

Ведучий 2. Все керівництво УПА було високорелігійним і велику увагу приділяло захисту церкви на Західно-Українських землях від безбожного комуністичного режиму. УПА вела христову війну в ім'я віри, правди, справедливості з диявольським більшовизмом, котрий потопив в крові тисяч священослужителів мільйони вірних християн.

Ведучий 1. 1943 по 1950 рік УПА контролює усю Волинь і Поділля. Керівником було обрано Романа Шухевича. У кінці 1943 року УПА нараховувала вже близько 15 тисяч осіб.

Пісня «Ой там у лузі, при дорозі»

Ведучий 1. УПА це широкомасштабний партизанський рух опору, що діяли в Другу Світову Війну. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. Зброю, боєприпаси, уніформу діставали в бою з нацистами і більшовиками. УПА володіла сіткою підпільних військових навчальних закладів.

Ведучий 2. За роки існування УПА в її лавах побувало до 400 тисяч осіб. Після війни радянська влада жорстоко розправлялася з воїнами УПА: полонених розстрілювали відразу або ж прилюдно вішали, під час допитів застосовувались нелюдські тортури, закатованих навіть не дозволяли ховати, а для дезінформації населення формувалися спецбатальйони енкаведистів, що з’являлися в одностроях УПА, несучи усім зустрічним страх і смерть. Так, вся родина Романа Шухевича, дружина і малолітні діти, були арештовані, піддані фізичним і моральним катуванням та утримувалися як заручники.

Пісня…………….

Ведучий 1. Останнім її командиром аж до 1955 року був полковник Василь Кук-Коваль. Окремі частини УПА зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній повстанець Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 році, після проголошення незалежності України.

В тім краю, де все співає вранці, І шумлять закохано ліси, За Вкраїну билися повстанці- Прометеї волі і краси. Боронили землю від фашистів, Від поляків і більшовиків, Щоб ніколи у селі і в місті

Не затих народу вільний спів. Та високі мрії не збулися, І злетіть соколи не змогли. Ворогам поганим не здалися, І в холодні ями полягли. Прийде час- нащадки їх прославлять, Й полетять пісні, як журавлі. Збережемо, браття, світлу пам’ять Про героїв нашої землі! Пісня….

Ведучий 2. Достойними нащадками Української повстанської армії є сьогоднішня молодь, яка вже має право називатися захисниками Вітчизни, бо брала активну участь у Революції гідності,  допомагає і підтримує українську армію з початку війни з російськими загарбниками на сході.

МЕНІ НАСНИЛОСЬ…

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”

«Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?”

“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”

“А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Я вірменин, а теж Вкраїни – син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.”

… Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

” За Україну нас вбивають, брате мій.”

Ведучий 1. Запалимо свічку………. (діти- участники виносять запалену свічку)та хвилиною мовчання вшануємо пам'ять героїв, що полягли за Україну.

Всі стоять……..

Читець. (виходить і ходить між учасниками)

Миру нам сьогодні треба!

А кожен герой – він не воїн, він батько, він син у пітьмі…

Не знає він сну і спокою, і лиш запитання німі.

А скільки коштують сльози? Чи знаєш ціну життя?

Чи є та причина заради якої не стане у мами дитя?

Візьмемось за руки,……. бо разом ми сила, і серце запалим своє.

Це наше майбутнє, це наша країна, вона в наших душах є!

Ми вільні! Така наша доля. У нас є правда своя.

Не будемо жити ніколи в неволі! Ми сильні! Єдина сім’я

Список використаних джерел

1. https://szenki.in.ua/

2. https://www.radiosvoboda.org/a/28806551.html