Виховний захід на тему: "Квітку не зриваю, квітку - вишиваю"

ВИХОВНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ:

«Квітку не зриваю – квітку вишиваю».

Мета: 

Навчальна: привернути увагу дітей до знищення рослин-первоцвітів, що занесені до Червоної книги України; поглибити знання про відповідальності за стан довкілля, акцентувати увагу, що природа вимагає від людей любові й поваги, турботи і дбайливого ставлення.

Розвиваюча: розвивати любов до праці

Виховна: ви­ховувати бережливе ставлення до рослин-первоцвітів, любов до рідного краю.

Обладнання: телевізор, голки, нитки, стрічки, полотно, ножиці, п’яльця.

Хід заходу

І. Організаційний момент.

Дітям демонструють під музику коротке відео про первоцвіти.

На дошці написані слова з твору Олени Пчілки:

Весна-чарівниця, неначе цариця,

наказ свій послала, щоб краса встала.

І проліски, і травка, й зелена муравка,

і кульбаба рясна, й фіалочка ясна.

Всі квіти весняні, веселі, кохані,

з-під листя виходять, голівки підводять,

од сну зимового до сонця ясного..!

ІІ. Повідомлення теми та мети заходу.

Вчитель: Дорогі дузі! Тема нашого заходу: «Квітку не зриваю – квітку вишиваю». Говорити сьогодні ми будемо про первоцвіти, про те, як зберегти цю весняну красу для наших нащадків. З приходом тепла все в природі оживає. Першими зустрічають красуню-весну маленькі квіточки, які народ і називає первоцвітами. Це підсніжник , пролісок, фіалка,сон-трава, барвінок, медунка, первоцвіт і конвалія. А біда цих маленьких квіточок у тому, що вони беззахисні і деякі скоро зовсім зникнуть
ІІІ. Основна частина

►► Теоретична частина

Вчитель: Сьогодні у нас зібралась комісія з різних людей, які обговорять проблему збереження первоцвітів.

Учень-природознавець: Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Але є у них інший, набагато страшніший ворог, від якого важко врятуватись – це ми з вами. В Україні вже зникло майже 50 видів рослин. І цей процес триває... Дуже швидко з „лиця Землі” зникають усі види підсніжників, диких тюльпанів, сон-трави та інших первоцвітів. Ще трішки і ми більше ніколи не зможемо милуватись їх красою, а наші діти та онуки будуть знати про них лише з книг та оповідей. За вікном ще панує зима, але про весняне тепло нам нагадують перші вісники пробудженої природи – первоцвіти.

Учень-правозахисник: Та, на жаль, не встигли квіточки порадіти теплу сонячного проміння. Бо, ми, „дбайливі господарі”, та „шанувальники краси” вже встигли зірвати їх та прикрасити ними власні оселі. А через день викинути їх на смітник, через те, що зів’яли. Підсніжники, сон-трава, дикі тюльпани, цикламен, шафран - це все жертви людської зажерливості та бездумності. Заради грошей щороку знищуються тисячі цих видів рослин. Не зупиняє „торгівців красою” і те, що ці первоцвіти занесені до Червоної Книги, а деякі зовсім знаходяться на межі зникнення. Горе-бізнесмени закуповують квіти оптовими партіями у Сімферополі, Джанкої та Карпатах, а потім відправляють їх на торгові точки, переважно стихійні: у переходах, на зупинках громадського транспорту, біля метро. А якщо ж „продукцію” не встигли вчасно продати, то тисячі рідкісних та зникаючих підсніжників просто викидають.

Учень-еколог: Переважна більшість рослин — красиві декоративні рослини, які є од­ним із провісників весни. Ця краса не лише спо­нукає до почуття прекрасного, але і є об'єктом наживи. Люди, байдужі до майбутнього, безжально ви­ривають первоцвіти разом із підземними пагона­ми, що й призводить до зменшення чисельності видів.

Зникають рослини внаслідок:

- масового зривання на букети, як лікарських та харчових рослин;

- руйнування степової рослинності;

- викопування та витоптування травостою;

- проведення осушувальних робіт;

- вирубування лісів.

Учень-природознавець: Первоцвіти мають ще іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького походження і в перекладі означає „швидкоплинний”, „скороминучий”. Таку назву вони отримали через те, що дуже швидко зацвітають. Первоцвіти ще восени готуються до весни, накопичуючи в своїх цибулинах запаси поживних речовин, щоб вчасно зустріти весну та порадувати нас своєю красою. Тому, зірвавши всього одну стеблину з трьома первоцвітами, ми знищуємо 45-60 насінин. А для того, щоб виросла, наприклад, доросла квітуча конвалія потрібно аж 7-8 років.

Учень-правозахисник:Рідкісні рослини та первоцвіти охороняються Червоною Книгою та Законами України ( „Про рослинний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про Червону Книгу України”). Проте найбільш дієвим способом захисту перших провісників весни від знищення є проведення щорічної всеукраїнської природоохоронної акції „Первоцвіт”. До цієї акції активно сьогодні долучаємось і ми.

Учень-фотограф: Для того щоб первоцвіти не зривати, їх потрібно знати. Хочу показати вам первоцвіти нашого краю (демонструє фото первоцвітів Дніпропетровщини (Додаток).

Вчитель: Завітала у гості до нас сьогодні і «Червона книга України» і вона має що нам сказати.

«Червона книга України»:

В Червону книгу Ви занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в Вас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть цвісти дивні квіти,

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня – підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче,

Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ви всі – господарі природи,

Тож збережіть її Ви вроду.

Не слід нищити природу навколо себе. Не рвіть без потреби квітів і трав. Говоріть про це друзям, меншим братикам та сестричкам, знайомим, сусідам, рідним і самі оберігайте весняні квіти. Пояснюйте оточуючим, що ці рослини треба берегти й охороняти, інакше вони можуть зник­нути назавжди. Особливо зверніть увагу на росли­ни, що квітнуть рано навесні — ранньоквітучі, які стали рідкісними (цикламен Кузнєцова, пролісок білосніжний, сон великий, горицвіт весняний). Бережіть їх! Адже матінка-природа створювала цю весняну красу з ніжністю і любов’ю.

Хлопчик-первоцвіт: А про це розкажу Вам я.

(Легенда «Первоцвіти»)

Після довгої зими покликала мати Природа свою улюблену донечку Весну і каже їй:

- Ну, доню, час тобі до роботи братись. Землю від сну будити, в земні шати одягати, квітом прикрашати. А доня Весна тільки цього й чекала. Сонячні промінчики розкидає, все живе теплом огортає, від сну будить, дощем сріблястим напуває. Відігрілась Земля, напилась цілющої вологи і вирішили віддячити Весні. Почали викидати квіточки. Такі маленькі, але сміливі й горді. Не бояться вони ні холоду, який вертає зненацька, ні криги, яка ще зранку огортає стебло. Першим з-під снігової кучугури виткнувся підсніжник. Шпичастим листочком проштрихнув дірочку і простягнув до сонця біленьке личко. Далі зацвів голубий пролісок. Коли він розкрив свої пелюстки, вони були білі. Але квітка дуже любила голубе небо і так вдивлялася у нього, що здійснилася мрія проліска-пелюстки посиніли. Медунка теж виткнула з- під листя довгу стрілку і розправила жовті й рожеві пелюстки своїх квіток. Поплив лісом аромат солодкого меду, до якого охоче линули бжілки. Біля медунки запахла фіалка, яка дістала таку назву завдяки фіолетовим квітам. Ніби маленькі сонечка, в траві запалахкотіли кошлаті шапки кульбабок, і лише сон-траву Весна довго не могла розбудити. На її великих волохатих пелюстках гойдалися бджілки і сонечка, а квітка все ще солодко спала, додивлялася зимові сни. Просила Весна:

- Нумо квіти, ставаймо у великий хоровод, порадуймо матінку Природу. Вітер заграв на березовій сопілці і квіти радісно закружляли у танку. Раділа матінка Природа, що у неї така красива і працьовита донечка. А квіти раділи Весні, сонечку і теплу.

Учень-медик: Краса має ще цілющу силу. Квіти привносять в наше життя відчуття свята, дарують радість і навіть у важкі хвилини нагадують про те, що світ прекрасний! Людина не тільки захоплюється цим дивовижним даром природи, а й використовує квіти в самих різних сферах свого життя. З давніх часів яскраві букети супроводжують культові та святкові церемонії, прикрашають житло (японське мистецтво ікебани) і навіть є гастрономічним делікатесом (східна і японська кухня). Ефірні масла квіткові просто незамінні в парфумерії та косметичної промисловості. Медицина також не залишила без уваги квітучих представників флори: настойки, екстракти, витяжки, ефірні масла багатьох квітів застосовуються при лікуванні різних захворювань.  У народній медицині використовують цибулини проліски дволистої. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу. Настій медунки застосовується для зупинки кровотеч, а також як антисептичний і ранозагоювальний засіб. Крім того, ця рослина дуже корисно при лікуванні ларингіту, трахеїту, бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми, звичайного кашлю, туберкульозу легенів і зоба. Настій медунки використовується при кровотечі в легенях, шлунку і кишечнику, а також при дизентерії, діареї, геморої, недокрів'ї, гнійних ранах, виразках і наривах. Настої фіалки вважаються хорошим відхаркувальним і пом'якшувальною кашель засобом. Їх призначають при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів: гострих респіраторних, бронхітах, бронхопневмоніях, трахеїтах та інших. Відхаркувальний ефект викликають містяться в фіалку сапоніни. Крім них у надземній частині рослини знайдені аскорбінова кислота, каротиноїди (провітамін А), рутин та інші біологічно активні речовини. Точно відомо, що немає жодної краплі меду, яка не містила б у собі пилок-нектар з кульбаби. А препаратами з неї лікують широкий спектр хвороб: важкі ураження і захворювання печінки та нирок, екзем різноманітного походження. Більше 50 хвороб лікує кульбаба звичайний. Сон-трава має широке застосування в народній медицині. Вона є заспокійливим засобом при безсонні, невралгіях, істерії, а також при лікуванні бронхіальної астми, бронхітів, ниркової коліки. Слід врахувати, що свіжа рослина отруйна. При зіткненні його соку з шкірними покривами виникає хімічний опік I-II ступеня. Висушені листя сон-трави тільки лише через чотири-п’ять місяців зберігання втрачають своє токсичну дію. Сушити їх необхідно в добре вентильованому затіненому місці.

Вчитель: Щороку ці рослини все рідше зустрічаються в наших лісах та луках. Тому потрібно завжди піклуватися про те, щоб наша природа не збідніла, щоб не зникали квіти і трави, дерева і кущі Червона Книга — це книга совісті кожного з нас. Ми, люди, перед обличчям світу відповідаємо за природні скарби. Буває дуже боляче, коли серед відвідувачів лісів та парків зустрічаються бездушні до природи люди, що спустошують її квітники. Вони зривають оберемками квіти, що так гарно цвіли, коли росли. Це свідчить про низьку культуру людини, її бездушність. Давайте перед тим як зірвати, або придбати букет первоцвітів, згадаймо слова Джеральда Даррелла: 
„ Пам’ятайте, у рослин та тварин немає депутатів, їм немає кому скаржитися, їх немає кому захистити, окрім нас, людей, які разом з ними живуть на цій планеті...”. 

►► Практична частина

Вчитель: Бережливо ставитися до природи слід привчатися з дитинства, зокрема виховувати в себе повагу, любов до довкілля. Через згубне збирання багато первоцвітів опинилося на межі зникнення, а є такі види, що вже зникли. Тому вчімося бачити красу рослин у їх рідній стихії, там, де вони повинні жити. І для цього я пропоную Вам вишити квітку, яка ніколи не зів’яне, буде радувати ваше око а саме головне збереже справжню.

Перед тим, як розпочати роботу давайте пригадаємо правила техніки бзпеки:

1. Зберігати ножиці із зімкнутими лезами.

2. На робочому столі ножиці із зімкнутими лезами класти праворуч.

3. Не відвертати уваги тих, хто працює з ножицями.

4. Передавати ножиці кільцями вперед.

5. Не можна підносити голку з ниткою до обличчя, вколювати її в свій одяг.

6. Закінчивши роботу, голку слід вколоти в подушечку.

А також я хочу дати Вам декілька порад:

1.  Перед початком вишивання перевірити тканину та стрічки на линючість.

2.  Для роботи використовувати стрічку завдовжки не більше 30-40 см, щоб вона не обсипалася. Якщо стрічка закінчилася, її можна доточити.

3.  Якщо є значна перерва у процесі виконання роботи, тканину необхідно звільнити з п’ялець.

4.  Після закінчення вишивання стрічкою певного кольору її спочатку треба закріпити нитками для шиття, а потім відрізати залишок стрічки.

5.  По завершенню роботи, при необхідності, вишивку слід пропрасувати з виворотного боку, крім місць, заповнених стрічкою.

6.  Якщо вишиті вироби потребують прання, їх треба прати вручну з пральним засобом у прохолодній воді.

7.  Щоб не утворювалися заломи на тканині, п’яльця можна обмотати.

8.  Щоб шви не деформувалися, не втрачали своєї якості, довжина стібків має бути невеликою.

9.  Стрічку зручно зберігати намотаною на картонну основу.

Для вишивки проліска вам знадобляться шовкові стрічки білого і зеленого кольорів. Спочатку стрічкою білого кольору виконайте пелюстки квітки. Для цього виведіть голку зі стрічкою на лицьову сторону (рис. 1) і виконайте основним стрічковим стібком пелюстку квітки (рис. 2). Потім вколовши голку трохи нижче основи попереднього стібка (рис. 3), виконайте ще одну пелюстку квітки. Після цього виведіть голку зі стрічкою в тому ж місці, що і для стібка другої пелюстки, і виконайте третю пелюстку квітки (рис. 4).

Рис.1.

Рис. 2.

Рис. 3.

Рис. 4.

  Виведіть голку зі стрічкою зеленого кольору біля основи пелюсток квітки і виконайте зав'язь стібком «французький вузлик» (рис. 5). Потім виведіть голку на лицьову сторону поруч зі стібком «французький вузлик» (рис. 6) і виконайте стебло рослини з перекрученої стрічки (рис. 7).

Рис.5.

Рис. 6.

Рис. 7.

 Основними стрічковими стібками різної довжини виконайте листя рослини стрічкою зеленого кольору (рис. 8). Стеблинки у пролісків дуже тоненькі і тому квітки опущені до землі.

Рис. 8.

IV. Підсумок заходу

Вчитель: Сьогодні ми з вами познайомились з первоцвітами, дізнались, що їм загрожує. А ще ми вишили проліска, який буде нас радувати не лише весною, але цілий рік. Тому бережіть природу. Адже людина, яка вирощує рослини, милується кра­сою природи, творить красу для щастя та радості іншої людини, не здатна на зло, підлість, цинізм, безсердечність. А кожен раз коли ви бачите гарну квітку і вам хочеться її зірвати – говоріть собі: «квітку не зриваю-квітку вишиваю».