2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Виховний захід на тему: "Україна - це ти"

Про матеріал
Поглибити знання учнів про нашу державу та її культурну спадщину; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати національну свідомість, почуття патріотизму, чуйність, людяність;терпимість та небайдужість, бажання приносити користь країні.
Перегляд файлу

Україна – це ти!

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу та її культурну спадщину; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати національну свідомість, почуття патріотизму, чуйність, людяність;терпимість та небайдужість, бажання приносити користь країні.

Хід заходу

 

Слово вчителя. Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народились, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики й сестрички, бабусі й дідусі – ваш рід, ваша родина. Родина – то народ.

Україна – це наша земля, наш рідний край, наша країна з багатовіковою славною історією, мудрими людьми, чарівними піснями. Україна – багата країна, це історія народу, що протягом віків боровся за свою свободу і незалежність. Це імена славетних героїв, які віддали своє життя за щастя народу: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші.

Це діячі культури і мистецтва, які звеличували нашу державу своїм талантом: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко.

Україна – це рідна мова, якою мама співала колискову, бабуся розповідала казки, передаючи малюкам одвічну народну мудрість.

І сьогодні ми з вами спробуємо довести, що Україна – це ти.

Кожен з вас працював над проектом в якому висвітлював частину історії України і зараз ви будете нас знайомити з результатами своєї роботи. Кожен із вас підготував для захисту своєї роботи відеоролик, який створений у програмі Windows Movie Maker, а також ви покажете свої творчі наробки.

Першою виступить Кунах Ілона «Українські традиції та звичаї».

1.відео

2.Моя Україна

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,

Стоїть над землею, неначе шатро.

Воно посилає любов нескінченну

І щиро дарує надію й добро.

У цьому шатрі килими золотаві –

Із соняхів, жита, пшениці, вівса.

А десь майоріють, як крапельки неба,

Волошки блакитні. Яка ж то краса!

Тут мешкають люди привітні та чесні,

Хліб-сіллю гостей зустрічають вони.

Земля наша щедра, родюча, багата –

Усіх нагодують безмежні лани.

Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Найкраща, безцінна, любима земля.

 

І не зраджуючи українських традицій прийміть від нас цей чудовий коровай.

Наступною виступає Макаренко Вікторія. «Зелений Гай – чудовий край».

Село виникло на початку ХХ століття з назвою посьолок Тернуватий. У 1924 році воно отримало назву Зелений Гай. У 1987  році стало центром сільради.

Вірш написала колишня вчителька нашої школи Коваль Лідія Яківна.

1.Моє село

У нас в Зеленім Гаї

Шумлять поля безкраї,

Левади зеленіють за селом,

Дві вулиці затишні

Біжать в сади розкішні,

Голублені і сонцем, і теплом.

 

Стоять хати довкола,

А в центрі – наша школа,

Що добрий слід лишає на землі.

Із ранцями на плечах

Сюди спішить малеча,

І радо всіх стрічають вчителі.

 

Дрімає на загатах

Густий солодкий запах –

Та пахощі з олійниці й млина,

Пташиний щебет з гаю,

Немов у Божім раю,

До кожної оселі долина.

2.відео

 

Наступна робота Літучої Анастасії «Томаківщина»

Селище Томаківка – це колишнє козацьке займище. В 1749 році сюди переселили сім’ї працівників Хортицьких митниці та корабельні. В 1877 році поселення отримало статус державної слободи. На початку ХХ століття Томаківка була одним з найбільших сіл в повіті. На даний час населення Томаківки складає близько 8 тисяч.

1.Моя Томаківка

У кожного із нас на світі є місця,

Де ми відпочиваємо душею.

Благословенна будь. Томаківко моя!

Я вірю, що майбутнє світле в неї!

 

17 століття – перша згадка

Про наше селище, як пристань козаків.

А чом назвали так – і до цих пір загадка,

Й розгадки їй не буде вік віків!

 

Легенда з уст в уста лише передається

Про царську подорож Вкраїнськими полями.

З тих пір Томаківкою ця місцина зветься,

Бо маками горить, немов вогнями!

 

Живуть тут гарні люди-трударі,

Віддаючи землі любов щоднини.

Працюють хлібороби від зорі і до зорі,

Щоб славити цим неньку - Україну!

 

Так гарно в на, як вишні розцвітуть,

Немов Шевченка той садок круг хати,

Й так само в нас хрущі вночі гудуть,

Й не гірш співають в нас дівчата!

 

Та що казати! Саме тут мій рай!

Ніде я не зігріють більше серцем.

Томаківка – козацький край,

Тому й характер наш із перцем!

2.відео

 

Наступний захищає свою роботу Домащинко Олег.

Місто було засновано у 1776 році із назвою Катеринослав. У 1797 році перейменоване на Новоросійськ, але вже в 1802 році місту повернули стару назву.

В 1919 році місто неофіційно називалося Січеславом. З 1926 року називається Дніпропетровськ, на честь р. Дніпро, на березі якого воно розташоване. У травні цього року перейменоване на Дніпро.

Сучасний Дніпро – це місто-красень, яке швидко розвивається та набуває європейського вишляду.

1.Дніпро

Дніпро – ти серце України,

Твій ритм усіх пробуджує від сну,

У дні святкові, та в буденні днини

Ти сяєш так, немов зустрів весну.

Буваєш різним в кожну пору року,

Зимою сивим, наче мудрий дід,

А  в літку ти зелене, ясне око

Дитина, що народжена на світ.

А наш – Дніпро то кров твоїх артерій,

Широкий степ в долоні місто взяв,

Дніпро – вогні твої містерій

Хвилюють серце сотнею уяв.

Вночі на небо зоряне ти схожий,

А вдень – веселка з кольорів та фарб,

Охороняє місто сам дух Божий,

Воно – коштовний та безцінний скарб.

2.відео

 

Фізкультхвилинка

«Інформаційна павутинка»

Кожен з вас повинен назвати слово, яке ви вивчили на уроках інформатики на слово «Патріот» (П – програма, А – алгоритм, Т – таблиця, табличний процесор, Р – розгалуження, рядок, І – інтерфейс, Інтернет, О – операційна система, об’єкт, Т – текст, тип файлу)

 

Далі надаємо слово Кільовій Софії. «Чудеса України»

1.відео

2.Я дуже люблю Україну

Я дуже люблю Україну,

Вона одна в нас Батьківщина,

Люблю я кожную билину,

Люблю і гори і долину,

 

Люблю і вітер і росу,

І теплу сонечка красу.

Бо все – це наша Україна,

Вона одна в нас Батьківщина.

 

І я люблю її одну, веселу, добру чи сумну,

Люблю, бо кращої немає

Нехай ніхто не забуває.

 

Бо все це – Наша Україна

Вона одна в нас Батьківщини

Я буду пам’ятать завжди,

Не занесло б життя туди,

 

Де хтось не знає Україну,

І нашу мову Солов’їну

А все останнє в серці є…

І це ніхто не відбере…

 

До слова запрошуємо Бурсу Катерину з роботою про видатних українців. Вірш учениці 9 класу Головацької Анастасії.

 

 

 

1.відео

2.Патріоти

Від заснування княжої Вкраїни

І до сьогоднішнього дня.

Веде народ наш без зупину

Борню, щоб цілою була рідна земля.

 

Монголи, турки і татари,

Поляки, німці, росіяни

Бажали землю захопити,

В рабів народ перетворити.

 

В усі часи, в усі віки

Вкраїнці боротьбу вели,

Нікому не давали права

Зганьбити отчої землі.

 

Реформами чи влучним словом,

Шаблюкою, а чи пістолем,

Ціною власного життя

Ведеться й досі ця борня.

 

І хай усі у світі знають,

Що українців не здолають.

Народ ніхто наш не підкорить,

Бо патріоти не дозволять!

 

І закінчує нашу подорож Україною Прокопенко Юлія «Моя країна – Україна»

Наша держава не так давно стала незалежної , лише у 1991 році. Але вона має багату історію. Територія України поділяється на 24 області та АР Крим, який нажаль сьогодні є окупованою територією. У нас багато чарівних і прекрасним міст, якими я й здійснила свою віртуальну подорож.

 

1.відео

2.У рідному краї

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

 

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

 

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

 

Рефлексія

1.Чим досягли ми з вами мети нашого заходу?

 

2.Що вам сподобалося під час заходу?

 

3.Що нового ви дізналися сьогодні?

 

4.Чи всі ви задоволені своїми виступами?

 

5.На яку тему ви б хотіли наступну виховну годину?

 

Висновок.

Отже, діти пам’ятайте, - ви майбутнє України. То ж знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її.  Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будите іншими. Збережемо патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А на останок ми даруємо Вам пісню  «Україна – це ти».

Моє ім'я - Батьківщина, лелеки легке крило.

Моє ім'я – Україна і сонечка тепло.

 

Моє ім'я - Вишиванка, я - хрестик на полотні.

Моє ім'я - синє небо, я - сонях малий під ним.

 

Приспів:

Татові слова: Україна - це я!

Мамині пісні, Україна - це ти!

 

Моє ім'я - Степ широкий,

Моє ім'я - Хліба смак,

Останній шкільний дзвіночок,

Над сивим Дніпром туман.

 

Моє ім'я - то Надія,

Моє ім'я - то Любов,

Моє ім'я - чиста мрія,

І віра, що з нами Бог!

 

Приспів. (2)

Татові слова: Україна - це я!

Мамині пісні, Україна - це ти!

 

Моє ім'я - колискова...

Моє ім'я - то є Воля...

Моє ім'я - то Родина...

Моє ім'я - добре Слово,

Що збереже цей світ!

 

Приспів.

Татові слова: Україна - це я!

Мамині пісні, Україна - це ти!

 

Україна - це ти!..

 

 

1

 

docx
Додав(-ла)
Розоненко Юлія
Додано
30 січня
Переглядів
97
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку