ВИХОВНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ: «ЗИМА ЩЕДРА СВЯТАМИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Зима щедра святами

Мета:  розширити та уточнити зміст зимових свят в Україні, формувати  почуття причетності  до традицій, звичаїв і обрядів українського народу, шанобливе ставлення до них; збагачувати словниковий запас, розвивати мовленнєві уміння; виховувати любов до народної поезії та пісні.

Обладнання: карта подорожі, ілюстрації, аудіо записи колядок, щедрівок; картки із завданнями; новорічна ялинка.

Тип заходу: Гра-подорож

Клас: 2 – Б

Місце проведення: клас

Хід проведення

Вчитель. Доброго дня, діти! Сьогодні у нас незвичайна виховна година: ми будемо подорожувати новорічними святами.

Вчитель: Сьогодні  зранку я знайшла незвичайний конверт. Він був без підпису та зворотньої адреси, а лежали в ньому диск та ось цей лист.                                             

                                                    « Любі друзі!

Знаю, що ви розумні і кмітливі діти. А чи  любите мандрівки та сюрпризи? Тоді ось вам карта, вирушайте за нею в подорож.

Правила подорожі: ви повинні виконати всі завдання, за кожне виконане завдання ви отримаєте ялинкову прикрасу, якою ви повинні прикрасити вашу ялинку в класі.

Якщо ви пройдете весь маршрут і виконаєте всі завдання, то на вас чекатиме сюрприз.              .                                                                                                               

Ваш друг.»

•            Ну, що, часу не гаймо і в подорож вирушаймо?

Відгадування загадки.

Перше завдання  - картка «?» Що ж це може бути? (припущення дітей)

 Чудо-сани прилетіли,

 Скакуни в тих санях білі.

  В санях тих сидить цариця –

  Білокоса, білолиця.

  Рукавом махає,

  Сріблом все вкриває.

Вчитель: Як звуть цю царицю? Як звуть кожного з коней і чому саме так?(діти називають зимові місяці і пригадують етимологію назви). Чи любите ви зиму? А за що ви любите зиму?

Вчитель: заплющіть очі і послухайте слово: «СВЯТО». Розкрийте очі і назвіть слово, яке першим прийшло на думку (Діти називають слова, вчитель нотує на дошці). Яке з цих слів є найголовнішим на вашу думку? Чому?         ( виясняємо, що для свята головне, щоб було весело).

1 Зупинка (Свято Миколая)

Вчитель:  Хоч рік Новий іще не близько,

Хоч холодно надворі й слизько,

Та до нас вже скоро

Миколай прийде до школи
І принесе усім гостинці

Та подарунки у торбинці.

• Коли ми відзначаємо свято Миколая? (19 грудня)
• Діти, а ви знаєте, хто такий Миколай?

Вчитель: За переказами, святий Миколай народився у другій половині III століття у місті Патара у провінції Лікія (історична область в Малій Азії) у сім’ї благочестивих батьків. До глибокої старості вони не мали дітей і в безперервній молитві просили Всевишнього дати їм сина, обіцяючи присвятити його служінню Богу. Молитва їх була почута: народився син, який при хрещенні отримав ім’я Микола, що значить грецькою «переможець народів». Він вдався добрим і щирим, за що його всі любили. Хлопчик зростав у заможній і віруючій родині. З дитинства Миколай горнувся до бідних і скривджених, голодних і знедолених. Своє життя присвятив справі милосердя. Ще за життя його називали  „ батьком  сиріт, вдів і бідних” . Все своє багатство він роздав нужденним. За такі добрі справи його називали чудотворцем. Після смерті його було визнано святим, тому що свою допомогу він робив таємно, щоб ніхто не знав.

Вчитель:  а що ви знаєте про це свято покаже бліц-тест. (Діти працюють з сигнальними картками).

•            Миколай жив дуже давно у м. Мира, що в Малій Азії.
•            Миколай був лікарем?
•            Він приходив на допомогу бідним та знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя .
•            Всім серцем любив дорослих, тому кожного року, 19 грудня приносить їм дарунки.
•            Разом з ним приходить Снігуронька.
•            Антипко кладе цукерочки неслухам, а янголятко – різки слухняним дітям.
•            Всі діти з нетерпінням чекають на нього.

2 Зупинка ( Новий Рік)

Вчитель: Яке свято приходить у кожен дім разом з ялинкою? (Новий рік) Коли ми зустрічаємо Новий рік? ( У ніч з 31 грудня на 1 січня). А чи знаєте ви як  святкують Новий рік в різних країнах світу? (Ні). Я вам зараз розповім (у кожного на парті набір картинок, я вам буду розповідати як святкують Новий Рік в різних країнах, а ви буде піднімати картинку, яка відповідає моїй розповіді).

Одними з перших зустрічають Новий рік мешканці Японії. Новий рік у японців починається з 108 ударів великого дзвона. У японців є традиція зустрічати Новий рік тільки у новому одязі – це приносить їм здоров’я та вдачу. У новорічну ніч діти ховають під подушку малюнок з зображенням вітрильника, на якому пливуть сім казкових чарівників – сім володарів щастя. Японського Діда Мороза звуть Сёгацу-сан.  Новорічне дерево називається «мотібана». Це гілочки, прикрашені білими кульками моті (кульки з рисового борошна ).

        (Діти піднімають відповідну ілюстрацію)

 В Англії виникла традиція посилати новорічні листівки. Англійського Діда Мороза звуть Санта Клаус. Він дуже полюбляє театральні вистави та карнавали, тому всю ніч вулицях продають іграшки, маски, повітряні кульки.

        (Діти  піднімають відповідну ілюстрацію)

      Дід Мороз в Німеччині має таке саме ім’я  - Санта  Клаус, але на відміну від свого англійського колеги він не приходить з лялькою, а приїжджає на своєму улюбленому віслюкові. Тому діти в Німеччині перед сном у новорічну ніч ставлять біля ліжка тарілку для дарунків, а в черевички кладуть сіно для віслюка. Традиція прикрашати ялинку прийшла до нас саме з Німеччини. В давнину вважали, що ялинка – дерево духів лісу. Їй приносили дарунки, ними й прикрашали ялинку.

       (Діти піднімають відповідну ілюстрацію)

      Французького Діда Мороза звуть Пер Ноель. Він приходить у новорічну ніч і залишає свої дарунки у черевичках. У французів є традиція в новорічну ніч обирати «бобового короля». Той, хто отримає у новорічному пирогу запечений біб, той стає королем і всі виконують його накази.

        (Діти піднімають відповідну ілюстрацію)

       Італійського Дідуся Мороза звуть Баббо Натале, але не він приносить

Дарунки малюкам, а його подружка - фея Бефана, яка прилітає вночі на чарівній метлі, відкриває двері своїм маленьким золотим ключем і розкладає дарунки у шкарпетки, що висять над каміном. Тому, хто був слухняним – дарунок, а неслухам – вугіллячко чи жменьку попелу. 

В італійських родинах є традиція викидати у новорічну ніч через вікно старі речі. Тому дуже небезпечно гуляти по вулицях у новорічну ніч.

•            А як святкують Новий рік в Україні?
•            А хто приносить подарунки на Новий рік?(Дід Мороз)

 

Відгадайте загадку

Очки — намистинки,

Носик— із морквинки,

Тулуб сніговий

Хто ж бо він такий?

(Сніговик)

 Гра «Склади сніговика» (робота в парах)

• На партах розрізані малюнки-деталі сніговика. Їх потрібно скласти так, щоб утворилося зображення сніговичка.

3 Зупинка ( Різдво)

Вчитель: подорожуємо далі.

•            Що за свято сховалось за датою «7 січня»? (Різдво)
•            А хто знає, що це за свято?

За християнською вірою у цей день народився Ісус Христос. Різдво святкують три дні, а передує йому 6 січня Святвечір. Обов'язковою святковою стравою бу­ла кутя. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп жита, пшениці або вівса (дідух).  Готують 12 пісних страв: узвар, кутю, вареники, капусту смажену, рибу, квасолю, борщ, гриби, пироги, картоплю, буряки, голубці з пшоном.

Вечеряють одразу після заходу сонця, коли на небі з'являється перша зірка. За столом мусить зібратися вся родина. Повечерявши, діти із зіркою йдуть колядувати. . Всі святково вдягнуті, або перевдягались у різдвяних персонажів. У ватазі обирали Звіздаря, який носив  «різдвяну зірку». Ще у ватазі був Дзвонар, який дзвониками сповіщав господарів про наближення ватаги. А ще був Міхоноша, який носив мішечок для дарунків, бо, навіть, Міхоноша не мав право брати дарунки, їх господарі самі клали у мішечок. Ватагу вів Коляда, а різдвяні пісні, що співали, називались колядкою. Ватага заходила у двір і, якщо господар дозволяв, починала  колядувати.

7 січня — Різдво, велике релігійне свято. Народження Христа, у давнину це слово звучало як «Род'здво» — на­родження всього живого.

Гра «Віднови колядку»

Коляд, коляд,    (колядниця)

добра з медом    (паляниця)

а без меду —    (не така)

Дайте, дядьку,    (п’ятака),

а ви, тітко,    (гроші)

будьте ви хороші.

4 Зупинка (Щедрий вечір)

Вчитель: а чи знаєте ви, коли співають щедрівки? (13 грудня)

Так, з 13 на 14 січня — Щедрий вечір, який йде напередодні старого Нового року. Тоді варили щедру кутю, увечері дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Ще напередодні старого Нового року юнаки і дівчата збиралися у ватаги, одягали чудернацькі маски. Найдотепнішого хлопця переодягали у дівчинку Меланку, і починалося веселе дійство. Знову водили «козу», яка символізувала доброту і врожай: «Де коза ніжками, там врожай стіжками».

   Вчитель: хто знає щедрівку і може заспівати?

5 Зупинка (Старий Новий Рік)

Вчитель: і нашою наступною зупинкою є Свято Старого Нового Року.

14 січня — перший день Нового року за ста­рим стилем. Народження сіяча Василя. Як тільки наставав досвіток старого Нового року 14 січня, сільські оселі оббігали посівальники. Якщо напередодні господарями щедрувань були дів­чатка, то тепер таким правом користувалися лише хлопчики. Кожен намагався якомога раніше засіяти сусіда, щоб отримати.

 Чому щедрувати могли і хлопці, і дівчата, а посівати тільки хлопці? (Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться).

Сійся, родися

Жито, пшениця

Всяка пашниця

Зверху колосиста,

 Зісподу корениста.

Будьте зі святом здорові!

3 Новим роком!

На щастя, на багатство засівали пшеницею, житом.

6 Зупинка (Водохреща)

Вчитель: завершується наша подорож. Ми завітали на зупинку, де нас вже зачекалося останнє різдвяне свято Водохреща.

Зранку в День Водохреща (19 січня за новим стилем) чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста «Йордан» і ставили його поруч з ополонкою. Чим його обливали, щоб він сяяв на сонечку? Обливали буряковим квасом. Після служби в церквах, люди на чолі зі священиком, з іко­нами, корогвами йшли церковним ходом до річки.

Виголосивши молитву, священик освячував воду в ополонці, занурюючи туди срібного хреста.

Дехто з чоловіків, скинувши кожуха, стрибав в ополонку. Люди наби­рали свяченої води, як можна більше. Прийшовши додому, господар бризкав подвір’я, стайню, тварин, птицю, а тоді все в хаті і страву на столі. Сім’я сідала до столу, випивши свяченої водички.

Вчитель: а тепер давайте з вами поглянемо яка ж у нас вийшла красива ялиночка. Чи всі завдання виконали? Працювали дружно?

Яка ж багата українська земля чудовими народними святами, звичаями, обрядами. Саме вам зберігати їх, лю­бити і продовжувати.

Вчитель: чи сподобалась мандрівка? Який настрій у вас зараз? Закінчить речення: «Свято – це  коли …» (весело).