Сценарій свята "Як дід Мороз, червоний ніс, подарунки пташкам приніс"

 

 

Мета: активізувати знання дітей про користь, яку приносять людині і природі пташки, підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати; повторити які птахи сходу відносять до зимуючих, які до  перелітних, ознайомити з тим, чим можна підгодовувати пташок взимку,

             розвивати комунікативну компетенцію, кмітливість уяву, уважність, логічне мислення, збагачувати словниковий запас, розширювати мовний кругозір, створити атмосферу для розвитку творчого потенціалу кожної дитини;

           виховувати поклик до свідомого пізнання навколишнього світу без негативного впливу; формувати екологічну компетентність, виховувати бажання допомагати птахам узимку.

Обладнання:  плакати з висловами про птахів, костюми, дитячі малюнки птахів, мультимедійний проектор, звуковий запис голосів птахів, презентація «Зимуючі птахи», буклети про допомогу зимуючім птахам, листівки «Птахи чекають допомоги!»

Оформлення: зал прикрашений новорічними прикрасами, з одного боку – виставка книг про зимуючих птахів, з іншого – шкільна газета, присвячена життю птахів взимку, на сцені – інтер’єр звичайної квартири.

Дійові особи: папуга Гоша, хлопчик Богдан, горобчик Чив, горобці, синиці, гави, снігурі, дятел.

Попередня робота. Вивчення скоромовок, загадок, пісень про птахів, спостереження за зимовими явищами, бесіда про перелітних та зимуючих птахів, екскурсія до лісу.

Література:

1. Моє улюблене свято: сценарії, конкурси, вікторини. – Донецьк: видавництво «Донеччина», 2006 р.
2. В мире птиц. Д.В. Владышевский – Новосибирск: Наука, 1982
3. Охота за голосами: Книга об охоте с магнітофоном /Составитель Н. Сладков; Оформл. Ю.Кириллина. – Л.: Дет. лит., 1982, 207с.,ил.
4.  Пернаті друзі. П.Ф. Гальченко, Київ, Урожай, 1978, 200с.
5. Кухтина А.Л. Помоги зимующим птицам. Методические рекомендации к проведению месячника. Комсомольск- на- Амуре: Агора, 2005.
6. Сборник загадок: Пособие для учителя/ сост. М.Т. Карпенко - М.: Просвещение, 1988.
7. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу. / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко – Х: Торсінг, 2002, 336с.
8. Школьный атлас – определитель птиц. В.М. Храбрый: Кн. для учащихся. – М.: Просвещение, 1988. – 224с.

 

ХІД СВЯТА

ДІЯ I

(За вікном сидить папуга Гоша і з сумом розглядає горобчиків, що за вікном ганяють одне за одним. До вікна підлітає горобчик Чив  і легенько стучить у шибку)

ГОРОБЧИК ЧИВ. Гей ти, папужко, червона смужка, вилітай на двір в доганялки пограємо разом!

ПАПУГА ГОША. Не можу! Мій господар Богдан не велів мені покидати домівку.

ГОРОБЧИК ЧИВ. Чого ти його слухаєшся? Невже тобі не сумно самому?

ПАПУГА ГОША.  Ще й як сумно! Дивлюся я на вас і заздрю: весело літаєте, горя не знаєте, пісеньки співаєте, красою зимовою милуєтеся. Які ж ви щасливі!

ГОРОБЧИК ЧИВ. Ми щасливі? Нам заздриш? А чи знаєш ти як холодно нам, зимуючим пташкам, взимку? Тільки граючись та літаючи один за одним, можемо хоч трішечки зігрітися. А їсти? Нема ж нічого їсти. Все навколо снігом замело, ніде нема ні насінинки. Скільки пташок за зиму вмирає від голоду!  Страшно й згадати! А ти – які щасливі, заздрю!

ПАПУГА ГОША Я ж не знав! Дивився як ви граєтеся і навіть не уявляв, як вам сутужно.

ГОРОБЧИК ЧИВ. Звичайно, не знав! Ти живеш в теплі й затишку. Тебе щодня годує господар. Та ще й  хвилюватися починає, коли ти перебираєш їжею. А ми? А мене хто погодує?

(Горобчик махає сумно крилом і відлітає від вікна)

ДІЯ II

(Чути звук двері, що відкривається, і входить розстроєний Богдан. Він кидає на стілець шапку і шарф і топає ногою)

БОГДАН. Ну чому мені так не щастить?

ПАПУГА ГОША. (до нього підлітає папуга і співчутливо запитує) Що сталося Богданчику?

БОГДАН. У тому й справа, що нічого не сталося! Всі мої друзі будуть святкувати Новий рік весело. Юрко з батьками поїхав у Карпати на лижах кататися.  Мишко – у теплі краї відпочивати, у морі купатися. Навіть Тетянка поїхала в Київ на новорічну ялинку! Лише я буду вдома!!

ПАПУГА ГОША. Не сумуй! Вдома можна теж весело зустріти Новий рік.

БОГДАН.  Звичайно, буде дуже весело! Дядя Сєва перевдягнеться у Діда Мороза і принесе подарунки, я прочитаю віршика і все. А я вже не маленький.

ПАПУГА ГОША. Чого ж ти хочеш?

БОГДАН. (замислюється і говорить дзвінким піднесеним голосом)  Хочу щоб поряд було багато друзів, веселі танці, хоровод, пісні і жарти. Щоб цей Новий рік був незвичним і запам’ятався надовго. А ще хочу … хочу… щоб сталося щось незвичне, дивовижне, казкове! Те, що може статися тільки у святкову новорічну ніч.

ПАПУГА ГОША. І ти чекаєш, що прилетить добра фея і зробить це все для тебе?

БОГДАН. (засмучується) Ні, не чекаю. Я вже дорослий, і розумію, що ні Діда Мороза, ні фей немає. Див взагалі не буває. А моє новорічне свято буде звичайним і .. і сумним.

ПАПУГА ГОША. Ти дарма ніс повісив! Дива бувають. Звичайно, не у тих, хто марно їх чекає. Дива відбуваються у тих, хто не жаліє сил і почуттів для інших, хто не чекає веселого свята, а робить все для того створити його самому, хто не сумує за тим, що йому чогось не додали, а робить життя цікавим для себе і оточуючих. Незабутня новорічна ніч може бути тільки у того, хто сам готовий подарувати диво іншим!!

БОГДАН. Цікаво… І яке ж диво можу подарувати я? Я ще маленький. Великих грошей у мене немає.

ПАПУГА ГОША. Оце зміна курсу! То – я великий і ні у що не вірю. Тепер – я маленький і нічого не вмію, і нічого не хочу.

БОГДАН.  Я так не казав. Я, звичайно, вже великий. Мені вже вісім років. Але … розумієш … див я робити не вмію. Нам в школі про це нічого не розповідали.

ПАПУГА ГОША. Ну, добре. Я тебе навчу. Для того, щоб робити дива, потрібно мати велике бажання і чуйне серце.

БОГДАН. І що ж потрібно робити?

ПАПУГА ГОША. Он подивись за віконечко кого ти там бачиш?

БОГДАН (виглядає у вікно) Нікого не бачу.

ПАПУГА ГОША. Так воно і буває. Коли навесні і влітку черв’яки та жуки дерева та кущі заїдали, то всі про пташок згадували і кликали на допомогу. А тепер, коли пташкам сутужно і вони потребують допомоги, то їм не тільки ні крихти не винесуть, а й взагалі не помічають.

БОГДАН. А … Ти про пташок говориш… А при чому тут диво?

ПАПУГА. ГОША. А при тому. Хіба ти не знаєш, як пташкам взимку живеться. І мороз їх пече, і вітер тепло з-під пір’ячка видуває, і хлопці сніжками кидаються. А найголовніше…

БОГДАН. Знаю, знаю. Пташкам взимку мороз не такий страшний, як голод.

ПАПУГА ГОША. А якщо знаєш, то чому не подаруєш пташкам новорічні подарунки: насіння, крихти хлібу?

БОГДАН. Подарунки? А хіба я Дід  Мороз?

ПАПУГА ГОША. А чи ж не диво це? Ти станеш Дідом Морозам для пташок. Проведеш для них веселе свято, підкормиш. Можливо цим не одне пташине життя врятуєш!

БОГДАН. Хм! А ти знаєш - це ідея. Влаштуємо для пташок справжнє Новорічне свято.

ДІЯ III

(Вулиця. Чути завивання вітру. Закутаний у шарф, у великій шапці виходить папуга Гоша. Подивитися на такого незвичайного птаха збираються інші пташки)

ПАПУГА ГОША. Увага! Увага! Всім! Всім! Всім!

                                Всім зимуючим пташатам

     І великим, і малим!

     Вас запрошує на свято

     Дід Мороз, а разом з ними

     Помічник чудовий Гоша!

     Свято буде прехороше!!

( Папуга Гоша розкланюється і відлітає)

ГОРОБЕЦЬ. Ви чули? Ні ви чули? Вперше свято не для кого-небудь, а для нас – птахів.

СИНИЧКА. Нечувано! Просто нечувано!

СНІГУР. Цікаво. Новий рік для птахів. Такого в наших краях не чули. Подивлюся обов’язково.

ҐАВА. Ви помітили? Не всі птахи запрошуються на свято, а тільки зимуючі.

ГОРОБЕЦЬ . Цікаво, а де ти інших знайдеш?

СИНИЧКА. Вони ж у вирій полетіли.

ПОВЗИК. І ще досі не повернулися.

ҐАВА.  Все одно – якщо так об’явили потрібно пильнувати.

КОНКУРС «НАЗВИ ЗИМУЮЧИХ ПТАХІВ»

ПАПУГА ГОША. (звертається до дітей у залі) Діти, згадайте, які пташки залишаються зимувати разом з нами.

У скрутий зимовий час

Залишаються у нас

Дятел, ворон, горобець,

Галка, щиглик і норець,

Омелюха і сорока, гамірлива білобока,

Та синички з снігурами,

Та вівсянки з шишкарями.

Серед розсипу снігів

                            Чути їхній мужній спів        І. Величко

 

БОГДАН. (У костюмі Діда Мороза) Розкажіть мені пташки як живеться вам узимку.

IНСЦЕНУВАННЯ ВIРША

ПАПУГА     Ой мороз, який мороз!

 Всіх пташок проймає дрож.

 Скачуть-плачуть горобці.

ГОРОБЦI. Дайте нам зерна, ців-ців!

ПАПУГА     А синички невеличкі просять…

СИНИЧКИ. Дайте рукавички!

ПАПУГА     Снігурі сидять в горі,

                     Заздрять дуже дітворі.

СНIГУРI      Вам, дівчатка і хлоп’ятка, тепло,

            бо у вас є хатка.

            А у нас нема хатини

            Й на обід ані зернини.

ПАПУГА     Та почув МОРОЗ пташок,

                      Взяв великий свій мішок.

                      А в мішку - торбинці

    Для пташок гостинці.

БОГДАН (У костюмі Діда Мороза)      

                   Я повісив на ялинці

         Для усіх пташат гостинці.

         Крихти хліба і ячменю,

         Ще й насипав проса жменю.

         Стала гарна годівниця:

         Буде чим пташкам живиться.

         Тож, пташки, часу не гайте,

         А швиденько підлітайте!

         Це для вас моє вітання

         Й новорічне годування!

 

ГОРОБЕЦЬ. Дивіться! Та це ж справжня годівничка!

ОМЕЛЮХ. А скільки тут насіння!

СИНИЧКА. Ой, шматочки сальця. Не забув про мене Дід Мороз!

СНIГУР. Й про мене попіклувався! Які гарні кетяги горобини поряд повісив!

(Пташки швиденько їдять, а потім весело щебечуть: ців-ців, цвірінь-цвірінь!)

ПАПУГА      Всіх пташок нагодував,

                       і здалось – мороз пропав;

                       Горобці защебетали,

                       і синичкам тепло стало.

ЗИМОВI ПТАШКИ. Дякуємо, тобі, Дід Мороз! Це найкращий новорічний подарунок.

ПАПУГА ГОША. Але це ще не все.

    Дід Мороз усіх вітає

    I на всих пташок чекає

    Ще й концерт наш новорічний

    I веселий, і незвичний.

ЗИМОВI ПТАШКИ. Ми теж хочемо прийняти участь у концерті. Ми і співати вміємо, і танцювати.

БОГДАН.   Ви запрошень не чекайте,

  А у хоровод ставайте.

  Круг ялинки закружляєм,

  Звеселимся, заспіваєм!

ХОРОВОД НАВКОЛО ЯЛИНКИ.

Пісня «Запорошила зима»

БОГДАН.   Ви так весело співали,

  Так невтримно танцювали,

  Що в мене, Діда Мороза

  На очах з’явились сльози.  (Витирає очі)

Але гляньте на ялинку –

Не прикрашена вона.

Ось з прикрасами торбинка.

Й пропоную конкурс я.

Хто загадку відгадає,

Той ялинку наряджає.

 

КОНКУРС ЗАГАДОК ПРО ЗИМОВИХ ПТАШОК

Той з дітей, хто відгадає загадку, бере з торбинки прикрасу й вішає на ялинку

 

1. Ростом він маленький,

сірий, чепурненький.

Справжній молодець.

Хто він? (Горобець)

 

2. На колір сірувата, на вроду хитрувата.

    «Кар-р-р!» - гукає, курчат лякає. (Ворона)

 

3. Маленький хлопчик

    У сірій свитинці

    По дворах стрибає

    Крихти збирає. (горобець)

 

4. Пташка невеличка

    В неї білі щічки

   Сірі лапки, чорна шапка,

   Фартушок жовтенький,

   Голосок тоненький.

   Та ж ця пташка невеличка

   Називається…    (синичка)

 

5. Ми маєм грудочки червоні

    І чорні крильця в нас міцні.

    На крилах зиму ми приносим

    І звуть нас просто…(снігурі)

 

6. Вірно людям я служу,

    Їм дерева стережу.

    Дзьоб міцний і гострий маю,

    Шкідників ним добуваю.  (дятел)

 

7. Хто це у садку стрекоче,

    Всі новини знати хоче?

    Це хитренька, білобока

    З чорним хвостиком…   (сорока)

 

8. Прилетіла чорна зграя

    Не свистить і не співає.

    А кричить «Кар-кар-кар-кар!»

    Що за птахи? Відгадай.    (ворони)

 

9. Вони бувають сизі, білі

    Воркують, в парку проживають.

    Вважають їх птахами миру,

    На щастя в небо випускають.

    І линуть в сині голубій

    Птахи чудові…  (голуби)

 

10. Біла латка, чорна латка,

    По деревах скаче. (Сорока)

 

ПАПУГА ГОША. А зараз виступають пташки, за образу яких ще в далеку давнину було призначено штраф.

 

БОГДАН. Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо людині ще з давніх давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного ловця комах»..

За літо синичка встигає вивести два покоління пташенят.  Синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів.

(Всі птахи аплодують)

 

ТАНОК СИНИЧОК

 

ПАПУГА ГОША. А тепер виступ найвідоміших знавців усих новин і пташиних, і людських. Зустрічайте!

БОГДАН. Звичайно, мова про сорок. Вони мають чорно-біле строкате оперення, довгий східчастий хвіст. Сорока всеїдний птах. Живиться різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злакових культур. Але там, де сорок багато, вони шкодять, знищуючи багато пташенят як диких так і свійських птахів. Коли пташенята підростуть сорока починає полювати за мишовидними гризу­нами та комахами і знову стає дуже корисним птахом. Взимку знаходить корм і на смітниках.

СОРОКА. Ми, сороки, всих пташок по голосах пізнаэмо. А ви, діти, зможете це зробити?

 

"АУДІОВІКТОРИНА""

Діти по черзі прослуховують аудио-запис та відгадують голоса птахів: синиця, снігур, дятел, повзик, голуб, горобець.

 

 

ПАПУГА ГОША. А зараз на нашу ымпровызовану сцену запрошуэться найвыдомыший серед пташок лысовий доктор. Зустрічайте!

БОГДАН. Вын не поребуэ особливого представлення. Кожн здогадався, що мова йде про дятла.Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зелене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний, конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий (8—14 см), завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з деревини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираючись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швидко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з складеними крилами.

ДЯТЕЛ.  Всы знають, що у выльний выд лыкарськоъ роботи час я захоплююся музикою. Тому зараз всим присутным япропоную послухати гру на барабанах.

 

ГРА ДЯТЛА НА БАРАБАНАХ

В дятловій кузні

Гаряча пора,

Дятлова кузня

Стоїть край двора

Дятел невтомно

Працює щодня.

Така роботяща

В нього рідня.

Вчився він змалку

Так працювати,

Щоб шкідників

З-під кори добувать.       М. Сингаївський

 

ПАПУГА ГОША. Запрошуэмо на нашу сцену найвыдданыших друзів людей, якы не покидають ъх ны взимку, ны влітку. Зустрічайте!

БОГДАН. Це нашы всюдисущы горобцы. Серед зимуючих птахів найбільш відомі нам горобці. Називають їх горобцями хатніми. Ні, він не став домашнім птахом, але живе біля людських осель. Селиться під дахами хат, іноді займає гнізда інших птахів, які часом його виганяють із бійкою та скандалом, бо цей нахаба не хоче по-доброму покинути чуже гніздо. Горобець - птах, що їжею не перебирає. Зерно, крихти хліба, крупу - все це горобці їдять із задоволенням. Але поїдають вони і комах та їх личинок. Горобці приносять користь людям. Тому взимку, коли всім птахам важко вижити, варто ставити для них годівнички. Всім зимуючим птахам треба допомагати, в тому числі й горобчикам

 

 

ГОРОБЕЦЬ. Багато чого я бачив за своэ пташине життя. Тому разом з моъми друзями приготували сценки з життя рызних птахыв, щоб ближче вас познайомити ыз нашим життям.

 

СЦЕНКИ

ГОРОБЕЦЬ ТА СИНИЦЯ

- Чого це ти, Синиця, пір`я носом пребираєщ – чистиш їх чи що?

- Не чищу, Горобцю, перелічую. Восени три тисячі пір`їнок було, зараз дві тисячі п`ятсот залишилося. Півтисячі пір`їнок за зиму втратила!

- Це не біда - півтисячі пір`їнок за зиму! Я навесні за одну бійку по півсотні гублю. Чого їх жаліти: аби зиму пережити, пір`я виросте.

 

ДЯТЕЛ І ОЛЯПКА

• О-о-ой, Оляпко, ти що купатися в ополонці надумала?!
• Ще й плавати  і пірнати!
• Ти ж змерзнеш!
• У мене пір’я тепле!
• А змокнеш?
•  У пір’я водо відштовхує!
•  А втонеш?
• А я плавати вмію!
• А…а…а зголоднієш після купання?
• А я саме для того і пірнаю, щоб водяним жучком закусити!

 

СТРІЛЯНИЙ ГОРОБЕЦЬ ТА СИНИЦЯ

- Відгадай, Синиця, яка у людини найстрашніша зброя?

- Рушниця?

- Е-е, не вгадала!

- Гармата?

- Е-е, не вгадала!

- Яке ж, Горобцю?

- Рогатка. З гармати по горобцях не стануть палити, а з рогатки – тільки встигай відскакувати! Я ж це знаю, я стріляний Горобець.

 

«Пісня про горобчика»

 Музика З. Компанійця Слова П. Синявського

 

 Я забув про ігри звичні,

 Пластилін і олівець,

 Адже біля годівнички

 Оселився горобець.

 Щоб завжди мене з півслова

 Той бешкетник розумів,

 Взявся я вивчати мову

 Невгамовних горобців.

 

 Приспів:

 Цвірінь, цінь-цінь,

 Цвірінь, цінь-цінь,

 Друг потрібен нам.

 Цвірінь, цінь-цінь,

 Цвірінь, цінь-цінь,

 Навіть горобцям.

 

 Мав цікаву я роботу —

 Горобця дресирував.

 Скільки різних бутербродів

 Я пташині згодував!

 Та зате, скажіть, де в світі

 Є іще такі дива:

 Горобець в долоньки плеще,

 І танцює, і співа.

 

 Приспів.

 

 Під надійну охорону

 Взята мною пташка ця,

 Тим-то всі коти району

 Поважають горобця.

 Друзі, хочу вам сказати,

 Що чудова думка ця:

 Вже нікому не злякати

 Гарну пташку — горобця.

 

 Приспів.

 

ПАПУГА ГОША. Ми представляэмо вам гостей з далекоъ пывночы, що прилытають до узимку, тому що на  ъх Батькывщины стаэ дуже холодно. Зустрічайте!

БОГДАН. Всы зрозуміли, що мова про сныгурыв. Снігур з'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця (вага 32—34 г). Має чорний короткий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та бруньки дерев.

 

ПІСНЯ СНІГУРІВ

 

ПАПУГА ГОША. А тепер зустрычаэмо двох найближчих родичок, яких дуже часто мыж собою плутають.. Зустрічайте!

БОГДАН. Це всим выдомы ворона та галка. Як же ъх розрізнити?

Ворона сіра, або ґава — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500—700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Ворона живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, нападає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

 

Галка  чорна, лише шия, щоки в неї світло-сірі та черево темно-сіре. Дзьоб товстий. Живиться галка переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Особливо корисна вона поблизу населених пунктів, де знищує багато шкідників у садах і на городах. В деяких населених пунктах галка буває майже єдиним видом птахів, що знищує хрущів у зелених насаджен­нях. Галки визбирують багато черв'яків, лялечок жуків та інших комах під час оранки. Восени вони збираються у великі зграї, іноді разом з граками і мандрують по полях в пошуках їжі.

 

ТАНОК ВОРОН ТА ГАЛОК

 

 

3 конкурс: "Пташина їдальня ": Необхідно разкласти їжу, що відповідає птахам. За правильно дібрану їжу – 1 бал, максимальна кількість балів - 6.

Завдання:

Синиці----------шматочок сала.

Шишкарі----------кедрові горіхи.

Снігурі--------ягоди горобини.

Горобці----------пшоно.

Голуби---------насіння соняшника.

5 конкурс "Пташина вікторина".

(Правильна відповідь -1 бал, максимальна кількість балів-10.

Перелік питань:

1. Коли температура тіла горобця нижче: зимою чи влітку?

    (Температура тіла горобця - постійна)

2. Чому снігура назвали снігуром? (З`являєтся взимку, коли лежить сныг)

3. Який птах виводить своъх пташенят взимку? (Шишкар)

4. Чому сныгуры та синичку полюбляють водити компаныю з дятлом?

    (Вони споживають залишки пысля дятла)

5. Чому повзика називають лысовим акробатом?

    (Вын перемыщуеться вгору та вниз по стовбуру вниз головою)

6. Життя якого птаха тысно повязане з людиною? (Голуб, горобець)

7.Цей птах може повертати голову на 180 ы навыть на 270 градусов?    

   (Фылын, сова)

8. Чому у сильны морозы птахи сидять настовбурчивши пыр`я?

    (Повытряний прошарок, що утворюэться таким чином, зберыгаэ тепло)

9. Чому у сильны морозы курыпки ховаються пыд сныг?

     (пыд сныгом теплыше)

10. Чому быльшысть птахыв нашого краю наприкынцы осены выдлытае в теплы краъ? (нестача ъжы)

 

КОНКУРС «НАЗВИ ПРИКМЕТИ, ПОВЯЗАНI ПТАХАМИ»

Із поведінкою зимуючих птахів пов’язано багато прикмет.

Ось деякі із них:

• Галки збираються зграями і кричать – на мороз.
• Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева і каркає – буде хурделиця.
• Голуби гуркочуть – тепло віщують.
• Снігурі туляться до оселі – на снігопад.
• Якщо горобці пурхають під стріху чи пір'їною або соломою у дзьобі — незабаром будуть морози.

 

БОГДАН

Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

 

Тих, у кого є кормушки,

В кого є пташки в дворі,

Не кусають того мухи

І прокляті комарі.

 

Бо пташки працюють ревно

Поїдаючи комах,

І до вечора в них, певно,

Аж оскома на зубах .

ПАПУГА ГОША. Ось і наближається до кінця наше свято, ми надіємося, що ви дізналися багато цікавого про зимуючих птахів. Зрозуміли чому взимку вони потребують особливої опіки, і уважного ставлення збоку людей. До зустрічі!