Виховний захід "Наша мати -- Україна, її мова солов'їна"

Тема    Наша  мати – Україна,  її  мова  солов’їна         

Мета    Збагатити  знання  учнів про  рідну Україну, виховувати  глибокі  почуття  любові  

             до  рідної  мови, бажання  берегти  свою  національну  культуру, бути  патріотами

             своєї  держави       

Хід  свята

1 учень           З  далекого  краю,

 З  далеких  світів

                        Журавлик  на  крилах 

 Додому  летів.

 Минав  океани,

 Ліси  і  моря,

 Вдивлявсь  крізь  тумани:

 - Чия  це  земля?

 Чиї  це  долини?

 Чиї  це  луги?

 Чию  це  калину

 Гойдають  вітри?

 Впізнав  Батьківщину:

 - Моя  це  земля,

 Моє  тут  гніздечко

 І  мова  моя!

 

Відеокліп  «Моя  Україна»

 

Вчитель          Виростай, дитино, й  пам’ятай,

  Батьківщина  -  то  найкращий  край.

  Для  кожного  -  диво  своя  Батьківщина,

  В  ній  рідне  коріння  і  мови  душа,

  І  скільки  б  світів  не  пізнала  людина,

  На  рідній  землі  лиш  вона  ожива.

 

2  учень          Ми  є  діти  українські,       

 Хлопці  та  дівчата.

 Рідний  край  наш – Україна,

 Красна  та  багата.

 

3  учень         Ми  малі, та  всі  ми  друзі,

 Ми – одна  родина.

 Та  найбільша  наша  мати -

 Ненька – Україна.

 

Пісня  «Я  маленька  українка»

 

4  учень        Хоч  про  тебе, Україно,

 Я  ще  мало  знаю,

                      Та  чомусь,  серденько, щиро

                      Я  тебе  кохаю!

5  учень        Все, що  рідне, я  кохаю.

                     Всім,  хто  рідний – помагаю.

                     Своє  ціню,  свого  вчуся

                     І  до  рідного  горнуся.  

 

6  учень       Кохаю  край  наш  дорогий,

 Що  зветься  Україна.

 Вітчизні  хочу  я  своїй

 Зрости  достойним  сином.

 

7  учень      Україна -  рідний  мій  край

                    Від  Кавказу  по  Карпати,

 І  веселий, і  вільний,

 І  великий, і  багатий.

 

8  учень     Де  є  в  світі  кращі  ріки

                  Як  Дністер, Дніпро – Славута?

                  Хто  покине  їх  навіки,

                  Тому  в  серці  вічна  смута.

 

9  учень     Де  ясніше  сонце  світить,

 Де  гарніше  зорі  сяють?

 Де  ж  солодше  пахнуть  квіти -

 Як  у  нашім  любім  краю!

 

                    Де ще краща є країна,

                    Як наша рідна Україна!

                                         Танець

10 учень     Україна! Щастя мого край.

                  Україна! Ти краплинка неба.

                  Україна! Вірю в тебе, знай.

                  Моє життя, моя любов до тебе.

 

11 учень.     Дякую тобі, моя свята земля

                   Ти мене родила і плекала.

                    Я себе тобі посвячую навік,

                    Щоб уся земля про тебе знала.

 

12 учень.      Дякуємо ми всім прадідам своїм

                    І нинішнім героям України,

                    За життя у мирній Україні.

                    Де родились ми, де будем ти і я.

                    Дружно жити у сім’ї єдиній.

 

Вчитель    Доречно  згадати  сьогодні  давнюю  притчу  про  Святого Миколая  і Україну.

 Було  це  давно-давно,   коли   Св. Миколай  роздавав  подарунки.  Одним  він 

                  дав  багато   золота,  другим   великі   родовища  корисних   копалин,    третім -

                  родючі  землі… І  коли  все  роздав, то  побачив  у  кутку  дуже  гарну ,надзви-

 чайної   вроди,   але   дуже  бідну,  в  полатанім   одязі  дівчину,  яка  стояла  у 

 кутку  і   гірко  плакала.  Він  підійшов  до  неї  і  запитав:  «Дівчино, чому  ти             

 плачеш?»  «Я  плачу  тому, Св.Миколаю, що  ти  всім  дав  подарунки, а  мені

                  нічого», - сказала  дівчина.  «А  хто  ти, дівчино?»,- запитав  Св.Миколай. «Я –

 Україна», - відповіла  дівчина. Св.Миколай  подумав  і  каже: «Справді, я  вже 

 все  всім  роздав, але  у  мене  ще  залишилась  краса  і  пісня, я  й  дарую  тобі

                  дівчино – Україно,  їх  назавжди»  І  з  тих  пір  наша  славна  Україна  вважає-

 ться  найкрасивішою  і  найспівучишою країною  світу.  Ми  пишаємося   тим,                 

 що  ми  -  українці.

 

Пісня  «Це  моя Україна»

 

13 учень   Любіть  Україну  у  сні  й  наяву,

                  Вишневу  свою  Україну.

 Красу  її  вічно  живу  і  нову,

 І  мову  її  солов’їну.

 

 

14 учень    Розцвітай  же  слово,

  І  в  родині, і  у  школі.

  Й  на  заводі, і  у  полі.

  Пречудесно, пречудово -

  Розцвітай  же, мово!

 

15 учень   Наша  мова  ніжна, ласкава,

  Наша  мова  багата, цікава.

 

                 Наша  мова  квітуча, барвиста,

                 Наша  мова  прекрасна  і  чиста.

 

                 Наша  мова, як  джерельце  дзюрчить,

                 Наша  мова  красиво  звучить.

 

16 учень   Ой, прекрасна  у  нас  рідна  мова,

  Як  сердечна, душевна  розмова.

  Рідній  мові  усі  ви  навчайтесь

                  І  ніколи  її  не  цурайтесь!

 

17 учень   Мово  рідна, слово  рідне,

 Хто  вас  забуває,

 Той  у  грудях  не  серденько,

 Тільки  камінь  має.

 

18 учень   Буду  я  навчатись  мови  золотої

                  У  трави – веснянки, у  гори  крутої,

 У  струмочка  веселого,

                  Що  постане  річкою,

 В  пагінця  зеленого,

 Що  зросте  смерічкою.

 

Пісня «Ой,. є  в  лузі  калина…»

 

Вчитель    А  ще  мови  можна  навчитись  у  наших  бабусь  і  дідусів. Довге  життя  вони 

 прожили, багато  чого  побачили  на  своєму  віку. І  вас  з  радістю  навчать.

 

 На  околиці  села,

 Як  мовиться  у  казці,

 Жили  веселий  дід  Хома

 І  баба  Параска.

 

 Біля  хати  у  садку

 Діти  гомоніли,

 Розважалися  малі,

 А  старші  раділи.

              

                Дід  учив  гончарювати,

                На  сопілці  грати. 

                Баба  вчила  вишивати

                І  пісні  співати.

 

               Ой,  цікаві  ж  для  малят

               Ці  часи  дозвілля –

               Скоромовки  і  казки,

               Загадки  й  прислів’я .

 

               Загадки – це  один  з   найдавніших  і   найпоширеніших  видів  усної  народної

               творчості.  З  давніх-давен  через  них  передавався   життєвий  досвід  народу, 

               знання, а  також  перевірялися  розумові  здібності  дітей.

 

Дід         Хлопці, а  загадайте-но  дівчаткам  загадки!

 

1 хлопчик    У  нашої  бабусі 

                     Живе  звір  у  кожусі.              

   Біля  пічки  гріється,

                     Без  водички  миється.      (Котик)

 

2 хлопчик    На  городі  в  нас  росте

                     Сонце  ясне,  золоте.

                     Жовте  око, жовті  вії

                     Та  чомусь  воно  не  гріє.  (Соняшник)

 

3 хлопчик    Летів  птах  через  дах.

                     Сів  на  воротах

                     В  червоних  чоботах.         (Лелека)

 

4 хлопчик    Що  в  світі  найшвидше?   (Думка)

 

Баба              А  дівчата  також  вміють  загадувати  загадки. Спробуйте  відгадати!

 

1 дівчинка    Мене  просять  і  чекають,

                      А  як  покажусь – утікають.  (Дощ)

 

2 дівчинка    Вийшла  звідкись  гарна  дівка,

                      На  ній  стрічка - семицвітка.

                      А  де  з  річки  воду  брала,

                      Там  коромисло  зламала.      (Веселка)

 

3 дівчинка    Хто  завжди  правду  каже?   (Дзеркало)

 

4 дівчинка    Маленький  хлопчик

                      Виліз  на  стовпчик,

                      Одежі  не  носить,

                       Їсти  не  просить,

                       Личенько  рябе,

                       Що  воно  таке?       (Наперсток)

 

Баба               Діти,  ваші    мами,  бабусі   користуються   наперстком,  коли   вишивають.

                       Придивіться  уважно, які  чудові  вишивки. Немає  в  селі  жодної  оселі, де

                       б  не  було  вишитого  рушника.  Це  давня   традиція:  гостям   на  рушнику     

 підносять  хліб  як  символ  гостинності  нашого  народу.

 

19 учень        Сійся, родися, жито – пшениця

                       І  всяка  пашниця.

                       Щоб  був  хліб  на  столі

                       І  щоб  цвіли, як  квіти,

                       Гарні  українські  діти!

 

Дід                 Діти,  а  які  скоромовки  ви  вмієте швидко  промовляти?

 

                       (На  печі, на  печі смачні  та  гарячі  калачі.

                       Хочеш  їсти  калачі – не  сиди  на  печі)

                

                      (Бурі  бобри  брід  перебрели.

                      Забули  бобри  забрати  торби)

 

                      (Водовоз  віз  воду  з  водопроводу)

                    

 

Вчитель        Коли  діти  збиралися  разом  зі  старшими, то  ті  люди  їм  розповідали

                      цікаві  смішні  історії.

 

Діти (разом) Дідусю, розкажи  нам  смішну  історію.

 

Дід                Добре, слухайте. Їхав  раз дядько поганою конячкою, а вона  й  зупинилася.         

            так  він  сам  запрягся, а  її  прив’язав до  воза  та  й  каже: «Не схотіла їхати,

                      то  йди  пішки»

 

Вчитель        Діти, а  ви  знаєте  смішні  історії?

 

Дві дівчинки  - Ой, кумо, зима  люта  буде.

                        - Невже?

                        - Страшні  морози  будуть!

                        - Та  ну!

                        - Так  буде  холодно, що  аж  ну…

                        - А  ти  звідки  знаєш?

                        - Так  у  мене  ж  кожуха  немає!

 

 

 

Два хлопчика                                 100  вовків

 

 - Чого, брате, ти  так  зблід,

                            що  з  тобою  сталось?

                      

                         - Та  за  мною  через  степ 

                            аж  100  вовків  гналось!

 

                         - Що  з  тобою, 100 вовків,

                           де  б  їх  стільки  взялось?

 

                         - Ну, нехай  вже  і  не  100,

                           а  50  гналось!

 

                         - Та  й  50  диво  в  нас,

                            де  б  їх  стільки  взялось?

 

                         - Ну, нехай  не 50.

                            але  10  гналось!

 

 - Там  і  10  не  було,

                            знать  один  всього.

 

 - Нехай  один, аби  вовк,

                           страшно  і  одного.

 

                         - А  може  то  і  не  вовк?

 

                         - А  що  ж  то  ходило,

                           таке сіре  та  маленьке?

 А  хвостик  як  шило?

 

Вчитель        А зараз  я  хочу  згадати  про  інші  перлини народної  творчості – прислів’я.

 Прислів’я – це  короткий  образний  вислів  з  повчальним  змістом. Які  ви,

                      діти, знаєте  прислів’я  про  мову?

 

Учні             - Гостре  словечко  коле  сердечко.

                     - Не  кидай  слова  на  вітер.

                     - Давши  слово – держись, а  не  давши – кріпись.

                     - Як  овечка: не  мовить  ні  словечка.

                     - Птицю  пізнають  пір’ю, а  людину – по  мові.

                     - У  кого  рідна  мова, в  того  і  душа здорова.

                     - Слово  не  горобець, вилетить – не  спіймаєш.  

                     - Від  теплого  слова  і  лід  розмерзає.

                     - Умій сказати, умій і змовчати.

                     - Не вір словам, а вір справам.

 

Вчитель       А  чи  любите  ви  казки? А - ну, відгадайте, з  якої  казки  уривок.

 

-  «Баба  діда  за  сорочку,  дочка  бабу  за  торочку»          («Ріпка»)

 

-  «Уліз  і  ведмідь – семеро  стало…»          («Рукавичка»)

 

- «А  лисичка  його  гам! Та  й  проковтнула»     («Колобок»)

 

- «Я  не  пила  й  не  їла: тільки  бігла  через  місточок, та  вхопила  кленовий  листочок, бігла  через  гребельку, та  вхопила  водиці  крапельку»     («Коза – Дереза»)

 

- «Другого  дня  знов  пішли  дід  і  баба  по  гриби. Приходять  додому, аж  у  них  і  варенички  зварені, і  починочок  стоїть  на  віконці. Вони  знову  до  сусідів: «Чи  не  бачили  кого?»        («Кривенька  качечка»)

 

-«Обмотався  коноплями, обсмолився  смолою  добре, взяв  булаву  таку, що  може, в  ній  пудів  десять, та  і  пішов  до  змія»   («Кирило Кожум’яка»

 

- «В  одного  чоловіка  був  кіт  старий, що  вже  не  здужав  і  мишей  ловити. От  хазяїн  взяв  та  й  вивіз  його  у  ліс,  думає: «Навіщо  він  мані  здався, тільки  дурно  буду  годувати»         («Пан  Коцький»)

 

- «Виходять  чоловік  з  жінкою  на  узлісся, а  там  стоїть  груша, а  на  ній  бубликів  рясно – аж  віти  гнуться. Жінка  кричить: «Чоловіче, дивись! Бублики  на  груші!»  «Та  бачу,- каже  чоловік, - то  що?»  «Та  хіба  бублики  ростуть  на  груші?» - дивується  жінка.  «Звісно  не  ростуть, то, мабуть, бублейна  хмара  йшла  й  зачепила  ліс, оце  й  зосталися  бублики»,- відповів  чоловік.»

 

Вчитель. А зараз перевіримо , чи знаєте ви міста України?

Проведемо гру «Хто швидше складе назву міста і відгадає її». Поділимося на дві команди.

Гра « Хто назве найбільше міст України».

 

20 учень      Є  у  нас  єдина  рідна  Україна.

                     Є  в  Україні  мова солов’їна.

                     Єднає  мова  всі  народи,

                     Що  прагнуть  щастя  і  свободи.

 

21 учень      Гей, Україно, ненько  прекрасна,

                     Будь  же  до  всіх  справедлива.

                     Хай  тобі  світить  сонечко  ясне,

                     Хай  будуть  діти  щасливі.

 

22 учень      Будемо  жити, землю  любити,

 Як  з  давнини  повелося.

                     Щоб  наша  доля  нас  не  цуралась,

                     Щоб  краще  в  світі  жилося!

 

Вчитель       Україно! Цвіте  вишневий! Щоб  наша  мова  буяла  пишним  квітом  ми

                     присягаємо:

                     - Любити  і  шанувати  материнську  мову. Присягаємо!

 

Всі:               Присягаємо!

 

Вчитель        Берегти  і  збагачувати  цей  найдорожчий  скарб.

 

Всі:               Присягаємо!

 

Вчитель       Знати  досконало  нашу  державну  мову.

 

Всі:               Присягаємо!

 

Вчитель        Очищувати  нашу  прекрасну  мову  від  словесного  сміття.

 

Всі:               Присягаємо!

 

Вчитель       Передавати  нащадкам  наше  пісенне  диво.

 

Всі:               Присягаємо!

 

23 учень       Хай  буде  з  хлібом  кожен  дім,

                      Хай  пахне  сонячно, медово,

      А  поруч  з  ним – струмком  дзвінким

 Натхненне  українське  слово!

 

Пісня   «Скільки  б  не  співати, а  кінчати  час…»

 

 

Дід  і  Баба.   Прощавайте. В  добрий  час,

                      Ще  зустрінемось  не  раз!  

 

Вчитель.  Шановні батьки! Сьогодні ваші діти ще раз нагадали нам, якого ми роду, коріння. Що потрібно берегти і захищати нашу державу, її цілісність та незалежність, самобутність  свого народу. Кожен, хто живе в Україні, повинен пам’ятати тих героїв, які віддали своє життя і зараз вмирають за рідну Батьківщину. Бо немає нічого святішого на білому світі, ніж своя рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця. Бо тут ми народилися, тут живемо, вбираємо всю культуру і звичаї, притаманні лише українському народові. Завжди пам’ятайте це, діти, і гордо пронесіть усвідомлення цього через усе життя. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен з нас приходить у світ для добра.