Виховний захід "Небесна сотня. Вони загинули за Україну..."

Виховна година

 «Небесна сотня. Вони загинули за Україну….»

Вступне слово вихователя:  Шановні здобувачі освіти! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття

У кожної держави є такі події, які назавжди викарбовуються в історії країни, їхні дати пам`ятають протягом десятиліть, віків. Такі події назавжди змінюють хід історії та світогляд громадян. Таким став для нас, українців Євромайдан.  Рівно 8 років тому, 20 лютого 2014 року,  силовиками  було здійснено  масовий розстріл протестувальників з автоматичної зброї і снайперських гвинтівок. Кулі наскрізь прошивали саморобні металеві і дерев’яні щити. За три дні загинуло близько сотні протестувальників. Кожен з них заплатив за свої переконання надто високу ціну -  власне життя.

Перегляд відео : «Небесна сотня. Зима що нас змінила»

Ведучий 1

Вірш «Українська революція»

Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить....

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів.....

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

Борись, Вкраїно, за свободу,

бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

Залишиться кривавий лютий

в серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран.....

Вшануй хвилиною мовчання,

Вкраїнцю, тих, що полягли.

Вони за тим злетіли в небо,

щоб в мирі й щасті ми жили.....

Степаненко Марина

Присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання під пісню «Плине кача...»

Перегляд презентації при виступі доповідачів

Ведучий1: Під вечір 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграційного до курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД.

Ведучий 2:  Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві.  Невдоволення підтримують по всій Україні.  Це був початок Революції Гідності.

Ведучий 1: До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік  З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей  зростає,  відбулися перші сутички з міліцією.

Ведучий 2: У ніч проти 30 листопада близько четвертої  години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. 

Ведучий 1: Жорстоке побиття мирної акції обурило громадськість. І тоді вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

Ведучий 2:Події останніх місяців 2013-го, початку 2014 років перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.

Слад : Фото Сергій Нігоян

Ведучий 1:Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Слад : Загиблих

Ведучий 2:22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник  та  Юрій Вербицький із Львівщини.  Вони стали першими в ряд Небесноїсотні. 

Слайт: фото під Радою запеклих сутичок

Ведучий 1: Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я.

Ведучий 2: А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

      Ведучий 1:Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею». Серед загиблих майданівців  були люди різних верств населення.  Юні та сивочолі. Багатодітні батьки та  молоді юнаки. Заробітчани  та кандидати  наук.  Жителі різних куточків України та   приїжджі ближнього зарубіжжя… Абсолютно  різні  і такі схожі. Кожен герой повстав проти  насилля,      несправедливо стідо своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг – віддав  своє життя заради нової України. І це не пафосні  слова.                       Це -     реальність.    Герої  своїм  подвигом  показали  силу   та   незламність  українського духу.  «Душу  й тіло  ми  положим  за  нашу  свободу»,  - ці рядки  національного гімну у дні  Єврореволюції   стали    пророчими.  З  ними  вистоювали морозяні ночі.  З ними ішли голіруч на озброєних  силовиків.

Ведуча 2: Вони не думали проте,  щоможуть загинути. Вони лише знали, що так як є, так далі бути в Україні не може.

Вихователь: Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні, які підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо у порівнянні з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок – то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це, - не буде поміж нами зла.

Ми сьогодні  в скорботі й з великою нашою вдячністю згадали  Героїв світлої пам’яті Небесної сотні та Дякуємо їм за те, що не  пошкодували життя заради нас з вами!

Ведучий 1:

Ми їх ніколи не забудем,

Їх вчинок, мужність, імена,

І покоління знати будуть

За що була ота війна.

Як кров’ю волю здобували,

Як йшли під кулі зі щитом,

Як героїчно помирали,

Як вшанували їх гуртом.

Нам вже не страшно за родини,

І за дітей не страшно вже,

Бо волю неньки України,

 Небесна сотня береже.