26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Виховний захід "Обереги українців"

Про матеріал

Мета: залучити учнів до вивчення національних оберегів, розширити знання про історію і сучасність оберегу; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати навички роботи в групах, комунікативні здібності, пам'ять; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: різноманітні обереги, презентації учнів «Обереги українців», кросворд, картки із завданнями, записи українських пісень.

Попередня робота: екскурсія до Харківського історичного музею.

Перегляд файлу

C:\Users\Мой\Desktop\море и 1 сент\IMG_3807.JPG    

                                         О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

Виховний захід

«Обереги українців»

Мета: залучити учнів до вивчення національних оберегів, розширити знання про історію і сучасність оберегу; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати навички роботи в групах, комунікативні здібності, пам'ять; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: різноманітні обереги, презентації учнів «Обереги українців», кросворд, картки із завданнями, записи українських пісень.

Попередня робота: екскурсія до Харківського історичного музею.

 

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

Берегиня, обереги – наші давні й добрі символи.

                                            Їхнє генетичне коріння сягає глибини століть.

        Може, думаю собі, маючи такі прекрасні символи,

  народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу,

нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбний дух.

В. Скуратівський

 

Звучить пісня «Мамин оберіг»

Як була я маленька при свічах урочисто

Подала мені ненька свій дарунок - намисто.

Тільки вийду за поріг - сяє мамин оберіг.

І чумацький шлях цвіте, мов намисто золоте,

Коли сієш ти зірки з материнської руки.

Обіймає сто доріг материнський оберіг.

Приспів.

 

Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є вчитель. Клас об’єднується у 6 груп. Очолюють ці групи лідери, які організовують і контролюють роботу.

 

ІІ. ВСТУП

Учитель. Сьогодні ми поринемо у світ оберегів. З давніх-давен наші предки вірили у магічні засоби, які оберігають і охороняють людину та її найближче довкілля (дім, худобу, врожай тощо) від усілякої небезпеки. Оберегів існувало дуже багато. Ми розглянемо деякі з них. Для цього творчі групи провели дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Виступи груп із повідомленнями:

  1.     «Що таке обереги? Коли вони з’явилися?».
  2.     «Обереги людини».
  3.     «Тварини-обереги. Птахи-обереги».
  4.     «Рослини-обереги».
  5.     «Знакові обереги».
  6.     «Обереги оселі».

III. ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ (презентація груп)

Учитель. Отже, ми починаємо презентацію проектів груп. Ви маєте змогу поринути у чарівний світ оберегів.

  1.     Виступ доповідачів I творчої групи за темою «Що таке обереги? Коли вони з’явилися?».

Обереги – важлива частина культурної спадщини українського народу. Під оберегами розуміють магічні предмети, фігури із зображенням певного божества, яким приписували таємничу надприродну силу. Здебільшого, це

невеличкий предмет, який люди носили при собі з охоронною метою. Обереги завжди відігравали велику роль у житті людей, оскільки на них покладали великі надії: вони заспокоювали серце, охороняли найближче і найдорожче. Головною, найважливішою функцією оберегів є захисна, оскільки саме вони захищають людину від усякої нечистої сили. Саме походження лексеми оберіг пов’язане із Берегинею – богинею добра, захисту від хвороб та інших злих сил. Вона була найдавнішим зразком оберега. Невеличкі фігурки Берегині носили на грудях, щоб уберегтися від усього лихого. З часу прийняття християнства символічний смисл Берегині було перекладено на образ Богородиці, яку сприймали як всемогутню заступницю людства перед Богом.

Обереги виникли ще в дохристиянські часи. Сучасні медальйони, кулони, ланцюжки з металу – це відлуння давніх вірувань наших предків у магічну силу оберегів.

  1.     Виступ доповідачів II творчої групи за темою «Обереги людини».

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока та злих духів. Оберегів людини існувало безліч: сорочка, запаска, плахта, намисто, дукати, дівоча коса, вінок, хустка тощо. Ми розповімо про деякі з них.

http://2.bp.blogspot.com/-tcEyxM_IdAU/UhYmznEmO8I/AAAAAAAAGlQ/hcyaN5j9dww/s200/images+(9).jpg Вишиванка – символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, любові, святості, оберіг. Народ ставився до вишиванок як до святині. Вони зберігалися й передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування, занепаду. Казковими візерунками прикрашали сорочки, намітки, очіпки. Готували дівчата й собі до свят найкращі вбрання, вишиваючи нитками, гаптуючи сріблом, золотом, бісером, перлинами, коштовними каміннями тощо. У народі кажуть: «Сорочку одягай – маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоров’я бережи». Носити вишиванки стає модною тенденцією і перетворюється на модний бренд України у світі (особливо з часів ЄВРО-2012).

http://4.bp.blogspot.com/-S7ZHSMOTju0/UhYnDAAg5lI/AAAAAAAAGlY/tfeWaXqobl4/s200/images+(12).jpgВінок – своєрідний оберіг, який захищає дівчину від недоброго ока, від нечистої сили. У повному українському вінку було дванадцять квітів, кожна з яких була символом: безсмертник символ здоров'я, деревій нескореності, барвінок життя та безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні символ материнської відданості, любисток та волошка вірності в коханні, ромашка дівочої чистоти та цноти, ружа мальва та півонія - віри, надії та любові, хміль (вусики) - гнучкості та розуму. До віночка в’язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка  символ землі-матінки, зліва та справа  дві жовті - символ сонця, світло-зелена й темна символи живої природи, краси та юності, далі йдуть синя та блакитна символи неба й води; потім з одного боку оранжева символ хлібу, з іншого фіолетова символ розуму, малинова символ щирості та рожева символ багатства; по краях вінка в’язали білі стрічки символ чистоти, на лівій внизу вишивали сонце, на правій місяць.

http://www.ukrsov.kiev.ua/UkrsovCat-portlet/s_catalog.nsf/0?assetId=3375&imgType=4Хустка – жіночий оберіг, який захищає від злого ока. За українською  традицією, жінка мала щодня ходити з покритою головою. У східних слов’ян віддавна існував звичай: дівчина, яка виходила заміж, повинна була покривати голову хусткою, бо лише чоловік має право бачити її коси. Тому з’явитися перед сторонніми чоловіками з непокритою головою прирівнювалося до зради. Зірвати хустку з голови жінки означало колись тяжкий злочин. Винуватців карали великим штрафом. Також вірили, що простоволоса жінка може викликати неврожай, епідемії, хвороби. На Харківщині вважали: якщо заміжня жінка вийде у сіни без хустки, то її потягне домовик за волосся на горище.

  1.     Виступ доповідачів III творчої групи за темою «Тварини-обереги. Птахи-обереги».

У традиційних уявленнях українців значне місце відводилося багатому і різноманітному світу тварин. Звірі, птахи, плазуни, земноводні, комахи присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо.

На змісті вірувань позначився також вплив реальних властивостей тих чи інших представників тваринного світу безкорисливих помічників або злих ворогів людини.

http://2.bp.blogspot.com/-Yg7SJSMv0Gk/Uh93UOXoOtI/AAAAAAAAGn8/QaPzzuh5i1U/s200/images.jpgКінь символ багатства, могутності, швидкості, волі, вірності й відданості. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували коня. Здавна коней дуже шанували, адже їхня роль у господарстві та житті людини була неабиякою. Під час святочних ворожінь у селах коневі зав'язували очі, сідали на нього задом наперед і дивилися, куди він піде: у тій стороні дівчину чекає суджений. Кінський череп використовувався як оберіг від нечистої сили. Господарі нерідко застромляли його у тин на городі, щоб усе родило, або тримали на пасіці, щоб бджоли велися, прикріплювали на клуні від чарівників та злих сил. Голову коня закопували під час будівництва греблі, щоб болотяний чорт не зміг її зруйнувати. Вважалося, що зілля, яке проросло крізь очиці покинутого кінського черепа, має не тільки лікувальну, а й чудодійну силу.

http://www.wz.lviv.ua/images/content/0cb7f9118660e6799bf1db16a542e9ad.jpgКіт – охоронець маленьких дітей (в українських колисанках). Це пов’язано із давніми повір’ями про те, що мирне мурчання кота в домі приносить сон і спокій дитині. Існує повір’я, згідно з яким кішка створена Богом є другом людини, який оберігає її від зла. І зараз зберігся звичай у новий будинок пускати кота – для благополуччя і миру.

http://pustunchik.ua/images/interesting/animals/legendu-pro-lelek/51190605.jpgЛелека – улюблений птах українців. Староукраїньке повір’я про святенність лелек походить ще з доби трипільців. Їх назвали на честь божества добра і кохання Леля. Як відомо від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що лелека мостить гніздо на подвірї добрих людей.
http://4.bp.blogspot.com/-kBoOaRLAMl0/Uh8mUtjs93I/AAAAAAAAGns/5zMMljuBZ6k/s200/images+(6).jpgЛастівка – символ матері. У народі живе зворушлива легенда про походження ластівок. Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров'ю, а жінка підійшла і в'ється навколо нього. Чоловік узяв її за підборіддя й лагідно промовив: "Ластівко, ти моя!" та поцілував. Тієї ж миті вони спурхнули і полетіли ластівками. Через те в ластівки й видно під горлечком червоненьку плямочку. Божа пташка, створена із землі. Якщо ластівка в'є під чиєюсь стріхою гніздо, це віщує родині щастя і благополуччя. Розоряти гніздо ластівки великий гріх.

  1. Виступ доповідачів ІV творчої групи за темою «Рослини-обереги».

Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят.
http://1.bp.blogspot.com/-4fRTsg3toY0/Uh8BWXsyCZI/AAAAAAAAGmw/uvJf1BwsO1M/s200/images+(3).jpgКалина – символ дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба і калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

   http://3.bp.blogspot.com/-wk1LSiT0yWU/Uh7_BIIlvkI/AAAAAAAAGmk/gUcgTJ6hhVc/s200/images+(2).jpg Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. "Без верби і калини нема України", говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: "Де вода, там і верба". Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.

http://i.produkti.kiev.ua/img/91069_n1.jpg.Роль оберега виконував і часник. Його зубчики розкладали по кутах столу на Свят-вечір, зашивали в сорочку дитині. Вплітали часник і у весільний вінок молодої або ж зав'язували його у волосся, аби нічого не зашкодило щастю молодих. Напередодні Івана Купала натирали часником вим'я корови, щоб відьма молоко не забрала.

   http://1.bp.blogspot.com/-QfJunGYz59w/Uh8KrGoPlRI/AAAAAAAAGnA/2LWcw98fhYY/s200/images+(4).jpg Одним з найулюбленіших символів-оберегів є барвінок. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Вінком, сплетеним із барвінка, прикрашали голову молодої на весіллі. Разом з ягодами калини, колосками жита, васильками, барвінком прикрашали весільне дерево-гільце, використовували в інших весільних ритуалах. Він зеленіє навіть під снігом. Живучість і витривалість барвінка, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. Барвінок є символом кохання, молодості і шлюбу.

   http://3.bp.blogspot.com/-vqfpX1MI1Go/UiHbQA2ZHWI/AAAAAAAAGpA/2Xnp5Yv_LZY/s200/images+(5).jpg Мак у народній культурі відіграє роль оберегу, захищає від лиходійства відьом, упирів та інших істот. Особливу силу, як вважалося, мав польовий мак, зерна якого самі висипалися з голівок. Якщо ним обсипати обійстя, то жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не збере і не порахує всі зернятка. Щоб охоронити від відьми дійну корову, її обсипали маком, освіченим на Маковія або на Спаса. У Святвечір господарі обходили з різдвяним хлібом, медом і маком двір і густо посипали біля корівника диким маком, "щоб відьми ,його визбируючи, не могли підійти до худоби". Мак захищав також людей і худобу від змій: у переддень річних свят обсівали, обкурювали маком хату, клали його на вікно, щоб змії не заповзали у будинок. Використовували мак із лікувальною метою, переважно як снодійне, ним присипляли неспокійних маленьких дітей.

  1.     Виступ доповідачів V творчої групи за темою «Знакові обереги».

До знакових оберегів належать: хрест, молитва, слово, число.

http://2.bp.blogspot.com/-3reSjHEKD5o/UhYMCRdfPOI/AAAAAAAAGkk/X_5zSkFuX34/s200/images+(3).jpgХрест – оберіг, що набув найбільшого розповсюдження не лише у слов’ян, а й у багатьох інших народів. Він був поширений задовго до християнства і вважається надійним оберегом від «чорних» сил, оберігає свого власника з усіх чотирьох боків. Хрест носили на шиї.

http://spravoslavia.ru/wp-content/uploads/2013/04/Utrenia-Molitva.jpgМолитва – найвірніший оберіг, який передавався із покоління в покоління. Скількох вона врятувала в скрутну хвилину, коли, здавалося – вже нема надії! Сила молитви заставляла вертатися назад кулі, або відхилятися вбік, заставляла хвороби залишати безпомічне тіло і вселяла надії на краще, мов невидимий ангел Господній заслоняв своїми крилами і охороняв від біди… Молитва  допомагає школярам, подорожнім, солдатам кому завгодно. «Отче Наш» це особлива молитва-оберіг. З виголошення її слів починайте будь-які складні справи і у вас неодмінно все вийде.

Виступ доповідачів VІ  творчої групи за темою «Обереги оселі».

Хата завжди є і залишається найпершим і найсильнішим оберегом для людини. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами.

http://4.bp.blogspot.com/-_gomuF-fUjw/UgThV2-UKuI/AAAAAAAAGiw/Qu9ry7Ud6J0/s200/images+(17).jpgРушник старовинний оберіг дому і родини, атрибут народних свят: весілля, хрещення, зустрічі та проводів гостей, а також похорону тощо.

 Рушники, що були оберегом, розвішували на покуті, над вікнами та на стінах. Ними прикрашають хату, а при будівництві хат пов'язували рушниками будівничих. Як декоративна оздоба рушник надавав хаті святковості, урочистості, національного колориту. Вони вражали багатим декором, соковитістю барв, розмаїтістю орнаменту, що мав глибоку символіку.
"Хай стелиться вам доля рушниками!" кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди та любові. 

http://yak-prosto.com/images/5/0/yak-vishati-pravilno-pidkovu-na-shastya.jpgПідкова – символ невмирущості родини, один з найбільш відомих талісманів на удачу. Знайти на дорозі підкову непросто, така знахідка символізує велику удачу і гроші. Дана прикмета йде з тих часів, коли кінь був найбільшою господарською цінністю. Знайдену підкову вішають над дверима. Згідно з повір'ям, нечиста сила завжди ходить колами і, добираючись до одного кінця підкови, змушена розвернутися і піти назад. Якщо прибивали господарі підкову на дверях ріжками доверху, отримували допомогу в своїх справах від неба. Якщо підкова висіла донизу, то оберігала дім від сварок, хвороб.

http://www.mos-ikona.ru/database/userfiles/image/IMG_6317%C3%90%C2%B0.jpgІкона – оберіг новоствореної сімї. Після весілля ікону забирає молодий і урочисто вносить у помешкання, де житиме нова родина. З цієї миті ікона – на стіні в світлиці або ж у кімнаті молодят над ліжком. Колись вважалося обов’язковим мати ікону на покутті зі східного боку. Тепер ця традиція втратилась, але й надалі зберігається звичай прикрашати ікону вишиваним рушником.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/dc/Candle_of_hope.JPGСвіча – один із найважливіших оберегів. Як уособлення небесного вогню, свіча відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців. Вона була обов’язковим ритуальним атрибутом в усі три найважливіші моменти: під час народження, весілля та смерті. Вогонь у помешканні завжди намагалися підтримувати. Лампадка, яка горить перед образами – це відгомін давнішого уявлення про домашній вогонь як аналог людського життя. Також у давнину побутував звичай: коли народжувалася дитина, господарі запалювали лампади або свічки, які горіли доти, доки її не охрестять. Люди вірили, що «нечиста сила» боїться вогню і не завдасть шкоди немовляті. Зараз також використовують свічки під час вінчання молодят, хрещення немовлят.

 

 

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Учитель. Зараз ми спробуємо зробити узагальнюючу таблицю «Українські обереги».

Групи оберегів

Види оберегів

Призначення

Обереги людини

Вишиванка, плахта, намисто, дівоча коса, вінок, хустка

Захищати життєво-побутові дії, тіло, побут, оселю, подвір’я, худобу, добробут від лиха, різних напастей, хвороб, неврожаю тощо. Оберіг вселяв віру в свої ж сили, заспокоював. Робив людину більш впевненою при зустрічі з бідою.

Тварини-обереги

Кішка, собака, коза, кінь

Птахи-обереги

Лелека, ластівка

Рослини-обереги

Дерева, кущі, квіти, трави

Знакові обереги

Слово, число, хрест, молитва

Обереги оселі

Піч, рушник, ікони, підкова, свіча, стіл

 

Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд.

 

1

 

 

 

7

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

По горизонталі:

  1.     ЇЇ прибивали до порога чи біля нього.
  2.     Продовжіть вислів: «Де вода, там і …».
  3.     Птах, який за повір’ям оберігає родинне щастя.
  4.     Одяг, символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті,      любові, святості, оберіг.
  5.     Хто охороняє дітей в українських колисанках?
  6.     Богиня добра, захисту від хвороб та інших злих сил.

По вертикалі: магічний предмет, фігура із зображенням певного божества, якому приписували таємничу надприродну силу.

Відповіді

  1. Підкова. 2. Верба. 3. Лелека. 4. Сорочка. 5. Кіт.

6. Берегиня. 7. Оберіг.

 

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано якийсь оберіг.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛЯ

Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу солов’їну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали нашу землю своїми руками. Тож пам’ятаймо, хто ми є, бережімо наші звичаї, шануймо наші обереги!

 

ЛІТЕРАТУРА

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Войтович В. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.

2. Ворожейкіна О.М. Народні звичаї та обряди. Харків: Основа, 2011.    223с.
3. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Харків: Фоліо, 2005. 508 с.

4. Дмитренко М. К., Дмитренко Г. К. Уроки з народознавства. К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. 222 с.

5. Етнографія України: навчальний посібник для студентів історичних факультетів. Львів: Світ, 1994. 518 с.

6. Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. К.: Наукова думка, 1966.   198 с.

7. Кудіна Л. М. Від роду до роду. Народознавство. Х: Торсінг, 2003. 256 с.
8. Лозко Г. С. Українське народознавство.  3-е вид. X.: Видавництво "Див", 2005.   472 с.

9. Лозко С. «Українське народознавство».  Київ: Зодіак, 1995.   368 с.

10. Пономарьов А. П. Українська етнографія: курс лекцій. К.: Либідь, 1994. 318 с.

11. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. К.: Український письменник, 1995. 292 с.

12. Скуратівський В. Т. Український  народний  календар. К.: Техніка, 2003. 384 с.

13. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С. П. Павлюка,  Г. Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. –  Київ: Знання, 2004. –  570 с.

14. Українська етнологія: навчальний посібник для вузів. К.: Либідь, 2007. 399 с.

15.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3

16. http://ukraine.ui.ua/ua/traditsii-obryady/xata/oberegi

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Дегтяренко Євгенія Геннадіївна
    Дуже цікавий та актуальний матеріал. Велика подяка автору!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
1 лютого 2018
Переглядів
2986
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку