Виховний захід "Осіння казка"

Осіння казка

Мета: узагальнити знання прикмет осені, особливостей кожного осіннього місяця, розвивати артистичні здібності дітей, їх мовлення, логічне мислення, виховувати любов до природи, свідому дисципліну, колективізм.

Хід заходу

Дійові особи: Осінь, Вересень, Жовтень, Листопад, вісім дітей-«листочків», «овочі», «птахи».

Звучить повільна мелодія, супроводжуючи слова дітей.

Дівчинка                                                              Хлопчик

Прислухайтеся! Земля співає!                     Осика листячком тріпоче,

І линуть звуки чарівні.                                 Сосна задумливо шумить.

Усе в природі голос має                               Далеко в небі грім гуркоче,

Й свої наспівує пісні.                                    З-під кореня вода дзюрчить.

Заграло листя на тополі,                               Ось стогне дуб, верба зітхає,

І очерет зашелестів.                                      Он павутиннячко дзвенить.

Чарівні звуки линуть в полі,                        Струмочок весело співає –

Звучать мелодії без слів.                              Усе в гармонії звучить!

Учитель. Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш її урочисту красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних зимових холодів. Та яке ж свято без королеви? А хто вона, ви зрозумієте, відгадавши загадки.

• Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває?

• В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

• Ти хто такий? – Я здивувався.
• Чому тебе не бачив досі?
• То подивися – хтось озвався.

І ти тоді побачиш  …(Осінь).

Учитель. Так, звісно, нас запросила в гості Королева-Осінь. Але чомусь її самої немає. Діти, ви не знаєте, де вона? Не знаєте? А-а-а, я здогадуюсь. Вона, напевно, затрималась десь у лісі, щоб допомогти тваринкам приготуватись до зими, щоби встелити землю теплими листочками, щоб відправити птахів у вирій. Але я знаю як її покликати. Давайте розкажемо про осінь красиві вірші, заспіваємо пісню – вона почує та прийде.

Під звуки музики діти читають вірші.

1.               Осінь, осінь, осінь,                           4. Кажуть, хмурнем звали осінь    

          Медом пахнуть роси,                           У далекій давнині.

          Журавлі курличуть в небі                   В нас вона – золотокоса

          Та вітри голосять.                                У херсонській стороні.  

          Рідко сонце світить,                         5. Коли вона загляне в сад -

          А на голих вітах                                   Наллється соком виноград.   

          В'яже осінь рукавички                         І пізні яблука ранет 

          З бабиного літа.                                    Солодкі стануть, наче мед.   

2.       Тихо осінь ходить гаєм                    6. Як помандрує по гаях

          Ліс довкола аж горить.                         З чарівним пензлем у руках –

          Ясен листя осипає,                                Все розмалює на путі,

          Дуб нахмурений стоїть.                        Дерева стануть золоті.

          І берізка над потоком                            І ми її уклінно просим:

          Стала, наче молода.                               Заходь у гості, щедра осінь!

          Вітер, мовби ненароком,

           Їй косиці розпліта.

3.        Вітер пожовклим листком                 

           Грається в котика-мишки,   

           То поженеться біжком,                                                      

           То підкрадається тишком.                     

           Ну, а коли спійма,-

           Буде, дітки, зима.

 

Звучить пісня «Пані Осінь»

Осінь, вальсуючи, йде по сцені.

Осінь.

Ось я, за сосною,                                         Осінь, трави сонні

Ось і листя в'яне                                          Долу нагинаю.

Осінь я, за мною                                          Ранками імлиста,

Йдуть густі тумани.                                     Вдень я – позолота,

Осінь я, осоння                                            Обриваю листя –

Листям посипаю.                                         Це моя робота.

 

Осінь. Добрий день, діти. Ой як вас багато! Дякую вам, що ви завітали на моє свято.

Звучить «Менует», танцюють осінні місяці , запросивши на танок дівчаток.

 

Осінь. Дякую вам, чарівні дами та прекрасні принци, за танок. Діти, а хто ж ці загадкові принци? Чому їх три? Чому одяг в них різний?

• Так,  це мої дорогі синочки-місяці – Вересень, Жовтень, Листопад. Вони прийшли разом зі мною, щоб нагадати про свої прикмети, щоб ви ще раз змогли повернутись у теплі вересневі дні, побачити яскраві кольори жовтня, відчути перший зимовий подих листопада. А допоможе нам чарівна гілочка. Ось вона. Я передаю її першому принцу, щоб він розповів про себе.

Вересень

У вересня щедра рука.

Заходьте, він з двору гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград,

І кожен вересню рад,

Бо щедра, ой щедра рука

У вересня-трудівника.

Учитель. Дякуємо тобі, Вересню, за твою щедрість, за рум'яні яблука, соковиті груші, за моркву й бурячки, за картоплю й кукурудзу, за всі-всі овочі та фрукти, якими ти нас щедро пригощаєш. А ми тобі даруємо пісню.

Звучить пісня «Щедрий урожай».

Вересень. Якою гарною піснею ви мене зустріли! А я до вас не сам прийшов, а привів своїх друзів. Тільки чарівною гілочкою змахну – вони і з'являться.

Картопля.                                                              Морква.

Мене смажать, мене варять,                             Сидить панна у світлиці

Хоч отрутою і кроплять,                                   Молода, червонолиця.

Всі мене їдять і хвалять.                                    Хто до неї завітає –

Звати як мене?                                                    Вітамінами вгощає.

Гарбуз                                                                     Буряки

Повз, мов танк, я на город,                                На городі урожай

Повз на гудині й загруз.                                     Що захочеш, те збирай:

Та чомусь мене в народі                                    Огірки і помідори,

Звуть не танк, а як?..                                          І морквиця і салат,

Огірки                                                                  Цибулини і перчини

Ми зеленої всі масті,                                          І капусти цілий ряд.

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив'язали нас в грядках

На зелених ланцюжках.

Гарбузові сини й дочки,

А зовуть нас…

Овочі виконують пісню «У нас на городі» на мелодію пісні «Пырышки-Пупырышки»  з репертуару Потапа і Насті (сл. Галини Джемули)

У нас на городі, у нас на городі…

Жителі городні вбрані всі по моді,

Буйно зеленіють поки не дозріють.

У нас на городі…

А ще з'явились на городі друзі гарбузові,

А по городу ходять-бродять гарбузи здорові.

Цвітуть, ростуть листочки і гріються на грядках,

П'ють з неба воду, й сонечко лоскоче ніжно п'ятки.

Потрапити в каструлі – для них найкраща доля,

А поки на городі порозкошують вволю.

Таких городів тисячі, а може кількасот,

Та не забудемо ми свій город!

У нас на городі всі живуть по моді

Буйно зеленіють поки не дозріють.

У нас на городі…

 

Осінь. Спасибі , Вересню, тобі та твоїм друзям. Час передавати чарівну паличку другому брату, він теж хоче розповісти про себе.

Вересень. А й справді! Мені так цікаво було з вами, що не помітив, як і час пролетів. Жовтню, візьми, будь ласка, гілочку.

Жовтень.  Вітаю вас, любі друзі. Багато я попрацюваву парках, гаях. лісах, фарбуючи золотою фарбою дерева і кущі. А як чудово спостерігати за падолистом, коли вітер-пустун зриває листочки та кружляє їх у чарівному танку!

Танок листочків.

Листочки. Ой цей пустун зірвав нас із дерев, і тепер ми не знаємо, чиї ми листочки. Діти, допоможіть!

Каштан                                                                  Клен

Мов розгорнута долоня,                              Я вальсую та кружляю,

Ліг спочити на осоння                                   Барви осені збираю.

Між зелених їжаків                                        Я і жовтий, і зелений,

Найтемніший із листків.                                І оранжево-вогненний,

Я землі приніс вітання                                  Золотавий, пурпуровий,

Від старезного….                                          Я. звичайно, лист…

Дуб                                                                       Горіх

Я, немов крило за вітром,                             Між віт плодів чимало має,

В небо мріяв полетіти.                                   Їх за шкарлупками ховає.

Тільки золотом налився                                 І щоб ядро із них дістати

І в траву звалився.                                          Потрібно сил багато мати.

Пораділи жолудята:

Це листочок з дуба – тата.

Липа                                                                        Береза

Рясно в липні зацвітає,                                        Чорно-біла одежина,

Дуже гарний запах має,                                          Зверху – листяна хустина.

Цвітом від хвороб лікує,                                         Як весна – дарує сік,-

Щедро медом нас частує.                                        П'ємо радо цілий рік.

Горобина                                                                         Верба  

Зріст у неї, як в ліщини,                                           Довгі, тонкі віти має,

А плоди, немов в калини.                                        Золото кору вкриває,

Взимку пташечок годує,                                          З гілок кошики плетуть,

Ягідками їх частує.                                                   В церкву раз на рік несуть.

Жовтень. Дякую вам, листочки, а тепер устеляйте землю теплим килимом, щоб їй не холодно було спати взимку. А чарівну гілочку я передаю  листопаду-місяцю.

«Листочки» , кружляючи, виходять.

 

Листопад.

Виснуть хмари нижче й нижче,

Заволік туман кущі,

І листопад на стернище

Сіє мряку і дощі.

• Я – останній місяць осені. Урожай із ланів і садів зібрав Вересень, дерева позолотив і обтрусив Жовтень, а я на дощі та перші заморозки багатий. Я щойно з лісу повернувся, перевіряв, чи з усіх дерев листя опало, чи готові лісові мешканці до зими, чи всі птахи відлетіли в теплий край? (За сценою чути голоси пташок) 
• Що це за галас такий?

Заходять пташки.

Горобець.

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Снігур. А ви знаєте, чому нас снігурами назвали?

Подивіться, угорі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Нас тепер ви і звете.

Сорока. І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

Веселої вдачі.

В саду білобока

Навприсядки скаче.

Вбігає ворона, видно, що дуже поспішала.

Діти. Де вороно-каркороно, ти була?

          Що, вороно-каркороно, принесла?

Ворона.

Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.

На воронячий зібралась я базар.

Рано-рано прилетіла до струмка,

На городі проковтнула черв'яка.

Покружляла-покружляла я вгорі,

Горобців порозганяла у дворі.

Сорока.

Стріла півня-розбишаку, пісняра

І чкурнула-дременула із двора!

Ворона. Неправда, сороко, зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я на свято хотіла встигнути, діток побачити, себе показати!

Листопад. Дякую, вам, милі пташки, що прилетіли до нас на свято. Не сумуйте, що наш час настав і незабаром зима. Діти допоможуть вам, зроблять годівнички й насипатимуть у них вашу улюблену їжу. Правда, діти?

Сорока. А ми, пташки, подаруємо вам пісню.

Виконується пісня «Шпачок прощається»

 

Учитель. Промайнули  перед нами три місяці осені, нагадали нам про свої прикмети, зачарували кожен своєю красою.

Вересень. Уже час прощатися з вами. Працювали ми цієї осені, натомилися.

Жовтень. Тепер і відпочити можна.

Листопад. А мине рік - ми знову до вас завітаємо.

Осінь. Ось такі мої сини, мої місяці. Дякуємо вам, любі друзі, що завітали на наше свято, до зустрічі через рік!

 

Учитель. Почекайте, ще не йдіть. Сумно, звісно, коли природа завмерла і чекає приходу зими. Але люди, відпочиваючи , веселяться, дякуючи тобі, осінь, за щедрий урожай. І ми не будемо сумувати, а послухаємо веселу пісню.

Виконується пісня «Осень очень хороша»

Осінь.

Ви до Осені в гості прийшли,

Щастя й радість мені принесли.

Гарно ви пісні співали,

Гарно дуже танцювали.

Я за це вам у корзинці

Принесла смачні гостинці.

Роздає дітям ласощі.

 

                                                                      

Учитель. Дякуємо тобі, Осене, за те, що ти є. Будемо чекати тебе наступного року!