Виховний захід: " Подорож у країну Фразеологію"

МІНІСТЕРСТВО   ОСВІТИ  І  НАУКИ УКРАЇНИ

Департамент освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Дніпровський державний технікум

енергетичних та інформаційних технологій

Відкритий

виховний захід

 на тему:

«Подорож у країну Фразеологію»

                                                                           Укладач: викладач – методист вищої    

                                                             категорії

                                                                  Мирська Тетяна Костянтинівна

Дніпро

2020

Тема: Подорож у країну Фразеологію

Мета: повторити, узагальнити вивчене про фразеологію та поглибити знання   студентів з даного розділу. 

Розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць. Допомогти зрозуміти дивовижний і різнобарвний світ крилатих висловів; збагачувати мовлення студентів фразеологізмами та формувати вміння використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння працювати колективно, в парах та самостійно; підвищувати комунікативну активність студентів; розкривати красу, багатство і велич рідної мови;

розвивати пам’ять, логічне мислення, артистичність, творчі здібності;

виховувати любов до фразеологічного багатства української мови, відчуття її   краси; виховувати студентів у дусі народної моралі.

Обладнання: ноутбук, проектор, інтерактивна дошка, відеоматеріал з теми, плакати, творчі роботи студентів.

Тип заходу: вікторина - подорож

                                                                       Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

                               Як у квітки, у них свій неповторний аромат і

 відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

 Василь  Сухомлинський

Слово викладача:  Сьогодні, 21 лютого, саме той день, коли представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова - найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  попередніх  поколінь.

І саме сьогодні ми разом з вами вирішили також долучитися до цього свята і ще раз усвідомити, якою ж багатою та різнобарвною є наша мова. І щоб переконатися в цьому, ми вирушаємо в подорож – цікавий , захоплюючий та неосяжний світ ФРАЗЕОЛОГІЇ.

  З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можна знайти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослов’янської і давньоруської (водити за носа, іду на ви) і засвоєні зовсім недавно (з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю).

Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються:

явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті),

психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити),

взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою),

стану людського організму (носом клювати; зуб на зуб не попадає),

     дається оцінка людей, явищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову)

Іноді ми навіть не помічаємо, наскільки міцно увійшли у наше життя і нашу мову особливі стійкі словосполучення, що сприймаються як нерозривні вислови.

Ці словосполучення отримали назву «фразеологізми». 

Викладач. Давайте звернемо увагу на гасло нашого сьогоднішнього заходу. Про які відтінки барв  йдеться у словах В. Сухомлинського? (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, багатозначність, переносне значення слів, прислів′я, приказки, загадки)

Студенти як і 1, так і 2 курсу виконали дуже багато різноманітних та цікавих творчих завдань, які вони сьогодні нам продемонструють та ще раз переконають, що наша мова – дуже багата, захоплююча та різнобарвна. Кожна творча робота по-своєму оригінальна, як і наша Фразеологія.

А зараз надаємо слово нашим ведучим:

Ведучий 1. Фразеологізми виникають в процесі мовлення зовсім не за загальними граматичними закономірностями, а іноді навіть всупереч цим закономірностям та правилам побудови речення. А все тому, що ці вислови усталені, сформовані носіями мови протягом років (а іноді і століть), і ці ж носії (тобто, звичайні люди, ми з вами) використовують фразеологізми у побутовому спілкуванні, у художньому мовленні так невимушено й живо, ніби народилися з ними на вустах. 

Виникає питання: а навіщо ж нам вони, ці фразеологізми? Адже без них ніби то й менше плутанини, фразеологічний зворот лише ускладнює форму речення, замінюючи одне слово цілою конструкцією. Наприклад, вираз «заткнути за пояс» можна замінити одним словом – «перевершити».

На це питання є декілька варіантів відповіді.

По-перше, без фразеологізмів (як і без інших засобів мовлення) мова була б сухою та занадто офіційною. Ці вислови надають нашому мовленню образності, виразності та яскравості, даючи змогу мовцю висловити своє ставлення до того, про що він каже. А за допомогою фразеологізмів зробити це буває значно простіше. Наприклад, вираз «сісти на голову» передає значно більше емоцій, ніж просте слово «знахабніти». А фразеологізм «шукати вчорашнього дня» розкриває усю глибину туги за тим, чого марно шукаєш, чого вже нема.

Ведучий 2. По-друге, слухач або читач теж сприймає почуте або прочитане зовсім інакше – підключаючи свою уяву і вловлюючи весь спектр образів і емоційних одиниць, що закладені у виразі. А це сприяє більш сильному співпереживанню. Саме тому читати текст, забарвлений фразеологізмами значно приємніше і легше, ніж просто сухий і логічний текст.

По-третє, правильне і влучне використання фразеологічних зворотів дає змогу проявити свій розум, вміння дотепно і точно висловлюватися і обирати серед багатьох стійких виразів один, найбільш доцільний. Вміння використовувати фразеологізми можна сприймати як гру, де переможець – той, хто зміг найбільш коротким шляхом дістатися мети, тобто висловити весь спектр емоцій та змісту, використавши лише декілька влучних фраз.

Саме фразеологізми часом стають невичерпним джерелом жартів і анекдотів. Що стосується письменників, то важко взагалі уявити їх діяльність без використання фразеологічних зворотів.

     Студент  

  Рідна мова

Знав би ти, Тарасе, гине мова!

Суржиком забруднені вуста,

Тільки й чуєш покруч замість слова:

«Класно», «кльово», «супер», «наркота»!

Ти поставив на сторожі Слово!

А воно взяло і утекло!

Нашу мову рідну, калинову

Зберігає ще хіба село!

Скрізь манкрути, що зреклися роду,

Всюди мат та «мать!»!

То невже бракує у народу

Сил, щоб мову рідну врятувать?

Знав би ти, Тарасе, гине мова!

Гірко-гірко плаче десь в кутку!

Вже вона не пишна, калинова –

Сирота в терновому вінку.

Ведучий 1.  Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Життя сьогодні вимагає володіти словом. Словом доречним, вагомим, мудрим, переконливим. Саме в цей день хочеться звернути увагу, що сьогодні ми маємо засилля лихослів′я, суржику, зіпсованої мови, порушення культури мовлення, норм, які усталені віками. Нині, на превеликий жаль, існує загроза українській мові з боку її носіїв, які бездушно засмічують її. Невже ми, українці, цього хочемо? Адже  ми знаємо, що мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні ми спробуємо відчути аромати та пахощі  рідного слова.

     1.  Крилаті вислови вивчаєм

 В нашій Країні Знань.

 У своїй мові їх вживаєм

 Для добрих побажань.

 Радимо глек не розбивати

 І не ловити гав,

 Носа також не задирати,

 Як Синю птицю хтось спіймав.

Ведучий 2.

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Наприклад, про людину, що добре знає свою справу кажуть: він на цьому собаку з’їв. За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. З давніх-давен народ з покоління  в покоління  передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. Кожен із вас побуває  сьогодні у ролі дослідника, показавши вміння творчо мислити та продемонструє свої творчі роботи з фразеології.

• Викладач.  Перш ніж  завітати до країни, давайте зараз проведемо фразеологічну розминку – дослідження «Фразеологічне мереживо»

Дослідження «А де ж моя пара?»  (презентація «Фразеологічне мереживо»).

• слайд 2
• слайд 3
• слайд 4

Викладач: Надаємо слово нашим студентам:

Студент. Більшість фразеологізмів з’явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю – суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним і рослинним світом. Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Фразеологізми згруповано навколо ключового (опорного, стрижневого) слова. В середині  гнізда вислови подано за алфавітом. Фразеологічний зворот разом із тлумаченням, варіантами, синонімічними рядами, ілюстраціями являє собою словникову статтю. Він є її заголовком.

• Викладач.  Фразеологізми – перлини мови. Це невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізмами, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами. А як вони з’явились у мові?
• «Мозковий штурм»

Які вам відомі джерела українських фразеологізмів? (показ презентації)

Висновок. Джерела фразеології:

•  Народна мудрість (виносити сміття з хати)
• Крилаті вислови (І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).
• Вислови Біблійного походження (терновий вінець; чаша терпіння)                                                                                    
• Антична міфологія (Ахіллесова п′ята)

Викладач:  А зараз студенти, які забажали виконати творчі роботи, а таких у нас виявилось дуже багато, представлять їх та розкажуть про них. Почнемо зі студентів 2 курсу

 Е-18:

1. Булгакова Яна ( «як кіт у мішку»)
2. Тітова Марія («бути на сьомому небі»)
3. Ярема Євгенія (« очі розбігаються)

БС-19

1. Резун Руслана ( «гнути спину»)
2. Пономарь Катерина («як та мара»)
3. Лазебник Єлизавета («одного поля ягоди»)
4. Дручиніна Ніна («презентація, окремі слайди)

ЕЛ-19

1. Мізін Дмитро («презентація, окремі слайди)
2. Саранчук В’ячеслав («водити за ніс»)
3. Трикопенко Володимир («ловити окунів»)

Е-19

1. Ярушевська Маргарита («ллє як з відра; писати як курка лапою»….)

2. Водвуд Анастасія («вуха розвісив»)

3. Мєдвєдєва Анастасія («Не любить серце, не бачачи краси»)

4. Ковтун Юлія («вилами по воді, гаряча голова, як у Бога за пазухою)

5. Левківська Єлизавета (схожі, однакові)

6.Власенко Анастасія («взяти себе в руки», «вийти з себе»)

7. Іткіна Мар’яна («ламати слово»)

8-9. Шушара Ольга, Пастущак Анастасія («ще мак росте у голові»)

Ведучий 2 : А зараз ми перевіримо, як добре ви знаєте значення деяких фразеологізмів.

• Куди ворон і кісток не заносить – далеко.  (за тридев’ять земель, на краю світу, де козам роги правлять, у дідька в зубах, у чорта на куличках, у чорта на болоті, де Макар телят пасе)
• Тільки душа в тілі – про людину, яка має хворобливий вигляд. (виходець з того світу, од вітру валиться, мов з хреста знятий, одна тінь залишилася)
• Ганяти собак – ледарювати. (не братися і за холодну воду, бити байдики, справляти посиденьки, горобцям дулі давати, ганяти вітер по світу)
• Туман вісімнадцятий – нерозумна людина. (дурний, аж світиться; без царя в голові, на розум небагатий, голова напхана половою, мати порожню макітру, клепки нема, без сьоиої клепки в голові, зелено в голові)
• Хоч з лиця воду пий – про дуже гарну, привабливу людину. (любо оком глянути, очей не одведеш, хоч у рамку вправ, ні в казці сказати, ні пером описати; хоч картину малюй, як лялечка, як намальована)
• З усіх ніг – дуже швидко, поспішати. (аж у вухах вітер свистить, конем не доженеш, семимильними кроками, одним махом, як на пожежу, на всіх парах, як стріла)

Ведучий 1.

А зараз проведемо гру .«Цікава математика». Я зачитую фразеологізми, випускаючи числівники. А ви спробуйте відгадати їх.

1. Знати як свої … (5) пальців.
2. (7)… п’ятниць на тиждень.
3. Зігнувся в … погибелі (3)
4. Сім раз відмір, а … (1) відріж.
5. Один розум добре, а … (2) краще.
6. Не (1) пуд солі з’їсти.
7.  (0) без палички.
8.  На всі … (4) сторони.
9.  За …(тридев’ять) земель.
10.  Не зв’яже (2) слів.
11.  (10) дорогою обминати.
12.  (5) колесо до воза.

Викладач:  А зараз спробуємо вгадати фразеологізм за малюнком ( відео 1) (використовується презентація)

Ведучі 1 і 2:

  Прослухайте українську народну казку. Стежачи за текстом, дізнайтеся, почому ківш лиха. Що означає цей вираз? Які ще стійкі сполучення ви почули?

Ківш лиха

1. У багатого батька був один син, а батько нажив худобу не абияк, а таки чесно. Синові, проте, байдуже: він виріс серед червінців, то вони йому не дорогі були. Як дасть батько, то він так і сіє грішми як половою. Дививсь-дививсь на це батько – і гірко йому було, що син робити не хоче, а його заробленим добром нехтує. Ото й надумав батько.  – Іди ж ти , – каже, – та зароби червінця! Як заробиш – тоді приходь…

     Тяжко заробляв син червінця. Мерз, голодував, зазнав немало горя й страждань.

     Так усю осінь і зиму проробив. І вже по весні зібралось у нього стільки грошенят, що виміняв він на них золотого.

   2.  Іде тоді до батька. Лізе син у кишеню та потихеньку, як скляне, виймає щось загорнуте в ганчірочку, а потім ще й у папірець, еге, червінець, – та й боїться давати батькові.

    Узяв батько, покрутив того золотого в руках та як заміриться на річку… Син як схопить обома руками батькову руку, як крикне не своїм голосом: « Ой батеньку, батеньку!» А сам став як не свій. Тоді батько засміявся та й каже:

 – Ну, тепер я бачу, що ти знаєш почому ківш лиха, як дістається червінець. Ось тепер ти мені син.

      І з того часу син годі вже гроші розкидати – такий працьовитий та хазяйновитий зробився.

Відгадайте загадки:  ( студенти по черзі зачитують)

1. На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяйнує в голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)

2.  Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні. (Ніс)

3. Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квіти, а в’януть. (Вуха)

4. Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Він схожий на лопату, особливо у балакучих людей. (Язик)

5. Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле. (Очі)

Ведучі: (по черзі)    Жартівлива вікторина

• Чи буває душа у п’ятах? (так, коли злякаєшся)
• Кому може бути море по коліна? (сміливому)
• Коли енциклопедія може бути ходячою? (коли розумна голова на плечах).
• За яких обставин можна продати зуби? (коли сміятися)
• Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя? (голову)
• Коли беруть ноги в руки?  (коли тікають)
• Коли не знаєш, де очі подіти? (коли говориш неправду)
• На кому шапка горить? (на злодієві)
• Коли ніс дзьобом стає? (як людина дрімає, кльоє носом)
• Який цар жив, коли було людей трохи? (Горох)
• Коли можна почесати язика? (коли вести пусті, несерйозні розмови)
• Кого можна клеїти? (дурня)
• Чи можна робити зарубки на носі? (так, коли треба запам’ятати)
• У кого сім п’ятниць на тиждень? (хто змінює свої рішення)
• Чи можна кілок на голові тесати? (так, коли не можна переконати вперту людину)
• Яким зерном часто б’ють об стіну? (горохом)
• Хто може зробити з мухи слона? (фантазер)

Студент

     Характер і вигляд друзів наших менших ми вже знаємо давно. В прислів’ях, приказках ми часто згадуємо тварин: балакуча як сорока, випливає ніби пава, хитра як лисиця. Образи-паралелі ми одержали у спадок від тих часів, коли всі люди були дуже близькі до світу природи.

 Минули століття. Але й зараз немає більшої похвали для дівчини, ніж ластівка, а для хлопця – орел. Відважних льотчиків, космонавтів називаємо соколами. І навпаки ослом, бараном, свинею  йменуємо упертого, безсовісного. Людина вийшла з царства тварин, однак продовжує міряти «тваринними» аршинами не тільки людей і тварин, а й рослинний світ. Люди рвуть журавлину, збирають жовті лисички, шукають з-поміж дерев ведмежі вушка, милуються горобиною. Лише серед «вовчих рослин» розрізняємо вовчі ягоди, вовче лико, вовчий горох, вовчий сон, вовчу траву і навіть вовче молоко. А якщо когось назвуть глухою тетерею, підколодною змією, покірним телятком, мокрою куркою, то більше нічого говорити не варто. Багато з таких зоофразеологізмів  утворюються на основі спостережень за поведінкою, зовнішнім виглядом, життям тварин, за умовами полювання на них. Наша мова була б значно збіднена, коли б у ній не вживали зоофразеологізмів.

Студент

  Прислів’я – короткий влучний образний народний вислів із повчальним висновком. Приказка – короткий образний вислів, у якому на висновок лише натякається. Прислів’я та приказки ще називають приповідками, примовками. З’явилися вони дуже давно, ще до виникнення писемності, разом із міфами, легендами. Прислів’я та приказки передають мудрість і досвід багатьох поколінь. Тому в них можна знайти відповідь на багато запитань повсякдення, вони підказують, вчать, застерігають. Краса і мудрість – ці два потужні крила мають народні прислів’я й приказки. В них можна знайти все розмаїття почуттів, емоцій, думок і поглядів людини. Не один дослідник пробував зібрати найбільше цих коштовних перлин. Найкраще це вдалося Іванові Франку, який записав і опублікував 31091 прислів’я та приказку.

Студент

      Біблія – стародавній священний збірник духовних творів. Це Слово Боже, Святе Письмо, Книга християн. Біблія має дві частини: Старий Заповіт, Новий Заповіт. Перші біблійні тексти з’явилися  3500 років тому. Тексти творилися на трьох континентах (Азія, Африка, Європа) 40 авторами протягом півтори тисячі років. У Біблії багато міфів, легенд, псалмів, притч, афоризмів, описів. Але всі тексти символічні.

Студент

    До фразеологізмів належать крилаті вислови. Крилатий вислів –влучний вираз літературного походження, що стисло й образно передає думку та є загальновживаним.

     Крилаті вислови можуть складатися з :

• одного слова ( Олімп, Рокфеллер, Робінзон) ;
• словосполучення : ( спляча красуня, три мушкетери, на крилах пісень);
• речення: (Усе тече, усе змінюється. Всякому городу нрав і права).

Студент

Афоризм – будь-яка узагальнена думка, висловлена стисло, в дуже виразній формі. Наприклад:

  Через терни до зірок – латинський вислів (належить давньоримському письменникові, філософу Сенеці).

     Буря в склянці води – вислів належить французькому письменникові, філософу Монтеск’є (велике хвилювання з незначного приводу).

   З корабля на бал – вислів належить російському письменникові О.Пушкіну (різка зміна обставин).

   А все-таки вона крутиться (ці слова сказав Галілео Галілей після того, як інквізиція змусила його зректися вчення про рух Землі навколо Сонця).

    Усе тече, усе змінюється (цей вислів належить філософові Геракліту).

    У ріднім краю навіть дим солодкий і коханий (сказала Леся Українка, їдучи в Італію). 

Ведучі: по черзі

 Доповніть  фразеологізми назвами тварин  або птахів.

• Упертий як (осел)
• Хитрий як (лис)
• Полохливий як (заєць)
• Колючий як (їжак)
• Надутий як (індик)
• Німий як (риба)
• Брудний як (свиня)
• Голодний як (вовк)
• Балакучий як (сорока)
• Покірливий як (теля)
• Здоровий як (бик)

Ведучий

   Ми залишаємо Країну,

В якій багато справжніх див.

Одне поняття неодмінно

Вживає двоє, кілька слів.  

Не забуваймо про країну,

   У світі мовному єдину,

   Де вирази стійкі живуть,

   Фра-зе-о-ло-гі-є-ю звуть!

Викладач:  Всі учасники сьогоднішнього заходу молодці. А на завершення нашої подорожі прослухаємо зараз ролик, який зняв випускник чернівецького ліцею Ігор Гавреш. Цей трек поповнить наші знання з фразеології, а також знадобиться під час підготовки до ЗНО.   (ролик «Фразеологізм генг»)

https://www.youtube.com/watch?v=U879ng9FEpk