Виховний захід "Посвята в першокласники"

Вчитель: - Важко дітей своїх виховати,
Багато що потрібно для цього знати.
Батькам я хочу побажати:
Дітям завжди у всьому допомагати,
В школу з ранку зібрати дитину,
Напуття вчасно добрі дати,
Розумну книжку встигнути прочитати,
А у вихідний не забути погуляти,
Щоб хвороб всіх уникнути,
Треба ще загартовувати дітей,
Збори також всі відвідувати,
Школі по мірі сил допомагати.
А головне - без сумніву -
Бажаю я вам терпіння!

 

Вед.1

 Як вільно веселка у небо злітає

І грає всіма кольорами,

Так вільно моя Україна співає,

Йдучи нелегкими шляхами.

 

Вед. 2.

Із дерева роду зростає пагіння

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що ніби веселка розквітло.

 

Вед 1.

Цим дітям, народженим в вільній державі

Судилось багато зробити:

Наш прапор підняти у мирі і славі

Й любові зорю засвітити.

 

Вед 2.

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття –

Дітей своїх рідних у школі.

Сміливо веди їх у тисячоліття

У щасті, з любов’ю до волі.

 

Вед 1.

Ну, що ж, всідайтесь всі зручніше,

І не шуміть, сидіть тихіше!

Ми свято наше починаєм,

Героїв свята представляєм!

 

(Під бурні оплески і музику першокласники заходять до зали).

 

Ведуча 1.

Ось перед вами перший клас:

Такі іще малята.

Сьогодні будемо ми їх

У школярі приймати.

 

Ведуча 2 .

Я від імені всіх учнів вас вітаю,

Успіхів в майбутньому бажаю,

Щоб ходили ви у перший клас

І були ще кращими за нас.

Ще раз сердечно всіх вітаєм

Музичний подарунок вам вручаєм.     (Пісня Соня Давидян)

 

Вед. 1: До мене дійшли слухи, що наші найменші друзі – першокласники

за ці два місяці вже дечому навчилися.

 

Вед. 2: Ти маєш на увазі, що вони навчилися серед багатьох учительок та

старшокласниць знаходити свою учительку?

 

Вед. 1: А це – немало! Насправді вони навчилися вітатися, правильно

сидіти за партою, піднімати руку і ще багато чого. А ще вони

знають гарні вірші. Не вірите? А от послухайте!

Виступ першокласників

 

1. Яскраве сонечко надворі

Кидає промінці у клас.

Такої радості ніколи

В житті ще не було у нас.

 

2.Хвилювався, як ніколи!

Хвилювався я весь час!

Бо у вересні я йшов до школи

Перший раз у перший клас.

 

3.Наче весела родина,

Всі ми зайшли в світлий клас.

Отоді і почалося

Нове життя у всіх у нас.

 

4.Тож радійте, друзі, з нами,

Бо сьогодні свято в нас –

Нам, маленьким шестирічкам,

Школярами стати час.

 

5.Як були ми дошкільнята,

То ходили в дитсадок.

А тепер вже інший час –

Бо зустріла школа нас.

 

6.Прощай, дитинства любий світ.

Нас жде життя цікаве, нове.

До навчання тепер усіх

Ласкаво просить рідна школа.

 

7.Прийміть же нас в шкільну сім’ю,

Допоможіть нам добрим словом,

Згадайте молодість свою,

Як вперше ви прийшли до школи.

 

8.А ми цікаві й запальні,

До всього хочем придивитись.

Віднині чемні школярі

Із вами поруч будуть вчитись.

 

7.У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став до школи я.

Дивуються навколо друзі,

І мама, й тато:, —

• Чому це ти до школи

Так любиш поспішати?

• Бо хочу, щоб у класі

Учительку щоразу,

Щоранку і щодня,

Стрічав  найпершим я.

 

8.А зараз з гордістю

Сказати можем ми:

Разом.

Ми вже не дошкільнята,

Ми вже школярі!

 

9. Ми старанні, працьовиті,

Всі веселі і завзяті.

Ось послухайте, як вміють

Першокласники співати.          (Пісня про школу)

            

Ведуча 2: Молодці! Я навіть знаю, хто сьогодні вам заздрить найбільше. Та це ж п’ятикласники. Їм є що сказати своїм молодшим друзям.

 

Виступ п’ятого класу

Учень 1: Школярики ви малі,

Вас чекають Букварі,

Вас чекають нові парти,

І підручники, і карти,

І просторий світлий клас.

Наша ж  перша вчителька научає вас.

 

Учень 2: Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх вас буде перший клас.

 

Учень 3: Ми всі так щиро вам бажаєм

Доріг щасливих і дзвінких,

А школа радісно приймає

Першокласників таких.

 

Учень 4: Учіться, діти, залюбки,

Гартуйтесь і міцнійте,

Читайте з захватом книжки

І про майбутнє мрійте.

 

Учень 5: Якщо будуть в вас невдачі –

Не журіться і не плачте.

Вмійте труднощі здолати,

Вмійте добре працювати.

 

Учень 7: Щоб знання хороші мати –

Треба розум розвивати,

Гостре око, слух, терпіння

І тоді прийде уміння.

І про тебе, в сам кінець,

Люди скажуть «Молодець!»

 

Ведуча.

Щоб було ще веселіше

Гостям всім на святі,

Ми смішні шкільні пригоди

Хочем розказати.

 

Першокласник.

Учитель питає: — Де зошит? — Забув...

Спасибі скажіть, що хоч сам я прибув.

Сестричка і мама біжать на навчання,

А татко зі мною зоставсь, як звичайно.

Мене у садок він за звичкою взяв,

Швиденько завів, перезув, причесав.

Сказав: — Біжи з дітками грайся, синок.

— Татусю, та ж я маю йти на урок!

Забули ми зошит, забули букварик,

Який же із мене тепер вже школярик?

Затям собі, татку: щоб не забувати,

Ще звечора портфель мій будеш готувати!

 

Учень: Коли б начальником я став,

  Хоч на одну годину,

  То я б одразу наказав

  Закон ввести єдиний:

  У дні святкові й вихідні

  Батьків не допускати

  Без нас у парк, на стадіон,

  До цирку й до театру.

  Ще й всюди входи б спорядив

  Словами охоронними.

  “Вхід без дітей для всіх батьків –

  Суворо заборонено!”

 

— Володю, підемо після школи грати у футбол?

— Не можу, я повинен допомогти таткові готувати мої уроки.

 

— Іринко, а хто за тобою сидить?

— Я не знаю, бо вчителька казала, що обертатися назад не можна.

 

 

— Вставай, Максимку, бо спізнишся до школи.

— Не спізнюся. Школа цілий день відчинена.

 

Учень: Батьки-чомучки

Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошколята!

Нічогісінько не знають, Смішно і сказать комусь.

Бо щодня мене питають Лиш одне: чому й чому?

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав двійку?

- І чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках різних?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелеш постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

 

Гра «Збери портфель»

 

В ранець треба лиш книжки

Й зошити складати,

А не різні там ляльки

І машинки пхати.

 

( Входить Добра Фея)

Добра Фея: Любі діти,здрастуйте. Ви знаєте хто я? Я Добра Фея. Дуже гарно ви розповідали вірші та веселики. Настав момент, коли я можу зачитати грамоту про посвяту вас у школярі.

( Звертаю увагу,що грамота зникла)

 

Д.Ф. - У чому річ? Чиї це жарти? Де  зникла грамота?

 

Зла Фея:- Мої, а що?

 

Д.Ф. Ну звичайно, я могла і сама здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Фея, недоречні. У нас тут серйозна церемонія -  посвята наших наймолодших школярів у першокласники.

 

Лиха Фея: Для кого кажете посвята?

Д.Ф.: Для першокласників!

Лиха Фея: Для кого, для кого?

Д.Ф.:Для першокласників…

 

Лиха Фея: Які ж вони першокласники? Вони ж не знають елементарного.

Д.Ф.: О ні, тут Ви, шановна фея, помиляєтесь, вони такі розумні, такі кмітливі, такі красиві…

Лиха Фея: Що красиві то красиві, але вони не знайомі навіть з моїми вірними друзями.

Д.Ф.: Якими такими друзями?

Лиха Фея: А ось з якими?

(на сцену виходять під музичний супровід Одиниця і Двійка)

Одиниця: (улесливо) Любі друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

Двійка: Вам з нами буде так весело, давайте дружи.

Д.Ф.: Діти, не потрібні вам такі друзі, нічого гарного вони вас не навчать. Дружба з ними небезпечна. Це ви викрали грамоту? Швидше допоможіть повернути грамоту, і ми продовжимо урочисту церемонію «Посвяту в першокласники».

Двійка:Доведіть, що діти розумні і кмітливі. Нехай відгадають наші загадки.

Слухайте:

 

Вчить читати, рахувати,

І писати, і співати

Всіх дітей довкола

Наша люба … (школа)

 

Разом стіл я і стілець,

Хто вгадає – молодець. (парта)

 

Є чарівник у школі в нас,

А ну впізнайте хто він?

Озветься – тиша йде  клас,

Озветься ще раз – гомін.

Що б не спізнитись на урок,

Нам голос подає … (дзвінок)

 

Всяк школяр його шанує,

Бо він пише і малює.

Хто ж цей славний молодець?

Це звичайно … (олівець)

 

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита

Не людина, а навчає.   (книга)

 

Двійка:: Молодці, діти! Ви дуже кмітливі. Але з  вами зовсім не цікаво!

Добра Фея: Діти відгадали загадки, тож віддайте грамоту. Поглянемо, чи з’явилася наша грамота?

 

(Дивиться в скриньку)

Одиниця:

• Нічого там немає. Перевіримо Вас на талановитість. Чи вміють ці діти співати?

(Маша Чистікова  співає пісню)

Добра Фея: Які ж ви молодці!  Давайте перевіримо, чи не повернулася до нас грамота? На жаль, ні.

(Під музику з кінофільму «Пригоди Червоної Шапочки» на сцену виходить

Червона Шапочка)

Червона Шапочка: Вітаю вас! Я  бачу у вас свято? Тож хочу,любі діти, з вами пограти у гру                               «Впіймай оцінку»

• Діти, а пісні ви знаєте? То ж заспівайте!

(Діти співають пісню)

Червона Шапочка: Молодці! Ви заслуговуєте на прекрасну подорож до Царства Знань. Знаєте, я йшла лісом і знайшла  ось це.

Добра Фея: Так це ж наша грамота. Це ви її заховали у лісі? Діти, давайте швидше приймати клятву першокласників і Зла Фея та Одиниця з Двійкою покинуть наше свято.

Одиниця: Але що ми тепер робитимемо?

Добра Фея: А ви самі були коли – не будь в Країні Знань? Читати, писати та рахувати вмієте?

Лиха Фея: Ми все вміємо.

Добра Фея: А ми зараз перевіримо.

-    Одиничко, до скількох ти вмієш рахувати?

-    До кінці.

-    Добре, порахуй ось ці кубики.

-    Один,… один,…один,…все!

-    Усе зрозуміло!

-    Двієчко, а який сьогодні день тижня?

-    Сьогодні п’ятниця (дивиться на годинник)

-    Чому?

-    Якщо стрілка стоїть на п’ять це означає п’ятниця.

Одиниця:А нехай ваші діти складуть слова із цих букв. (школа, буквар, урок, дружба).

• Що це вони тут поскладали?

Добра Фея: Нічого ви самі не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо до країни знань  та навчимо всього, що вміємо?

Лиха фея: Дуже хочемо! Я ніколи не ходила до школи. Візьміть мене до себе!

Будь ласка!

Добра Фея: Діти пробачимо Лихій Феї її витівки, візьмемо з собою в нашу чудову школу?

Добра Фея: Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця 

та двійка, а разом…? Правильно «12»! Ось із дванадцятьма балами ми будемо дружити. Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Тоді ласкаво просимо до Царства Знань! Тож час дати урочисту клятву, повторюйте за мною:(розгортаю грамоту та читаю)

 

Клятва першокласника
Обіцяємо перед усіма здоровим бути,
І в 85школу справно ходити!
Обіцяємо!
Обіцяєм читати і писати  пристойно
І носити в ранці "добре" і "відмінно".
Обіцяємо!
Обіцяємо що я будемо старанними учнями,
З друзями ніколи не битися і не сваритися!
Обіцяємо!

Обіцяємо бути вихованими дітьми,
Не бігати по школі, а кроком ходити.
Обіцяємо!

Обіцяємо учитись старанно,

Лише на 12 балів!

Обіцяємо!

Обіцяємо трудитись,

Батькам удома помагати.

Обіцяємо!

Обіцяємо читати, малювати, співати,

Гратися з товаришами

І дружити з малюками!

Обіцяємо!

 

(Старшокласники передають свічку знань першокласникам)

 

Вчитель: У нас на святі присутні старшокласники, щоб передати вам , любі першокласники, факел знань.  Гарно вчіться, щоб його полум’я ніколи не згасло.

(Старшокласники передають свічку знань першокласникам)

Ведуча 1.Тепер, коли ви стали справжніми першокласниками, я хочу, щоб ви

розповіли, які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте?

 

Першокласники

 

1.Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

 

2.Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже — президентом!

 

3.Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати.

 

4.А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати!

 

5.Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

6.А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

 

7.Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Якщо зростом підійду.

 

8. Бджілоньки – до квітів,

Дітоньки – до школи.

Там збирають мудрість,

Як мед у полі бджоли.

 

9. На 12 вчитись хочу,

Маю зошит з Букварем,

Був я вчора просто хлопчик,

Став сьогодні школярем.

 

10. Буду дуже я старатись,

Букви вчить, склади складать,

Щоб усе на світі знати

Треба вміти нам читать.

 

11.Шановна наша вчителько,

За нас ви будьте певні.

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате слухняні й чемні.

 

12.Ви навчали багатьох

І синочків, і дочок,

Та таких, як ми розумних,

Не було в вас діточок.

 

13.Нами будете пишатись

Ви завжди обов’язково,

Всі ми будем гарно вчитись

І поводитись зразково.

 

14.Початкова наша школо,

Процвітай і будь здорова.

Нас маленьких зустрічай,

Уму-розуму навчай.

 

15.Побажайте нам тепла,

Щастя, сили й світла,

Щоб любов між нас була

Й дружба щоб розквітла.

 

16.В нас усіх чудовий настрій,

Ми схвильовані украй.

Всі: Скажем разом «Школа, здрастуй!

Першокласників приймай!»

Вчитель: Хай вас Бог благословить,

Матір Божа добавить сили.

Для України ви, діти, ростіть

Хай міцніють щодня ваші крила!

Любіть свою школу та будьте гарними учнями. Нехай пишаються

вами батьки, вчителі, наша рідна країна – Україна.

(Слово для привітання надається батькам. Вони вручають дітям коровай)

Вчитель: Вільні діти вільної країни!

 Вчіться наполегливо щодня,

 Щоб кувать майбутнє України,

 Всім здоров’я треба і знання.

 

Вчитель: Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні

всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах! Нехай діти – будуть гідними звання школяра і щасливої дороги до світу знань.

(Звучить “Пісня про рушник”. Під музику ведучий говорить:

Ведучий: В Україні є чудовий звичай – проводжаючи дітей у життєву дорогу,

мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословення, материнської любові. Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі друзі.

(Учні виходять із зали під рушниками, які тримають мами).

На цьому наше свято закінчується. Але для вас, друзі, саме з нього

розпочинається цікаве і захоплююче шкільне життя.