Виховний захід " Прощавай, Букварику!"

 

Підготувала та провела свято вчитель початкових класів

Лебединського закладу загальної середньої освіти I – III ступенів № 7

Катерина Кульбачна

 

 

                  СВЯТО « ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ!»

ВЧИТЕЛЬ. Раді вас вітати на серйознім святі.

                    Урочистих днів багато на листках календаря,

                     А між ними й наше свято – вшанування Букваря.

                    День веселий й сумовитий. Свято перших букварів.

                    Сходинка в житті важлива для маленьких первачків.

( Лунає музичний супровід, на сцену виходять першокласники)

1. До школи хто щодня спішить?
2. Хто старанно уроки вчить?
3. Хто хоче все на світі знати?
4. Хто сам уміє вже читати?
5. Хто радує і тат, і мам?
6. Хто кожне діло робить сам?
7. Хто дружно й весело співає?
8. Хто дім весь щастям зігріває?
9. Усі їх завжди пізнають.
10. Скажіть – но, як цих діток звуть?

Всі: Школярі.

Пісня

Вч. Діти, вас прийшла привітати директор школи

 

11. Як перше вересня дзвіночком

Зізвало лунко в школу нас,

Відтоді ми звемося гордо:

У школі нашій – перший клас.

 

12.Відтоді міцно подружились

     Ми із Буквариком малим,

     По ньому ми читати вчились,

     По світу мандрували з ним.

 

13.У ньому на сторінці кожній

      Веселі букви стали в ряд.

      Вони узявшися за руки,

      Утворюють спочатку склад.

 

 14.А ми читаєм їх і пишем,

      Бо ми вже діти не малі,

      А справжні, грамотні, писемні,

      Розумні, славні школярі. ( всі)

 

 

 

 

 

( Пісня « Ми браві першокласники» )

1. Ми браві першокласники,

                                            І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися,

Щоб вам прозвітувать.

Приспів: Щоб все на світі знати,

Потрібно працювать,

Щоб школу закінчити,

В престижний ВУЗ вступить.

2. Ми щиро всіх вітаємо

І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

3.Щоразу на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в Країну Знань.

 

15. І ми пишаємось, звичайно,

      І гордо носим це звання.

      І всім сьогодні кажем чесно:

      В нас від Букварика знання.

 

16.Ми знаємо тепер багато,

     Букварик нас навчив читать,

     Коли б ми з ним не подружились,

     То ми б всього могли й не знать.

 

17.Тож нам з Буквариком прощатись

     Настав таки прощальний час.

     Чому ж улюбленої книги

     Нема ще й  досі серед нас?

 

ВСІ. Букварику! Букварику! У цей святковий час.

        Ми дуже тебе просимо : приходь, приходь до нас!

 

ВХОДИТЬ БУКВАРИК.

 Спасибі , хлопчики, дівчатка!

Що Букваря на світле свято ви не забули запросити

За шану я вам вдячний, діти.

В Країну Знань вам шлях відкрити я щиро всім допомагав.

Як з літер слово утворити Вас, новачків, навчав.

Рік швидко пролетів, ви підросли і помужніли.

Тепер вже знаєте багато, та гарно вмієте читати.

 

Я мандрую по країнах , я з абеткою дружу  ( ходить по сцені)

І малечу, як зустріну, зразу грамоти навчу.

 

Зошит: Ой –ой- ой! Не маю сили ! Ви на мене наступили!

 

Букварик. Що це тут валяється? Зошит виявляється! Чий він? Чий?

 

Зошит. Я подертий, я потертий, я в обкладинці старій.

             Весь в чорнилі, весь в мастилі.

 

Букварик. Хто хазяїн твій?

 

Зошит. Андрій.

 

Лінійка. І я скаржусь на Андрія.

 

Буквар. Хто ти?

 

Лінійка. Я – Андрійкова Лінійка, я терплю велику муку,

              Правлю хлопцю за шаблюку. Він дубасив мною стіл.

              Я вже тріснула навпіл.

 

Зошит. Ми тепер каліки з нею.

 

Лінійка. Нам потрібні ліки з клею.

 

( Входить брудний Андрійко)

Андрійко. О, мій Зошит, Лінійка.

 

Букварик. Що ти скажеш нам, Андрійку?

 

Андрійко. Я не хочу мати двійку. Я писатиму без клякс, я не буду мучить вас.

                   Я дурні покину звички, допустіть до переклички.

 

Букварик. Ну, біжи, ставай між літер, та щоб сльози швидко витер.

 

Андрійко. Я букви знаю до ладу, алфавіт наш не підведу.

                  Пробач  мені, Букварику,

                  Я більш не ображатиму зошити і книжки,

                  Я стану охайним!

 

Букварик. Що ж повіримо тобі, Андрійку! ( став на місце)

 

Ось така моя родина. Подружись з нею , дитино! Кожна літера моя побажання висловля.

 

 А- активності творчої                              О- обрію барвистого

 

Б- безхмарності небесної                         П – посмішки чуйної

 

В- віри розсудливої                                  Р – радості світлої

 

Г – гарного здоров'я                                 С – спокою душевного

 

Д – достатку життєвого                           Т – теплоти родинної

 

Е- енергійності в житті                             У – успіху великого

 

Є- єдності сімейної                                   Ф – фантазії гармонійної

 

Ж- життя безкінечного                              Х – хліба цілющого

 

З – здоров'я безмежного                            Ц – царини домашньої

 

І – імені чистого                                         Ч – чарівності приємної

 

Ї – їздити на курорти                                  Ш –широти духовної

 

К – кохання взаємного                                Щ – щастя невичерпного

 

Л – людяності щирої                                   Ю – юності сердечної

 

М – мрії здійсненної                                   Я – ясності майбутньої

 

Н – наснаги професійної

 

Букварик. Веселе місто Алфавіт прощається із вами

                  Маленьких літер славний рід обернеться словами.

                  Складайте в речення слова, їх у книжках читайте.

                  Веселе місто Алфавіт завжди ви пам'ятайте !

 

Пісня « Гей, чули, чули, чули … на мелодію « Із сиром пироги»

                                        1.Прийшли ми всі на свято,

На свято букваря,

І вивчили всі букви,

Усі: від А до Я

     

     Приспів: Гей, чули, чули, чули.

                  Гей, чули, чули, чули ви.

                  З буквариком ми дружим,

                  Він з нами на завжди.

 

2.У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я

 

Приспів. : Гей, чули, чули, чули.

                  Гей, чули, чули, чули ви.

                  З буквариком ми дружим,

                  Він з нами на завжди.

18.                                 ВІРШ

Задають все більше нам

Вчителі уроків.

Я зібрав комп'ютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Власну теорему.

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити?

Ой-ой-ой!

Вчусь я витрачати час

Дуже ефективно:

В три гуртки я записавсь,

В секцію спортивну.

А щоночі уві сні

Вчу англійську мову.

Як хотілось би мені

В дитсадочок  знову!

Незнайко (забігає).

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Ведуча 1

Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? 

Незнайко

Добрий вечір!

Ведуча 2

 Який вечір? Адже це день.

Незнайко

А я не знаю чи вечір, чи день.

- А чому це ти так репетував?

Незнайко

 Та то я від злодія втікав.

 - Від злодія? Від якого?

Незнайко

Від звичайного, який хотів у мене украсти мого капелюха.

 -Твого капелюха? А навіщо він йому?

Незнайко

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Ведуча1. Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова!

Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком.

Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш... — Яка це літера?

Незнайко    Півжука.

Ведуча 1.     А точніше

Усі учні.       Буква «Ка».

Незнайко       Ха! Яка різниця!

Ведуча2     А оце?

Незнайко     Та це кругле яйце!

 -- А от і невірно. Це буква «О».

Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода.

Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш!

Незнайко

Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

 19  Все переплутав ти, Незнайку, в світі,

І тільки посміялись з тебе діти.

Негайно в школу мусиш записатись,

                 Щоб про абетку з Букваря дізнатись

 

Ведмедик

Ой, добрий день вам, товариство любе,

 До вас я дуже поспішав.

 За зиму скучив дуже я за вами,

 І уві сні я навіть літери вивчав.

 Та букву В люблю я більш за всіх.

 У ній весни тепло, веселий сміх,

 Ведмедик-тато та ведмедиця-матуся.

 До букви В я ніжно пригорнуся.

Буквар

Ну й Ведмедик, ну й мастак!

 Весело танцюєш так!

 Залишайся в нас на святі.

Згодні ви із цим, малята?

  Діти : так

 (Тим часом до зали заскакує Зайчик, бі­гає перелякано по залі.)

Зайчик

Ой! Ой! Ой! Біда вже близько!

Гониться за мною Лиска!

Хоче з'їсти на обід!

Люди добрі, поможіть!

(Хапає Букваря за руку, ховається за нього.)

Буквар

Заспокойся, мій вухатий!

 Ти поглянь — у діток свято.

 Ми тебе захистимо,

 Злодійці не віддамо!

 Будеш ти допомагати

 Діткам букву 3 вивчати.

Зайчик

Дякує вам, дітки,

Від тепер я буду Знайчик.

Й сам до школи Лісової запишуся,

І читати, і писати в ній навчуся.

 (Чути пісеньку Лисички. Вона з портфе­ликом у руці стрибає на одній ніжці. Зай­чик ховається.)

Лисичка

Я — Лисичка,

 я — сестричка,гарна учениця.

 І за це мене похвалять мама та

сестричка. (Двічі)

В нашій школі Лісовій я не байдикую —

 Дуже я читаю гарно, і пишу,

й малюю. (Двічі)

Друзів я багато маю, гарно з ними граю,

 А Зайчатко довговухе

я чомусь лякаю. (Двічі)

А ще дуже, а ще дуже Л я полюбляю,

 Бо ім'я моє Лисичка вона починає. (Двічі)

Лисичка.

Ой! Шановний Буква­рику, добрий день Вам!

Букварик. А звідки ти мене знаєш?

Лисичка

Та Ви ж у нашій школі Лісовій

 Довгенько гостювали,

 Як ми звірята, літери

 По Букварю вивчали.

 

Букварик. Пригадую, пригадую, ти ж була найкращою ученицею.

 Чому ж Зайчатко кривдиш? З'їсти його, біленького, хочеш?

 

Лисичка

 Що Ви! Що Ви!

 Кося в нас — страхополох,

 Учинив переполох.

 Вранці митися не хоче,

Бо заходить мило в очі.

 Ідо школи він не йде,

 Бо лякається мене.

Хочу я йому сказати:

— Косю, годі вже тікати!

 Треба грамоти учитись,

 А не плакати й труситись!

 В школу Лісову ходім.

 Для звірят це другий дім.

 Лапку дай! Давай дружити

 Та у мирі й дружбі жити!

Вчитель. А між уроками завжди весела перерва.

СМІШИНКИ

Проспав

Школярика вчитель спитав:

•          Хто приклад тобі розв’язав?

Бабуся, матуся чи тато?

•          Не можу я точно сказати, -
•          Бо вчора зарано ліг спати.

 

 

Учень забув

 

На уроці вчителька звертається до Гриця:

•          Підкажи –но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися на минулого разу?
•          Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув.

 

 

Учень відповів.

•          Який , скажи, тобі з предметів, Лізо, найбільше до вподоби?
•          Телевізор.

 

Про пам’ять

Всім відомо що у нас пам’ять – просто вищий клас!

Прочитаємо лиш вірша і повторимо ураз:

« Їхав Ваня на коні, вів собачку по стерні,

А в цей час якраз бабуся мила фікус на вікні»

•          Я завжди всім говорю, що ніколи не зубрю.

Що історію про Ваню дуже легко повторю:

« Їхав Ваня на вікні, вів собачку по стерні,

А в цей час зелений фікус мив бабусю на коні».

Ну, який же ти дивак, тільки хвастатись мастак!

Краще ти мене послухай, а було усе отак:

« Їхав фікус на коні, вів бабусю по стерні,

А знайома нам собачка мила Ваню на вікні»

 

Руки

•          Петрику, помий руки. Як підеш до школи із такими брудними руками ?
•          Та це не обов’язково.
•          Як то не обов’язково?
•          Та я в школі ніколи руки не піднімаю.

 

Про кішку

•          Романе, твоя домашня робота про кішку така сама, як у твого брата.
•          Так це ж та сама кішка.

 

До школи

_ Не піду більше до школи.

Це ж чому , Івасику?

-Читати я не хочу, писати я не хочу, а на уроках розмовляти мені не дозволяють.

 

 

Ведуча:Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і наснаги

 

      20.         Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину,

Твій любий синочок дарує тобі!

21.

  І вам, улюблені батьки,

Спасибі хочемо сказати,

За ночі, що недосипали,

Коли задачі ви рішали!

 

 22. За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання -

Тут кожна бабуся участь брала,

Тепер прийміть від нас вітання!

 

  23. Попереду багато років,

Отож, навчайтеся батьки

І кожен день робіть уроки -

Ми вдячні будем залюбки.

 

 24. Один одного ми любим,

Встанем всі за одного

Вчитись в другім класі будем -

Всі ми хочемо цього!

 

25.Ну, а вчителька, як буде?

        Що, покине усіх нас?

Ні, вона разом із нами

Переходить в другий клас!

 

Пісня про вчительку

26.  Рік цей непомітно для всіх пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду багато ще справ -

Відкриття і нові п'єдестали !

 

27. Ми до батьків сказати хочем слово,

       І привітати хочем від душі.

       Подарувати пісню вам чудову,

       Найкращі прочитати вам вірші.

 

28. Бо без батьків чого ми в світі варті?

       Без маминої ласки і тепла.

      Без батьківської строгості і жарту

      І без свого родинного тепла.

(Пісня для батьків)

                 СЛОВО БАТЬКАМ

29.Ми навчилися читати! Ми навчилися писати!

      Ми зустріли у школі навчання зорю.

     І сьогодні всі разом від щирого серця-

     Ми приносим подяку свою Букварю!

30.Просторі стеляться путі, навкруг широкий обрій.

      Мені відкрито все в житті , аби я вчилась добре!

                     Пісня про Україну

 

31.Прощавай Букварику, наш найперший друже!

      Ми тобі Букварику, дякуємо дуже!

32.Ніколи не забудемо, про друга Букваря.

       Ми завжди вчитись будемо

      Для щастя і добра.

 

Букварик. Я – Букварик , вам відомий, дуже гарний, малюнковий,

                   Залюбки всіх вчив читати- нема часу спочивати.

                   Кожен рік мене гортають ніжні пальчики нові.

                  Нехай розум здобувають, любі дітоньки малі.

33. Рідний наш Букварику, ми тебе любили,

      Ми з тобою весело й радісно дружили

      Та прийшла пора прощатись,

      Час з тобою розлучатись.

 

Букварик. Дякую за слово гарне, та сумуєте ви марно.

                   Вам дарую, первачки, ці чудові книжечки.

 

( виходять читанка, рідна мова, математика, я досліджую світ)

 Вони друзі ваші нові, різнобарвні, кольорові

               Їх шануйте і вивчайте, а мене не забувайте.

               До побачення ! Прощавайте!

 

ВСІ РАЗОМ. Прощавай , Букварику,

                       В школі перший друже!

                       Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

 

 

 

Пісня «Одна калина»

Сумно, сумно ─ так і знай,

Прощавай букварик,

Нас не забувай!

Зимно, зимно на душі ─

Перший клас іде, а другий вже в путі.

Приспів:

І от ми знову зібрались,

Співаєм    разом, як колись

Ми дуже, дуже, дуже любим свій буквар,

Але прощатись час настав…

Букварик наш  ― початок знань,

Приймай багато наших побажань.

Читанка

 Я — Читанка нечитана,

 Навчатиму ваш клас

 Я з вами говоритиму

Про ваш прекрасний час.

Рідна   мова

 Як найчарівніша колискова,

 Плекає з дитинства вас рідна мова.

 То піснею злине, то гарною казкою,

 То словом докори, то ніжною ласкою

Під мамине слово ви виросли нишком.

                   Шануйте, малята, цю добру книжку

Математика

Ви вже умієте, друзі хороші,

Порахувати задачки і гроші.

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежі, мости будувати.

Навчу літаки посилати до Арктики

Якщо ви полюбите математику.

Я досліджую світ

А де лягає сонце спати,

 І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому лапатий.

 І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь?

Чи справді гірша стала глина,

 Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий  жук  —

 Це я, малята, розкажу.

 

34. Із ними ми подружимо,

  Дари усі заслужимо.

 Ви руки нам подайте.

  Про все розповідайте!

35. Щоб цвіла Україна моя!

      Ми даєм обіцянку нині

      Вчитись так, щоб майбутні знання

      Пригодились моїй Батьківщині.

36. Ми всі закінчуєм перший клас,

      І старше життя вже чакає на нас.

37.Але ми сьогодні в це радісне свято

    Велике спасибі повинні сказати.

    Всім вчителям в урочистий цей час

   За те, що навчали ви добре всіх нас!( Звучить музика.)

38. Директор у школі — фігура  централь­на,

Як кажуть в народі — всьому голова!

Директор на місці — то й школа у шані, .

 І як він скерує — так підуть діла!

39. А у директора є права рука,—

 Так завучів в народі називають.

 Робота в них ну зовсім нелегка,

І всі про це у нашій школі знають.

              Пісня      «РІДНА ШКОЛА»

Тільки сонечко зійде,

 Дітвора до школи йде.

 Рідна школа з нетерпінням

 Нас чекає. (Двічі)

Зустрічає дітвору,

Учить правди і добру,

І читати, і писати нас навчає. (Двічі)

Заливається дзвінок,

Кличе діток на урок.

Рідна школа всіх

Запрошує ласкаво.

І дарує нам знання

Щогодини і щодня,

А учитися і весело, й цікаво! (Двічі)

До п'яти додати два,

Злити звуки у слова,

 Школа дружбою

 Навчає дорожити,

 Бути справжніми людьми,

Шанувати працю й мир,

Україну і сім’ю свою любити!(двічі)