Виховний захід «Різдвяні посиденьки у Борщівській ЗОШ №1 «Україна колядує»»

Виховний захід «Різдвяні посиденьки у Борщівській ЗОШ №1 «Україна колядує»»

 

Оформлення: інтер’єр селянської хати: стіни прикрашено вишиваними рушниками,  національні костюми, на столі – коровай, народний посуд, лави півколом, застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата.

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою, пиріжки.

Учасники вечорниць:  учні, педагоги, батьки.

 

Хід свята

На екрані – відео про Україну

 ( Виходять ведучі під музику й танцюють українську польку).

В . Шановні гості й любі друзі!
Ми всіх вас хочем привітати
У нас, на вечорницях,
На нашім святі, в нашій хаті.
 

В. Хай м’яко стелиться стежина
Від вас до нашого подвір’я.
Хай сніг не занесе дорогу
Від вас до нашого порогу.

 

В. Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!

 

В. Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.

 

В. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Бажаємо щастя, любові і миру.

Прийміть наш хліб  із жита-пшениці,

Ласкаво просимо всіх на вечорниці!

 

 В. Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса    

Наша пісня пречудова        

Хай ніколи не згаса!

Кланяються . Ведучі подають директорові хліб-сіль.

 Звучить пісня   «Зелене жито».

 

 

Сценка «Кайдашиха і Проня Прокопівна». Музика з кінофільму «За двома зайцями».

Кайдашиха:     -  Доброго вечора, Проню! Куди це ти збираєшся?

Проня:  - Зачекайте. Сідайте. пані Кайдашихо! О Господи, чи все в мене на своєму місці? Чи по – модньому? Ой, мамо моя, браслету забула надіти. Не знаю, що мені більш до лиця! Чи мано? Чи мантьо? А книжки нема? Коли треба, то як на злість десь дівається!

Кайдашиха:  - Для кого ти так чепуришся, кралю пансіонська?

Проня:      -  А це мойо дєло. Що вам до цього?

Кайдашиха: -  По якому це ти балакаєш? Забула, якого роду? Ой, якби ти була моєю невісткою, я б тобі такого прочухана дала!

Проня: -  Фі, какі ви необразовані! Понятія нікакго не імєєтє о прілічіях. А я в пансіоні всі науки пройшла. Чула, сьогодні в одному місці збираються інтересні люди.

Кайдашиха: -  Чи не на вечорницях часом?

Проня: - Ага, на вечорницях Як там занятно. А які красіві мужчини. Я, було, як стрічу їх, то так стривожуся, що цілу ніч не сплю.

Кайдашиха: - Ох, ті ще вечорниці!

Проня: - Це харошеє дєло. Здавна на Вкраїні вечорниці гуляли. Колись давно – давно, да так давно, що вже мало хто пам’ятає, з’явився цей обичай, в українців: збиратися вечорами, танцювати, пісень співати.

Кайдашиха: - Я теж так люблю співати! Особливо «Ой на горі два дубки…».

Проня: - Фу! Голосу нікакого, а все туда же! Хлопці на вечорницях дуже красіві були, а уж как вечорами гуляли… Я єму: «Ваша люлька шкварчить!» А він до мене: «Єнто в грудях моїх шкварчить от любові. У мене такая стремітельность до вас образовалася».

Кайдашиха: - А дівчата ж які на вечорницях?

Проня: - Теж красіві кралі! Звісно, не такі, як я, але й гарні трапляються. А чого б інакше до них вечорами хлопці бігали?

Кайдашиха: - То, може, вже підемо на вечорниці.

Проня: - А как же! (Обидві йдуть до гурту).
 

В. Заходьте, заходьте, дорогі гості, послухайте пісень наших. Хоч не знаємо, звідки ви, чи з півдня, чи з півночі в нашу хату зайшли, просимо сідати й з дівчатами пісню заспівати.

Дівчина 1:Дівчата, а давайте вареники готувати! Які ж вечорниці без вареників? Всі:Давайте!  ( Пісня «Ти ж мене підманула»).

(Хтось стукає у двері).
В. Заходьте, заходьте! Ми вже давно чекаємо на вас.
(Заходять хлопці з гостинцями для дівчат: у кого низка бубликів, в іншого – цукерки, третій – із підсмаженим гарбузовим насінням прийшов).

Хлопець 1.
Добрий вечір вам, гості й дівчата,
Чи запросите до хати?
Разом поспіваємо,
Потанцюємо, пограємо.

Дівчата.
Що ж, заходьте, любі хлопці,
Просим до світлиці,
Може з вами веселіші
Будуть вечорниці.

Хлопці.
Авжеж будуть веселіші,
Бо ми на язик гостріші.
А ви мов ті миші,
Сидите в тиші.

 ( Пісня «Ой, у вишневому садочку».)

Господиня. Зараз понаварюємо вареників із сиром, із м’ясом, з картоплею, з капустою, із маком і просто вареників, де ж ви бачили вечорниці без вареників?

Господар. Ласкаво просимо! Посидимо, поспіваємо, потанцюємо.

Д. А що ми будемо танцювати?

Хл.Польку, гопак.

Хлопці. А ми прийшли із жартами, з настроєм веселим. І вас повеселити хочемо.

 Хлопець.  А ще ми пісень знаємо. Ану, дівчата, давайте разом заспіваємо!

Виконують пісню «А мій милий вареничків хоче».

 Ведучий. Бач, які хитрі, вареників їм одразу  подавай! Ви хутче загадки відгадайте. Подивимось, чого ви вартуєте.

 

Виконують пісню «Ой під вишнею».

(Конкурси оцінює господиня вечорниць або журі з числа гостей.)

 

 КОНКУРС «НАЙКРАЩА ГОСПОДИНЯ».

(Участь беруть одночасно  2 пари дівчат).

 Завдання:

-           Зліпити 5 вареників з сиром.

-          Почистити 3 картоплини.

КОНКУРС «ЗАГАДКИ».                                                                                                                                                                                                                                                               У лісі росло, у столяра пишалося,у гарного господаря прядивом вкривалося.  (Стіл, бо його скатертиною вкривають.)                                                  Входить, виходить, а в хату не заходить. (Двері.)                                                            У хлів іде без шкіри, а виходить зі шкурою.  (Хліб.)

Чого захочеш купити – не купиш, а захочеш продати – не продаси?!          Якою косою не можна косити? (дівочою).

А в яку бочку не можна налити води? (Закриту, повну.)                                                          А з якої миски не можна наїстися? (Порожньої).                                                          Як називається зачіска козака? (оселедець).

Як їжа була в козаків найулюбленішою?   (Куліш).                                                                                                                                                    Гетьман  України. (Богдан Хмельницький).

Як називався козацький човен?  (Чайка).

Кулясте потовщення на кінці палиці, символ влади кошового отамана (Булава).                                                                                                                   Помічник козака, молодший воїн (Джура).

Скільки сідало в один човен козаків? (від 50 до 70).

 КОНКУРС «ХТО ШВИДШЕ ОДЯГНЕТЬСЯ».

В.  Для того щоб захищати свою країну, треба бути розумним, сильним, хитрим, спритним. Ану вдягніться як слід. Проведемо конкурс для 2 хлопців: хто швидше одягне шаровари.

 КОНКУРС  «ЛАСУНЧИК».

В.  А зараз дуже цікаве завдання. Козак  повинен дістати і з’їсти цукерку з тарілки з крупою без допомоги рук.

 Хлопець : То ви дівчата і вигадливі. Втомились ми від ваших завдань. То тепер і ми хочемо вас перевірити на майстерність.

 Пісня «Ой, на горі два дубки».

 Конкурсна програма для дівчат.

КОНКУРС «ЗАГАДКИ ДЛЯ ДІВЧАТ».

              Короткий плечовий одяг без рукавів, (жилет);

              дуже відкритий купальник, (бікіні);

              овоч, у якому найбільший вміст води, (огірок);

              спосіб теплової обробки у духовій шафі, (запікання);

              світильник, що кріпиться до стіни, (бра);

              квітка – символ кохання, (троянда);

        одяг, що знаходиться в користуванні однієї людини, (гардероб);

              верхній зимовий одяг на хутрі, (шуба);

              довга жіноча сукня на бретелях, (сарафан);

              страва з тушкованих овочів, (рагу);

              перелік страв, які пропонують до обіду, (меню);

              пристрій в який вкручують електролампу, (патрон);

              колір – символ кохання, (червоний);                                                               скільки кольорів у одязі жінки може бути одночасно? (не більше трьох).

 КОНКУРС «ХТО КОГО ПЕРЕБАЛАКАЄ». 

 Скоромовки :

-  Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок сорок морок.

  Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив'яже.

- Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: "Ти не вмієш так, як я - так, як ти, не вмію я".

-   Червона перчина борщ переперчила.

 Гра «Вправний танцюрист».

В. А поки наші господині пораються, ми проведемо гру «Вправний танцюрист». Всі стають в коло й передають по колу мітлу, доки грає музика. Як тільки музика зупиняється, той, у кого мітла зупинилася, повинен з нею потанцювати.

 КОНКУРС «ХУСТКА». 

В. А моя матуся кожного разу зав’язує хустку по-різному. А ви, шановні господині, вмієте в’язати хустку?

( участь беруть одночасно кілька дівчат. Оцінюється оригінальність, швидкість пов’язування хустки, дотримання традицій).  Пісня «При долині кущ калини».

 В. Ой, а хто то стукає до нас у двері?

 Обряд «Колядування. Коза»

(Учасники: господар, господиня, циган, коза, лікар, колядники, що несуть на палиці зірку).

Ватага (тричі стукає об долівку зіркою):

Хлопець.   Добрий вечір !Пустіть у хату, бо вже коза змерзла.

Господиня. Дуже тісно в домі, ніде козі розгулятися!

Хлопець.  Та пустіть уже, бо несила – так змерзла!

Коза.   Хазяйко, будь ласка, пустіть, бо замерзну не тільки я, але й козеня!

Господиня.  Уже пізно, та й діти сплять – ви їх налякати можете. Навіщо ви нам здалися?

Коза.  Будь ласка, пустіть, ніженьки змерзли, рога закоцюбли, хутро дибом стало!

Господиня.    Добре, ідіть.

Хлопець. Ми завітали до вас, щоб завіншувати оселю та її господарів з Різдвом Христовим та Новим роком!

Господарі (низько вклоняються ): Дякуємо за увагу!

Коза падає на підлогу.

Циган. Ой людоньки! Щось наша кізонька замерзла, захворіла!   Така ж добра тварина була: і розумна, і вдатлива, і до харчів не вибаглива. Ой батечки, що ж тепер будемо робити? (кинувся до господаря) Дохтора треба!

Господиня. Може їй води принести? Зачекайте, зараз принесу кухлика…

Колядник. А ось і дохтор з’явився…

Циган. Ведіть його мерщій сюди!

Лікар. Що тут у вас скоїлося?

Циган. Кізка наша захворіла. Ледве дихає.

Лікар. Зараз перевіримо (слухавкою обстежує козу). Ов-ва. Надії на одужання жодної – мусите козу дорізати.

Циган і колядники. Ой, порятуйте нашу кізку!

Лікар. Гаразд, спробую! (Лікар  дістає шприца й робить козі  укол. Коза заворушилася.)

Циган. Ожила.

Колядники. Наша кізонька жива!

Циган. Красно дякую, дохторе!

Коза . Го-го-го коза,

Го-го-го сірая,

Го-го-го білая,

Ой розходилась,Розвеселилась,

По сьому дому,По веселому!

Де коза ходить,Там жито родить,

Де не буває,Там вилягає.

 Де коза ногою,Там жито копою,

Де коза рогом,Там жито стогом.

Та я тебе ріжками заколю, та я тебе ніжками затопчу!

Циган. Угомонися, кізонько, ти краще з господарем май справу!

Господар. Зачекай, сіра, я відкуплюся. (дає цукерки).

Всі співають колядку.

Ватаг. Дякуємо красно! Всього найкращого вашій оселі! А в  нас ще роботи й роботи – півсела треба обійти.  (Колядники йдуть).

 Хлопець.

Що ж, повеселились й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина.

Милі гості, просим сісти,

Варенички будем їсти.

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

Дівчина.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

Дівчина.

Ми їх з радістю ліпили,

Сиром, маком начинили.

Ви смакуйте, добрі люди,

Хай веселим свято буде. (Пригощають  варениками, пирогами).

 Ведучий. Традиція дійшла до нас

 І в серці сонцем засвітилась.

 Ми захотіли в добрий час,

 Щоб все це з нами повторилось.

 Ведуча. І щоб сьогодні, в наші дні,

 Ми все це добре пам’ятали,

 Співали з щирістю пісні,

  І вечорниці святкували!     

 Читають народні усмішки.

Господар. Любі друзі, поспішайте, до нас в гості завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Пригощають гостей варениками.

Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»

Хлопець. А ну, вжарте, музики,

У мене нові черевики

Всі до танцю, веселіше,

Не шкодуйте підошов.

Пісня «Їхали козаки».

Хл. А тепер музики заграйте «Канади». Танець «Канада».

Хлопці. Скільки б не гуляли, а додому час.
Проводжай за двері, господине, нас.
Дівчата. Гарно ми гуляли,
Гарно веселились,
Шкода, що розваги
Швидко так скінчились.
Господар. Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували:

Світлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку,

Щебет солов’їний,

Славу України.

Господиня. Та ви не сумуйте,
Ну ж бо, прийде час,
Знову вечорниці гарні будуть в нас.
Ведуча. Сьогодні ми мали чудову нагоду погратися в ігри, в які грали наші дідусі та бабусі, а також поринути в минуле нашого народу, пов'язане з традиціями. Головне, аби ці звичаї не забулися, а примножувалися та продовжувалися. Міцний наш рід, жива в ньому пам'ять про минуле.  Тож бережімо цю прекрасну, багату скарбницю: у ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.
Усі виходять, кланяються. Співають пісню.

Усі. Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Додатки

Зеленеє жито, зелене
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хати йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито, ще й овес,
Тут зібрався рід наш увесь.

Ой, на горі два дубки

Ой, на горі два дубки – 3р.
Зібралися до купи.
Вітер дуба хитає – 3р.
Козак дівку питає:
Ой, дівчино, чия  ти -3р.
Чи вийдеш гуляти?
Ой, не питай чия я – 3р.
Вийдеш ти, то вийду й я.
А я в батька один син – 3р.
До гулянки хоч би з ким.
А я донька мамчина – 3р.
Цілуватись навчена.
Ой, на горі два дубки – 3р.
Та й звелися до купки.

Ой, у вишневому садочку
Там соловейко щебетав.
Віть, віть, віть, тьох, тьох, тьох,
Ай я ай, ох, ох, ох,
Там соловейко щебетав.
Ой, у вишневому садочку
Козак дівчину вговоряв.
«Ой, ти дівчино молода,
А чи підеш ти за мене?»
Моя матуся тебе знає,
Ти той козак, що все гуляє.
«А я матусі не злякаюсь,
Якщо з тобою покохаюсь.»
Розпрягайте, хлопці, коні
Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивати,
А я піду в сад зелений,
В сад, криниченьку копати.
Копав, копав, криниченьку у вишневому саду
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий
Воду брать
А за нею козаченько веде коня напувати
Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень
Вона його не взяла.
Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив
Що я вчора із вечора, із другою говорив
Вона ростом невеличка
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба.

 

Ой, у вишневому саду
Ой, у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
До дому я просилася,
А він мене не відпускав.
Ти милий мій, а я твоя
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінко моя,
Спитає, де гуляла  я
А ти скажи їй в отвіт:
-  Яка була чудова ніч
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все
- Мамо моя, ти вже стара,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай доню свою
-Доню моя, не в тому річ
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах блищить сльоза
Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо у розлуці з милим я.
Їхали козаки
Їхали козаки із Дону додому
Підманули Галю, забрали с собою
Галя согласилась, на віз почепилась
Та й повезли Галю темними лісами.
Везли, везли Галю темними лісами
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, наламали хмизу
Підпалили сосни от гори до низу
Горить тая сосна, горить догорає
Кричить Галя криком, кричить розмовляє.
Хто в лісі ночує, нехай порятує
А хто дочок має, нехай научає.
А хто дочок має, нехай научає
До пізньої ночі, гуляти не пускає
Обізвався хлопець: я в лісі ночую
Я твій голосочок, здалека почую.