Виховний захід "Школа гарних манер"
Про матеріал
Виховний захід "Школа гарних манер"- це крок до вихованості учнів. Покликаний згуртувати дітей, весело та корисно провести дозвілля всім разом; вправлятися в акторській майстерності. Матеріал можуть використовувати класні керівники початкових класів, педагоги-організатори, вихователі ГПД та інші вчителі.
Школа гарних манер
- «Доброго ранку» -
Мовлю за звичаєм.
«Доброго ранку» -
Кожному зичу я.
«Доброго дня вам!» -
Людям бажаю.
«Вечором добрим!»
Стрічних стрічаю.
І посміхаються
У відповідь люди,
Добрі слова ж бо
Для кожного любі.
- «Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» -
Слова необхідні й корисні у мові.
Приємно їх чути і в школі, і вдома
Від мами, від вчителя й просто знайомих.
- То ж радьмо, частіше їх друзі вживайте,
Сміливо даруйте радісний настрій.
І кожен свій день, як завжди, починайте
Зі слів: «Добрий ранок!», «Вітаю», «Здрастуй!»
- І перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі:
На цілім світі треба жить
У дружбі, щасті, мирі!
Звучить пісня «А що таке щастя?»
- Марійко, Олесю, ви не мовчіть,
Будь ласка, про себе нам розкажіть!
Олесь: Один день свого життя вам розкажем до пуття!
Марійка: В 7.00 борюсь зі сном,
Ліве око відкриваю,
Потім цілих п'ять хвилин
Правим оком я моргаю.
Час вставати? Ні, не буду!
Краще в ліжку я побуду…
Ще полежу, потягнуся,
Потім мультик подивлюся.
Олесь: Щодо спорту і до вправ –
на зарядку я начхав!
В ліжку дригаю ногами,
Потім кличу: «Мамо, мамо!
Ти до мене поспішай,
Взуй мене і одягай!»
Марійка: Вранці я не поспішаю,
Ліжко я не застеляю,
Надуваю губки:
- Нащо чистить зубки?
Перед дзеркалом кривляюсь,
Все на себе видивляюсь!
Як вмиваюсь нашвидку –
бруд увесь на рушнику.
Олесь: І чого до школи йти,
Коли старші є брати ?
Цуцик, котик та папуга
Заміняють мені друга,
Бо з Мишком ми сваримось,
Ну а з ними бавимось!
Марійка: В мене стільки є ляльок –
Прямо цілий дитсадок!
А ще різних бантиків,
І яскравих фантиків.
А цукерок, гумок стільки,
Що не злічить і умійка!
Олесь: Нащо нам бажання?
Нащо нам старання?
Нащо нам терпець?
Марійка: З ним уміння і везіння?
Бо терпець – всьому кінець!
- Всі незнайки-поспішайки
Хай завчать прості слова:
Невезіння від невміння
Та від поспіху бува!
Танець
- Що за диво чудернацьке стало?
Наче книжка до нас в гості завітала?
Діти, Книжка ця чия?
Марійка: Тю, та це ж книжечка моя…
Книжка: Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені?
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля…
І написано: «Це я ».
А за дві сторінки далі
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі!
Люди кажуть…
Учні: ой чия ти?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!
Гей, Книжко, тікай ти подалі,
Бо будеш у маслі та салі,
І в сажі чорніше горшка!
Марійка: Постій і пробач!
Я вже не така!
Підклею листки,
Обгорну у обнову,
І, ніби новенька,
Станеш ти знову! (Обіймаються)
Пісня «Веселкова»
- Тепер хочу звернутися до наших гостей!
- Коли вітаємось, говоримо…
- Коли звертаємось з проханням, говоримо…
- Коли вибачаємось, треба говорити…
- А прощаючись, не забудемо сказати…
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь,
Ви, друзі, знайте, знайте:
Їх запам'ятать не важко,
Маленькі ключики твої
«Спасибі» і «Будь ласка»!
- Усміхнемось всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям!
І побачимо одразу –
День для нас привітним буде!
- Все - із доброго чи злого –
Починається з малого:
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб – з маленької зернини.
Дощ – із чистої краплини!
- День турботою почнеться,
Все довкола усміхнеться!
Проганяй мерщій дрімоту
І рукам давай роботу,
І роби невтомно, вміло,
Хоч мале, та добре діло!
- Як ви вдома відпочили?
Де гуляли, що робили?
Як проводили свій час?
- Помагали мамі й тату
Добрих справ зробить багато!
- Я змітав сніжок з доріжки.
- Я підклеїв аж три книжки.
- Я білизну прасувала.
- Я обід приготувала.
- А ми з братиком удвох
Працювали за сімох.
У кімнаті все прибрали
Акуратно поскладали.
Речі й книжки на полиці –
Аж приємно подивитись!
- Усміхнімось сонечку: «Здрастуй, золоте!»
Усміхнімось квіточці: хай вона росте!
Усміхнімося дощику: «Лийся, мов з відра!»
Друзям усміхнемося - зичимо добра!
На перший план виходить кіт Леопольд. Діти залишаються стояти.
Леопольд: Доброго дня! Я шукаю нових друзів, бо миші вже стільки капостей наробили! Не знаю, як їх перевиховати! (Миші тим часом непомітно починають кривлятися позаду кота.)
Різко обернувшись, кіт хапає мишенят.
Мишенята: Відпусти нас, Леопольде! Ми більше не будемо!
Леопольд: Давайте жити дружно!
Мишеня 1: А навіщо дружно жити?
Мишеня 2: А мені взагалі друзів не треба!
Учні: 12. Що це значить не дружити?
Жити так одинаком?
Не дружити – це ходити
Не дверима, а вікном.
13. Це без друга, без подружки
На перерві у кутку
Розправлятись самотужки
З апельсином нашвидку.
14. Це дивитись, наче в книжку,
Вбік із видом кам'яним,
А насправді тишком-нишком
Роздавати штурхани.
15. В школі вчитись – не дружити –
Це, повірте, все одно,
Що, заплющившись сидіти
І дивитись у вікно.
Мишеня 1: А у вас є друзі?
Мишеня 2: Яка вам з цього користь?
12. – З другом можна поговорити, порадитись!
13. – Друг допоможе у скрутну хвилину!
14. – З другом можна погратися, піти в кіно!
15. – Другові можна довірити свої таємниці!
12. Дружба, дружба над усе.
13. Дружба радість нам несе!
14. Дружба всім нам дорога.
15. Дружба жити помога.
Мишеня 1: Давайте жити в мирі, у злагоді й теплі.
Слова хороші й щирі хай линуть по землі!
Нехай нам сонце світить,
Любов в серцях горить.
Мишеня 2: То ж будем в мирі жити
І з танцями дружити!
Танець
16. Як багато слів чарівних
Існує на світі
Треба знати їх усім:
Дорослим і дітям!
- Любі дорослі! Не зволікайте, відповіді правильні давайте!
17. Розтопить серце всякого,
Сердечне слово…
- Якщо ми їсти вже не в силах,
То скажем ввічливо…
- Зазеленіє древній пень,
Коли почує…
- Коли згоряє сонце у росі
Й зоря лягає лагідно на плечі,
Серед знайомих, рідних голосів
Ми чуємо привітне…
- Якщо когось штовхнули ненавмисне,
То зразу ж, не чекаючи підказки,
Промовте…
- Щоб знову зустрітись в годину призначену,
Я щиро кажу до людей…
- Для тих, хто від кашлю й простуди страждає,
Також є хороші слова в нашій мові.
Як пчихне людина, ми часу не гаєм
І їй побажаєм…
- Ввічливе слово! Яка в ньому сила!
Скажем з любов'ю – і радість росте!
Слово ласкаве народжує крила –
Ви не забудьте ніколи про те!
Гра «Я, не - я». Якщо ви згодні з тим, що я кажу, відповідаєте: «Це – я!»; якщо не згодні, вертите головою! Спробуймо!
- Вранці я не вмиваюся.
- Допомагаю бабусі.
- Виховані хлопчики бігають на перерві.
- Дівчаткам можна витирати руки об плаття.
- Заправляю ліжко сам.
- Чемний хлопчик смикає дівчат за коси.
- Мої іграшки, шкільне приладдя завжди складено.
- Мама складає мій портфель!
- Ніколи не вітаюся першим.
- Ніколи не забуваю казати: «До побачення!».
- Я маленький джентльмен,
Невеликий маю зріст.
Але я до всього хист.
Знаю ввічливі слова
І вітаюсь з усіма!
- Я охайний, чемний, милий,
Із дорослими я щирий,
Мамі, тітоньці, бабусі
Помагати я беруся.
- Я не б'юся, не сварюся,
Лиш гостинцями ділюся.
Старших всіх я пропускаю,
Місцем завжди поступаюсь.
І учительку свою
Поважаю і люблю!
- Я здібна, вправна учениця,
Трудівниця, помічниця.
Мию посуд, підмітаю
За собою прибираю.
- Слухаю свою матусю,
помагаю і бабусі.
Татуся я поважаю,
І за братом доглядаю.
- Хоч маленька, та вітаюсь,
Коли з іншими стрічаюсь,
Чищу зубки, мию личко,
Щоб були рум'яні щічки.
25. Ми даємо клятву щиро
Жити в радості і мирі.
26. Слухатись, любити, вчитись,
Навіть крихтою ділитись.
27. Маму вранці цілувати
І усім допомагати.
28. Гратись, щиро посміхатись,
Чемно з усіма вітатись.
29. Вирішать усі проблеми
Юні леді й джентльмени!
Пісня «Побажання»
- Батькам і гостям ми зичимо щиро
- Жилось, щоб у злагоді, щасті і мирі
- Щоднини бувайте веселі та дужі.
- Нехай мир, повага завжди з вами дружать!
До нових зустрічей!
1