Виховний захід "Школа гарних манер"

Школа гарних манер

1. «Доброго ранку» -

Мовлю за звичаєм.

«Доброго ранку» -

Кожному зичу я.

«Доброго дня вам!» -

Людям бажаю.

«Вечором добрим!» 

Стрічних стрічаю.

І посміхаються

У відповідь люди,

Добрі слова ж бо

Для кожного любі.

2. «Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» -

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і вдома

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

3. То ж радьмо, частіше їх друзі вживайте,

Сміливо даруйте радісний настрій.

І кожен свій день, як завжди, починайте

Зі слів: «Добрий ранок!», «Вітаю», «Здрастуй!»

4. І перш за все, я від душі

Скажу слова вам щирі:

На цілім світі треба жить

У дружбі, щасті, мирі!

Звучить пісня «А що таке щастя?»

5. Марійко, Олесю, ви не мовчіть,

Будь ласка, про себе нам розкажіть!

Олесь: Один день свого життя вам розкажем до пуття!

Марійка: В 7.00 борюсь зі сном,

 Ліве око відкриваю,

 Потім цілих п'ять хвилин

 Правим оком я моргаю.

 Час вставати? Ні, не буду!

 Краще в ліжку я побуду…

 Ще полежу, потягнуся,

 Потім мультик подивлюся. 

Олесь: Щодо спорту і до вправ –

на зарядку я начхав!

В ліжку дригаю ногами,

Потім кличу: «Мамо, мамо!

Ти до мене поспішай,

Взуй мене і одягай!»

Марійка: Вранці я не поспішаю,

   Ліжко я не застеляю,

   Надуваю губки:

• Нащо чистить зубки?

Перед дзеркалом кривляюсь,

Все на себе видивляюсь!

Як вмиваюсь нашвидку –

бруд увесь на рушнику.

Олесь: І чого до школи йти,

      Коли старші є брати ?

     Цуцик, котик та папуга

     Заміняють мені друга,

      Бо з Мишком ми сваримось,

     Ну а з ними бавимось!

Марійка: В мене стільки є ляльок –

  Прямо цілий дитсадок!

  А ще різних бантиків,

  І яскравих фантиків.

  А цукерок, гумок стільки,

  Що не злічить і умійка!

Олесь: Нащо нам бажання?

      Нащо нам старання?

      Нащо нам терпець?

Марійка: З ним уміння і везіння?

  Бо терпець – всьому кінець!

5. Всі незнайки-поспішайки

Хай завчать прості слова:

Невезіння від невміння

Та від поспіху бува!

Танець

5. Що за диво чудернацьке стало?

Наче книжка до нас в гості завітала?

Діти, Книжка ця чия?

Марійка: Тю, та це ж книжечка моя…

Книжка: Я у тебе не в пошані.

  Звідкіля це на мені?

  Плями сині та масні?

  Подивися, от сторінка:

  Намальована хатинка,

  Під хатинкою маля…

  І написано: «Це я ».

  А за дві сторінки далі

  Різні звірі небувалі:

  Сині, жовті та рябі,

  Що й не снилися тобі!

  Люди кажуть…

Учні:  ой чия ти?

    Як тебе тепер читати?

   Скільки ми читали книг,

   А не бачили таких!

   Гей, Книжко, тікай ти подалі,

   Бо будеш у маслі та салі,

   І в сажі чорніше горшка!

Марійка: Постій і пробач!

  Я вже не така!

  Підклею листки,

  Обгорну у обнову,

  І, ніби новенька,

  Станеш ти знову!  (Обіймаються) 

Пісня «Веселкова»

6. Тепер хочу звернутися до наших гостей!

• Коли вітаємось, говоримо…
• Коли звертаємось з проханням, говоримо…
• Коли вибачаємось, треба говорити…
• А прощаючись, не забудемо сказати…

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь,

Ви, друзі, знайте, знайте:

Їх запам'ятать не важко,

Маленькі ключики твої

«Спасибі» і «Будь ласка»!

7. Усміхнемось всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям!

І побачимо одразу –

День для нас привітним буде!

8. Все - із доброго чи злого –

Починається з малого:

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка,

Хліб – з маленької зернини.

Дощ – із чистої краплини!

9. День турботою почнеться,

Все довкола усміхнеться!

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу,

І роби невтомно, вміло,

Хоч мале, та добре діло!

10.  Як ви вдома відпочили?

Де гуляли, що робили?

Як проводили свій час?

11. Помагали мамі й тату

Добрих справ зробить багато!

12. Я змітав сніжок з доріжки.
13.  Я підклеїв аж три книжки.
14.  Я білизну прасувала.
15.  Я обід приготувала.
16.  А ми з братиком удвох

Працювали за сімох.

У кімнаті все прибрали

Акуратно поскладали.

Речі й книжки на полиці –

Аж приємно подивитись!

17.  Усміхнімось сонечку: «Здрастуй, золоте!»

Усміхнімось квіточці: хай вона росте!

Усміхнімося дощику: «Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхнемося - зичимо добра!

На перший план виходить кіт Леопольд. Діти залишаються стояти.

Леопольд: Доброго дня! Я шукаю нових друзів, бо миші вже стільки капостей наробили! Не знаю, як їх перевиховати! (Миші тим часом непомітно починають кривлятися позаду кота.)

 Різко обернувшись, кіт хапає мишенят.

Мишенята: Відпусти нас, Леопольде! Ми більше не будемо!

Леопольд: Давайте жити дружно!

Мишеня 1: А навіщо дружно жити?

 Мишеня 2: А мені взагалі друзів не треба!

Учні: 12. Що це значить не дружити?

         Жити так одинаком?

  Не дружити – це ходити

  Не дверима, а вікном.

13. Це без друга, без подружки

На перерві у кутку

Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку.

14. Це дивитись, наче в книжку,

Вбік із видом кам'яним,

А насправді тишком-нишком

Роздавати штурхани.

15. В школі вчитись – не дружити –

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись сидіти

І дивитись у вікно.

Мишеня 1: А у вас є друзі?

Мишеня 2: Яка вам з цього користь?

12. – З другом можна поговорити, порадитись!

13. – Друг допоможе у скрутну хвилину!

14. – З другом можна погратися, піти в кіно!

15. – Другові можна довірити свої таємниці!

12. Дружба, дружба над усе.

13. Дружба радість нам несе!

14. Дружба всім нам дорога.

15. Дружба жити помога.

Мишеня 1: Давайте жити в мирі, у злагоді й теплі.

  Слова хороші й щирі хай линуть по землі!

  Нехай нам сонце світить,

  Любов в серцях горить.

 Мишеня 2: То ж будем в мирі жити

       І з танцями дружити! 

Танець

16. Як багато слів чарівних

Існує на світі

Треба знати їх усім:

Дорослим і дітям!

- Любі дорослі! Не зволікайте, відповіді правильні давайте!

17. Розтопить серце всякого,

Сердечне слово…

18.  Якщо ми їсти вже не в силах,

То скажем ввічливо…

19. Зазеленіє древній пень,

Коли почує…

20.  Коли згоряє сонце у росі

Й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих, рідних голосів

Ми чуємо привітне…

21. Якщо когось штовхнули ненавмисне,

То зразу ж, не чекаючи підказки,

Промовте…

22. Щоб знову зустрітись в годину призначену,

Я щиро кажу до людей…

23. Для тих, хто від кашлю й простуди страждає,

Також є хороші слова в нашій мові.

Як пчихне людина, ми часу не гаєм

І їй побажаєм…

24.  Ввічливе слово! Яка в ньому сила!

Скажем з любов'ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про те!

 Гра «Я, не - я». Якщо ви згодні з тим, що я кажу, відповідаєте: «Це – я!»; якщо не згодні, вертите головою! Спробуймо!

• Вранці я не вмиваюся.
• Допомагаю бабусі.
• Виховані хлопчики бігають на перерві.
• Дівчаткам можна витирати руки об плаття.
• Заправляю ліжко сам.
• Чемний хлопчик смикає дівчат за коси.
• Мої іграшки, шкільне приладдя завжди складено.
• Мама складає мій портфель!
• Ніколи не вітаюся першим.
• Ніколи не забуваю казати: «До побачення!».  

25. Я маленький джентльмен,

Невеликий маю зріст.

Але я до всього хист.

Знаю ввічливі слова

І вітаюсь з усіма!

26.  Я охайний, чемний, милий,

Із дорослими я щирий,

Мамі, тітоньці, бабусі

Помагати я беруся.

27.  Я не б'юся, не сварюся,

Лиш гостинцями ділюся.

Старших всіх я пропускаю,

Місцем завжди поступаюсь.

І учительку свою

Поважаю і люблю!

28. Я здібна, вправна учениця,

Трудівниця, помічниця.

Мию посуд, підмітаю

За собою прибираю.

29.  Слухаю свою матусю,

помагаю і бабусі.

Татуся я поважаю,

І за братом доглядаю.

30.  Хоч маленька, та вітаюсь,

Коли з іншими стрічаюсь,

Чищу зубки, мию личко,

Щоб були рум'яні щічки.

25. Ми   даємо клятву щиро

    Жити в радості і мирі.

26. Слухатись, любити, вчитись,

    Навіть крихтою ділитись.

27. Маму вранці цілувати

    І усім допомагати.

28. Гратись, щиро посміхатись,

      Чемно з усіма вітатись.

29. Вирішать усі проблеми

     Юні леді й джентльмени!

Пісня «Побажання»

31.  Батькам і гостям ми зичимо щиро
32.  Жилось, щоб у злагоді, щасті і мирі
33.  Щоднини бувайте веселі та дужі.
34.  Нехай мир, повага завжди з вами дружать!

До нових зустрічей!