Виховний захід "Софіївка - уманське диво"

 

 

О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

“Софіївка – уманське диво”

Мета: ознайомити учнів із унікальним природним та історичним комплексом України – дендрологічним парком “Софіївкою”; виховувати любов до Батьківщини, патріотичні почуття гордості за неї, дбайливе ставлення до пам'яток культури, повагу до національної спадщини; розвивати навички роботи у групах, навички щодо виконання колективних творчих проектів, комунікативні здібності, пам'ять; розширювати світогляд учнів.

Обладнання: фото Софіївки, презентації учнів, картки із завданнями.

Попередня робота: екскурсія до національного дендрологічного парку “Софіївка” (м. Умань Черкаської області).

 

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

П. Воронько

Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є вчитель. Клас об'єднується у 7 груп:

• географи;
• топологи;
• всезнайки;
• історики;
• мандрівники;
• фольклористи;
• кінознавці.

Очолюють ці групи лідери, які організовують і контролюють роботу.

ІІ. ВСТУП

Учитель. Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це – безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо одне з чудес України – відому Софіївку. Для  того, щоб розглянути тему заходу повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Виступ учнів із повідомленнями:

1.                  “Софіївка – одне із семи чудес України”.
2.                  “Як виникла Софіївка?”
3.                  “Цікаві факти про Софіївку”.
4.                  “Визначні пам’ятки парку”.
5.                  “Стежками Софіївки”.
6.                  “Легенди Софіївки”.
7.                  “Фільми про Софіївку”.

III. ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ (презентація груп)

Учитель. Отже, ми починаємо презентацію проектів груп.

Виступи груп.

Виступ доповідачів I творчої групи (географів) на тему “Софіївка – одне із семи чудес України”.

Національний дендрологічний парк “Софіївка” – парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України, місце відпочинку туристів. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа – 179,2 га. “Софіївка” є пам'яткою краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – першої половини ХІХ століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум  (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.

Парк розташований у північній  частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки, за адресою – вулиця Київська, 12-а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Косенко.

Виступ доповідачів IІ творчої групи (топологів) на тему “Як виникла Софіївка?”.

Парк “Софіївка” заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Потоцьким та названий на честь його дружини Софії                 Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено Софіївку скульптурою, переважно античною. Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній –  понад 8 га, Нижній – близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м. висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м.), водограї (найбільший –  до 20 м.) тощо.

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), гроти (Венери, Горішок, Страху і сумнівів та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші). Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в Софіївку на конях по теперішніх вулицях Тищика і Київській.

Виступ доповідачів IІІ творчої групи (всезнайок) на тему “Цікаві факти про Софіївку”.

Парк вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера “Іліада” та “Одіссея”. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Парк прикрашають статуї стародавніх богів (Аполлона, Амура, купальниці-Венери), героїв (Паріса, Орфея) і філософів (Сократа, Гомера, Еврипіда, Аристотеля), мальовничі містки, альтанки, водойми. У «Софіївці» є і Єлисейські поля, і Партерний амфітеатр, і багато іншого.

Старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Павло Пестель і Михайло Бестужев-Рюмін, Володимир Сосюра і Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк.

Польський письменник Станіслав Трембецький у 1806 році присвятив парку поему “Zofiоwka”, яку пізніше було перекладено на кілька інших мов.

У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву “Софіївка” на честь уманського парку.

Виступ доповідачів VI творчої групи (істориків) на тему “Визначні пам’ятки Софіївки”.

На території парку знаходиться багато цікавих об'єктів. Ми зупинимося на найцікавіших.

Женевське озеро виникло в 30-х роках XX ст. На території поляни, що вище Женевського озера, в 1841 році була збудована дерев'яна альтанка для караульного солдата. Вона нагадувала по своїй формі грибок, тому місцевість схилу праворуч по ходу в парк дістала назву Грибок. Альтанка відновлена в 1994 році.

Тарпейська скеля розташована праворуч по ходу Головної алеї. На ній розташована дерев'яна альтанка легкої конструкції, що продовжує скелю. Вперше її встановлено в 1839 році, пізніше, коли постаріла, –  зняли, і лише в 1950 році відновили знову. Скеля названа як південно-західна стіна Капітолійської фортеці Стародавнього Риму, яка збереглася до нашого часу. При Потоцьких тут закінчувався парк.

Посеред Нижнього ставу з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, б'ється стовп води – фонтан “Змія”. Вода надходить до фонтану по самопливному підземному водогону, викладеному з гранітного тесаного каменю вздовж дороги, яка веде від академії та оранжереї до павільйону Флори. Змія була вилита з бронзи невідомим майстром. Якщо її вузол розтягнути в довжину, вона буде розміром в 10,65 м.

У центрі на Верхній алеї – статуя Гермеса (у римлян – Меркурій). Ця статуя знаходиться в парку з 1800 року, її встановлювали, як і інші статуї, у різних місцях парку і неодноразово реставрували.

У кінці Нижньої алеї розташована на високому гранітному п'єдесталі двометрова статуя давньогрецького поета-драматурга Евріпіда. Він зображений у повний зріст із сувоєм в правій руці і зв'язкою рукописів біля ніг. Скульптура Еврипіда єдина в парку, яку не переставляли на інше місце з часу її встановлення 1800 року. 1996 року всі оригінали мармурових скульптур перенесено в музеї, а на їх місця встановлено копії з гіпсу та оргскла.

Ліворуч від площі зборів розташований грот. Велика гранітна брила, вагою понад 300 тонн, зависла без опори і утримується лише на трьох точках. Надійність цієї споруди перевірила сама природа. У 1838, 1976, 1986 роках, коли в Умані траплялися значної сили землетруси, грот залишився неушкодженим. Грот називають «Гротом страху та сумніву».

Наступна частина парку називається Єлисейські поля. Біля входу на Єлисейські поля лежить гранітна брила природної форми, а поряд з нею – тесана чотиригранна шліфована гранітна колона. Ці два камені випадково виявилися поряд у “Софіївці” і з часом почали називатися композицією “Природа та мистецтво”.

Вглиб Єлисейських полів, ліворуч на зеленому лузі, на гранітному п'єдесталі стоїть гранітна ваза. Праворуч розташована ділянка каменів різної величини. Вони вкриті мохом, між ними ростуть поодинокі дерева і кущі та без певного напрямку ідуть стежки. На початку будівництва парку цю місцевість названо Критським лабіринтом. Праворуч стоять штучно зрощені три дерева тополі білої, які вже відмерли. Їх називають “сімейним деревом”.

На схід від Єлисейських полів знаходиться найбільший висічений у природній скелі грот. Він називається Левовий або Громовий (первісна назва – грот Каліпсо). Вхід до нього розділений на дві половини гранітною підпорою. Недалеко від входу на правій стіні залишилися видовбані в стіні два рядки польською мовою, які належать Станіславу Потоцькому: “Забудь тут пам'ять про нещастя і прийми щастя віще, якщо ж ти щасливий, так будь ще щасливішим”.

У північно-східній частині парку знаходиться Верхній став. На ньому знаходиться острів, на якому виділяється павільйон, обсаджений екзотичними рослинами. Це Острів кохання (попередня назва – острів Анти-Цирцеї). Острів Анти-Цирцеї створений в перший період будівництва парку в розширеній частині Верхнього ставу, або Чаруючого моря. Кріпаки насипали острів вручну і надали йому овальної форми.

Китайська альтанка – зроблена повністю з дерева і пофарбована в різні кольори, протягом минулого часу реставрувалася неодноразово, останній раз в 2001–2002 роки. Альтанка із заходу прикрита гіллям модрини, а трохи збоку стоїть старий дуб – віком біля 400 років.

 

 

Виступ доповідачів V творчої групи (мандрівників) на тему “Стежками Софіївки”.

Чарівне і мальовниче місце… Зелений луг… Береги річки обрамлені пишною різноманітною рослинністю… Пройдемось далі і нашу увагу привертає острів, обсаджений екзотичними рослинами. У сучасних путівниках його називають „Острів кохання”… Відвідувачі парку не даремно прагнуть після закінчення екскурсії здійснити подорож підземною річкою (Ахеронт).
Тут, у глибокій тиші, в приємній свіжості та прохолоді можна швидко відновити свої сили, одержати додатковий емоційний заряд від приєднання до незвичайного і довго з вдячністю згадувати тих, чиїми руками ось уже протягом 200 років він старанно зберігається…
     Повільно рухаючись вперед ми бачимо перед собою світлий отвір, чуємо шум води, шелест листя. Шум наростає і нарешті перед нами розкривається небо, а ми опинились у круглому басейні, над яким схилили своє гілля ясени і клени…
     Вийшовши на берег, ми ідемо до невеликого залізного місточка. З нього відкривається Площа зборів, найбільш пожвавлене місце парку. Новими кольорами переливаються алеї, гранітні брили, тераси, греблі та водоспади…
     На відстані від гомінкої центральної частини красується старий дуб, віком близько чотирьохсот (400) років – німий свідок багатьох подій. Народні перекази сповіщають, що саме під цим дубом зустрічались легендарні герої селянського повстання 1768 року Максим Залізняк та Іван Гонта.

У пам’яті відвідувачів назавжди залишається прекрасна романтична картина, ідеально написана природою і людиною. Як можна цим не захоплюватись і не оберігати?.. 

Виступ доповідачів VI творчої групи (фольклористів) на тему “Легенди Софіївки”.

Софіївка, де водоспади і шлюзи, статуї і валуни, пагорби та альтанки – все живе якимось своїм містичним життям за незримими для стороннього обивателя законам. Світла тиша її алей і гротів заколисує, змушуючи швидше відчути, ніж почути її тонкий мелодійний голос, який шепоче думки про нездійснене і заповітне… Може бути саме цьому стільки кутків виконання бажань таїть у собі простір Софіївки.

Вийди сухим з води і твої бажання здійсняться – так говорить одна з легенд, пов'язана з Великим водоспадом у центральній частині дендропарку. Хоча це не так вже й важко зробити, адже саме тут під швидкими гучними водами ховається відкрита галерея, і потрібно лише триматися подалі від кованої решітки огорожі, а далі – все залежить від сили бажання.

Друга легенда, пов'язана з містичною напівтемрявою грота Каліпсо в східній частині Софіївки, де польський напис на мідній табличці “Хто нещасливий, то нехай зайде і стане щасливим, а хто щасливий – той нехай стане ще щасливішим” манить відвідувача торкнутися її, а кам'яна колона – тричі обійти її по колу, щоб мрії втілилися в життя.

А страждучим Софіївка обіцяє зцілення водами грота Дзеркало Діани біля ніг Венери Купальниці, очищеними золотом концентрованого потоку сонячного світла і дзвінкою тишею кришталевих крапель.

У парку Софіївка, згідно з переказами, є земний слід крилатого коня, який обганяє вітер – Пегаса, що омивається водами священними Джерела муз біля ніг Венери-купальниці. Він принесе удачу в навчанні тим, хто зможе потрапити монеткою точно у відбиток копита міфічної істоти на дні джерела.

Віра в чудеса – це те, що відрізняє романтиків від реалістів, але ті хто щовесни становляться в чергу біля джерела давньогрецьких богинь з метою кинути монетку на удачу, явно відносяться до перших, і завдяки їм світ стає світліше.

Виступ доповідачів VIІ творчої групи (кінознавців) на тему “Фільми про Софіївку”.

Є декілька документальних фільмів про чарівний куточок України – Софіївку. Зацікавив нас документальний фільм “Софіївка – перлина України” (режисер – Пархоменко О.С.). Сюжет фільму: відео-екскурс по Софіївці – Національному дендрологічному парку України, без перебільшення одному з найкращих місць, яке створили людські руки.
Потрапивши до музею живої природи під назвою “Софіївка”, ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так, адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера “Іліада” та “Одіссея”. “Софіївка” тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська “Одіссея”. Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить у собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, – і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси. Рекомендуємо фільм до перегляду!

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную провести невеличкий брейн-ринг (Учні діляться на 2 команди, перемагає та з них, яка відповідає швидше).

1. Коли і ким засновано парк “Софіївка”?

2. Де він розташований?

3. Яка площа парку?

4. Хто є директором парку?

5. Парк є наочною ілюстрацією поем...

6. Назвіть відомих відвідувачів парку.

7. Назвіть письменника, який присвятив  поему “Софіївці”.

8. Назвіть пам'ятки парку.

9. Який відомий фонтан знаходиться у парку?

10. Попередня назва Острову кохання.

11. Скільки років старому дубові, який росте в Софіївці?

12. Які легендарні герої селянського повстання 1768 року зустрічалися у Софіївці?

13. Які ви знаєте фільми про Софіївку?

14. Назвіть польську фразу, яка написана на мідній табличці? (грот Каліпсо)

15. Парк вражає відвідувачів своєю красою вже протягом...

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано Софіївку як мальовничий куточок України.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛЯ

Ось і завершилась, любі мандрівники, наша віртуальна екскурсія. У народі говорять: “Той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого”. Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною, знати її історію, звичаї, насолоджуватись красою рідної природи. Обов’язково завітайте до чарівної Софіївки, а потім запросіть туди друзів і знайомих!

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Дроботько Н. “Коханий дарує Софії…” [Текст] : [до 200-річчя заснування ландшафт. парку “Софіївка”] / Н. Дроботько // Укр. культура. – 1996. – №9/10. – С. 39-41.

2. Дендрологічний парк Софіївка: 200 років [Текст] / І.С. Косенко, Г.Ю., Храбан, В.В. Мітін, В.Ф. Гарбуз. – К.: Наук. думка, 1996. – 187 с.

3. Косенко, І. Третє століття славетного парку [Текст]: [дендролог. парку “Софіївка” НАН України – 205 років] / І. Косенко // Хроніка-2000: укр. культуролог. альманах. – К., 2001. – Вип. 41/42. – С. 504-523.

4. Ксенофонтова В. Парк “Софиевка” // Деловой партнер. –  2004. –  № 4. –      С. 33.

5. Перська Н.Л. Чудеса світу: енциклопедія. – Х.: Пегас, 2005. – 111 с.

6. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства.  К.: Український письменник, 1995.  292 с.

7. Турченюк С.П. Софіївка [Текст] / С.П. Турченюк // Визначні пам'ятки  природи Черкащини. – Черкаси, 2002. – С. 9-15.

8. http://uk.wikipedia.org/wiki/

9. http://zabytki.in.ua/uk/34/sofievka-istoriya-ua

10. http://metodportal.net/node/1495

11. http://primetour.ua/uk/excursions/kiev/Mifyi-i-legendyi-Sofievki.html

12.http://superschool.com.ua/publ/inshe/rizne/istorija_dendroparku_sofijivka/23-1-0-265