Виховний захід "Суд над лихослів'ям"

Методична розробка залікового виховного заходу

 

Форма проведення: судове засідання

Тема. Суд над лихослів’ям

Мета: надати підліткам інформацію про вплив, значення та силу слова в житті людини; 

Навчальна: здійснити профілактику вживання лайливих, образливих слів та нецензурної лексики, проявів агресії в учнівському середовищі; сприяти формуванню навичок спілкування без використання «лайливих» слів, навичок саморегуляції; 

Розвиваюча: розвивати  культуру мовлення та активну життєву позицію; 

Виховна: формувати ціннісне ставлення до себе та оточення,  толерантне ставлення до людей, які дотримуються іншої позиції; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Місце проведення заходу: кабінет інформатики

Тривалість: 1 година

Обладнання мультимедійна дошка, слайди з преентації відео фрагменти-  «Синдром Туретта. Моя жахлива історія»,  «сила слова», «виклики життя», « притча про цвяхи», «два вовки».

Перебіг заняття

1. Психологічне налаштування. Вправа «Вимірювання рівня готовності до діяльності людини в просторах її життя»

– Показати на пальцях рук від 1 до 10: 

Фізичний простір: «Я можу!» - «Я не можу!»

Психологічний простір: «Я хочу!» - «Я не хочу!»

Інтелектуальний простір: «Я розумію!» - «Не розумію!»

Духовний простір: «Я вірю в себе!» - «Не вірю!»

2.               Вступне слово  

Рада вітати вас на нашому занятті. Візьміть з собою активність, позитивний

настрій. Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал... Адже ми звернемося до теми, яка стосується кожного з нас.

– Прослухайте, будь ласка, короткий діалог між однокласниками (розігрування в ролях):

- Прівєт! 

- Ну, прівєт!

- Ой, а я сьогодні діжурний. Поможи мені, бо мені треба успіть на автобус.

- Канєшно, я поможу тобі.

– Чи сподобалася вам мова хлопців? Чому? (Бо вони розмовляють суржиком) 

Психолог: Культура спілкування ніколи не втрачала актуальності. Фізичний стан людини ми можемо визначити за її зовнішністю – за тим, який вигляд мають її очі, волосся, шкіра, яка її постава… Про духовність людини говорять її вчинки. А ступінь моральної чистоти миттєво можна визначити за мовою. 

Давньогрецький філософ Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Слова – то «одяг» наших думок, що визначають якість тих умов, в яких ми живемо.  

Словами можна підбадьорювати, очищати чи облагороджувати людей, прищеплювати їм віру, радість і надію, відроджувати в них любов і милосердя, повідомляти душі мир і спокій. І навпаки - кепськими словами можна вбивати і отруювати душу, можна заражати усіма видами пристрастей (гніву, агресії), гріха і пороку, можна розбивати невинні, чисті серця, отруювати існування оточуючих.

В історії багато прикладів того, що словом можна глибоко ранити. Ось один із прикладів: молодій дівчині дали стакан із водою. Після того, як вона її випила, їй сказали: «Ти випила отруту». Дівчина втратила свідомість, хоча вода була чистою. Тобто її вразило слово. 

Перше діло нашого засідання «Сила слова» (перегляд відео ) (1 хв. 34 с.)

На табличці написано: «Допоможіть сліпому»

Дівчина написала: «Сьогодні прекрасний день, тільки я цього не бачу»

     Змініть ваші слова. Змініть свій світ

• Ви побачили, як по-різному діє на людей один і той самий зміст слів. 

     Зі слів складається мова.  Мова – це найважливіший фактор соціалізації особистості. 

Українська мова надзвичайно багата. Мелодійна, красива, солов’їна. Про мову складено багато прислів’їв і приказок. Пригадайте їх…..

На превеликий жаль нашу мову все більше засмічують брудні слова, лихослів’я. 

    Свого часу турецькому мандрівникові Елії Челебі, який у XVIII столітті подорожував Україною, вдалося почути серед українців і записати лайливі слова: «дідько», «чорт», «щезни, собако». Без сумніву, якби той турецький мандрівник потрапив у наші краї у теперішні часи, то був би вражений не лише кількістю і «якістю» нецензурної лайки,  яку вживають українці (особливо молодь), а й тим, що багато хто використовує її, мов артиклі для «зв’язування слів». Останніми роками лихослів’я охоплює все більш широке коло населення. 

  Сьогодні  ми поговоримо про лихослів’я. Тема заняття «Лихослів΄я? Є альтернативи!»

3.               Мозковий штурм. Вправа «Мікрофон»

• Що ж таке лихослів΄я? Як ви розумієте це поняття? 
• Як ви ставитесь до лихослівя?
• Що ми називаємо лихослів'ям? 

4.               Інформаційне повідомлення Лихослів’я

5.               Лихослів'я – вживання лайливих, соромітних слів// грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо когось. Лихослів'я – це мова, наповнена непристойними виразами, непристойними словами, лайкою. У цього явища багато визначень: нецензурна лайка, нецензурні вирази, матюки, нецензурна лексика, лексика «тілесного низу» і т.д.  Їх  з давніх-давен український народ іменує лихослів'ям, від слова «лихо». 

 

      Дитяче лихослів’я

3-5 років – дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок і мультфільмів.

Молодші школярі - найболючіше сприймають ті слова, які знецінюють їх як виконавців вимог вчителя.

Підлітки – найчутливіші до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню «дорослість», знецінюють їх як товаришів.

Старші школярі – реагують на слова, які підкреслюють їх інтелектуальну і соціальну неспроможність, їх ображають сарказм і зла іронія.

Дорослі люди – найдошкульніші для них прокльони від важливих для них осіб, від осіб із високим соціальним статусом. 

     Лихослів’я – це ознака обмеженого словникового запасу або невміння виражати свої думки,  інколи це і те, і інше. Лихослів’я – це не тільки набір непристойностей. Подібна лексика свідчить про  духовну хворобу людини. Адже слово не просто набір звуків, що виражає думку. Воно здатне дуже багато розповісти про наш духовний стан.

 - Як ставляться до лихослів’я українці? Перегляньмо відео.

6.               Друге діло нашого засідання  «Виклики  життя» (перегляд відео (5 хв. 08 сек.)

7.               Аналіз діагностування учнів 

- Напередодні проведення години спілкування серед вас було проведено анкетування з метою вивчення вживання лихослів’я. Результати представлені на слайдах. Відповіді подано на окремі запитання. Коментар психолога.

8.               Асоціативний кущ «Крутий» чи «Сильна особистість»

Бесіда «Лихословлю, бо це „круто!"» 

– Аналіз анкет виявив, що чимало учнів лихословить, «бо вважає, що це „круто", бо, мовляв, „крутий" — означає „сильний"». Ми спробуємо вияснити, так це чи ні. Складіть асоціативний кущ до слова «крутий» і до  словосполучення «сильна особистість». (На фліп-чарті силуети сильної особистості і крутої). 

– Запрошую до фліп-чарту двох учнів. Для цього вам дається 1 хвилина.

 «Крутий» 

самовпевнена поведінка 

багато агресії

спочатку приймає рішення, а потім добирає відповідно до цього рішення факт цю особистість бояться

відстоює позицію «Я правий, ти — ні»

 Сильна особистість  

упевнена, виважена, адекватна поведінка 

багато підтримки й доброти

людина, яка вміє опанувати себе, а не інших

цю особистість люблять 

не обмежує права інших

– Озвучте результати своєї роботи.

– Погляньте, будь ласка, асоціативний кущ якої особистості вам  більше до вподоби?

– Якою особистістю ви хотіли би бути: «крутою» чи «сильною»? Аргументуйте свій вибір.

 «Крутий = самовпевнена поведінка + багато агресії».

 «Сильна особистість = упевнена, виважена, адекватна поведінка + багато підтримки й доброти».

  – «Крутий» проявляє фізичну й вербальну агресію, для нього це, зазвичай, самоціль. А насправді сильний використовує свою силу для утвердження добра.

 – Отже, щоб стати сильною особистістю, слід навчитися уникати негативних оцінних суджень — «телепень», «ідіот» тощо. Ці слова викликають «лихі» думки, спричиняють роздратування і гнів. 

 

9.               Інформаційне повідомлення «Історія лихослів'я»

З’ясувати: лихослів’я – це хвороба чи мода? допоможуть нам учні-дослідники.

Учень 1:  Історія виникнення лихослів’я сягає своїм корінням в глиб віків. В часи язичництва такі слова-закляття міг казати лише жрець на святах, коли імітував події в темному боці світу. Потім ці слова стали закляттям проти нечистої сили. Всі знали, що сварити дітей нецензурними словами  не можна, бо дитину будуть мучити біси. Вживати такі слова в домі також не можна, бо нечисті сили будуть жити в ньому. 

Також лаятися не можна в лісі: лісовик образиться, на березі річки чи озера – водяник образиться. Залишалося лише поле, тому і виникло словосполучення поле брані, тобто місце де можна лаятись. В Україні, як зазначає Радевич-Винницький (професор, який вивчав українську лайку), вірили в магічну силу слова. Наприклад, під час будівництва хати та господарських приміщень дуже пильно стежили аби хтось з майстрів часом не сказав поганого слова – це може накликати лихо на тих, хто там житиме (а згадаймо собі «висловлювання» сучасних майстрів і підмайстрів!)  

Учень 2:  Вживаючи грубі слова у розмові, сучасні люди, самі того не підозрюючи, вершать таємний ритуал, закликаючи зло день у день, рік у рік на свою голову й на голови своїх близьких. Кількість лайки переходить у якість. Спочатку в людей з'являються дрібні неприємності, потім великі, далі виникають проблеми зі здоров'ям і, нарешті, ламається саме життя. Проблемою лихослів’я займалися два інституті в Харкові. В Харкові був створений центр обцеології (наука про ненормативну лексику). В Москві дослідили проблему арготизмів (умовні вирази і слова, які вживаються певними групами людей).Усі вчені прийшли до висновку, що лихослів’я не лише знищує людську особистість, але й сприяє її внутрішньому розтлінню. Нав’язування молоді лихослів’я сприяє знищенню в свідомості людини сорому і совісті. У психіатрії ця хвороба називається іменем французького доктора "Синдром Туретта". 

 Третє діло нашого засідання  «Виклики  життя» (перегляд відео ) (3 хв. 11 с.)  Люди з розладами нервової системи сприятливі впливу зла і з величезною силою обрушують на оточуючих потік страшних нецензурних слів. За останні 10 років в Україні хворих, які страждають на синдром Жиля де ля Туретта, стало приблизно на 20 % більше в порівнянні з попередніми роками. Позначається нова «традиція» лихословити при нетямущих малятах. Хвороба спадкова, у всякому разі, ризик її розвитку серед носіїв «матірного» гена в чоловіків — 99 %, у жінок — 70 %.

10.          Бесіда «Психолого-педагогічні причини лихослів'я» 

•  За словами Р. Кіплінга: «Слово – найсильніший наркотик, який використовується людством». Ще з незапам’ятних часів люди відчували, що слова над нами мають владу. То чому ж люди лихословлять? Які психолого-педагогічні передумови лихослів΄я?

Причина №1. Лоно сім’ї (помилки сімейного виховання) 

• Дефіцит позитивного спілкування;
• Відсутність у дорослих власних моральних установок;
• Організація життя в сім’ї не сприяє формуванню в дитини моральних звичок;
• Батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу своєї дитини;
• Недоброзичливе, грубе ставлення дорослого до дитини;
•  Розходження між словами і діями тих, хто виховує дитину;
• Низький рівень культури батьків, їхня неосвіченість – позитивні і негативні емоції висловлюють однією і тією ж лайливою мовою;
• Паузи в мовленні заповнюються лайливою мовою – діти копіюють

!Кожний 6-й підліток із повної сім’ї зазнає емоційного відторгнення обох батьків.

Причина №2. Взаємодія з однолітками, особливо з важковиховуваними.

• Бажання закріпитися у значущому гурті, самоствердитись, відчути себе дорослим; 
• бажання “переговорити”, “передражнити”, “відстояти свою точку зору”; 
• навішування словесних ярликів: “брехун”, “двієчник”, “підлабузник”. 

У мовленні старшокласників нормативна лексика становить від 27% до 40%.   60% -просторіччя, жаргонізми, вульгаризми. Отже, мовлення старшокласників є негативним, оцінювальним.

Причина №3.  Соціальна незахищеність.

• Лихословлять сусіди; 
• лихословлять власні друзі і друзі батьків;
• лихословлять однолітки і літні люди;
• лихословлять перехожі на вулиці

Причина №4.  Засоби масової інформації.

В найпопулярніших телевізійних програмах на кожну інформаційну годину припадає в середньому 9 актів фізичного і 8 актів вербальної агресії.

10.  Бесіда «Відповідальність»

– А зараз ще одна інформація для роздумів: Чи є покарання за вживання лихослів’я в нашій країні?

Учень Кодекс України про адміністративні правопорушення: 

Стаття 173. Дрібне хуліганство

«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб»

11. Вправа «Антоніми у лихослів΄ї»

- І пропоную вам почати із себе. Виконаємо вправу «Антоніми у лихослів΄ї»

Методичний коментар. Учасники першої групи (червоний сектор) називають різні категорії ненормативних слів, а учасники другої групи (зелений сектор) відповідають антонімами — ввічливими словами. Наприклад: образливі слова — комплімент, прокльони — побажання, грубі слова — приємні тощо.

Комплімент — образи.

Побажання — прокльони.

Приємні — нецензурні.

Пестливі — клички.

Ласкаві — приниження.

Ніжні — грубощі.

Благословення — знущання.

– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що будь-яке лихослів'я можна замінити іншими словами, значно приємнішими для сприйняття?» Підніміть руку, хто говорить «Так», хто – «Ні».

12. Четверте діло нашого засідання  (перегляд відео ) «Притча про цвяхи» (2 хв.)   

– Для кращого усвідомлення сказаного перегляньте  Словесні рани заподіюють такий же біль, як і фізичні. Не залишайте на своєму шляху таких дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, непорозуміння і жорстокості в душі людей! Будьте толерантними!

13. Пам’ятка «Як подолати лихослів’я у себе»

– Уявіть, що вам доручили скласти пам’ятку «Як подолати лихослів’я у себе». Які пункти ви включили б до пам’ятки?

Психологи радять:

Памятка: як подолати лихослів΄я у себе?

1. Частіше проявляйте доброту, милосердя, терпимість, повагу до людей.

2. Пам'ятайте про те, що лайка викликає хвороби не тільки у Вас, але й у Ваших нащадків.

3.  Учіться аналізувати ситуації, нейтралізовувати свій гнів.

4.  Спробуйте навчитися впевнено просити, вимагати, відмовляти.

5.  Перш ніж критикувати іншого, скажіть про власні помилки.

6.  Проявляйте щирий інтерес, увагу до інших людей, говоріть компліменти.

7.  Перестаньте лаятися самі, виробіть в собі відразу до лихослів’я;

          8.  Уникайте спілкування з людьми, що лаються.

          9.  Читайте класичну літературу.

10. Запам’ятовуйте вірші та афоризми. 

14. Гра-змагання «Хто швидше скаже комплімент»

–  Запрошую 4 учасники (2 пари).  Кожен із пари стає навпроти один одного на відстані приблизно 5 – 7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово – 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться один з одним.

15.Заключне слово. На фоні спокійної музики бесіда

-  Усі слова – і добрі, й лихі –  не розчиняються, а проростають. 

Добрі, теплі слова і побажання залишають в душах людей прекрасний відбиток, вони пам'ятаються роками, привносять гармонію і спокій у людську душу. А ще пом’якшують,  втішають, зцілюють серце того, хто їх чує! Як було б добре, якби люди не соромилися і не забували дякувати один одному, говорити красиві компліменти, теплі слова побажань. 

     Якщо людина духовно багата, вихована, порядна, добра, вона не дозволить собі ображати інших, принижувати, лицемірити. Всі вчинки, її дії залежать від самої людини.        

16. П’яте діло нашого засідання  (перегляд відео )  «Два вовки»  (3хв. 06 с.)

- Щоб переконатися, перегляньте відео «Два вовки».

- Тож вирішуйте самі, якого вовка вам приємніше годувати, якою людиною ви хочете бути.

17. Анонімна вправа «Мій шлях»

Звучить музика (Ігор Слуцький «Время покажет»). На дошці з прихованого боку розміщена в центрі фотографія класного колективу, від якої в протилежні сторони відходять дві дороги. Одна веде до зображення неба на світанку, інша – до сірого захмареного неба. Діти по одному підходять, вибирають свій шлях, прикріплюючи на ньому свій символ: дівчата – квіти, хлопці – листочки. В ідеальному випадку – світла дорога виглядає заквітчаною. Результат демонструється на клас без коментарів.

      Звучить музика

Психолог:  В сніжних горах Швейцарії в деяких особливих місцевостях провідники попереджають мандрівників, щоб вони не вимовляли жодного слова, так як від найменшого коливання повітря сніг, котрий надвис, може легко відділитись від глини і відбудеться обвал, який несе за собою все у прірву. 

    Хто б міг подумати, що одне-однісіньке слово може мати такі серйозні наслідки. Тому давайте ми з вами будемо говорити з такою обережністю, ніби живемо в сніжних горах Швейцарії. І давайте зараз прийматимемо рішення, про які в майбутньому не будемо шкодувати.

Там, де ворожнеча, сійте мир.

Там, де образа, сійте прощення.

Там, де сумнів, сійте віру.

Там, де безнадійність, сійте надію.

Там, де смуток, сійте радість.

Там, де темрява, сійте світло. 

 

Успіхів вам у житті! Та не забувайте все те, що ви сьогодні почули. До побачення!